Зазначено, що туризм є важливим чинником психопрофілактики та психотерапії, а також засобом активізації осіб з дисфункцією органа зору. Досліджено мотивування участі в туризмі таких осіб. Моніторинг проведено у 2004 р., у ньому брали участь 52 учні медичного професійного училища у Кракові (спеціальність "Лікувальний масаж"). Застосовано метод діагностичного сондажа з використанням анкетування. Більшість анкетованих висловила думку, що місцем рекреаційних виїздів є райони відпочинку (озера, гори, море), а метою цих виїздів - бажання відвідати родичів і знайомих, а також відпочинок. Ніхто не вказав, що метою виїзду було поліпшення стану здоров'я. Важливим фактором мотивування занять туризмом є також: спілкування з природою й іншими людьми, поліпшення фізичної та психічної життєдіяльності організму. Зроблено висновок, що туризм для осіб з дисфункцією органа зору є однією з форм нормалізації їх життя.

Отмечено, что туризм является важным фактором психопрофилактики и психотерапии, а также средством активизации лиц с дисфункцией органа зрения. Исследована мотивировка участия в туризме таких лиц и изучение их отношения к этой форме активного отдыха. Мониторинг проведен в 2004 г., в котором приняли участие 52 учащихся медицинского профессионального училища в Кракове - специальность лечебный массаж. Применён метод диагностического сондажа с использованием опросной анкеты. Большинство анкетируемых высказало мнение, что местом рекреационных выездов являются районы, благоприятствующие отдыху (озёра, горы, море), а целью этих выездов - желание посетить родственников и знакомых, а также отдых. Никто не указал, что целью выезда было улучшение состояния здоровья. Важным фактором мотивировки занятий туризмом является также: общение с природой и с другими людьми, улучшение физической и психической жизнедеятельности организма. Сделан вывод, что туризм для лиц с дисфункцией органа зрения является одной из форм нормализации их жизни.

Tourism is an important psycho-prophylaxis and psychotherapy factor for disabled people. The aim of the study is to find participation motives in tourism of people with dysfunction of sight and their attitudes towards this form of active leisure. The researches were conducted on 52students from Medical Vocational Training School, Therapeutic Massage Faculty in Krakow in 2004. A diagnostic survey based on a questionnaire was applied. The majority of the respondents declare that their recreational destinations are favorable for active leisure (lakes, mountains and sea) and the purpose of their holiday is VFR and relaxation. Nobody mentioned health improvement as his/her aim. Contacts with nature, other people, and physical and psychical improvement of one's condition are important elements in tourism. Conclusion: For disabled people tourism is one of the forms normalizing their life.

Представлен синтетический количественный метод классификации и оценивания биоклиматических условий для целей оздоровления и определенной туристической деятельности (ТД) в прибрежной зоне Вьетнама. Метод предусматривает классификацию погодных условий каждого дня на основе комбинаций четырех метеорологических элементов - температуры, относительной влажности воздуха и скорости ветра в 13 часов, а также наличия дождя на протяжении дневных часов. Результаты классификации 1826 погодных комбинаций (период 2001 - 2005 гг.) для 7 вьетнамских прибрежных метеорологических станций следующие. Для оздоровления и определенной ТД во вьетнамской прибрежной зоне наилучшим местом является Вунг Тау, где ежегодно наблюдается 308 хороших погодных дней. На втором месте - Ньа Тчанг и Фан Тьет: 280 - 298 дней/год. Все эти места находятся в Южном климатическом районе Вьетнама с типичным муссонным тропическим климатом. Наиболее неблагоприятными местами являются Монг Кай и Шам Шон, где наблюдаются около 241 хороших дней/год. Эти места находятся в Северном климатическом районе Вьетнама с муссонным тропическим климатом и холодной зимой, где часто наблюдается холодная и влажная погода при северно-восточном муссоне. Следует также принимать во внимание результирующий фактор взаимодействия между муссонной тропической циркуляцией, направлением береговой линии и географическим положением местности. Именно это взаимодействие дифференцирует туристический сезон в прибрежной зоне Вьетнама.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні, соціально-економічні, організаційні аспекти рекреаційної та туристичної діяльності. Розглянуто проблеми розвитку рекреаційно-туристичних зон, територій, об'єктів, "Спорту для всіх" в Україні та за кордоном. Розкрито зміст рекреаційно-оздоровчої діяльності різних груп населення, зокрема, школярів, студентів, дорослого населення. Значну увагу приділено проблемам і перспективам розвитку адаптивної фізичної культури, туристській діяльності як складовій рекреації, а також підготовці кадрів для проведення рекреаційно-оздоровчої та туристської діяльності. Проаналізовано розвиток спортивного туризму в Україні, екотуризму в українських Карпатах, рекреаційно-туристичний потенціал спелеотуризму АР Крим, передумови становлення та розвитку рекреаційної діяльності у Франції. Увагу приділено питанням використання комп'ютерних технологій у розробці інформаційного забезпечення спортивно-оздоровчого туризму.

