На сьогодні інформаційно-психологічна безпека громадян та суспільства є важливою складовою у забезпеченні інформаційної безпеки нашої держави з огляду на ведення так званої гібридної війни державою-агресором. З огляду на це, на протязі майже року в середовищі курсантів та студентів інституту спеціального зв'язку та захисту інформації НТУ України "Київський політехнічний інститут" діє волонтерська група з проведення акцій інформаційного протиборства в Інтернет просторі (кіберпросторі). Викладено деякі положення, що лежать в основі теорії і практики роботи групи. Крім того, наведено рекомендації та висновки, що грунтуються на досвіді майже річної роботи волонтерської групи в кіберпросторі.

Визначено поняття інформаційна агресія на прикладі російського втручання у внутрішні справи України, розглянуто методи та інструменти ведення інформаційної війни. На конкретних прикладах показано основні маніпулятивні технології та прийоми, їх вплив на психіку, свідомість і поведінку людини. Проведені дослідження та надані рекомендації будуть важливими для розуміння природи, інструментів і методів ведення сучасних інформаційних воєн, а також для здійснення ефективної державної політики протидії інформаційним агресіям. Наведено соціологічні опитування та визначено напрямки вдосконалення системи захисту вітчизняного інформаційного простору.

На основі аналізу сутності протидії інформаційним загрозам державі в особливий період запропоновано підхід до побудови державної системи протидії інформаційним загрозам як узгодженої, цілеспрямованої, керованої з єдиного центра діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, що спрямована на забезпечення інформаційної безпеки людини, суспільства та держави в умовах реальної небезпеки розв'язання інформаційної агресії. Виділено основні складові зазначеної системи та основні завдання центральних органів виконавчої влади в галузі протидії інформаційним акціям (операціям, кампаніям).

На основі аналізу інформаційних заходів, які проводяться Російською Федерацією відносно нашої держави розроблені пропозиції щодо напрямів інформаційної протидії на державному та відомчому рівнях.

Розкритоі передумови та механізми ведення країною-агресором інформаційно-медійної війни проти України за умов гібридної війни, її намагання використовувати медійні центри, громадські організації та національний інформаційний ресурс інших держав.

Раскрыты предпосылки и механизмы ведения страной-агрессором информационно-медийной войны против Украины в условиях гибридной войны, её попытки использовать медийные центры, общественные организации и национальный информационный ресурс других государств.

A method and means of conduction by the aggressor country information and media war against Ukraine in conditions of hybrid warfare, their seeking to use media centers, NGOs and national information resources of other countries are considered.

Главной целью информационной войны является перепрограммирование сознания социальной части социотехнической системы. Достижение этой цели позволит в дальнейшем проводить "нужные" преобразования над всей системой и, в итоге, достичь управляемости объекта влияния или его уничтожения. Это обстоятельство подчtркивает необходимость обеспечения комплексной защиты информационных ресурсов, суть которой сводится к решению 2-х задач: защите собственных информационных ресурсов и защите от проведения возможных информационно-психологических операций конкурентов. Предложена концепция программирования или перепрограммирования сознания социальной части социотехнической системы, которую предложено назвать мем-программирование. Целью мем-программирования является оптимизация процесса проведения специальных информационно-психологических операций. Мерой оптимальности мем-программирования является количество изменений в социуме. Приведены базовые определения и понятия мем-программирования, предложена модель информационного мема, формализующая процессы создания специальных информационных сообщений и их распространения в информационном пространстве. Предложены базовые операции, которые можно выполнять над создаваемыми мемами, что позволит создавать наследственные и модифицированные множества мемов и мемотипов. Предложен подход для решения задачи оптимизации проведения информационно-психологических операций и эффективной реализации информационной обфускации как технологии запутывания человека. Данную концепцию мем-программирования предлагается интегрировать в структурах ситуационных центров, что позволит обеспечить гарантированный уровень защищенности объекта на уровне "предприятие - регион - государство".

Розглянуто результати аналізу структури, функцій та завдань органів управління інформаційно-психологічної боротьби в Збройних силах провідних країн світу: США, Великобританії, ФРН, Польщі, Румунії, Російської Федерації та Китаю. На даний час існують дві основні моделі апарату інформаційно-психологічної боротьби - західна і східна. Організаційно-штатна структура підрозділів психологічних операцій західної моделі заснована на концепції модульної структури та залежить від особливостей бойової обстановки і поставлених командуванням завдань. Східна модель характеризується тим, що підрозділ інформаційно-психологічної боротьби, в основному, є штатним і практично незмінним спеціальним апаратом штабів або політичних органів всіх ступенів.

