Викладено деякі особливості сучасної телемови і мовної підготовки телефахівців. Акцентовано увагу на зовнішній техніці- вмінні володіти диханням, голосом, дикцією, літературною вимовою, що потрібно акторам і дикторам телебачення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч632.174 + Ч632.18

Рубрики:

Підготовка та організація телевізійних передач

Робота тележурналіста, режисера, звукорежисера, оператора, диктора (Телебачення)

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито концептуально-теоретичні засади функціонування телевізійної журналістики. Висвітлено методи викладу телевізійних новин, мову, стиль і типи початків повідомлень, структуру інформаційної редакції. Проаналізовано проблеми виробництва телевізійного сюжету, викладу новин за допомогою цитування та за формулою Поля Вайта, особливості інтерв'ю, репортажу, коментару, бесіди, огляду, прес-конференції, дискусії, ток-шоу. Розглянуто концепції створення громадського телерадіомовлення в Україні.

Раскрыты концептуально-теоретические основы функционирования телевизионной журналистики. Освещены методы изложения телевизионных новостей, язык, стиль и типы начал сообщений, структура информационной редакции. Проанализированы проблемы производства телевизионного сюжета, изложения новостей при помощи цитирования и по формуле Поля Вайта, особенности интервью, репортажа, комментария, беседы, обзора, пресс-конференции, дискуссии, ток-шоу. Рассмотрены концепции создания общественного телерадиовещания в Украине.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми розвитку тележурналістики, принципи діяльності вітчизняних телеорганізацій. Розглянуто методологію телевізійних сценарію, репортажу, інтерв'ю, публіцистики, коментару, нарису. Розкрито можливості виражальних звуко-зорових екранних засобів. Проаналізовано вплив сучасної телекомунікації на суспільство та його інформаційних простір.

Освещены теоретические и практические проблемы развития тележурналистики, принципы деятельности отечественных телеорганизаций. Рассмотрена методология телевизионного сценария, репортажа, интерв'ю, публицистики, комментария, очерка. Раскрыты возможности выразительных звуко-визуальных экранных средств. Проанализировано влияние современной телекоммуникации на общество и его информационное пространство.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч632.14 + Ч632.18

Рубрики:

Телепередачі для окремих груп населення

Робота тележурналіста, режисера, звукорежисера, оператора, диктора (Телебачення)

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто телебачення як специфічний екранний засіб масової інформації та комунікації, вид екранного мистецтва та творчості, а також перспективне професійне середовище для фахової реалізації спеціалістів різних сфер людської діяльності, зокрема журналістів. Охарактеризовано журналістські професії на телебаченні. Проаналізовано лінгвостилістичні особливості телевізійних програм. Розкрито аудіовізуальні аспекти телевізійної творчості. Висвітлено психологічні особливості взаємодії журналіста й аудиторії в аудіовізуальній комунікації.

Висвітлено сутність та методологічні основи екранних професій на телебаченні. Проаналізовано особливості телевізійної комунікації у контексті взаємодії людей. Розглянуто питання персоніфікації "мови" телевізійного спілкування у процесі "конструювання соціальної реальності". Визначено вплив телеглядача як об'єднальну функцію екранних спеціалізацій на телебаченні, майстерність телеведучого у контексті базових понять тележурналістики та журналістики.

Розкрито основні аспекти майстерності телевізійного ведучого в різних видах і жанрах телебачення. Розглянуто фізіологічні, психологічні, творчі засади роботи телевізійного ведучого. Висвітлено особливості екранного виступу телевізійного ведучого. Досліджено середовище екранного виступу. Увагу приділено питанням мовлення, будови мовного апарату, носовому диханню, особливостям мовної діяльності в різних аудиторіях, тембру.

Розглянуто проблему професійної освіти телеведучого. Проаналізовано історію розвитку професії екранної людини на телебаченні, телевізійні жанри, що сприяли виникненню якісно нової спеціалізації. Виявлено специфіку роботи телеведучого як нової фаховї екранної субстанції (журналіст у кадрі, тележурналіст, телеведучий). Розглянуто різні підходи до професійної освіти телеведучого як специфічного виду діяльності екранної людини на телебаченні.

Зазначено, що за умов інформаційно-комунікаційної революції існує дефіцит змісту масових комунікацій, проте головним творцем змістовної та соціально важливої інформації є журналіст. Зростає науковість цієї професії, серйозні зміни відбуваються як у технологіях створення журналістського твору, так і в освіті журналіста. Сьогодні неможливо створити загальну модель професійної журналістської освіти, яка підійде усім, отже, склалася оригінальна модель, що містить риси як академічно орієнтованої, так і практично орієнтованої освіти.

Розглянуто актуальні питання використання активних методів навчання у процесі фахової підготовки телевізійних репортерів, які створюють професійно-моделююче середовище ефективного навчання, що засновано на активних методах. Зазначено щодо доцільності використання інтерактивних методів навчання, зокрема, методу розігрування ролей і методу проектів.

