Розглянуто теорію номінації та проблему нового слова у когнітивній лінгвістиці. Висвітлено історію походження та розвитку богемської говірки на Закарпатті, а також деякі аспекти української діалектної лексикографії. Значну увагу приділено літературно-художнім антропонімам у драматичних творах І.Карпенка-Карого, стилістичним ефектам трансформованих фразеологізмів у художніх творах І.Чендея, любовній ліриці Т.Осьмачки.

Проаналізовано формування російсько-українського культурного поля, логіку загального, особливого та одиничного. Описано семіотичні властивості фольклору та висвітлено проблеми дослідження міфопоетичних форм. Розглянуто питання самоідентифікації літературознавця В.Стуса як проблему автентичності, розширення функціонально-семантичних виявів прийменника в українському морфологічному просторі. Висвітлено методологічні можливості вивчення конотативних онімів, семантичні типи інфінітивних увідних компонентів речення в українській та російській мовах.

Проанализированы формирование русско-украинского культурного поля, логика общего, особенного и единичного. Описаны семиотические свойства фольклора и освещены проблемы исследования мифопоэтических форм. Рассмотрены вопросы самоидентификации литературоведа В.Стуса как проблема автентичности, расширения функционально-семантических проявлений прилагательного в украинском морфологическом пространстве. Освещены методологические возможности изучения коннотативных онимов, семантические типы инфинитивных вводных компонентов предложения в украинском и русском языках.

Розглянуто питання літературознавства, діалектології, етнографії. Значну увагу приділено поетиці Полісся та Волині. Висвітлено ареалогію назв одягу та взуття середньополіського діалекту, північні середньонаддніпрянські говірки як об'єкт лінгвогеографічного аналізу. Наведено опис Волинського рукописного Євангелія XVI ст.

Рассмотрены вопросы литературоведения, диалектологии, этнографии. Значительное внимание уделено поэтике Полесья и Волыни. Освещены ареалогия названий одежды и обуви среднеполесского диалекта, северные средненадднепрянские говоры как объект лингвогеографического анализа. Приведено описание Волынского рукописного Евангелия XVI ст.

Рассмотрены вопросы устного народного творчества, древнерусской литературы, а также литературы ХІХ и ХХ в. Освещены летописные источники жизни князя Владимира в редакции Д.Ростовского и Феодосия Софоновича. Описаны типология повествования в рассказах и очерках Л.Н.Толстого, стилистика сказа Н.С.Лескова. Значительное внимание уделено мифу как составляющей части литературного образования в художественном сознании ХХ в.

Охарактеризованы лесико-семантические процессы в киноведческой терминологии. Согласована специфика лексики "модных" журналов. Особое внимание уделено семантике и валентности словообразовательных элементов авто- и сам(о)- в современном русском языке, футбольным экзотизмам в спортивной журналистике на материале русскоязычной прессы, арготическим наименованиям лиц в русском языке. Проанализированы особенности перевода ономатических реалий в жанре Фэнтези на материале произведения Дж. Р.Р.Толкина "Властелин колец", национально-языкового своеобразия переносных значений наименований животных на примере русского и китайского языков. Приведена структурно-семантическая характеристика наименований деревьев в русском и немецком языках. Изложены способы выражения значения "завершение действия" в русском и английском языках.

Проаналізовано взаємодію філософсько-історичних і культурологічних підходів у процесі осмислення літератури. Розкрито світоглядні засади замовлянь як магічних текстів. Розглянуто питання філософсько-естетичної рефлексії творення метафізичної дії у творі П.Тичини "Замість сонетів і октав". Висвітлено проблему роду у романі "Вершники" Ю.Яновського, духовний потенціал історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Л.Костенко. Описано особливості епістолярію Б.Грінченка кінця ХІХ - початку ХХ ст., зображення особистості у романі О.Гончара "Собор". Визначено жанрові різновиди поетичної спадщини Ю.Федьковича, постмодернізм як феномен української літератури на зламі тисячоліть.

Проанализировано взаимодействие философско-исторических и культурологических подходов в процессе осмысления литературы. Раскрыты мировоззренческие основы заговоров как магических текстов. Рассмотрены вопросы философско-эстетической рефлексии образования метафизического действия в произведении П.Тычины "Вместо сонетов и октав". Освещены проблема рода в романе "Всадники" Ю.Яновского, духовный потенциал исторического романа в стихотворениях "Маруся Чурай" Л.Костенко. Описаны особенности эпистолярия Б.Гринченка конца ХІХ - начала ХХ ст., изображения личности в романе О.Гончара "Собор". Определены жанровые разновидности поэтического наследия Ю.Федьковича, постмодернизм как феномен украинской литературы на рубеже тысячелетий.

