Розглянуто актуальні питання реалістичного станкового живопису та визначено його місце по відношенню до різних авангардистських течій і напрямів у сучасному образотворчому мистецтві.

Досліджено художню природу та причини виникнення у російському живописі кінця XIX - початку XX ст. тенденції перетворення станкової картини у панно. Наведено методику аналізу творів живопису з символічною структурою художньої образності, до яких належить картина-панно. Вперше з наукових позицій, у повному обсязі проаналізовано ключові твори російського живопису даних століть : "Демон повалений" М.О.Врубеля, "Смарагдове намисто" В.Е.Борисова-Мусатова, "Масляна" (1916, ДРМ) Б.М.Кустодієва, зміст яких розкрито у контексті сучасного їх світогляду. Систематизовано формально-стилістичні ознаки картини-панно та охарактеризовано їх художній сенс. Запропоновано інтерпретацію причин виникнення тенденції перетворення станкової картини у панно у російському живописі кінця XIX - початку XX ст.

Вперше комплексно досліджено творчість Валерія Арутюновича Гегамяна в контексті взаємодії станкового та монументального мистецтва. Проаналізовано та систематизовано творчу спадщину митця, визначено стилістичні превалювання основних періодів, особливості творчого методу, специфіку художньої мови та композиційно-просторового втілення в основних композиціях. Проаналізовано історичний і теоретичний контекст означення родових дефініцій в мистецтві. Запропоновано до використання системність аналізу творів образотворчого мистецтва через виявлення взаємодії домінантного проявлення аспектів родових дефініцій.