Освещены проблемы, связанные с безопасностью человека, такие как охрана окружающей среды, контроль качества продуктов питания, охрана здоровья, социальная защита. Выявлены факторы риска на территориях, загрязненных радиоактивными веществами. Рассмотрены основы распространения информации в современном обществе. Особое внимание уделено особенностям информирования населения во время техногенных катастроф и вооруженных конфликтов. Описаны принципы сбора, хранения и анализа информации, нормативно-правовые основы использования информации.

Розглянуто еволюцію класифікації міжнародного та національного законодавства щодо надзвичайних ситуацій у світі за умов глобалізації. Гібридну війну розглянуто як прояв складної надзвичайної ситуації. Проаналізовано передумови її виникнення на пострадянському просторі, серед яких етнічна гетерогенність, наявність прихованих історичних кривд, слабкість місцевих громадянських суспільств та регіональна складність.

Проаналізовано суть і зміст гібридної війни. Проведено аналіз недержавних організацій у веденні гібридної війни з боку Російської Федерації та визначено напрями протидії їм в Україні. Проаналізовано проблеми державної політики в інформаційній сфері України, що виникли з початком агресії Російської Федерації, спрямованої проти України. Запропоновано низку невідкладних кроків, які необхідно здійснити з метою захисту країни, зокрема у протидії недержавним організаціям у веденні гібридної війни. Значну частину аналізу присвячено формуванню механізмів гібридної відповіді.

Розглянуто проблеми руйнівних процесів інформаційно-психологічної агресії проти мирного населення, скеровані на розбалансування морально-ціннісних орієнтирів. Розглянуто необхідність розв'язання фундаментальних проблем, що стримують відбудову ефективного правопорядку в додержанні прав і свобод людини та засобами інформаційно-комунікативної сфери і, зокрема, правової комунікації як однієї з галузевих різновидів інформаційно-комунікативної системи.

Проаналізовано зміст і структуру інформаційного протиборства, наведено визначення ключових понять у даній сфері (інформаційне протиборство, інформаційна війна, інформаційний тероризм, інформаційна експансія тощо), визначено мету та форми ведення інформаційної війни. Підкреслено, що інформаційна війна складається з сукупності інформаційних атак, об'єднаних єдиним замислом. Встановлено, що характерними рисами інформаційної війни, які відрізняють її від звичайної, є: відсутність видимих фізичних руйнувань, непередбачуваність засобів ведення інформаційної війни, встановлення контролю над свідомістю людських ресурсів противника, вибірковість за принципом досягнення найбільшого ефекту, неефективність у випадку слабкої інформаційної інфраструктури країни впливу, нівелювання розуміння правди, вплив на хід думок супротивника з метою прийняття останнім вигідного для атакуючого рішення, переведення переваг супротивника в його недоліки, гра на емоціях, відволікання розуму на негідний об'єкт. На підставі вивчення літературних джерел та аналітичного матеріалу запропоновано окремі заходи протидії інформаційній війні та інформаційно-психологічному впливу. Підкреслюється суттєва роль засобів масової інформації та громадськості як у веденні, так і в протидії інформаційній війні. Наведено конкретні приклади спроб інформаційного впливу, розглянуто структуру відповідних повідомлень і методику їх аналізу. Запропоновано створити центр реагування та проведення спеціальних операцій з метою нейтралізації інформаційних загроз, впровадити в освітній процес заняття з "Основ інформаційної безпеки", активізувати наукові пошуки у сфері інформаційного протиборства, активізувати дискусію на міжнародному рівні щодо врегулювання визначення понять та заборони інформаційної агресії й інформаційної зброї.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.131.5 + Х819(4УКР)110:Х840.4

Рубрики:

Інформаційно-пропагандистська діяльність. Методи гібридної війни. Психологічні засоби масового впливу

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж70508 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше у вітчизняній та світовій науці детально досліджено явище світової гібридної війни в перспективі російської агресії проти України. Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен - як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному, соціальному, гуманітарному, інформаційному. Проаналізовано локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуто питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.

