Розглянуто проблеми створення мотивації школярів США до регулярних занять фізичними вправами. Показано основні напрями формування інтересу школярів до різних видів спорту. Виявлено фактори, котрі визначають спортивні пріоритети школярів. Дано характеристику ролі засобів масової інформації у залученні школярів до здорового способу життя.

Рассмотрена проблема создания мотивации школьников США для регулярных занятий физическими упражнениями. Показаны основные направления формирования интересов школьников к разным видам спорта. Выявлены факторы, которые определяют спортивные приоритеты школьников. Дана характеристика роли средств массовой информаций в приобщении школьников к здоровому способу жизни.

The paper deals with the issues of creation motivation in students of the US to regular physical exercises. Main directions of interest formation in different sports events are demonstrated. Factors determining sports priorities of students have been revealed. Characteristics of mass media significance in attraction of students to healthy way of life is given.

Висвітлено питання технології контент-моніторингу ЗМІ та розроблено на її базі інформаційних ресурсів соціально-політичної проблематики. Розглянуто історію та процес упровадження контент-моніторингу.

Показано відмінності висвітлення гендерної проблематики у різних типах електронних ЗМІ. Зазначено, що в українських ЗМІ, зокрема, електронних, є прояви стереотипного та незбалансованого доступу чоловіків і жінок до висвітлення своєї думки. Звернено увагу на доцільність залучення бібліотек до формування електронних інформаційних ресурсів з гендерної тематики.

Показаны отличия в освещении гендерной проблематики в различных типах электронных СМИ. В украинских СМИ, в частности, электронных, выявлены проявления стереотипного и несбалансированного доступа мужчин и женщин к высказыванию своего мнения. Акцентировано внимание на целесообразности привлечения библиотек к формированию электронных информационных ресурсов по гендерной проблематике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.113/115

Рубрики:

Популяризація та висвітлення в ЗМІ питань науки, суспільно-політичного, господарського та культурного життя

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Задовольняючи потребу суспільства в інформації, ЗМІ автоматично бере на себе відповідальність за етичні норми всіх опублікованих матеріалів. Серед екстремальних умов діяльності журналіста окремим видом можна назвати надзвичайні ситуації. Питання їх висвітлення не менш важливе, адже стихійні лиха, техногенні катастрофи та й менш масштабні надзвичайні ситуації впливають на життя суспільства. Згідно з результатами дослідження Української академії преси "Моніторинг політичних новин" за участю працівників Інституту соціології Національної академії наук України, у червні 2018 р. найбільше уваги в українському телевізійному просторі приділяли власне цій тематиці - близько 18 %. Такі трагедії забирають життя сотень та навіть тисяч людей, позбавляють їх помешкання та комфортного життя, змушують шукати притулку. Часто різні події, катастрофи потребують швидкого реагування та інформування суспільства, для якого це може бути важливим. Журналістам, які працюють в таких екстремальних умовах, необхідно докласти всіх зусиль не тільки для повідомлення про катастрофу, а й для професійного викладення важливих вказівок, щоб запобігти трагічним наслідкам. Саме завдяки екстремальним журналістам ми можемо швидко зреагувати й убезпечити себе. Екстремальна журналістика - це першоджерело новин, з якого світ дізнається про останні надзвичайні події та трагедії. Роль журналіста полягає в оперативному збиранні інформації про подію, яка трапилась, і швидкому передаванні цієї інформації в суспільство. Екстремальна ситуація, як і робота на війні, вимагає максимального зосередження на події, об'єктивності та достовірності. Адже журналіст теж людина, якій притаманні емоції, та, попри них, він повинен залишитись об'єктивним у своїх публікаціях. Саме тому екстремальним журналістам більше довіряють, бо вони були в місці надзвичайної події та бачили все на свої очі, тож можуть точно констатувати факт і всі деталі трагедії.

Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на сайтах "ВВС Україна" та "Новое Время" у рубриках "Наука і технології" та "Техно" відповідно. Проаналізовано контент рубрик, частоту виходу матеріалів, жанри, специфіку. Наголошено на особливій ролі науково-популярної журналістики у вихованні нового покоління науковців. Проаналізовано наукові теми, які найчастіше висвітлюють ці ЗМІ, кількість та якість контенту, а також описано схожі та відмінні підходи у висвітленні науки, найпопулярніші теми, дайджести, блоги. Виконано порівняння української популяризації науки та західної, виокремлено їхні відмінності та схожі риси, адже "ВВС Україна" працює за схемою медіа західного зразка. Наголошено також на важливості популяризації науки, охопленні більшої кількості тем, залученні науковців до співпраці та висвітленні науки не як розважального контенту (дайджести, топи, рекомендації гаджетів тощо), а саме як науковопопулярного, щоб читачі могли не лише дізнатись про винахід чи про явище, але й розуміти як воно відбувається, як реалізується. Науково-популярна журналістика - це один із етапів формування критичного мислення у суспільстві, адже закликає аудиторію перевіряти інформацію. Наведено визначення термінів "науково-популярне видання" та "наукова журналістика", структуру написання науково-популярних текстів, яку пропонує дослідниця Е. Лазаркевич.

Увагу приділено з'ясуванню соціально-комунікаційних особливостей висвітлення наукових новин та інновацій в інтернет-медіа України. На основі теорії порядку денного та теорії дифузії інновацій за допомогою контент-аналізу і структурованого якісного аналізу визначено, які теми висвітлюють інтернет-видання України, як висвітлюють і як при цьому використовують сучасні можливості зворотного зв'язку. Дослідження проведено на матеріалі сімох найбільш відвідуваних новинних інтернет-медіа України: "Корреспондент.net", "Obozrevatel", "Сьогодні", "Телеканал 24", "ТСН.ua", "Українська правда", "Цензор.НЕТ", з 1 січня 2014 р. до 31 грудня 2018 р. Установлено, що новинні медіа приділяють мало уваги темі наукових новин та інновацій (0,1 % матеріалів). У фокусі висвітлення - медицина, історія та психологія. Інтерес медіа зосереджений на науково-практичних здобутках, досягненнях США та країн Західної Європи. Близько 91 % матеріалів запозичені, переважно із західних і російських джерел, часто з помилками, скороченнями. Значна частина тем порушена з метою розважити, а не сприяти всебічному інформуванню про науку. Третина публікацій мають заголовки, які цілком або частково не відповідають змісту основного тексту. Висвітлення чинників дифузії інновацій (за Е. Роджерсом) забезпечено на невисокому рівні. Найбільш реалізованим є чинник спостережності, найменш - випробовність. Лише у двох інтернет-виданнях із семи використовують можливість суспільного обговорення новин науки й інновацій у коментарях.

Під час дослідження використано загальнонаукові методи, а саме емпіричні (спостереження та порівняння); з методів теоретичного дослідження - аналіз; зі спеціальних - прогнозування та передбачення результату на основі аналізу, також дисперсний або факторний аналіз, оскільки описано вплив різних факторів на результат. За допомогою кластерного аналізу створено класифікацію. Популяризація науки в Україні не дуже активна, проте тема для дослідження є актуальною, оскільки така інформація може впливати на бажання саморозвитку й спонукати до навчання. Існує багато класифікацій, які стосуються науково-популярної інформації. У роботі розглянуто та проаналізовано створені й запропоновані науковцями групи творців і реципієнтів науково-популярної інформації. Розкрито значення термінів "популяризація", "науково-популярний журнал". Описано, що саме цікавить реципієнтів, їх характеристики, причини вибору певних каналів поширення інформації, особливості різних соціальних груп у ЗМІ та класифікацію наукової журналістики, яку пропонують дослідники. Зважаючи на існуючі типології, зроблено висновки щодо характеристик цільової аудиторії споживачів інформації. Поширення науково-популярної інформації в Україні відбувається через періодичні видання (спеціалізовані журнали; новини у спеціальних рубриках газет), радіо (радіопередачі, інформація в новинних блоках радіоканалів), телебачення (серійні передачі, інформація в новинних блоках телеканалів), Інтернет (сайти, окремі рубрики на сайтах, сторінки в соціальних мережах, серійні передачі в архівах сайтів). На основі аналізу засобів масової інформації, які поширюють інформацію про наукові досягнення, запропоновано детальну класифікацію споживачів науково-популярної інформації за віком (діти, підлітки, дорослі), за особистими інтересами (випадкові реципієнти; люди, які цікавляться конкретною інформацією за певний період; любителі/поціновувачі), за професійними потребами (студенти, фахівці спорідненої чи дотичної до інформації професії, фахівці, науковці). Для популяризації науки науковцям потрібно зацікавити в поширенні своїх висновків громадськість, а журналістам потрібно правдиво подавати інформацію, адже використання неправдивих фактів чи маніпулювання спричинять втрату довіри аудиторії. Для того, щоб звертатися до певної аудиторії, журналісту потрібно знати особливості її формування.