Проаналізовано роль невербальних компонентів комунікації у процесі формування соціокультурної компетенції. Розглянуто питання становлення та розвитку термінології виборчого процесу і процедур у концептуальному та номінативному континуумах англійської та української мов. Описано бароко та класицизм як типологічно спільні системи. Визначено письменницький епістолярій як особливе жанрове утворення.

Проанализирована роль невербальных компонентов коммуникации в процессе формирования социокультурной компетенции. Рассмотрены вопросы становления и развития терминологии избирательного процесса и процедур в концептуальном и номинативном континуумах английского и украинского языков. Описаны барокко и классицизм как типологически общие системы. Определен писательский эпистолярий как особое жанровое образование.

Проаналізовано причини низької ефективності навчального процесу з іноземної мови в неспеціальних ВНЗ. Наведено комунікативно-прагматичну характеристику спонукальних мовленнєвих актів з англійської та української мов. Висвітлено особливості реалізації категорії суб'єктивно-авторської модальності в епістолярній літературній критиці. Розглянуто питання семантизації фонетичних засобів в українській поетичній мові. Визначено валентність та сполучуваність конотативних онімів, модальний вимір ономастичної метафори.

Проанализированы причины низкой эффективности учебного процесса по иностранному языку в неспециальных ВУЗ. Приведена коммуникативно-прагматическая характеристика побудительных речевых актов по английскому и украинскому языкам. Освещены особенности реализации категории субъективно-авторской модальности в эпистолярной литературной критике. Рассмотрены вопросы семантизации фонетических средств в украинском поэтическом языке. Определены валентность и совместимость коннотативных онимов, модальное измерение ономастической метафоры.

Розглянуто питання вивчення семантики субстантивної та дієслівної метафор М.Гоголя. Проаналізовано особливості розвитку книгодрукування на Чернігівщині у XVII - XVIII ст., становлення професійного музичного мистецтва та розвитку музичної культури в Чернігові та Ніжині наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., а також розвитку історичної освіти та науки в Ніжинському історико-філологічному інституті в період Першої світової війни. Висвітлено організацію навчального процесу в Ніжинській сільськогосподарській та технічній школі в період окупації 1942 - 1943 рр.

Рассмотрены вопросы изучения семантики субстантивной и глагольной метафор Н.Гоголя. Проанализированы особенности развития книгопечатания на Черниговщине в XVII - XVIII ст., становления профессионального музыкального искусства и развития музыкальной культуры в Чернигове и Нежине в конце ХІХ - начале ХХ ст., а также развития исторического образования и науки в Нежинском историко-филологическом институте в период Первой мировой войны. Освещена организация учебного процесса в Нежинской сельскохозяйственной и технической школе в период оккупации 1942 - 1943 гг.

Проаналізовано роль слов'ян-сіверян у заснуванні та розвитку Чернігова з найдавніших часів до початку Х ст. Розглянуто питання волинського територіального самоврядування міжвоєнного періоду у дослідженнях польських істориків. Висвітлено державну політику радянського керівництва щодо населення Західної України у 1940-х рр. Розкрито організаційно-правові основи роботи архівних установ на звільненій від фашистської окупації Сумщині в 1943 - 1944 рр. Описано процес десталінізації в період Хрущовської "відлиги" у дослідженнях вітчизняних учених. Визначено особливості соціально-демографічної політики радянського уряду в УРСР в 1980-х рр.

Проанализирована роль славян-северян в основании и развитии Чернигова с древнейших времен до начала Х ст. Рассмотрены вопросы волынского территориального самоуправления межвоенного периода в исследованиях польских историков. Освещена государственная политика советского руководства относительно населения Западной Украины в 1940-х гг. Раскрыты организационно-правовые основы работы архивных учреждений на освобожденном от фашистской оккупации Сумском регионе в 1943 - 1944 гг. Описан процесс десталинизации в период Хрущевской "оттепели" в исследованиях отечественных учёных. Определены особенности социально-демографической политики советского правительства в УССР в 1980-х гг.

Висвітлено актуальні питання лексики, фразеології, граматики, мови художньої літератури, лінгвістичної поетики, теорії та історії української, російської та зарубіжної літератур, а також методики їх викладання в середній школі. Увагу приділено проблемі соціолінгвістичних досліджень у українському науковому просторі, засобам вербалізації концепту "Криза", семантико-структурним особливостям прислів'їв із соматичною лексикою, синтаксичній деривації нових віддієслівних іменників. Розглянуто особливості реалізації складних багатокомпонентних речень у мові новел В. Стефаника, поліфункціональність конфліктів роману В. Скотта "Айвенго", музично-фольклорні витоки поезії Т. Шевченка.

