Розглянуто основні стадії роботи компіляторів. Наведено класичні моделі, методи, алгоритми теорії формальних мов і граматик простого й операторного передування, розділених і слаборозділених. Подано теорію конструювання лексичних і синтаксичних аналізаторів на фрагментах програм мови Паскаль.

Рассмотрены основные стадии работы компиляторов. Приведены классические модели, методы, алгоритмы теории формальных языков и грамматик простого и оперативного предшествования, разделенных и слаборазделенных. Дана теория конструирования лексических и синтаксических анализаторов на фрагментах программ языка Паскаль.

Наведено аналогії та відмінності в розвитку методів контекстно-вільного пошуку та пошуку з використанням метаданих. Розглянуто підходи, що дозволяють формалізувати текстові документи природною мовою, щоб представити їх в придатному для комп'ютерної обробки вигляді для цілей пошуку.

Приведены аналогии и различия в развитии методов контекстно-свободного поиска и поиска с использованием метаданных. Рассмотрены подходы, позволяющие формализовать текстовые документы на естественном языке, чтобы представить их в компьютерно-обрабатываемом виде для целей поиска.

The analogies and differences in developing the methods of context-free searching and searching using metadata are discussed. The approaches towards formalization of text documents in natural language for their representation in machine-readable formats for searching purposes are considered.

Рассмотрено построение лингвистического процессора на основе методов, которые используются в формальных языках для построения трансляторов. Рассмотрены особенности совместного применения формальных методов и средств для анализа естественных языков.

Розглянуто питання побудови природно-мовної бази знань (БЗ) як складової індивідуальної мовної системи, що постає основою формування всіх сучасних технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації. В основу проектування БЗ закладається системний рівень мовної організації, що базується на інтегральному підході до аналізу мовленнєвої діяльності людини. На цьому шляху вдалося чітко визначити поняття базової семантико-синтаксичної структури (БССС), яка постає похідною від структурно-функціонального рівня зорового аналізатора. Ця структура постає квантом знань, тобто структурно організуючим компонентом формування і функціонування природно-мовної БЗ, що власне і визначає архітектуру такої БЗ. Запропоновано створення БЗ на основі мережі взаємно пов'язаних квантів знань, представлених БССС. Розглянуто можливість формування міждисциплінарної БЗ, в яку на структурному рівні закладається можливість автоматичного накопичення та доповнення знань, вимоги до структури такої БЗ, її загальні особливості та можливості її розширення. Розглянуто можливість гнучкого налаштування процесу обміну інформацією з БЗ шляхом використання маркерів. Окремо окреслюються деякі обмеження і вимоги до лінгвістичного процесора як пов'язаної з БЗ складової індивідуальної мовної системи.

Вивчено теоретико-методологічні засади дослідження взаємовпливу природних і штучних мов. Розглянуто феномен природної мови у культурному поступі людства. Охарактеризовано специфіку репрезентації феноменів культури засобами штучної мови. Проаналізовано культуру інформаційної доби як детермінанту взаємовпливу природної та штучної мов. Визначено тенденції лінгвокультурних трансформацій природно-штучного мовного середовища в інформаційну еру.

Наведено семантико-синтаксичну модель природної мови. Застосовано тензорний підхід до моделювання семантико-синтаксичних зв'язків між словами в реченнях. Використано апарат керуючих просторів синтаксичних структур природної мови, що надало можливість удосконалити тензорну семантико-синтаксичну модель, яка здатна за допомогою рекурсії та суперпозиції описувати синтаксичні структури довільної довжини та складності.

Рассмотрен поэтапный анализ предложений естественного языка и получение их представления в виде суперпозиций семантических функций. Данная модель позволяет учитывать многозначность языковых единиц. Частью этого процесса является унификация, которая позволяет сопоставлять значения конструкций естественного языка.

Запропоновано формальну модель фреймової мови, яка може застосовуватися для опису домену, враховуючи всі деталі, необхідні для ефективної трансформації моделі в системні компоненти.

Проведено огляд програмного забезпечення, яке реалізує методи машинного навчання. Розглянуто можливості мови програмування Java для створення компонентів нейронних мереж.

Проведено огляд існуючих методів підвищення надійності функціонування комп'ютерних лінгвістичних стегосистем. Оскільки, в ході дослідження виявлено, що перспективним напрямком, особливо в умовах протидії інформаційній пропаганді є квантова стеганографія, тому розглядаються саме ці підходи для вирішення поставленої задачі. Аналіз існуючих розробок доводить відсутність повноцінної практичної реалізації подібного підходу в стеганографії. Висунуто припущення, що причина у відсутності єдності корпускулярно-хвилевих характеристик в процесі приховування стегоповідомлення. Доведено, що на даний момент подібний підхід можливо реалізувати лише в комп'ютерній лінгвістичній стеганографії шляхом її поєднання з квантовою стеганографією. Аналіз виявив, що текстова стеганографія на основі квантових законів знаходиться на початковому етапі розвитку, а дослідження проводяться лише в області методів довільного інтервалу. Для вирішення поставленої в роботі задачі вводиться поняття квантово-семантичної лінгвістичної стеганографії. Існуючі недоліки методів квантової стеганографії, а саме неможливість практичного відтворення множинності світів чи вразливість тексту до систем автоматичної семантичної модифікації пропонується виправити шляхом використання методики лінгво-комбінаторного моделювання важкоформалізованих систем та засад кібернетичної герменевтик для взаємодії з квантовими станами, а інтенсіональної логіки для вирішення проблеми квантової заплутаності з метою збереження квантового дуалізму для формалізації та впровадження ідеї квантово-семантичної стеганографії на практиці. В свою чергу реалізація афінних перетворень стосовно функції, що описує суб'єктивну семантичну лінію тексту забезпечить процес протидії інформаційній пропаганді. Використання ж методів ЦВЗ для розшифровки зміни семантичних станів при формуванні тексту за суб'єктивною семантичною лінією допоможе зменшити імовірність виявлення факту передачі стегоповідомлення.

Описано новий розроблений метод блочної діагоналізації та невід'ємної факторизації лінгвістичних тензорів, що полягає у попередньому перетворенні тензору у блочно-діагональний вид для того, щоб звести невід'ємну факторизацію тензору надвеликого розміру до виконання обчислень невід'ємної факторизації тензорних діагональних блоків - набору тензорів набагато меншого розміру, що вимагає на порядок меншого часу. В результаті роботи алгоритму невід'ємна факторизація лінгвістичного тензору обчислюється в єдиному базисі, що забезпечує моделі цілісність і системність.

Розглянуто класифікаційну систему, яка базується на аналізі природньої мови. В багатьох таких системах використовуються нейронні мережі, проте вони потребують даних для навчання, які не завжди наявні. Запропоновано використання онтологій в подібних системах аналізу природньої мови. В якості прикладу представлено класифікаційну систему, яка допомагає сформувати список найкращих кандидатів під час підбору персоналу. Представлено огляд методів побудови онтологій та мовних аналізаторів, доречних для класифікаційних систем, і побудовано систему у вигляді бази знань. Здійснена підтримка української та англійської мов у класифікаційній системі. Описані можливості розширення системи.