Указано на те, що в сучасних засобах масової інформації фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й на рівні з заголовками стають орієнтиром для привернення уваги аудиторії. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від цього напряму залежить популярність опублікованого на шпальтах газети чи журналу тексту. Окремі світлини можуть бути самодостатнім візуальним фактажем, який не потребує вербального роз'яснення. Акцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях новинарної фотографії як жанру сучасної фотожурналістики. Здійснено огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення та характерні особливості новинарної фотографії як одного з головних інформаційних жанрів сучасної зображальної журналістики. Наголошено, що сучасні фотожурналісти мають не лише орієнтуватися в жанрах фотожурналістики, а й уміти використовувати їх у повсякденній практиці. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан новинарної фотографії та надано рекомендації фотожурналістів-практиків і працівників інформаційних агентств щодо основних вимог до створення світлин у цьому жанрі. Розглянуто процес створення новинарних фотографій та їхнє використання у сучасних періодичних виданнях. Наголошено на критеріях якості таких світлин та їхньому місці в візуальному супроводі інформаційного тексту. Надано рекомендації щодо підготовки фотожурналістів, які мають намір працювати в жанрі новинарної фотографії.

Розглянуто специфіку висвітлення науково-популярних матеріалів на прикладі таких медіа, як "Куншт", "Моя наука" та "Громадське" (наука). Проаналізовано контент і теми матеріалів, періодичність виходу, жанри, специфіку публікацій, присутність зазначених ЗМІ у соціальних мережах і різноманітність контенту. Проаналізовано список тем, котрі найчастіше висвітлюють обрані медіа, кількість та якість контенту, що публікується за календарний місяць. Також якість висвітлення теми коронавірусу SARS-CoV-2 і пандемії 2020 р., розробку вакцини на всіх етапах проти коронавірусу SARS-CoV-2, її види та доведену ефективність. Наведено напрямок руху науково-популярних медіа за визначенням In Science та популяризаторів науки. Наведено перелік українських популяризаторів науки. Наголошено на важливості популяризації науки та щоденному розвитку науки, щоб між знаннями вчених і знаннями пересічних громадян не було "прірви", та створенні нових науково-популярних медіа в Україні. Також на вивченні мови сучасної науки, тобто англійської, адже саме цією мовою виходять у світ публікації, що стосуються науки, техніки та всіх передових наукових досліджень. Завдяки публікаціям англійською мовою, популяризатори мають можливість дізнаватись про останні відкриття та винаходи. І так, швидко доносити до загалу останні наукові знання. Наголошено на тому, що існує невелика кількість науково-популярних медіа в Україні та на важливості заповнити цю нішу, оскільки аудиторія бачить у ній потребу. Зокрема, у необхідності просування науково-популярного контенту через соціальні мережі, такі як YouTube, Instagram, Facebook, Twitter, Telegram. Окреслено ключові напрямки розвитку української наукової популяризації та її функції. Наведено визначення термінів "популяризація науки", "науково-популярне медіа" та функції популяризації науки.