Зазначено, що найбільш перспективним напрямком інформаційного забезпечення підготовки дисертації є використання сучасних комп'ютерних технологій та, особливо, можливостей глобальної мережі Інтернет.

Указано, что наиболее перспективным направлением информационного обеспечения подготовки диссертации является использование современных компьютерных технологий и, в особенности, возможностей глобальной сети Интернет.

The most perspective direction of information security of preparation of a thesis is usage of modern computer process engineerings and in particular of possibilities of a global web the Internet.

Висвітлено питання удосконалення змісту освіти та атестації якості підготовки фахівців, методичного забезпечення та нових технологій викладання дисциплін, активізації та комп'ютеризації навчального процесу, курсового та дипломного проектування, організації самостійної роботи студентів, ролі наукових досліджень у навчальному процесі, а також економічної та екологічної підготовки фахівців.

Освещены вопросы усовершенствования содержания образования и аттестации качества подготовки специалистов, методического обеспечения и новых технологий преподавания дисциплин, активизации и компьютеризации учебного процесса, курсового и дипломного проектирования, организации самостоятельной работы студентов, роли научных исследований в учебном процессе, а также экономической и экологической подготовки специалистов.

Розглянуто систему мистецької освіти (СМО) в Україні, яка склалася наприкінці ХХ ст. На підставі архівних джерел, періодичних видань висвітлено значний період становлення та функціонування СМО в країні, визначено специфіку діяльності мистецьких навчальних закладів. Проаналізовано особливості виховання творчої молоді. Показано роль і місце позашкільних навчальних закладів і середніх спеціальних загальноосвітніх шкіл у системі формування творчої особистості.

Рассмотрена система художественного образования (СХО) в Украине, которая сложилась в конце ХХ в. На основе архивных источников, периодических изданий освещен значительный период становления и функционирования СХО в стране, определена специфика деятельности художественных учебных заведений. Проанализированы особенности воспитания творческой молодежи. Показаны роль и место внешкольных учебных заведений и средних специальных общеобразовательных школ в системе формирования творческой личности.

Розглянуто питання використання особистісно-орієнтованої технології навчання в практичній діяльності вчителів музики. Розкрито специфіку та зміст професійної підготовки вчителів музики в оркестровому класі. Визначено теоретичні передумови професійної підготовки вчителів музики до виконавської діяльності. Викладено концептуальні основи підготовки вчителів образотворчого мистецтва за умов ступеневої освіти. Висвітлено проблеми методики вивчення графічних комп'ютерних програм в процесі підготовки дизайнерів.

Рассмотрены вопросы использования личностно-ориентированной технологии обучения в практической деятельности учителей музыки. Раскрыты специфика и содержание профессиональной подготовки учителей музыки в оркестровом классе. Определены теоретические предпосылки профессиональной подготовки учителей музыки к исполнительской деятельности. Изложены концептуальные основы подготовки учителей изобразительного искусства в условиях ступенчатого образования. Освещены проблемы методики изучения графических компьютерных программ в процессе подготовки дизайнеров.

Розглянуто проблему запровадження спецкурсів у фаховій підготовці вчителів образотворчого мистецтва, питання діагностики естетичного розвитку молодших школярів у процесі хореографічної діяльності. Висвітлено методичні засади педагогічної взаємодії у системі підготовки вчителів музики, описано моніторингову технологію оцінювання їх професійної майстерності. Розкрито дидактичні основи професійного розвитку вчителів музики в інструментально-виконавських класах.

Рассмотрены проблема внедрения спецкурсов в профессиональной подготовке учителей изобразительного искусства, вопросы диагностики эстетического развития младших школьников в процессе хореографической деятельности. Освещены методические основы педагогического взаимодействия в системе подготовки учителей музыки, описана мониторинговая технология оценки их профессионального мастерства. Раскрыты дидактические основы профессионального развития учителей музыки в инструментально-исполнительских классах.

На підставі наукового аналізу фундаментальних праць з теорії та історії педагогіки розкрито передумови та стан проблеми навчання та виховнання учнів засобами мистецтва. Визначено суперечності, історичні тенденції й особливості сучасного розвитку загальної мистецької освіти. Обгрунтовано предметно-інтегративну модель даної освіти як ядра системи художньо-естетичного виховання школярів. Увагу приділено розвитку культурологічних і компетентнісних підходів до мистецької освіти.

