Розкрито тему формоутворення в сучасній українській музиці, зокрема, в творчості композиторів Харкова С.Пілютикова та Ю.Алжнєва. На основі порівняльного аналізу різних стильових композицій визначено загальні закономірності варіантної форми як композиційного цілого: саморух заданої звукової ідеї, первісне інтонаційно-конструктивне утворення; взаємна функціональна рівність варіантів; інтонаційне та структурне проростання, що грунтується на функціональній подібності: від ядра (теми) до цілого (частина, цикл); принципова відкритість до якісного оновлення первісної ідеї, до взаємодії з іншими принципами тематичного розвитку та множинність її вирішень; принципова відсутність обмежень паретворення; зниження чіткої межі структурованості і розвитку форми, за якої межа між експозиційним і розвиваючим викладенням виявляється умовною; розширення семантичних та драматургічних функцій, перехід із однієї функції до іншої.

Розглянуто стилістику монодіалогу в камерній симфонії 1990-х рр., особливості жанру камерної симфонії в сучасній українській музиці, українське партесне багатоголосся як перехід від модальної до функціональної гармонії. Проаналізовано суспільні функції музики, принципи художньо-стильової еволюції, зв'язки мистецтва готики і схоластики. Особливу увагу приділено теорії музики та проблемам музичного виконавства.

Розглянуто загальні теоретичні положення про музику як вид мистецтва. Найбільша увага приділена питанням функції музики в житті людини та суспільства. Дається визначення категорій художнього образу, художньої форми, розглядається питання про можливість та доцільність аналізу музичної форми з метою розкриття образного змісту музики. Представлена інформація про музичні інструменти. До огляду типів інструментів входять дані про електронні музичні інструменти, які набули останнім часом великого практичного поширення. Розкривається можливість використання в аналізі музичної форми категорій граматики, лексики, синтаксису. Лінгвістичні категорії та положення відкривають можливість включити принципи інтонаційно-мовного аналізу музики в єдиний логічний план викладу відомостей про музичну форму. Проведено дослідження музичної фактури - наступного, більш високого рівня побудови музичної форми. Фактура розглядається як система, що має своїми основними компонентами мелодичні лінії або гармонічні елементи (тони, співзвуччя, сонори), або ті й другі в їх поєднанні. Висвітлюються універсальні властивості та сторони композиції. Пояснюються її логіка, складові елементи, принципи формоутворення. Запропоновані визначення категорій музичного стилю та жанру, відомості про їх походження, взаємодію, систематику. Окреслюються орієнтири стильового та жанрового аналізу музичних творів.

Проанализированы интонационные и структурообразующие компоненты интердискурса в контексте современной теории стиля. Освещены аспекты "внестилевого" взаимодействия музыкальных текстов в современном композиторском творчестве. Изучены жанрово-стилевые особенности украинского фортепианного концерта 1980 - 1990 гг. Рассмотрены текстологические проблемы постановки оперы М.И.Глинки "Жизнь за царя", особенности зрелого оперного стиля М.П.Мусоргского и вопросы религиозно-этической доминанты в "Хованщине", проблема феномена творчества И.Брамса. Определены неоромантические тенденции в концерте для гобоя, фагота и камерного оркестра С.Турнеева в конце 1990 г.

Висвітлено основні тенденції розвитку процесів формотворення в українській музиці другої половини ХХ ст. Проаналізовано взаємозв'язок стиле- та жанротворення з формотвірними процесами, важливі чинники у різних галузях суміжних наук, зокрема, соціології, психології, теорії комунікації, герменевтики, семіології та лінгвістики тексту. Описано музично-культурні процеси кінця 1960 - 1990-х рр., розглянуто питання становлення та розвитку українського музичного постмодернізму.

Освещены основные тенденции развития формообразовательных процессов в украинской музыке второй половины ХХ ст. Проанализированы взаимосвязь стиле- и жанрообразования с формообразовательными процессами, важные факторы по разным отраслям смежных наук, в частности, социологии, психологии, теории коммуникации, герменевтики, семиологии и лингвистики текста. Описаны музыкально-культурные процессы конца 1960 - 1990-х гг., рассмотрены вопросы становления и развития украинского музыкального постмодернизма.

Розглянуто вплив ритму на різні сторони життєдіяльності людини. Обговорено значення ритму для життєдіяльності людини. Досліджено теорію ритму з психологічних, фізіологічних і педагогічних позицій. Доведено, що ритм виступає домінувальним компонентом взаємозв'язку фізичного й естетичного виховання, а почуття ритму - духовною й фізичною сутністю людини. Почуття ритму розвивається в спеціалізованому процесі. Найбільш ефективна форма ритмічного розвитку - різні види музично-ритмічних занять (ритміка, ритмічна гімнастика, аеробіка). Для проведення таких занять необхідно готувати фахівця з фізичного виховання як на факультетах фізичного виховання, так і в системі післядипломної підготовки.

