Рассмотрена суть музыки, ее действительного генезиса в контексте антропологического принципа. Проанализированы проблемы определения предельных понятийно-логических оппозиций исследования, установления границ музыкального, уяснения сущности феномена музыкальной конструктивности, а также определения сущностно-атрибутивных свойств времени музыкальной культуры в контексте процедуры смыслообразования. Особое внимание уделено проблемам установления ценностных характеристик музыкального смысла, границам понимания музыкального в горизонте культуры, музыкальному стилю на "фоне" культурно-исторических парадигм.

Розглянуто творчі контакти М.Лисенка 1870-х рр. у контексті розвитку міфологічної науки, освітні питання у музично-критичній спадщині П.О.Козицького, проблеми втілення принципу токатності в сучасних українських фортепіанних концертах. Висвітлено особливості взаємодії розмовних та музичних жанрів французького театру та їх відбиття у "великій опері" Дж.Мейербера - Е.Скріба. Проаналізовано оперу "Кармен" Ж.Бізе крізь призму інтонаційного конфлікту, художньо-естетичні принципи пізньої творчості М.Равеля, музичні образи в поетиці М.Семенка.

Розглянуто суть поняття звуку як основи музики та феноменального Всесвіту. Розкрито багатогранні аспекти духовної спадщини попередніх тисячоліть. На конкретних прикладах доведено, що у розмаїтті людської творчості музика була одним із найвагоміших чинників духовного розвитку цивілізації.

Рассмотрена сущность понятия звука как основы музыки и феноменальной Вселенной. Раскрыты многогранные аспекты духовного наследия предыдущих тясячелетий. На конкретниых примерах доказано, что в разнообразии человеческого творчества музыка была одним из самых весомых факторов духовного развития цивилизации.

Висвітлено питання ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів у сфері музичної культури як філософську, соціологічну та психолого-педагогічну проблему. Розглянуто аксіологічну специфіку традиційної та сучасної музики. Запропоновано критерії та визначено рівні сформованості орієнтацій студентської молоді на цінності музичної культури. Проаналізовано розвиток ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів-музикантів як перспективний регулятор їх соціокультурної активності.

Освещены вопросы ценностных ориентаций будущих педагогов в сфере музыкальной культуры как философская, социологическая и психолого-педагогическая проблема. Рассмотрена аксиологическая специфика традиционной и современной музыки. Предложены критерии и определены уровни сформированности ориентаций студенческой молодежи на ценности музыкальной культуры. Проанализировано развитие ценностных ориентаций будущих педагогов-музыкантов как перспективный регулятор их социокультурной активности.

Розглянуто європейську концепцію розвитку давньої китайської філософії, що розглядає музику як найважливіший засіб установлення правильного державного устрою, порядку в родині та гармонії в душі людини.

Рассмотрена европейская концепция развития древней китайской философии, которая рассматривает музыку как важнейшее средство установления правильного государственного устройства, порядка в семье и гармонии в душе человека.

A projection on European conception of development of ancient Chinese philosophy, which examines a music as major mean of establishment of the correct political system, order in family and harmony in the soul of man, is given in the article.

Проаналізовано роль музики у контексті естетичних концепцій німецької філософії Нового часу. Розглянуто питання історії формування нонконформістського руху у світовому культурному контексті. Визначено позастильові фактори формування пізнього композиторського стилю, шляхи формування та стилістичну еволюцію української сонати для скрипки та фортепіано. Розкрито концептуальні засади мистецької освіти в процесі європейської інтеграції.

Проанализирована роль музыки в контексте эстетических концепций немецкой философии Нового времени. Рассмотрены вопросы истории формирования нонконформистского движения в мировом культурном контексте. Определены внестилевые факторы формирования позднего композиторского стиля, пути формирования и стилистическая эволюция украинской сонаты для скрипки и фортепиано. Раскрыты концептуальные основы художественного образования в процессе европейской интеграции.

Розкрито теоретичні засади музичної антропології як науки. Наведено результати ретроспективного аналізу становлення її галузевих підрозділів, зокрема, християнської антропології, епістемології (теорії споглядання) та семасіології (теорії смислового тлумачення) музичного змісту. Запропоновано концепцію викладання даного курсу та педагогічну технологію її реалізації.

Раскрыты теоретические основы музыкальной антропологии как науки. Приведены результаты ретроспективного анализа становления ее отраслевых подразделений, в частности, христианской антропологии, эпистемиологии (теории созерцания) и семасиологии (теории смыслового толкования) музыкального содержания. Предложена концепция преподавания данного курса и педагогическая технология ее реализации.

Проаналізовано чинники, які визначили еволюцію та трансформаційні явища в музиці 1970 - 1990-х рр. Висвітлено роль глобалізації в сучасних музично-творчих процесах. Викладено поняття напівпериферії в культурі та мистецтві, константної моделі, науково-творчої парадигми. Розкрито роль культурно-стильової полілогічності в контексті дискурсу постмодернізму. Обгрунтовано ієрархічну природу системної організації музичного твору, розглянуто види інтертекстуальності та фрагментаризму як домінуючі принципи організації художньої цілісності.