Обговорено особливості впливу молодіжного туризму на визначення особистого стилю життя молоді у майбутньому. Доведено, що участь у туристичній діяльності залучає молодь до певних життєвих цінностей і формує позитивне ставлення до власного здоров'я.

Визначено вплив занять різними видами туризму на розвиток головних фізичних якостей хлопців віком 11 - 12 років. Встановлено зміни у показниках рухових якостей впродовж двох років занять і визначено, які з них є головними і розвиваються найбільше у кожному з видів туризму. Визначено, що у пішохідному туризмі провідною фізичною якістю є гнучкість, у велосипедному - швидкість, спритність та швидкісно-силові якості, у водному - сила.

В ходе исследования изучены особенности изменения показателей физической работоспособности и физической подготовки девушек-студенток возраста 18 - 19 лет под влиянием систематических занятий спортивно-оздоровительным туризмом. Показано, что использование средств спортивно-оздоровительного туризма в программе по физическому воспитанию для высших учебных заведений способствовало существенной оптимизации основных показателей физической подготовки студенток (быстроты, ловкости, силы, скоростно-силовых способностей), росту их аэробных возможностей и уровня общей физической работоспособности. После формирующего эксперимента все использованные в исследовании показатели у студенток экспериментальной группы, занимавшихся в течение учебного года спортивно-оздоровительным туризмом, были достоверно более лучшими, чем у студенток контрольной группы, занимавшихся по традиционной программе физического воспитания для ВУЗов. Полученные результаты дают основание для использования средств спортивно-оздоровительного туризма для повышения эффективности процесса физического воспитания студенческой молодежи.

Цель работы - выявить вариативность тактики проведения спортивного тура для развития спортивно-оздоровительного туризма на основе анализа и обобщения литературных и электронных источников, официальных web-сайтов. Выявлены особенности спортивно-оздоровительного туризма и основные потребности подростков Китая в досуге. Отмечено, что появление и развитие ассоциаций спортивно-оздоровительного туризма свидетельствует о массовой популярности среди молодёжи. Выводы: решение проблемы оздоровления китайской молодёжи зависит от развития системного и комплексного подходов к спортивно-оздоровительному туризму.

Проаналізовано вплив занять різними видами туризму на фізичні якості та функціональні можливості організму. Низький рівень здоров'я студентів потребує невідкладних дій для його покращання. Оздоровчо-спортивний туризм є здоров'язберігальною діяльністю, яка вирішує проблеми здорового способу життя. Це є загальнодоступним засобом активного відпочинку та оздоровлення молоді. У більшості проаналізованих публікацій указано, що заняття водним туризмом серед школярів і студентів передусім сприяє розвитку силових якостей і покращанню функціональних можливостей кардіореспіраторної системи. Досвід роботи секції веслування на байдарках і каное у ВНЗ для студентів нефізкультурних спеціальностей висвітлено недостатньо.

Зазначно, що незважаючи на невідворотні тенденції до збільшення кількості вільного часу, студентська молодь використовує його неефективно, із малою користю для власного здоров'я. Тому дослідження змістовного наповнення дозвілля відкриває значні можливості для оновлення, збагачення й актуалізації рекреаційної діяльності відповідно до реального запиту різних соціально-демографічних груп. Для вивчення доцільності впровадження засобів туризму в рекреаційну діяльність студентської молоді розглянуто мотиваційно-ціннісні орієнтації студентської молоді до рекреаційно-оздоровчої діяльності, показники фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи, фізичної підготовленості, рівнів фізичної працездатності, соматичного здоров'я студентської молоді. На підставі проведених досліджень теоретично сформульовано технологію впровадження засобів туризму в рекреаційну діяльність студентської молоді, спрямовану на формування мотивації до систематичних занять і підвищення обсягу рухової активності.

Обґрунтовано, розроблено й апробовано технологію корекції показників фізичного стану школярів з вадами слуху засобами туристського багатоборства у процесі фізичного виховання спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. Зазначено, що розроблена технологія базується на загальноприйнятих принципах, містить: мету, завдання, принципи, умови практичної реалізації, 3 етапи, засоби та методи, які включають модуль з корекційно-розвиткової роботи "Туристське багатоборство" та мультимедіа інформаційно-методичну програму "Motus Vita" і критерії ефективності. Зауважено, що результати дослідження засвідчили підвищення показників фізичного стану, зниження рівня захворюваності, покращення психоемоційного стану та підвищення рівня теоретичних знань і практичних умінь, які відбулися після впровадження авторської технології у процес фізичного виховання. Реалізація технології також сприяла соціальній адаптації дітей середнього шкільного віку з вадами слуху засобами туристського багатоборства.