Поняття "універсальний телерадіожурналіст" цілком прийнятне для теорії і практики ЗМК, зважаючи на розвиток ІТ-технологій і сучасних медіа, оскільки похідним для універсальності є визначена спеціальність та вид мовлення - телебачення і радіо. Обговорено оптимальні навчальні дисципліни, які актуально викладати для підготовки універсального телерадіожурналіста, про особливості спеціалізації в телерадіожурналістиці, про телевізійний і радіомовний жанри, що "приходять" до універсального телерадіожурналіста на рівні здібностей і навичок, які надаються не відразу, але які потрібно відчувати та яким слід постійно вчитися.

В умовах неоголошеної гібридної війни кожен апарат нашої держави має діяти ефективно та злагоджено. Велика відповідальність покладається на вітчизняні засоби масової інформації, радіомовлення зокрема. З 1991 р. тему Збройних сил України висвітлювали в медіа недостатньо, що призвело до зневаги відповідної структури аудиторією. Однією з причин цього було те, що в інформаційному просторі функціонувала єдина в країні профільна ТРК "Бриз" (Крим). З 2014 р. темі війни та армії в ЗМІ приділяють значно більше уваги. За ініціативи Збройних сил та діяльності волонтерів було засновано абсолютно нові радіостанції, які висвітлюють військову діяльність відповідних структур, підтримують дух солдатів.

В умовах неоголошеної гібридної війни кожен апарат нашої держави має діяти ефективно та злагоджено. Велика відповідальність покладається на вітчизняні засоби масової інформації, радіомовлення зокрема. З 1991 р. тему Збройних сил України висвітлювали в медіа недостатньо, що призвело до зневаги відповідної структури аудиторією. Однією з причин цього було те, що в інформаційному просторі функціонувала єдина в країні профільна ТРК "Бриз" (Крим). З 2014 р. темі війни та армії в ЗМІ приділяють значно більше уваги. За ініціативи Збройних сил та діяльності волонтерів було засновано абсолютно нові радіостанції, які висвітлюють військову діяльність відповідних структур, підтримують дух солдатів.

Розглянуто основні підходи до такого виду перекладу іноземного контенту на телебаченні, як озвучування. Проаналізовано особливості професійного підходу до справи, а також класифіковано основні терміни, що використовують у повсякденній роботі з різними типами аудіовізуального перекладу. Продемонстровано, що такі чинники, як "ліп-синк", "войс-овер", "екстралінгвістика" тощо, широко використовують у практичній діяльності над озвучуванням, вони відіграють важливу роль у процесі майже будь-якого перекладу. Проаналізовано наукові праці таких фахівців, як В. Горшкова, С. Кузмічов, М. Савко, Т. Черняєва та ін. Завдяки цьому виявлено основні етапи процесу роботи над озвучуванням. Проаналізовано й інші типи перекладу, як-от: субтитрування, дублювання, синхронний переклад та закадрове озвучування. Виявлено основні відмінності перекладу для субтитрування та перекладу для дублювання, а також наведено основні приклади адаптації перекладу для країни з відмінними культурними особливостями на основі аудіовізуального контенту. Розкрито основні компетенції, які потрібні для здійснення перекладу: уміння сприймати іншомовну лексику на слух, уміння відокремлювати головне від другорядного, знання системних еквівалентів і вміння витягувати їх, володіння арсеналом ситуативних ідіом, правильна вимова та навички диктора. Поєднано думки різних науковців та виведено основне поняття "дублювання аудіовізуального контенту" - міжмовна передача змісту, яка є одним із найпоширеніших видів перекладу кінопродукції, відеофільмів та телевізійної продукції. Також під цим поняттям розуміють особливу техніку запису, що надає змогу замінювати звукову доріжку фільму із записом оригінального діалогу звуковою доріжкою із записом діалогу мовою перекладу.