Проаналізовано проблему розуміння загалом. Розглянуто особливості розуміння смислу тексту в процесі реферування. Визначено поняття розуміння, реферату, ключових слів. Подано відмінності між назвами і заголовками текстів. Зроблено висновок, що назви і заголовки можна розглядати як реферат мінімального розміру. Визначено основні проблеми під час розробки систем автоматичного реферування. Вказано на основне призначення реферату. Наголошено на необхідності розробки методів оцінки адекватності смислу реферату та первісного тексту. Охарактеризовано сучасний стан проблеми і зроблено висновок, що хоч галузь заходів реферування знаходиться зараз на початкових етапах розвитку, і більшість завдань у сфері розуміння тексту у процесі реферування ще не вирішена, але є численні досягнення, оскільки інструменти реферування, безсумнівно, будуть відігравати вирішальну роль у завоюванні широких інформаційних просторів у недалекому майбутньому.

Проанализирована проблема понимания в целом. Рассмотрены особенности понимания смысла текста в процессе реферирования. Даны определения терминов: понимание, реферат, ключевые слова. Приведены различия названий и заголовков текстов. Сделан вывод, что названия и заголовки можно рассматривать как реферат минимального размера. Перечислены основные проблемы при разработке систем автоматического реферирования. Указано основное назначение реферата. Рассмотрена необходимость разработки методов оценки адекватности смысла реферата й исходного текста. Охарактеризовано современное состояние проблемы и сделан вывод, что хотя отрасль средств реферирования находится сейчас в самом начале своего развития, и большинство задач в области понимания текста при реферировании еще не решено, но уже многое сделано и продолжает делаться в этом направлении, так как инструменты реферирования несомненно будут играть решающую роль в завоевании широких информационных пространств в недалеком будущем.

Впервые выявлен и проанализирован комплекс средств, составляющих содержание особенностей функционирования аннотаций как интеллектуальных рекламных текстов с позиции прагмалингвистики. Отмечены доминирующие функции в текстах аннотаций: когнитивно-информативная, коммуникативная, апеллятивная, аргументации и убеждения, воздействия и манипулирования, которые проявляются на структурном и лексико-семантическом уровне с помощью особых лингвальных приёмов и экстралингвистических средств. Раскрыта сущность языкового манипулирования и речевого воздействия, осуществляемого в текстах аннотаций на основе сознательного и целенаправленного использования особенностей устройства и употребления языка.

Запропоновано використання статистичних методів TFIDF, TLTF і Text Relationship Map (TRM) для автоматичної побудови реферату для українсько- та російськомовних текстів. Ці методи програмно реалізовано за допомогою мови програмування С++ у середовищі Borland Builder 6.0 і бази даних, створеної в Microsoft Access.

Запропоновано підхід до побудови системи автоматичного реферування (АР) тексту на основі ієрархічної нечіткої нейронної мережі (ІННМ), котрий орієнтується як на структурні, так і на неструктурні ознаки екстрагування на різних рівнях організації тексту з урахуванням зв'язності тексту первинного документа, що дозволяє крім статистичної інформації врахувати також організаційну та синтаксично-семантичну структуру тексту. Розглянуто математичний апарат ІННМ та алгоритм її навчання для вирішення завдання АР тексту. Виконано експеримент в програмі Matlab для апробації ІННМ і перевірки її ефективності. Показано, що якість реферату, отриманого за допомогою розробленого методу, вища у порівнянні з рефератом, отриманим за допомогою традиційних статистичних методів.