Освещены актуальные вопросы лексики, фразеологии, грамматики, языка художественной литературы, лингвистической поэтики, теории и истории украинской, русской и зарубежной литератур, а также методики их преподавания в средней школе. Уделено внимание проблеме социолингвистических исследований в украинском научном пространстве, средствам вербализации концепта "Кризис", семантико-структурным особенностям пословиц с соматической лексикой, синтаксической деривации новых отглагольных существительных. Рассмотрены особенности реализации сложных многокомпонентных предложений в языке новелл В. Стефаника, полифункциональность конфликтов романа В. Скотта "Айвенго", музыкально-фольклорные истоки поэзии Т. Шевченко.

Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови та модель розвитку творчого самовираження вчителя української мови та літератури у системі післядипломної педагогічної освіти. Розкрито зміст, сутність і структуру творчого самовираження особистості вчителя-словесника як професіонала. Уточнено наукові положення про особливості реалізації педагогічних умов творчого самовираження вчителя-словесника у післядипломній освіті та педагогічній діяльності. Наведено рекомендації щодо використання результатів наукового дослідження у ВНЗ педагогічного профілю та у системі підвищення кваліфікації учителів з метою реалізації особистісного потенціалу сучасної освіти, зокрема, у самоосвітній діяльності й особистісно професійному саморозвитку вчителів української мови та літератури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш041.14я44 + Т3(4УКР)я44

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВА731232 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми та шляхи вирішення мовної політики в Україні у сучасний період, зокрема, її вплив на становлення норм офіційно-ділового стилю української мови (УМ), культурно-етичні та законодавчі проблеми використання УМ як державної. Розглянуто питання функціональної периферії дієслівних форм минулого часу в сучасній УМ, семантики та прагматики нарративних часів у пізній класичній латині. Описано типологію моделей модальних модифікацій речень в українській та російській мовах, морфонологічних моделей у віддієслівному словотворенні сучасної УМ. Визначено статус, обсяг і функційну типологію еквівалентів речення. Розкрито диференційний та класифікаційний аспекти питальних речень. Проаналізовано православно-християнські лінгвокультуреми як елементи образності української соціально-психологічної прози першої половини ХХ ст., стилістичні особливості перекладу дієслівних форм у творах М.В. Гоголя. Розкрито психолінгвістичні засади філософії мови видатного філософа О. Потебні в контексті формування культури мови та комунікації у студентів ВНЗ. Викладено функціонально-стилістичний підхід у формуванні культури мовлення студентів-філологів.

Освещены проблемы и пути решения языковой политики в Украине в современный период, в частности, её влияние на становление норм официально-делового стиля украинского языка (УЯ), культурно-этические и законодательные проблемы использования УЯ как государственного. Рассмотрены вопросы функциональной периферии глагольных форм прошедшего времени в современном УЯ, семантики и прагматики нарративных глаголов в поздней классической латыни. Описаны типология моделей модальных модификаций предложений в украинском и русском языках, морфонологических моделей в отглагольном словообразовании современного УЯ. Определены статус, объем и функциональная типология эквивалентов предложения. Раскрыты дифференциальный и классификационный аспекты вопросных предложений. Проанализированы православно-христианские лингвокультуремы как элементы образности украинской социально-психологической прозы первой половины ХХ ст., стилистические особенности перевода глагольных форм в произведениях Н.В. Гоголя. Раскрыты психолингвистические основы философии языка выдающегося философа А. Потебни в контексте формирования культуры речи (КР) и коммуникации у студентов ВУЗ. Изложен функционально-стилистический подход в формировании КР студентов-филологов.

Наведено бібліографію книг, брошур, авторефератів кандидатських і докторських дисертацій, статей, тез доповідей, рецензій, перекладів і редакційних робіт працівників Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, що відображають наукову діяльність установи в 2001 - 2010 рр. Увагу приділено відділам археології, історії середніх віків, нової та новітньої історії, української мови, літератури, наукових та інформативних видань, а також Центру дослідження українсько-польських відносин.