На основе научного анализа фундаментальных работ по теории и истории педагогики раскрыты предпосылки и состояние проблемы обучения и воспитания учеников средствами искусства. Определены противоречия, исторические тенденции и особенности современного развития общего художественного образования. Обоснована предметно-интегративная модель данного образования как ядра системы художественно-эстетического воспитания школьников. Уделено внимание развитию культурологических и компетентностных подходов к художественному образованию.

Розглянуто гуманітаризацію освіти, одне з головних джерел формування нової ідеології сучасного суспільства, а також - інтегральний підхід до вивчення предметів "Художня культура" та "Мистецтво".

Висвітлено актуальні проблеми сучасної мистецької освіти, особливості формування педагогічної майстерності та розвитку творчих якостей студентів. Показано можливості застосування методу художньо-стильового аналізу в процесі викладання мистецьких дисциплін. Охарактеризовано психолого-педагогічні механізми розвитку художньо-естетичного світогляду викладачів мистецьких дисциплін. Розкрито специфіку оцінювання фахових дисциплін у професійній підготовці майбутнього педагога-музиканта. Запропоновано структурно-змістову модель організації педагогічної практики з музики студентів педагогічних коледжів. Обгрунтовано етапи формування виконавської техніки майбутнього вчителя музики в процесі фортепіанного навчання. Проаналізовано особливості розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців у галузі хорового мистецтва. Проведено порівняльний аналіз стану формування вокальних умінь учителів музики в Китаї та Україні. Розроблено методику вдосконалення етнокультурної підготовки майбутніх учителів музики в процесі фахового навчання. Висвітлено теоретичні засади формування музично-творчої самостійності учнів мистецьких навчальних закладів. Розкрито проблеми музичного виконавства й естетичного виховання молоді.

Узагальнено матеріал про інституалізацію навчальних закладів культури і мистецтва, які утворили цілісну систему культурно-мистецької освіти в Україні наприкінці XX - на початку XXI ст. Висвітлено етапи становлення та функціонування системи підготовки кадрів культури і мистецтва в Україні, виявлено регіональну специфіку цієї системи та особливості її соціокультурної динаміки впродовж всього періоду існування. Надано копії архівних документів, портрети та фото осіб, чия творча діяльність репрезентує традиції та здобутки мистецької освіти в Україні.

Висвітлено організаційні проблеми художньої культури, пов'язані з формуванням мистецької освіти на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду та тенденцій Болонського процесу. Проаналізовано маловивчені аспекти сучасного стану мистецької освіти, організації підготовки кадрів менеджерів відповідно до світових стандартів. Розглянуто проблеми впровадження кредитно-модульної системи у вітчизняний ВНЗ відповідно до європейського стандарту вищої освіти. Запропоновано бакалаврську та магістерську програми з мистецького менеджменту.

Освещены организационные проблемы художественной культуры, связанные с формированием художественного образования на основе обобщения отечественного и зарубежного опыта и тенденций Болонского процесса. Проанализированы малоизученные аспекты современного состояния художественного образования, организации подготовки кадров менеджеров в соответствии с мировыми стандартами. Рассмотрены проблемы внедрения кредитно-модульной системы в отечественных ВУЗ в соответствии с европейским стандартом высшего образования. Предложены бакалаврская и магистерская программы по художественному менеджменту.

Викладено результати експериментального дослідження підготовки вчителів до інтегрованого викладання мистецьких предметів.

Розглянуто сутність художньої ментальності, сукупності категорій, через які вона визначається: художня картина світу, художній світогляд, художнє мислення, інтерпретація. Уточнено сутність даних понять в контексті ментальних процесів мистецької освіти. Наведено сукупність функцій художньої ментальності в педагогічному процесі. Культурологічний, герменевтичний та інші підходи до художньої ментальності, праксеологічний та праксіметричний - до художньої ментальності особистості, і застосування в проекції педагогіки мистецтва зумовили введення в науковий і поняття "художньо-ментальний досвід". Уточнено базові поняття "естетичний досвід", "художньо-естетичний досвід", "ментальний досвід". Фаховий контекст художньої ментальності дозволив обгрунтувати сутність та побудувати компонентну структуру художньо-ментального досвіду майбутніх учителів мистецьких дисциплін.

