На підставі філософських, наукознавчих, культурологічних і містецтвознавчих аспектів розглянуто формування, розвиток і загальнофілософські основи спеціально-наукових уявлень щодо популярного культурологічного феномену примітива. Розглянуто специфіку та парадоксальну однозначність його теоретичного інтерпретування. Описано модифікації примітивного мистецтва.

Висвітлено спадкоємні зв'язки національных "словесних культур". Наведено порівняльну характеристику єдності фольклору та літератури нації (етносу), а також запропоновано прогноз їх майбутньої взаємопов'язаної трансформації у складі "словесної культури" під впливом технічного прогресу в галузі електронних засобів інформації та розваг. Розглянуто колізії екзистенції спадкоємних зв'язків, подолання яких забезпечує діахронічне розгортання моделі таких зв'язків, описаних як опозиції дискретності/неперервності, диференційованості/інтегральності, периферійності/центральності рецепції явища з загальної стародавньої спадщини. Виявлено та проаналізовано жанр слов'янської усної традиції "потаємна новина", визначено його ідеологічне спрямування і сакральні витоки поетики, його відображення в українській та російській літературах XVII ст., а також у творчості А.С.Пушкіна і Т.Г.Шевченка.

Освещены наследственные связи национальных "словесных культур". Приведена сравнительная характеристика единства фольклора и литературы нации (этноса), а также предложен прогноз их будущей взаимосвязанной трансформации в составе "словесной культуры" под влиянием технического прогресса в электронных средствах информации и развлечения. Рассмотрены коллизии экзистенции наследственных связей, преодоление которых обеспечивает диахроническое развертывание модели таких связей, описанных как оппозиции дискретности/непрерывности, дифференцированности/интегральности, периферийности/центральности рецепции явления из общего древнего наследия. Выявлен и проанализирован жанр славянской устной традиции "тайное сказание", определены его идеологическая направленность и сакральные истоки поэтики, его отражения в украинской и русской литературах XVII в., а также в творчестве А.С.Пушкина и Т.Г.Шевченко.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)4-312 + Ш5(4УКР)3-312 + Ш200.046

Рубрики:

Література

Фольклор і література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены основные этапы и направления изучения мифопоэтики в фольклористике и литературоведении, вопросы установления методологических принципов, разъясняющих поэтическую функциональную сущность мифопоэтики. Освещены специфика функционирования фольклора как поэтической системы, трансформирующий и поэтически структурирующий миф, и специфика мифофольклорных и фольклорно-литературных связей, образующих функциональное мифопоэтическое единство. Изложены закономерности устнопоэтического бытования текста, раскрыты мифопоэтические свойства словесного художественного образа и образности. Охарактеризованы смысловой, генетический, функционально-типологический, семиотический уровни жанровой системы, предложена ею типологическая классификация.

Досліджено роль чарівної казки у становленні образно-художньої стилістики модерну на прикладі картини В.М. Васнєцова "Три царівни підземного царства". Розглянуто два варіанти: 1879 р. (ДТГ) та 1884 р. (Київський музей російського мистецтва).

Исследована роль волшебной сказки в становлении образно-художественной стилистики модерна на примере картины В.М. Васнецова "Три царевны подземного царства". Рассмотрены два варианта: 1879 г. (ГТГ) и 1884 г. (Киевский музей русского искусства).

The task of our article is the clarification of the role of a fairy tale in formation of figuratively-artistic stylistic of the modern based upon the example of V.M. Vasnezov's:"Three princess of subterranean Kingdom".

Висвітлено погляди вчених ХІХ - ХХ ст. щодо проблем фольклорно-літературних взаємин: фольклоризму літератури та літературності фольклору. Розкрито принципи аналізу фольклорного субстрату в літературному тексті, значення терміна фольклоризм, його різноманітні аспекти.