У зв'язку з 200-літтям від дня народження Юліуша Словацькогонаведено ряд публікацій, у яких висвітлено основні грані його творчості, зокрема, проаналізовано українські контексти у його творах, дискурс долі та профетизму, а також розглянуто інтертекстуальність творів митця як проблему міжкультурної комунікації та перекладу. Проаналізовано наративні пошуки полемічної публіцистики кінця XVI - початку XVII ст. крізь призму українсько-польських літературних взаємин. Охарактеризовано полемічні традиції у "Літосі..." Петра Могили, сакральний світ польськомовної прози Дазаря Барановича, барокову лірику Адама Корчинського. Значну увагу відведено розгляду певних аспектів творчості Михайла Чайковського, Антонія Марцінковського, Міхала Грабовського, Ігнація Крашевського, Анджея Кусьнєвіча, Станіслава Лема, Вітольда Гомбровича, Григора Тютюнника та ін. Розкрито особливості польсько-українського культурного діалогу другої половини XX - початку XXI cn&

Висвітлено питання польсько-українських взаємин, актуальні проблеми літературознавства, компаративістики та культурології, мовознавства. Наведено матеріали до ювілеїв Станіслава Вінценза, Чеслава Мілоша, Юзефа Крашевського, Лесі Українки, зокрема, розглянуто питання експлікації музичних образів і мотивів у творчості С. Вінценза, проаналізовано мотиви ранньої поезії Ч. Мілоша, дискурс ідентичності в його есеїстичній прозі, наукову та перекладацьку рецепцію творчості Лесі Українки у Польщі, кримські відлуння поезії Л. Українки та Адама Міцкевіча, новаторство різножанрової творчості Ю.І. Крашевського у волинський період, особливості еволюції образної системи та проблематику польської прози на прикладі його творчості. Увагу приділено системі барокових образів у польськомовній поезії Д. Братковського, розглянуто збірник "Літос" П. Могили у полемічному дискурсі першої половини VII ст. та вказано на його роль у формуванні тогочасної літературної традиції. Проаналізовано окремі аспекти творчості С. Бжозовського, В. Гомбровича, А. Кусьневича, Е. Редлінського, С. Лема, М. Хороманського, Я. Дукая, А. Хцюка, а також І. Франка, Т. Шевченка, В. Стефаника та ін.

Розглянуто актуальні питання культурології, мовознавства, літературознавства та лінгводидактики. Висвітлено окремі аспекти творчості Лесі Українки, Івана Франка, В. Петрова (Домонтовича), М. Йогансена, Івана Филипчака, Валерія Шевчука, Бориса Шкандрія. Проаналізовано історію, сучасність та перспективи мовної політики в Україні, стратегії навчання студентів української мови на неспеціальних факультетах ВНЗ. Розкрито національно-культурну специфіку мовленнєвої поведінки у лінгвоукраїнознавчому аспекті, науково-педагогічні засади навчання української мови в іноземній аудиторії.

Висвітлено проблеми мовної та міжкультурної комунікації, зокрема, розглянуто питання контрастивної лінгвістики та процесу запозичення мовних одиниць, перекладознавства, теорії та практики комунікативної взаємодії та взаєморозуміння, інтерпретації художнього тексту. Визначено функції університетської мовної освіти в європейському мультикультурному просторі. Розкрито зміст і сутність суб'єкт-суб'єктної взаємодії, проаналізовано її вплив на процес іншомовної комунікації. Проведено структурно-компонентний аналіз метафоричних словосполучень економічного дискурсу ХХІ ст. Показано роль усної мови у становленні літературного стандарту. Висвітлено образ-концепт "правосуддя" в українській перемійній картині світу. Охарактеризовано постать М. А. Кусьневича - маловідомого співака багатокультурного простору Галичини.

Висвітлено основні етапи становлення вітчизняної орієнталістики. Проаналізовано історичні контакти прадавніх українців з народами Сходу, які відзеркалися в українській лексиці та фольклорі, а також мовні та літературні зв'язки України з країнами Сходу. Наведено рідкісні біографічні та бібліографічні матеріали, присвячені життю, творчій діяльності та науковій спадщині корифеїв вітчизняної орієнталістики А. П. Ковалівського, А. Ю. Кримського, О. Й. Пріцака.

Раскрыты основные этапы становления отечественной ориенталистики. Проанализированы исторические контакты древних украинцев с народами Восхода, отразившиеся в украинской лексике и фольклоре, а тажке языковые и литературные связи Украины со странами Востока. Приведены редкостные биографические и библиографические материалы, посвященные жизни, творческой деятельности и научному наследию корифеев отечественной ориенталистики А. П. Ковалевского, А. Ю. Крымского, О. И. Прицака.