Рассмотрено взаимодействие музыки и психики человека. Освещена история возникновения и развития музыки, определены ее связи с нейрофизиологическими процессами в организме человека. Приведены основные элементы звуковой речи (тишины, мифа, символа, музыкальной мысли, активного сознания, импровизации). Описана музыка как средство коммуникации. Проанализировано современное состояние музыкотерапии, а также роль слуха и феномен импровизации. Рассмотрены особенности лечебного воздействия музыки. Раскрыты психические аспекты жизни и творчества выдающихся композиторов. Обсуждена гипотеза о воплощении в музыке коллективного бессознательного. Освещена тема временности и вечности в музыкальном искусстве.

Науково обгрунтовано в історичному і теоретичному аспектах та експериментально підтверджено в практичному аспекті специфіку музики як фактора психокоригування. Проведено системно-історичний аналіз психокоригуючої ролі музики, виявлено особливості її природи, що зумовлюють подібну дію. На основі результатів теоретичних опрацювань запропоновано авторську музичну систему психокоригування для дітей віком 5 - 6 років та в динаміці - для підлітків, що під час апробації довела свою дієвість. Наведено узагальнення щодо специфічних особливостей взаємозв'язку музичного мистецтва із суспільною та індивідуальною свідомістю.

Виявлено та визначено семантичний комплекс екстатичності у музиці на прикладі творів К.Дебюссі, О.Скрябіна та Ч.Айвза у різних жанрах (вокальної та фортепіанної мініатюри, сонати, симфонічної сюіти та поеми, симфонії, опери). Феномен екстатичності розглянуто в аспекті філософської та психологічної наук. Запропоновано визначення та класифікацію екстазу у філософському контексті, а також параметри характеристики екстазу як психологічного явища. Висвітлено світобачення композиторів та виявлено параметри ідентифікації екстатичних образів у їх музиці. Обгрунтовано відмінності у трактуванні екстатичності у творчому доробку К.Дебюссі, О.Скрябіна та Ч.Айвза у взаємозв'язку з філософією їх творчості: екстатичність у контексті пантеїстичної філософії К.Дебюссі; екстаз як квінтесенція філософії та творчості О.Скрябіна, розуміння екстатичності у філософії американського трансценденталізму на основі творчості Ч.Айвза. Розглянуто атрибутивно-семантичний комплекс екстатичного стану в аспектах образної сфери, засобів музичної виразності та композиційно-драматургічних особливостей.

Наведено результати дослідження парамузичних засобів і їх функцій у музичній комунікації. Уперше в українському науковому дискурсі подано характеристику парамузикознавства як окремого розділу загального музикознавства. Описано парамузичну мову та її виразові засоби. Розкрито роль суб'єкта в парамузичній комунікації. З'ясовано контекстні умови, дискурсивні особливості та функції парамузичного мовлення.

Досліджено проблему формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у теоретико-методологічній науковій літературі. Розглянуто сутність та складові творчого потенціалу особистості, уточнено поняття "музично-творчий потенціал підлітків", розкрито його зміст і структуру. Висвітлено специфіку позаурочної співацької діяльності, конкретизовано особливості її змісту та організації в аспекті музично-творчого потенціалу підлітків. Визначено специфічні принципи та педагогічні умови формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності. Розроблено діагностичний інструментарій констатувального експерименту, обґрунтовано критерії, показники та встановлено рівні сформованості музично-творчого потенціалу підлітків. Розроблено та експериментально перевірено методику формування музично-творчого потенціалу підлітків у позаурочній співацькій діяльності, яка складається з трьох етапів: мотиваційно-змістового, пізнавально-поглиблюючого та креативно-моделюючого. Систематизовано та узагальнено хід та результати педагогічного експерименту, здійснено перевірку та оцінку ефективності розробленої методики, доведено її результативність.