Розглянуто генезис педагогіки мистецтва на основі історико-педагогічного аналізу. Розкрито значення поняття "педагогіки мистецтва", що означає сферу наукової діяльності щодо продукування й систематизації науково-педагогічних знань про використання педагогічного потенціалу мистецтва у формуванні особистості та розвитку її індивідуальності, а також адекватно описує практичну педагогічно-мистецьку діяльність, спрямовану на досягнення цього знання й організацію навчально-виховної роботи в різних закладах освіти засобами мистецтва. Аналіз і узагальнення існуючих у педагогічній науці визначень надає можливість розрізняти поняття "педагогіка мистецтва" і "мистецька педагогіка", пов'язуючи перше з педагогічною функцією мистецтва, а друге - з мистецькою освітою. Виокремлено й охарактеризовано концептуальні положення мистецької педагогіки, педагогіки мистецтва. Акцентовано увагу на актуальності використання в сучасній практиці театральної педагогіки, педагогіки театру, педагогіки образотворчого мистецтва, музики, художнього слова. Основними напрямами реалізації їх змісту є: культурологічний, соціально орієнтований, професіоналізуючий, творчо-розвивальний, індивідуалізуючий. Констатовано зростання значення педагогіки мистецтва, яка сприяє переходу від авторитарної педагогіки знань, вимог і примусу до гуманістичної педагогіки свободи, творчості й індивідуальності. Наголошено на закономірності виникнення в процесі розвитку теоретичного знання нових субдисциплін, які поглиблюють розуміння аспектів наукової теорії і практики, однією із яких має стати педагогіка мистецтва.

Рассмотрен генезис педагогики искусства на основе историко-педагогического анализа. Раскрыто значение понятия "педагогики искусства", что представляет собой сферу научной деятельности по продуцированию и систематизации научно-педагогических знаний об использовании педагогического потенциала искусства в формировании личности и развития ее индивидуальности, а также адекватного описания практической педагогически-художественной деятельности, направленной на достижение этого знания и организацию учебно-воспитательной работы в различных учреждениях образования средствами искусства. Анализ и обобщение существующих в педагогической науке определений дает возможность различать понятия "педагогика искусства", и "художественная педагогика", связывая первое с педагогической функцией искусства, а второе - с художественным образованием. Выделены и охарактеризованы концептуальные положения художественной педагогики и педагогики искусства. Акцентировано внимание на актуальности использования в современной практике театральной педагогики, педагогики театра, педагогики изобразительного искусства, музыки, художественного слова. Основными направлениями реализации их содержания являются: культурологический, социально ориентированный, профессионализующий, творчески-развивающий, индивидуализирующий. Констатировано рост значения педагогики искусства, способствующей переходу от авторитарной педагогики знаний, требований и принуждения к гуманистической педагогике свободы, творчества и индивидуальности.

Отмечена закономерность возникновения в процессе развития теоретического знания новых субдисциплин, которые углубляют понимание аспектов научной теории и практики, одной из которых должно стать педагогика искусства.

Висвітлено загальні зміни в підходах до здійснення художньо-естетичного виховання та викладання предметів художньо-естетичних дисциплін. Запропоновано рекомендації МоіН України до 2007 - 2008 навчального року щодо викладання кожного предмета окремо.

Розглянуто вищу мистецьку освіту як багатовекторний феномен культури суспільства, що пронизує форми суспільної свідомості. Виокремлено такі моделі змісту мистецької освіти: наукоцентрована, основним джерелом якої є мистецтвознавча наука та педагогіка мистецтва; особистісноцентрована модель, джерелом змісту якої є комунікативні практики, художня творчість та етномистецькі традиції; культуроцентрована модель, що спрямована на залучення студентів до різних видів художньої діяльності. Зазначено, що у педагогічному процесі втілюється концепція діалогічного спілкування, що забезпечує постійне поле "зворотного зв'язку" і через ланцюг ціннісної взаємодії виникає діалогічна парадигма: композитор - музичний твір - музикант - педагог - учень + співпереживання + співтворчість. Зроблено висновок, що моделі вищої мистецької освіти найефективніше вибудовуються на основі взаємопов'язаних процесів самопізнання, діалогу та критичної рефлексії, організованих на засадах інтерпретації художнього твору.