Рассмотрено влияние ритма на разные стороны жизнедеятельности человека. Актуализируется значение ритма для жизнедеятельности человека. Исследована теория ритма с психологических, физиологических и педагогических позиций. Доказано, что ритм выступает доминирующим компонентом взаимосвязи физического и эстетического воспитания, а чувство ритма - духовной и физической сущностью человека. Чувство ритма развивается в специализированном процессе. Наиболее эффективная форма ритмического развития - различные виды музыкально-ритмических занятий (ритмика, ритмическая гимнастика, аэробика). Для проведения таких занятий необходимо готовить специалиста по физическому воспитанию как на факультетах физического воспитания, так и в системе последипломной подготовки.

Influence of rhythm upon various aspects of human vital activity is considered, its significance is accentuated. Theory of rhythm is studied from psychological, physiological and pedagogical aspects. It is proved that the rhythm is the dominant component of relationship between aeshetic and physical education, whereas the sense of rhythm constitutes spiritual and physical essence of human. Sense of rhythm is developed during specialized process. The most officient type of musical-and-rhythmic sessions (rhythmics, aerobics). Such sessions could be conducted by spesialists in physical education prepared both at physical education faculties and within the system of post-diploma preparation.

Изложен примерный тематический план и содержание программы. Охарактеризованы методические принципы и приемы, вопросы музыкального сопровождения, музыкального и сценического ритма. Рассмотрены особенности проведения контрольных и зачетных занятий, критерии оценки полученных знаний, умений и навыков. Представлен краткий перечень музыкальных произведений для использования на учебных занятиях.

Рассмотрены вопросы подготовки учащегося к воспроизведению ритма в текущем времени с целью ощущения его тройственности: сущности, восприятия и отображения в практической деятельности. Приведены сведения о технических характеристиках малого барабана, палок и тренажеров, а также методы изучения ритмики. Охарактеризованы элементарные принципы полиритмии. Освещены проблемы постановки плечевого пояса и музыкальной грамоты барабанщика.

Висвітлено шляхи розвитку в українському музикознавстві елементарної теорії музики як навчальної дисципліни на підставі дослідження підручників А.Буцького, А.Бабія, Л.Кулаковського та Г.Кисельова, які пропагують теорію ладового ритму Б.Яворського.

Розглянуто основи музичної та поетичної ритміки і метрики, теорії версифікації, питання виконання, ритмічного виховання, морфологічні особливості ритму. Викладено питання композиційної ролі метру та ритму в музичному формоутворенні, семантики ритмічних структур та метрів, взаємодії вербального, хореографічного та інструментального факторів метроритму.

Рассмотрены основы музыкальной и поэтической ритмики и метрики, теории версификации, вопросы ритмического воспитания, морфологические особенности ритма. Изложены вопросы композиционной роли метра и ритма в музыкальном формообразовании, семантики ритмических структур и метров, взаимодействия вербального, хореографического и инструментального факторов метроритма.

Висвітлено питання походження та становлення музики, а також генезису музичної форми. Розглянуто розвиток мислення від початку антропогенезу до особливостей логічного та магічного мислення, що лягли в основу феномену мистецтва та музики. Показано роль магічних стимулів, охарактеризовано логіко-синтаксичні категорії формотворення - періодичність, гіпо- та паратаксис.

Освещены вопросы происхождения и становления музыки, а также генезиса музыкальной формы. Рассмотрено развитие мышления с начала антропогенеза до фигур логического и магического мышления, которые легли в основу феномена искусства и музыки. Показана роль магических стимулов, охарактеризованы логико-синтаксические категории формосоздания - периодичность, гипо- и паротаксис.

Освещена специфика выявления методов и принципов новой мифологии романтизма (учения трансцендентальных философов Ф.Шеллинга и Ф.Шлегеля рубежа XVIII - XIX ст.) в музыке, приведена трактовка мифологем как конструктов новой мифологии. Предложена методика энциклопедического анализа, основанного на синтезе исследовательских подходов для изучения воплощающего идеалы новой мифологии романтизма музыкального произведения как энциклопедии-хаоса.

Висвітлено просторово-часові аспекти еволюції поліфонічного мислення в художній творчості сучасної епохи, а також у системі звукових символів, що утворюють музичний текст.

Рассмотрены пространственно-временные аспекты эволюции полифонического мышления в художественном творчестве современной эпохи, а также в системе звуковых символов, образующих музыкальный текст.

Are esteemed in art creativity of a recent epoch and also in a system of sound characters which are generatrix the musical text.

Предложена новая методика преподавания элементарной теории музыки. Приведены важнейшие сведения о диапазоне, регистре звучания, объеме человеческих голосов, ключах "до" и транспозиции. Рассмотрены вопросы нотной записи в музыке (записи и исполнительной расшифровки мелизмов), приемов сокращения нотного письма. Описаны акустические свойства феномена звучания, приведены общие представления о звуковысотности. Раскрыта сущность понятия музыкального звука как специфически эстетического содержательного элемента, встроенного в более сложную музыкальную систему.