Проанализированы факторы, определяющие эволюцию и трансформационные явления в музыке 1970 - 1990-х гг. Освещена роль глобализации в современных музыкально-творческих процессах. Изложены понятия полупериферии в культуре и искусстве, константной модели и их шкалы, научно-творческой парадигмы. Раскрыта роль культурно-стилевой полилогичности в контексте дискурса постмодернизма. Обоснована иерархическая природа системной организации музыкального произведения, рассмотрены виды интертекстуальности и фрагментаризма как доминирующие принципы организации художественной целостности.

Проанализированы направления развития музыкально-информационных технологий. Изложен информационный подход в изучении музыкальных стилевых систем. Рассмотрены музыкальная риторика как коммуникативный феномен. Определены вербальные факторы трагедийной семантической модели оперы "Богема" композитора Дж.Пуччини, специфические факторы ансамблевого интонирования в квинтете духовых инструментов. Освещены проблемы развития массовых музыкальных жанров в контексте музыкальной поп-индустрии.

Освещены жанровые и образно-стилистические аспекты артикуляций И.Баха, христианские аспекты творчества С.Рахманинова и С.Прокофьева. Рассмотрены вопросы лирики в камерной вокальной музыке, китайского искусства и символизма. Раскрыто значение вербальной символики в музыке. Проанализированы пути исполнительской интерпретации семантики камерного вокального цикла в творчестве композитора Д.Шостаковича, культурно-исторические предпосылки жанрово-стилевого синтеза в русской музыке "классического периода". Определен статистический уровень музыкально-художественной информации в исполнительстве для духовых инструментов.

Рассмотрены сущность, виды и особенности воздействия музыки. Охарактеризованы неоевропоцентризм и неосимволизм начала XXI в. Проанализирована рациональная теория традиции К.Р.Поппера. Особое внимание уделено проблеме мусической упорядоченности исторического процесса.

Освещены особенности хоральной фугетты И.С. Баха. В контексте жанров духовной лирики выявлены признаки, раскрывающие связь композиторского письма с музыкальными традициями барокко и строгого стиля. Проанализирован вклад К.М.Вебера в формировании профессии оперного дирижера в Германии первой трети ХІХ в. Показано место музыкальной архитектоники в драматургии "Трегрошовой оперы" Б.Брехта - К.Вайля. Выявлены функция оркестра в оперном диалоге П.Чайковского. Рассмотрена интерпретация и исполнительство как варианты текстуальных стратегий. Изложена проблема определения категориальной сущности понятия "авторский стиль". Описаны свойства цифрового звука и особенности применения персонального компьютера. Осуществлено компьютерное моделирование композиторского процесса. Выполнен сравнительный анализ пекинской и итальянской опер.

Запропоновано концепцію феномену конфлікту в жанрі симфонії, яка містить різні інверсії в класично-романтичній і сучасній музиці. У культурологічному контексті простежено еволюцію цього феномену в континуумі європейського симфонізму, визначено конфігурації його семантики. Зазначено, що теоретична концепція конфлікту базується на синтезуванні різних інформаційних позицій філософії, психології, конфліктології, що зумовлює нове глибоке осмислення особливостей жанру симфонії та конфлікту як атрибуції музичного мислення.

Предложена концепция феномена конфликта в жанре симфонии, содержащая разные инверсии в классическо-романтической и современной музыке. В культурологическом контексте прослежена эволюция этого феномена в континууме европейского симфонизма, определены конфигурации его семантики. Отмечено, что теоретическая концепция конфликта базируется на синтезировании разных информационных позиций философии, психологии, конфликтологии, что обусловливает новое глубокое осмысление особенностей жанра симфонии и конфликта как атрибуции музыкального мышления.

Проведено соціально-філософське дослідження музики як складової духовно-культурного ядра суспільства. Проаналізовано взаємодію об'єктивних і суб'єктивних факторів розвитку музичного мистецтва, роль і місце музики у системі суспільних відносин. Визначено науково-теоретичні основи соціально-фіолософського аналізу феномену мелосу. Висвітлено особливості процесів, шляхом яких мелос як музичний логос одухотворяє життя, активізує в ньому естетичний початок, збагачує повсякденне існування людини, сприяє створеню вищого рівня духовного життя людини та суспільства. Розглянуто музичний смис у аспекті взаємозв'язку традиції та постмодернізму. Проаналізовано суть і особливості музичної комунікативності у духовно-культурному просторі.