Рассмотрено высшее художественное образование как многовекторный феномен культуры общества, пронизывающий формы общественного сознания. Выделены следующие модели содержания художественного образования: наукоцентрическая, основным источником которой является искусствоведческая наука и педагогика искусства; личностноцентрическая модель, смыслом которой является коммуникативные практики, художественное творчество и этнохудожественные традиции; культуроцентрическая модель, направленная на привлечение студентов к различным видам художественной деятельности. Отмечено, что в педагогическом процессе воплощается концепция диалогического общения, которая обеспечивает постоянное поле "обратной связи" и через цепь ценностного взаимодействия возникает диалогическая парадигма: композитор - музыкальное произведение - музыкант - педагог - ученик + сопереживание + сотворчество. Сделан вывод, что модели высшего художественного образования эффективно выстраиваются на основе взаимосвязанных процессов самопознания, диалога и критической рефлексии, организованных на основе интерпретации художественного произведения.

Аre considered high art education as a cultural phenomenon multivector society permeated forms of social consciousness. Identified the content model of art education. It is noted that in the pedagogical process embodies the concept of dialogic communication, which ensures a constant field "feedback" and through a chain of value arises dialogic interaction paradigm: Composer - music - artist - teacher - pupil + empathy + co-creation. It is concluded that models of higher arts education effectively arranged on the basis of the interrelated processes of self-knowledge, dialogue and critical reflection, organized on the basis of interpretation of art.

Досліджено проблеми підготовки фахівців у галузі мистецтва до художньо-педагогічної діяльності в позашкільних навчальних закладах освіти. Визначено сутність і особливості художньо-педагогічної діяльності в позашкільних установах. Розкрито історико-педагогічний аспект розвитку позашкільної освіти та підготовки кадрів для роботи в позашкільних установах художньо-естетичного напряму. Теоретично обгрунтовано, змістовно розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють підготовці фахівців у галузі мистецтва до художньо-педагогічної діяльності в системі позашкілля. Виявлено критерії, показники та рівні готовності майбутніх педагогів-позашкільників до художньо-педагогічної діяльності в позашкільних установах. Визначено форми й методи навчання, які сприяють реалізації визначених педагогічних умов. Розроблено методичні рекомендації щодо поліпшення рівня підготовки фахівців у галузі мистецтва до художньо-педагогічної діяльності в позашкільних установах художньо-естетичного напряму.

Доведено ефективність використання інтегративної навчально-виховної моделі для формування естетичного сприймання у процесі виховання гуманітарно розвиненої особистості майбутніх учителів початкових класів і музики засобами інтеграції шкільних курсів музики, образотворчого мистецтва та літератури.

Доказана эффективность использования интегративной учебно-воспитательной модели для формирования эстетического восприятия в процессе воспитания гуманитарно развитой личности будущих учителей начальных классов и музыки средствами интеграции школьных курсов музыки, изобразительного искусства и литературы.

The article proves the effectiveness of implementing the integrated educational model of to forming aesthetic perception to bring up developed personalit'es of future music teachers and educators at elementary school by means of integrating such school subjects as Music, Fine Arts and Literature.

Наведено результати пілотажного дослідження розуміння майбутніми учителями поняття "інтеграція".

Представлены результаты пилотажного исследования понимания будущими учителями понятия "интеграция".

The article presents the results of the pilot scheme of prospective teachers' awareness of integration as a concept.

Висвітлено особливості процесу вивчення предметів мистецького циклу студентами, засвоєння теоретичних знань, удосконалення розумових і моральних якостей, адаптацією у середовищі.

Освещены особенности процесса изучения предметов искусствоведческого цикла студентами, усвоение творческих знаний, усовершенствование умственных и моральных качеств, адаптацию в социуме.

During studying art subjects students are able to adapt in a social life and also to obtain artistic knowledge, improve their morality, spirit and intelligence.

Розглянуто перспективні підходи до професійної підготовки майбутнього вчителя музики на основі викладання мистецьких дисциплін за моделлю поліцентричної інтеграції знань.

Рассмотрены перспективные подходы к профессиональной подготовке будущего учителя музыки на основе преподавания дисциплин художественно-естетического цикла по модели полицентрической интеграции знаний.

In the article the autors consider the prospective approaches to professional training of a future teacher of music on the basis of the subjects of aesthetic cycle according to the model of policentric integration of knowledge.