Розглямнуто вплив культури мовлення та спілкування на формування загальної культури майбутнього фахівця.

Досліджено взаємозв'язок конотації, акцидентного шрифту та сучасної реклами. Виявлено особливості конотації у її відносинах між мовними виразами, світом і людською діяльністю. Розглянуто шрифтову конотацію, яка відображає емоційне осмислення суті рекламної комунікації.

Статья посвящена исследованию взаимосвязи коннотации, акцидентного шрифта и современной рекламы. Раскрываются особенности коннотации в ее отношениях между языковыми выражениями, миром и человеческой деятельностью. Рассматривается шрифтовая коннотация,которая отражает осмысление сути рекламной коммуникации. В статье отмечены "модели" шрифтовой интерпретации смысла, которые особым образом трактуются в рекламе.

Clause is devoted to research of interrelation connotation, accidental print and modern advertising. The features connotation in its relations between language expressions, world and human activity are opened. Is examined font connotation, which reflects judgment of essence of the advertising communications. In the clause "models" of the font interpretation of sense are marked which by the special image are treated in advertising.

Проаналізовано культуру мовлення молоді, зокрема студентства Придніпровської державної академії будівництва й архітектури. Розглянуто жаргонне студентське мовлення. Наведено рекомендації щодо введення до навчальних програм курсу української словесності, що сприятиме підвищенню мовленнєвої культури студентів.

Проанализирована культура произношения молодежи, в частности студенчества Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. Рассмотрено жаргонное студенческое произношение. Приведены рекомендации по введению в учебные программы курса украинской словесности, что будет способствовать повышению языковой культуры студентов.

Изложены вопросы создания и описания коллективного портрета языковой личности ученого-гуманитария ХІХ в. Охарактеризованы коммуникативный и культурологический аспекты языковой личности украинских ученых, имена которых известны далеко за пределами Украины, но русские тексты которых впервые стали объектом лингвистического анализа. Освещены место и роль украинских исследователей в формировании основ научного стиля русского литературного языка и научной коммуникации. Раскрыта сущность понятий текста и языковой личности, предполагающие рассмотрение теоретических общелингвистических вопросов. Рассмотрен текст как среднее необходимое звено акта вербального общения, взаимодействующее с двумя субъектами тестовой коммуникации (автором и адресатом) и содержащее маркеры субъективно-личностной ориентации.

Розглянуто пробні статті для словника мовленнєвого етикету (товариш, громадянин, добродій).

Рассмотрены пробные статьи для словаря речевого этикета (товарищ, гражданин, сударь).

The article deals with experimental articles for dictionary of Speech etiquette (friend, citizen, sir).

Рассмотрены вопросы соблюдения речевых норм и использования выразительных средств речи.

Розглянуто конотативний аспект значення терміна у неспеціальному мовному оточенні. Дослідження проведено на підставі рекламних текстів. Охарактеризовано найпоширеніші типи конотацій квазітерміна у рекламному повідомленні - оказіональний та узуальний.

Розглянуто питання, пов'язані з трактуванням поняття "культура діалогу", і проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців-аграріїв.

Проаналізовано погляди науковців з проблеми естетики мовлення, розглянуто значення естетичної сутності мови для формування художніх здібностей майбутніх педагогів; запропоновано шляхи підвищення формування естетичної культури студентів засобами рідної мови.

Розглянуто проблеми, які виникають під час спілкування в Інтернет-просторі, пов'язані з приналежністю мовців до різних етнічних чи національних культур. На основі типології культур зроблено спробу виявити риси, які сприяють конструктивному міжкультурному діалогу або ж спричиняють конфліктність у спілкуванні. Розглянуто проблему ввічливості в різносистемних мовах. Наведено порівняльну характеристику рис ввічливості в англо-, україно-, япономовній лінгвокультурах.

Висвітлено проблему функціонування загальної мовленнєвої культури. Зазначено, що невід'ємною ознакою освіченої людини є висока культура її мови, тобто вміння використовувати як знаряддя спілкування сучасну літературну мову з усіма її мовностильовими можливостями. Подано визначення понять "культура мови" та "культура мовлення", сформульовано головне завдання культури мови - виховання навичок літературного спілкування, пропаганда і засвоєння літературних норм у слововжитку. Наведено основні причини недостатнього рівня культури мовлення. Розглянуто й охарактеризовано принципи роботи над удосконаленням культури мовлення. Доведено, що між рівнем загальної культури та рівнем мовної культури є чітка залежність.

Проаналізовано педагогічні та методологічні основи процесу саморозвитку особистості. Доведено, що культура мислення є важливою основою для самореалізації особистості, істотними характеристиками якої є самостійність, рефлективність, критичність мислення, креативність. Визначено умови самовдосконалення та самореалізації особистості. Наголошено, що саме культура мислення здатна підвищити цілеспрямованість, організованість, ефективність процесу особистісного саморозвитку.

Проанализированы педагогические и методологические основы процесса саморазвития личности. Доказано, что культура мышления является важной основой для самореализации личности, существенными характеристиками которой является самостоятельность, рефлексивность, критичность мышления, креативность. Определены условия самосовершенствования и самореализации личности. Подчеркнуто, что именно культура мышления способна повысить целенаправленность, организованность, эффективность процесса личностного саморазвития.

Розкрито сутність поняття комунікативної культури особистості, її структуру й особливості формування у майбутніх фахівців; проаналізовано поняття комунікації, спілкування, комунікативність та їх співвідношення в контексті комунікативної культури.

З використанням творів І. Огієнка розглянуто проблему формування культури мовлення майбутніх учителів у процесі розвитку організаторських педагогічних умінь. Показано актуальність даної проблеми за сучасних умов.

По материалам работ И. Огиенко рассмотрена проблема формирования у будущих учителей культуры речи в процессе развития организаторских педагогических умений.

On the basis of Ivan Ogienko's works the author considers the problem of formation of the culture of oral speech of future teachers in the process of forming organizational pedagogical skills.

Аналіз соціокультурних факторів, під впливом яких відбувається трансформація мовленнєвої культури в інформаційну епоху, показав, що революція в технічних засобах комунікації соціуму вносить суттєві корективи в характер спілкування, породжує нові типи залежності людей від техносфери. Штучний світ, створений людиною, починає жити власним життям у тому сенсі, що людина весь час змушена підлаштовуватися під нові технології, без використання яких вона не може встигати за прискореними ритмами буття соціуму. Люди навіть не помічають, наскільки змінюється їх життя через трансформації техносфери. Зокрема, тотальне впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у всі соціальні практики, які пронизані процесами міжособистісного спілкування, призводить до модифікації мовних засобів. Проте позитивні чи негативні наслідки використання комп'ютерної техніки залежать від рівня загальної культури її користувачів, адже технічні засоби виконують допоміжну роль у процесах людської комунікації. Люди не повинні ставати лише додатками до техніки, якою б "розумною" вона не була, а тим більше не повинні перекладати на неї відповідальність за рівень особистої культури і її прояви у комунікативних процесах. Наявність у суспільстві комунікативної кризи вказує на необхідність переосмислення існуючої в ньому шкали цінностей, аби не надати дорогу комп'ютерному фетишизму й не втратити духовні орієнтири у майбутньому.