Освещены взгляды ученых ХІХ - ХХ ст. относительно проблем фольклорно-литературных отношений: фольклоризма литературы и литературности фольклора. Раскрыты принципы анализа фольклорного субстрата в литературном тексте, значение термина фольклоризм, его разнообразные аспекты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 + Ш200.046 + Ш5(0)-312

Рубрики:

Література

Фольклор і література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито засади художньої традиції, наведено шляхи вивчення традиційних сюжетів у вітчизняному літературознавстві. Описано компаративістський метод дослідження даної проблеми, який розглядає традиціоналізацію як фактор готової багаторазової повторюваності певних літературних феноменів. Висвітлено місце архетипів у романі К.Рансмайра "Останній світ".

Раскрыты основы художественной традиции, приведены пути изучения традиционных сюжетов в отечественном литературоведении. Описан компаративистский метод исследования данной проблемы, который рассматривает традиционализацию как фактор готовой многоразовой повторяемости определенных литературных феноменов. Освещено место архетипов в романе К.Рансмайра "Последний мир".

Визначено зв'язок міфу з різними жанрами словесної творчості у фольклорних і літературних джерелах. Розглянуто проблему міфопоетичного в образі Плюшкіна у "Мертвих душах" М.В.Гоголя, викладено питання міфологічної семантики голосінь в обрядовому контексті. Висвітлено місце міфу в історичній пісні, у колядках і щедрівках, наведено порівняльну характеристику міфу з казками, билинами, словами, ритуалами та іграми.

Определена связь мифа с разными жанрами словесного творчества в фольклорных и литературных источниках. Рассмотрена проблема мифопоэтического в образе Плюшкина в "Мертвых душах" Н.В.Гоголя, изложены вопросы мифологической семантики голосения в обрядовом контексте. Освещено место мифа в исторической песне, колядках и щедривках, приведена сравнительная характеристика мифа со сказками, былинами, словами, ритуалами и играми.

Визначено різницю між змістом понять міфу та літератури. Показано, що протягом усієї історії слова (фольклор, література) міф проявляє себе у різних формах - від реалізації архетипно засвоєних конкретних образів і схем (архетип первісних вод) до своєї константної наявності у всіх більш-менш значущих феноменах словесного мистецтва властивостей людського мислення (вічне у темпоральному).

Определена разница между содержанием понятий мифа и литературы. Показано, что на протяжении всей истории слова (фольклор, литература) миф проявляет себя в разных формах - от реализации архетипно усвоенных конкретных образов и схем (архетип первичных вод) до своего константного наличия во всех более-менее значимых феноменах словесного искусства свойств человеческого мышления (вечное в темпоральном).

Показано, що метафізичні проблеми виникають у сфері функціонування мови. Розкрито зміст понять міфу як надзвичайно складного та загадкового явища, як спресованої до крайньої межі об'єктивної реальності, що дозволяє людині орієнтуватися й існувати в ній гармонічною часткою цілого, а також міфології як примітивної спроби пояснити матеріальний світ, поетичну фантазію древніх, колективне сновидіння, прояви підсвідомих імпульсів (архетипів) людської душі.

Показано, что метафизические проблемы возникают в сфере функционирования языка. Раскрыто содержание понятий мифа как чрезвычайно сложного и загадочного явления, как спресованной до крайнего предела объективной реальности, позволяющей человеку ориентироваться и существовать в ней гармонической частью целого, а также мифологии как примитивной попытки об'яснить материальный мир, поэтическая фантазия древних, коллективное сноведение, проявление подсознательных импульсов (архетипов) человеческой души.

Розглянуто питання типології та історичної перспективи каденції до сонатних allegri клавірних концертів В.А.Моцарта. Висвітлено аспекти викладання майстерності актора студентам заочної форми навчання кафедри театру анімації Харківського державного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського. Проаналізовано стилетвірні фактори у виконавському мистецтві. Описано функції мікрофону у вокальному виконавстві на естраді. Визначено взаємодію фольклору і професійного музичного мистецтва як важливу естетичну передумову творчості композиторів ХХ ст. Розкрито фольклорні витоки сценічної анімації.