Окреслено основні критерії формування іміджу ведучого в межах авторського та режисерського задумів підсумкової програми; вказано особливості роботи журналіста в прямому ефірі (на прикладі Алли Мазур); зазначено якості, якими має володіти професійний ведучий.

Розкрито суть понять "творчість", "творча індивідуальність", "авторський задум" та висвітлено наукові погляди на розуміння феномену журналістської творчості. Окреслено роль творчої індивідуальності тележурналіста в реалізації авторського задуму телепередачі.

Подано концепцію телебачення як виду журналістської творчості, основним положенням якої вважається те, що саме журналістська творчість є визначальною для розвитку функціональної, типологічної та комунікаційної сфер телебачення. Запропоновано концептуальні засади функціонування сучасного телебачення як специфічного екранного засобу масової комунікації, виду екранного мистецтва та творчості, перспективного професійного середовища для фахової реалізації спеціалістів різних сфер діяльності, у тому числі й журналістів. Визначено особливості журналістської творчості на телебаченні в системі візуально-вербальних компонентів комунікації, розглянуто тележурналістику як сферу професійної діяльності в екранній комунікації, досліджено якісні зміни в образній системі екранного видовища. Обгрунтовано еволюцію телевізійних жанрів, типологізацію та форматування телевізійного ефіру, які зумовлюють тенденції, здатні вплинути на майбутнє професійної та творчої сфер телебачення.

Розкрито основні аспекти майстерності телевізійного ведучого та методологію навчального процесу з фаху "Диктор, ведучий телепрограм". Розглянуто особливості розвитку первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого, проблеми опанування майстерності в різних екранних жанрах. Наведено вправи для покращання мовного апарату телевізійного ведучого та дикції.

Обгрунтовано суть однієї з технологій формування медіааудиторії - промотехнології, що передбачає провадження телеведучим позаефірної діяльності та постійне інформування про неї. Вивчено, систематизовано й узагальнено медійну практику каналу "1+1", який активно експлуатує названу технологію. На підставі аналізу матеріалів, розміщених на сайті телеканалу за хештегом ведучі, типологізовано основні способи промоціювання багатогранної діяльності ведучих для формування аудиторії.

Розглянуто вітчизняні й іноземні наукові роботи на тему виокремлення специфіки онлайн-телебачення з простору традиційних медіа. Викладено власне бачення переліку особливостей телеіндустрії у мережі Інтернет із погляду професійної діяльності журналістів і редакторів. Обгрунтувано значимість кожної особливості, визначено відмінності від традиційного телебачення. Подано пропозиції щодо практичної реалізації проектів у сфері онлайн-телебачення.

Продемонстровано можливості застосування методів акторно-мережевої теорії до вивчення журналістських практик. На основі порівняльного дослідження роботи репортерів телевізійного каналу CCTV America та інтернет-ресурсу Vice News у висвітленні збройного конфлікту на Сході України показана плодотворність залучення до аналізу не-людських актантів мережі та важливість переосмислення їх онтологічного статусу та ролі у режимах виробництва істини, які функціонують у засобах масової інформації. Обгрунтування зумовленості формату та умов продукування новин фізичною природою каналу ретранслятора приводить до розкриття специфіки функціонування режиму виробництва істини, який у випадку телевізійних новинарних агентств вибудовується довкола внутрішньої відстороненості репортера і нагадує режим об'єктивності, який функціонує у судочинстві, а у випадку інтернет-ресурсу Vice News - більшою мірою залежить від зовнішнього стосовно репортера відеоряду і за своїм характером є ближчим до режиму наукової об'єктності.

Розглянуто базові елементи й особливості підготовки журналіста-оператора, які базуються на комплексному підході до викладу фахових дисциплін і засвоєнні студентами міждисциплінарних знань. Професійні навички журналіста-оператора мають містити не лише технічні аспекти (роботу з камерою, якість зображення, композицію, кут зйомки, освітлення), але й розуміння вимог сучасної журналістики та володіння всіма її жанрами, знання основ психології, ознайомлення зі специфікою кіновиробництва.

Поняття "універсальний телерадіожурналіст" цілком прийнятне для теорії і практики ЗМК, зважаючи на розвиток ІТ-технологій і сучасних медіа, оскільки похідним для універсальності є визначена спеціальність та вид мовлення - телебачення і радіо. Обговорено оптимальні навчальні дисципліни, які актуально викладати для підготовки універсального телерадіожурналіста, про особливості спеціалізації в телерадіожурналістиці, про телевізійний і радіомовний жанри, що "приходять" до універсального телерадіожурналіста на рівні здібностей і навичок, які надаються не відразу, але які потрібно відчувати та яким слід постійно вчитися.