Визначено суть понять "ментальність", "музична ментальність", охарактеризовано структуру та зміст музичної ментальності. Відзначено, що її структура містить різні музичні та загальнокультурні пласти духовності певного народу, нації, соціальної групи, окремої особистості, однак універсальну значущість мають компоненти: музичні сприймання, мислення та стереотипи. Значну увагу приділено характеристиці музичної ментальності як об'єкта соціально-філософського дослідження. Розкрито різні погляди на її суть. Стверджено, що музична ментальність зумовлюється соціальними умовами життя суспільства та відображає зміни, які в них відбуваються, а також впливає на ці процеси з застосуванням художніх засобів та детермінується світоглядними та ідеологічними принципами, характерними для певного народу, нації, соціальної групи у відповідну історичну епоху. Зазначено, що музична ментальність формується та розвивається у процесі музично-історичної практики і є продуктом еволюції музичної діяльності, яка відбувається в межах естетичної свідомості. Стверджено, що однією з важливих особливостей музичної ментальності є її інтегруюча суть - здатність поєднувати найсуттєвіші риси культури певного народу, нації, соціальної групи у певний період їх розвитку.

Проведено комплексний аналіз музичної події (МП), визначено чинники естетичної активності музичного розуміння. Показано особливості творення музичного образу, протяжної повноти буття на підставі естетично-інтенціональної інтеграції музикальної суб'єктивності та символічно-звукового цілого. Виявлено темперальність МП як інтеграцію переживань часовості у постаті часу - символічній квінтесенції їх буттєвого змісту, утворюваної естетично дієвими моментами. Проаналізовано образний вимір переживань часу - перевід протяжності в рух, що робить плин естетично відчутним і формує просторову семантику символічного континууму. Показано спосіб, за допомогою якого естетична констатація звучань зумовлює синтез рухомої позиції музичної "присутності" та її семантичного оформлення шляхом проекції змін, відношень подоби та періодичностей у гілетичній конфігурації звукового явища в екзистенціальні переживання ритмічного руху. Визначено роль логіки розвитку в музичній символізації.

Досліджено історичні, соціокультурні та мистецтвознавчі аспекти фукнціонування рок-музики у світовій художній культурі. Проаналізовано історіографію, причини виникнення й умови формування феномену рок-музики, охарактеризовано основні напрями її функціонування. Розкрито сутність та специфіку, спільні та відмінні ознаки двох типів рок-музикування - зарубіжного та радянського. Визначено зміст та особливості основних соціокультурних констант (молоді та суспільства, молоді та музики, молоді та соціокультурних новацій). Проаналізовано вплив молодіжних рухів 1960-х рр. на процес становлення молодіжної культури та музики. Зроблено висновок, що найважливішим і рушійним фактором розвитку молодіжної культури є стосунки поколінь, розкрито їх надзвичайну роль у становленні молодіжних протестів, нових відносин і нової музики. Визначено специфіку комплексу музично-виразних засобів досліджуваного феномену, проаналізовано їх вплив на емоційний стан слухачів. Доведено, що альтернативний рух у вигляді молодіжної музики мав власну поетичну платформу - рок-поезію, показано її суттєвий вплив на світовідчуття прихильників рок-музики та зміну ставлення дорослих до багатьох молодіжних проблем.

Дисертацію присвячено проблемі художнього простору музичного твору в історичному (становлення та розвиток категорії музичного твору) та в культурологічному (просторові уявлення та їхнє відображення в художньому творі) аспектах. На широкому українському музичному матеріалі (обрядовий фольклор, партесні мотети українського бароко, сучасні камерні кантати та камерна опера) вирішено питання про співвідношення реального, перцептуального та концептуального просторів щодо музики. Аналіз музичних творів побудовано з урахуванням максимально широких контекстних шарів - вербального, фольклорно-етнографічного, історико-культурного.

Научно обоснованы выводы по теории и практике использования микрохроматики в современном музыкальном искусстве, определены композиционные и выразительные возможности микрохроматики в сочинениях композиторов XXI века. Обосновано авторское понимание "ультрахроматизма" как принципа музыкального мышления, связанного с представлениями о звуковом пространстве как пространственно-временном континууме. Выявлено соотношение понятий "микрохроматизм" и "ультрахроматизм". Если под микрохроматизмом понимается, прежде всего, техника деления звука на микрочастицы, то ультрахроматизм трактуется как принцип музыкально-художественного сознания, как направленность музыкального сознания на формирование особой модели звукосозерцания и миропонимания.

Розглянуто ієрофанічну сутність музики, її давньокитайську та давньогрецьку концепції порівняно з ранньохристиянською. Досліджено реалізацію антропологічної парадигми теорії музичного змісту. Зазначено, що типологія музики обумовлена відповідною типологією homo musicus та існуючими стратегіями орієнтації людини у світі. Проведено аналіз еволюції композиторської практики. Розкрито музичний текст як іконо- чи інформсфери "проростання людської сутності". Проведено методологічне обгрунтування музично-антропологічного дискурсу. Розглянуто освоєння механізму смислової добудови музичного змісту як "ритуалу" сутнісного вияву людської особистості на основі герменевтичного закону "відкриття - перетворення".