Рассмотрены вопросы типологии и исторической перспективы каденции к сонатным allegri клавирных концертов В.А.Моцарта. Освещены аспекты преподавания мастерства актера студентам заочной формы обучения кафедры театра анимации Харьковского государственного университета искусств им. И.П.Котляревского. Проанализированы стилеобразующие факторы в исполнительском искусстве. Рассмотрены функции микрофона в вокальном исполнительстве на эстраде. Определено взаимодействие фольклора и профессионального музыкального искусства как важная эстетическая предпосылка творчества композиторов ХХ ст. Раскрыты фольклорные истоки сценической анимации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш200.04

Рубрики:

Фольклор та інші форми суспільної свідомості

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їх роль в художній та архетектурній творчості як таких, що синтезують різні види мистецтва. Просторову основу архітектурної композиції співвіднесено з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

Вивчено комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів'їв у творах М.Сервантеса. Досліджено прийоми використання прислів'їв в узуальній формі, висвітлено типологію їх трансформацій. Прислів'я розглянуто як прагматично марковані одиниці, які мають широкий діапазон виражальних можливостей, що дозволяє ефективно використовувати їх з прагматичною метою. Релевантною ознакою прислів'я є наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію, спроможну надати йому експресивності. У ряді випадків додаткової виразності досягнуто завдяки використанню різних прийомів оказіональної трансформації, що призводить до виникнення прагматичного ефекту. Аналіз виникнення цього ефекту передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей прислів'їв у комунікативному акті. Вісвітлено необхідність визначення відповідної комунікативної ситуації. Обгрунтовано, що невідповідність трансформованого прислів'я його узуальній формі, вживаній у художніх текстах, створює прагматичний ефект.

Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами за використання міфологем та міфем.

Розроблено комплексний метод дослідження семантики музично-пісенного фольклору, який поєднує ритмо-структурний, інтонаційний та семіотичний підходи, а також враховує дані етнології, лінгвістики, фізіології вищої нервової діяльності, психології, теорії інформації. Визначено специфіку семантичних кодів на рівні інтонації та ритмоструктури. Ритмоструктура традиційних наспівів є відображенням їх жанрової семантики. Генетично первинна інтонаційна семантика репрезентує дожанровий період творення інтонаційного змісту, має біологічне підгрунтя та в "знятому" вигляді залишається в наступних змістових шарах інтонацій традиційної пісенності. Запропоновано гіпотезу визначення первинної інтонаційної семантики обрядових наспівів. Генетично первинну інтонаційну семантику обрядових наспівів визначено як образ "життя - смерть" в єдності. Гіпотеза базується на системі взаємопов'язаних позицій, кожну з яких обгрунтовано результатами досліджень відомих науковців.

Розроблено новий напрям дослідження взаємовпливу фольклору й української літератури - компаративне вивчення спадкоємних зв'язків національних словесних культур як певних фольклорно-літературних спільностей. На основі перевірки запропонованої методики на порівняльному східнослов'янському матеріалі встановлено її значну реконструктивну потужність: виявлено фольклорний жанр "потаємної новини", відтворено давньоруські уявлення про перевагу вояка-селянина над професійним воїном та давньослов'янську міфологему Миру. Надано прогноз щодо майбутніх трансформацій фольклору та літератури як генетично споріднених форм словесної культури людства.

Окреслено контури міфологічного простору, визначено особливості будови концептів-міфологем і міфологічних сценаріїв, а також етно-культурні особливості мовних засобів їх утілення.

Питання, що стосувалися історизму фольклору, свого часу були дуже важливими для радянської фольклористики. Публікації пострадянських українських істориків, зокрема Олександра Галенка, також засвідчують інтерес до цієї проблеми. Діалог фольклористки Тетяни Шевчук та етнолога (історика за вузівською освітою) Василя Балушка спрямований на виявлення "больових точок" сучасного зрізу давньої проблеми історизму фольклору й подолання спрощених уявлень про взаємозв'язок історії і текстів усної словесності.