Розглянуто проблему мовної категоризації з позицій когнітивно-дискурсної парадигми, визначено концептуальні типи детективного дискурсу та фреймове співвідношення його базових концептів.

Досліджено роль текстових категорій та лінгвістичних одиниць лексичного та синтаксичного рівнів, що створюють жанрову специфіку детективної прози. Виявлено особливість розповідної манери як засобу створення емоційно-інтелектуального напруження. Виділено конкретні мовні засоби втілення темпоральної структури тексту, тобто зображуваного хроносу. Виділено і таксономічно структуровано тематичне поле часу, зіставлено два типи висловлювань, що реалізують у мовленні структуру складнопідрядного речення з when-клаузом. Доведено, що варіативність видо-часової парадигми дієслівних предикатів корелює передусім з функціонально-синтаксичною перспективою висловлювання, тобто його тема-рематичним членуванням.

Узагальнено історико- й теоретико-літературну рецепцію детективного жанру. Розглянуто особливості масової літератури як особливого типу словесної творчості в епоху постмодерну. Визначено теоретичну базу компаративістських досліджень масової літератури. Осмислено жанрову природу детективу в контексті розвитку оповідних жанрів. Описано генезис і жанрові особливості ретродетективу й історичного детективу, вплив західноєвропейської літературної традиції на становлення їх специфіки в українській та російській літературах. Проаналізовано ретродетективні тексти на просторово-часовому, персонажному, сюжетному, емоційному, мовному та стильовому рівнях і виявлено жанрово зумовлені особливості їх поетики. Зіставлено особливості розвитку ретродетективу в різних національних літературах, встановлено спільні та відмінні ознаки цього літературного явища.

Розглянуто феномен забороненого антропологічного знання та культурні форми його легалізації. Приділено увагу психоаналітичній інтерпритації детективних сюжетів у сучасній культурі. Охарактеризовано екзистенційний компонент детективного жанру. Досліджено культурні особливості рольової реальності, що створюється авторами в просторі детективу, а також соціокультурні функції, що виконуються цим жанром. Вивчено детективний жанр як елітарний продукт масової культури. Визначено серійність як рису зазначеного жанру та серійні злочини. Обгрунтовано гібридизацію форм детективного жанру в сучасній культурі.

Вміщено стислий огляд історії розвитку детективного жанру та його типологію у контексті світової літератури.

Представлен краткий обзор истории развития детективного жанра и его типология в контексте мировой литературы.

The article presents a brief survey of the history of development and the typology of the detective stories in the context of the world literature. Key words:a detective, story, typology, genre peculiarities.

Висвітлено культурні особливості рольової реальності, що створюється авторами в просторі детективу, а також соціокультурні функції, що виконуються цим жанром. Зазначено, що філософсько-антропологічний аналіз детективних текстів і сюжетів дозволяє виявити, дослідити й оцінити процеси, що відбуваються в модерному суспільстві та свідомості сучасної людини. Розглянуто детективний жанр як феномен культури споживання. Досліджено психоаналітичні інтерпретації детективних сюжетів в сучасній культурі, екзистенціональний компонент детективного жанру. Увагу приділено гібридизації форм цього жанру, компенсаторній функції детективних текстів в масовій культурі, процесу люмпенізації суспільства в реаліях детективного жанру.

На матеріалі творів українських, польських, французьких, німецьких, американських, російських письменників досліджено жанр сучасної подорожі як універсальної форми рефлексії літературою культурної кризи, моделювання нової картини світу, втілення перехідного художнього мислення, перегляду ідейних та естетичних орієнтирів, іміджів "свого" та "чужого", Іншого та реалізації культурного діалогу. Доведено, що метажанрова природа сучасної подорожі, сформована спільними способами моделювання картини світу, домінантними дискурсами, образом сучасника, структурно-семантичною єдністю творів, їх межовою природою, інтенціями до жанрового та міжродового синтезу. Окреслено специфіку, векторність динаміки подорожі в національних літературах та формування домінантних типів творів. Простежено суттєві зміни в системі метажанру, трансформацію певних типів, актуалізацію "архаїчних" зразків та їх модифікацію (новітні паломництва), перегляд традицій, створення нових форм на основі жанрового та міжродового синтезу, появу моделі "антиподорожі" як втілення іронічної авторефлексії літератури, спрямованої на оновлення метажанру та мистецтва слова загалом. Зроблено висновок, що в межах подорожі створюється код і художні моделі інтерпретації кризових зсувів культури, демонструється системність і зв'язки знаків цього коду. Запропоновано типологію сучасної подорожі й охарактеризовано її домінантні типи - культурологічна, філософська, релігійна, а також проаналізовано особливості їх синтезування, реалізації у певних художніх формах і зв'язок із субкультурними орієнтирами. На широкому матеріалі досліджено та виявлено вектори переосмислення традиційних національних образів, особливості рецепції та зворотної рецепції, новаторські особливості образів "свого", "чужого", Іншого. Виявлено домінантні моделі подорожей в українській, польській, французькій, американській російській сучасних літературах. Здійснено порівняння векторів художнього пошуку на рівні провідного дискурсу, картини світу, моделі персонажа, культурних і літературних орієнтирів, діалогічних інтенцій.

Досліджено проблеми художньо-естетичних трансформацій та функціонування детективного жанру в контексті історико-літературного процесу. Охарактеризовано особливості структури жанрових моделей новітнього детективу. Проведено аналіз специфіки окремих індивідуально-авторських та національно- культурних різновидів детективу.