Розглянуто дослідження з теорії інформаційного протиборства та інформаційно-психологічного впливу з практичної точки зору. Тема є досить поширеною серед науковців у всьому світі. Проаналізовано моделі та концепції здійснення інформаційно-психологічного впливу, захисту від нього, моделі виявлення психологічних та інформаційних атак, життєві цикли інформаційного протиборства. Розглянуто наукові праці південноафриканських вчених Б. Ван Нікерка та М. Махараджа, що дослідили життєвий цикл інформаційно-психологічного впливу, фінів Й. Йормакка та Я. Молса, які розглянули інформаційне протиборство зі сторони теорії ігор, австралійців Б. Хатчисона та М. Уорена, що розробили та описали тактики проведення інформаційного протиборства, американця С. Джонсона і його модель інформаційної атаки, Науково-дослідної Ради США, проект моніторингу та виявлення інформаційно-психологічного впливу СЕРА. Відзначено й українських вчених А. Шияна, що представив метод виявлення інформаційно-психологічного впливу та способи протиборства, та Р. Грищука, що розглянув технологічні аспекти інформаційного протиборства. Вищенаведені дослідники зробили вагомий внесок у практичні дослідження інформаційно-психологічного впливу. Аналітичне дослідження дозволить розробити формалізовану модель інформаційно-психологічного впливу, визначити його базові характеристики та розробити метод, а на його основі систему виявлення та ідентифікації інформаційно-психологічного впливу.

Розробка концепції інформаційного впливу ЗМІ на людину і суспільство випливає з аналізу цих впливів. Аналіз інформаційної війни, її принципів і методів дозволяє зрозуміти суть цих впливів. Важливо на сучасному етапі, коли Росія веде гібридну війну проти України. Так як існує безліч визначень інформаційної війни, це визначення сформульовано на підставі роботи М. Лібікі. Розглянуто п'ять основних правил, які використовуються під час інформаційних компаній: спостереження, перебільшення і перекручування, оркестрування або замовчування, переливання і зараження. Розглянуто "Алгоритм, який завжди перемагає" і процес реалізації зомбування суспільства. Ці алгоритм і процес застосовано в Росії 1990 - 2015 рр. і використовуються зараз проти України. Наведено та проаналізовано моделі впливу ЗМІ на суспільство, що найбільш часто застосовуються, також теріали Дж. Брайса, в яких описано механізм впливу ЗМІ на громадську думку. Інформаційні впливи бувають як позитивні, так і негативні. Причому позитивна інформація виконує виховну функцію в суспільстві. Мета негативної інформації (пропаганди) є розпалювання соціальних конфліктів, загострення розбіжності в суспільстві. Проблеми інформаційної війни слід вирішувати за рахунок протидії маніпулятивним технологіям противника і удосконалення методів протидії.

Запропоновано методику оцінювання ефективності виконання заходів протидії негативному інформаційно-психологічному впливу (ІПВ) противника, яка враховує оцінку якості: планування заходів протидії ІПВ; ресурсного забезпечення заходів протидії ІПВ; часового ресурсу виконання заходів протидії ІПВ; рівня взаємодії з цивільними структурами; вогневого ураження об'єкту негативного ІПВ; протидії негативному ІПВ в Інтернеті. Чисельним значенням оцінки ефективності виконання заходів протидії негативному ІПВ противника в методиці запропоновано їх лінгвістичний опис.

Проаналізовано особливості розвитку інформаційної зброї, яка застосовується в сучасних конфліктах. На підставі проведеного аналізу виділено та проаналізовано основні види інформаційної зброї, визначена суть цієї зброї в загальній концепції ведення силових інформаційних конфліктів.

На основі аналізу форм ведення інформаційної боротьби, запропоновано систему заходів протидії найбільш вагомій з них - інформаційні операції.

Висвітлено правові аспекти сучасних гібридних збройних конфліктів (на прикладі агресії Російської Федерації проти України). Розкрито особливості міжнародно-правової кваліфікації "гібридних війн". Розкрито питання інформаційної війни як складової "гібридної війни". Висвітлено проблеми міжнародно-правової протидії кібервійнам. Увагу приділено концепції "гібридності" в документах міжнародних інституцій.