Досліджено проблему лінгвістичних механізмів вияву гендера в мові, особливості мовної поведінки чоловіків і жінок. Простежено еволюцію мовної поведінки упродовж 1970-х - 1990-х рр., проаналізовано причини тендерних змін.

Исследовано проблему лингвистических механизмов проявления гендера в языке, особенности языкового поведения мужчин и женщин. Прослежена эволюция языкового поведения на протяжении 1970-х - 1990-х гг., проанализированы причины тендерных изменений.

The problem of linguistic mechanisms of display of gendera is investigational in a language, feature of linguistic conduct of men and women. The evolution of linguistic conduct is traced during 70th - 90th of OO item, reasons of tender changes are analysed.

Розкрито особливості абсолютної та відносної хронологізації мовних явищ та їх системно пов'язаних сукупностей у студіях П. Ф. Фортунатова, О. О. Шахматова, М. М. Дурново, Є. Ф. Будде, С. М. Кульбакіна у зіставленні з дослідженнями їхніх сучасників.

Раскрыты особенности абсолютной и относительной хронологизации языковых явлений и их системно связанных совокупностей в работах Ф. Ф. Фортунатова, А. А. Шахматова, Н. Н. Дурново, Е. Ф. Будде, С. М. Кульбакина в сопоставлении с исследованиями их современников.

The features of absolute and relative chronology of the linguistic phenomena and their system connected aggregates in the works of F. Fortunatov, A. Shahmatov, N. Durnovo, E. Budde, S. Kulbakin are exposed in comparison with their contemporaries.

Визначено окремі аспекти впливу музики на розвиток лінгвістичних здібностей та основні параметри даного впливу, а також окреслено виходи даної взаємодії на семіотичні, психологічні та гносеологічні рівні в сучасних гуманістичних наукових напрямах. Розглянуто особливості української національної ментальності у можливостях їх впливу на взаємодію музично-лінгвістичних компонентів комунікації, тобто на своєрідність засвоєння іноземних граматичних структур і лексичного запасу, з урахуванням досвіду власної мови й її культурно-духовного контексту.

Описано лінгвістичну структуру мови та мовлення. Розглянуто проблему лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів у стилістиці, питання стилістичного використання тропів і періоду в документних текстах (ДТ), логічного виділення та впорядкування тексту документа. Проаналізовано особливості функціональних стилів української мови, синтаксису ДТ. Визначено стилістичні ресурси лексики документів, терміни у різних стилях мови. Розкрито екстралінгвістичні основи ділового листування. Висвітлено лінгвістичні проблеми інформаційних технологій.

Описана лингвистическая структура языка и речи. Рассмотрены проблема лингвистических и экстралингвистических факторов в стилистике, вопросы стилистического использования тропов и периода в документных текстах (ДТ), логического выделения и упорядочения текста документа. Проанализированы особенности функционирования стилей украинского языка, синтаксиса ДТ. Определены стилистические ресурсы лексики документов, термины в разных стилях языка. Раскрыты экстралингвистические основы деловой переписки. Освещены лингвистические проблемы информационных технологий.

Досліджено лінгвістичний час в контексті, що інтегрує знання філософії часу, філософії мови, філософії освіти, темпорології, мовознавства, когнітології та задовольняє запитам сучасного міждисциплінарного рівня досліджень темпоральності як когнітивної та соціокультурної константи. Застосовано новий підхід до досліджуваного предмета, який базується на теорії "трьох точок зору" (К. Ажеж), позначено морфосинтаксичний, семантико-референційний ракурс вивчення предмета, а також ієрархії висловлювання, удосконалено інтеграційно-методологічні засади вивчення лінгвістичного часу як узгодження різних репрезентаційних моделей темпоральності.

Досліджено комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні особливості мовленнєвого жанру "поздоровлення". Описано основні підходи до вивчення жанрів мовлення в сучасній лінгвістиці, подано дефініцію мовленнєвого жанру "поздоровлення" як мовленнєвого твору, що має характер регулювання міжособистісних відносин та є закріпленим за типовою комунікативною ситуацією, зумовленою важливою для адресата мовленнєвою подією. Встановлено, що метою жанру є посилення позитивного емоційного стану адресата в прямій, рідше - в непрямій, формі, від чого залежить його вторинна та риторична сутність. Визначено його місце в системі фатичних мовленнєвих жанрів. Охарактеризовано поздоровну ситуацію, властиву тій чи тій культурі, описано її етикетні або емотивні параметри. Доведено, що східнослов'янській мовленнєвій культурі в порівнянні із західноєвропейськими й американською культурами більшою мірою притаманні більш емотивні поздоровлення. Вивчено структурно-семантичні особливості мовленнєвого жанру "поздоровлення". Ідентифікаційними ознаками непрямих поздоровлень є характерний набір параметрів поздоровної комунікативної ситуації, а також присутня в мовленнєвому жанрі суб'єктивна модальність.

Розглянуто статистичні закономірності наукових комунікацій, що описують явища та процеси самоорганізації в бібліотечній справі, наукознавстві та лінгвістиці. Методологічною основою роботи обрано синергетику. Метою дослідження визначено розробку синергетичної концепції виникнення статистичних закономірностей інформаційних процесів та явищ у наукових комунікаціях для їх узагальнення та подання у вигляді одного закону. Розвинено уявлення щодо синергетики наукових комунікацій як вияву об'єктивно існуючих, але теоретично не обгрунтованих кількісних відношень між суб'єктами й об'єктами цих комунікацій (вченими, публікаціями, термінами). Відзначено необхідність використання для опису масштабно інваріантних явищ і процесів стійких законів розподілу теорії ймовірностей. У математичному сенсі стійкість закону розподілу - властивість зберігати його тип для будь-якої суми випадкових величин, що мають цей розподіл. Математична абстракція "випадкова величина" в наукових комунікаціях набуває чіткої конкретики. Для закономірності Бредфорда випадковою величиною є кількість статей з певної теми в журналі, для закономірності Лотки - число публікацій вченого, для закономірності Ципфа - частота використання слова в тексті. Встановлено характеристичний показник стійкого закону розподілу процесів та явищ у наукових комунікаціях, що дорівнює константі золотого перетину. Сформульовано синергетичну концепцію наукових комунікацій: масштабно-інваріантні процеси та явища самоорганізації - вияв стійкого закону розподілу теорії ймовірностей із характеристичним показником, рівним константі золотого перетину.