Визначено культурно-історичні витоки старовинної поліфонії, здійснено стислий огляд напрямів розвитку середньовічної музики. Охарактеризовано джерела григоріанського хоралу, проаналізовано процес становлення старовинного багатоголосся, показано роль труверів і трубадурів у його формуванні. Описано техніку посилення самостійності голосів, виявлено специфічні ознаки кадансу. Розглянуто найменш відомі періоди розвитку європейської поліфонії старого стилю: середньовіччя та епохи Ars nova. Наведено теоретичні узагальнення щодо розвитку поліфонічних форм і жанрів.

Определены культурно-исторические предпосылки давней полифонии, приведен краткий обзор направлений развития средневековой музыки. Охарактеризованы источники григорианского хорала, проанализирован процес становления давнего многоголосья, показана роль труверов и трубадуров в его формировании. Описана техника усиления самостоятельности головос, выявлены спеецифические признаки каданса. Рассмотрены наименее известные периоды развития европейской полифонии старого стиля: средневековья и эпохи Ars nova. Осуществлено теоретическое обобщение развития полифонических форм и жанров.

Розглянуто методи дослідження китайської класичної музики. Висвітлено розуміння китайськими композиторами європейської концепції розвитку, зокрема, на прикладі фортепіанних п'єс китайських композиторів.

Рассмотрены методы исследования китайской классической музыки. Освещено понимание китайскими композиторами, европейской концепции развития, в частности, на примере фортепьянных пьес китайских композиторов.

The methods of research of the Chinese classic music are examined in the article. A projection on European conception of development in the refraction by its Chinese composers is given, in particular, on the example of piano plays of the Chinese composers.

Розкрито сутність основних понять теорії музики, розглянуто акустичні властивості феномену звучання та загальні уявлення про звуковисотність. Наведено характеристику музичної системи, звукоряду, основних ступенів та октав. Визначено зміст поняття про темперований стрій, півтон, цілий тон та енгармонізм звуків. Викладено теоретичні засади позначення звуків за літерною системою. Описано прості та складні такти й тактові розміри, обгрунтовано принципи групування тривалостей у простих і складних тактах. Розглянуто способи диригування (схеми диригентських жестів), охарактеризовано музичні зображувальні засоби. Запропоновано нову методику викладання елементарної теорії музики, розроблено практичні завдання, наведено приклади їх розв'язання.

Раскрыта сущность основных понятий теории музыки, рассмотрены акустические свойства феномена звучания и общие представления о высоте звука. Приведена характеристика музыкальной системы, звукоряда, основных ступеней и октав. Определено содержание понятия о темперированном строе, полутоне, целом тоне и энгармонизме звуков. Освещены теоретические основы обозначения звуков в литерной системе. Описаны простые и сложные такты и тактовые размеры, обоснованы принципы группирования продолжений в простых и сложных тактах. Рассмотрены способы дирижирования (схемы дирижерских жестов), охарактеризованы музыкальные изобразительные средства. Разработана методика преподавания элементарной теории музыки, приведены практические задания и примеры их решения.

Предложена новая методика преподавания элементарной музыки. Приведены сведения об основных элементах и некоторых выразительных особенностях музыкального искусства, различных приемах и способах записи музыки. Раскрыты основые свойства музыкального звука (высота, длительность, громкость, тембр), ритм, лады, интервалы, аккорды. Охарактеризованы акустические свойства звучания, особые виды ритмического деления, мажорные и минорные диезные и бемольные тональности, консонирующие и диссонирующие интервалы, а также мажорные и минорные трезвучия и их обращения.

Освещены проблемы новомифологического числотворчества, рассмотрены число и имя как способные к развертыванию свитые смысловые центры, через прохождение которых происходит оформление мифологем. Раскрыта сущность музыкальных произведений романтизма как "новых мифов" на основе нумерологического и ономатологического методов анализа. Доказано, что нумерологический анализ направлен на постижение мифотворчества в музыке как числотворчества, ономатологический связан с его осознанием как именотворчества.

Висвітлено основні інструментальні форми, особливості їх застосування у різних стилях і жанрах відповідно історичним традиціям розвитку музичного мистецтва. Увагу приділено простим і складним формам, рондо, варіаціям, сонатному алегро, циклічним формам та матеріалам про оперний жанр. Розкрито зміст понять літургії, меси, ораторії, сюїти, опери, репризи у сонатній формі. Охарактеризовано принципи побудови подвійних варіацій.

Освещены основные инструментальные формы, особенности их использования в различных стилях и жанрах в соответствии с историческими традициями развития музыкального искусства. Внимание уделено простым и сложным формам, родно, вариациям, сонатному аллегро, циклическим формам и материалам об оперном жанре. Раскрыто содержание понятий литургии, мессы, оратории, сюиты, оперы, репрезы в сонатной форме. Охарактеризованы принципы построения двойных вариаций.