Охарактеризовано процеси становлення та розвитку української духовної пісні XVII - XVIII ст. Викладено питання аналізу рукописних пісенників і друкованих видань даного періоду. На підставі опрацювання даних пам'яток розглянуто історію української духовної пісні, зокрема, з музично-джерелознавчого та текстологічного поглядів. Особливу увагу приділено питанням інтердисциплінарних студій, проблематиці міжкультурних зв'язків і взаємовпливів у контексті центрально- та східноєвропейської паралітургійної традиції.

Охарактеризованы процессы становления и развития украинской духовной песни XVII - XVIII вв. Изложены вопросы анализа рукописных сборников песен и печатных изданий данного периода. На основе обработки данных памяток рассмотрена история украинской духовной песни, в частности, в музыкально-источниковедческом и текстологическом аспектах. Особое внимание уделено вопросам интердисциплинарных студий, проблематике межкультурных связей и взаимовлияний в контексте центрально- и восточноевропейской паралитургической традиции.

Робота присвячена проблемам генезису та сучасного буття жанру Куанхо - ліричної пісні В'єтнаму. Класична епоха - ХI - ХIV ст. - "змагальних пісень" співців - композиторів - поетів, які володіють виключним мелодичним багатством та трифазовою процесуальністю форми (Бі-Тхан-До), співвідносною з i:m:t Б.Асаф'єва. Сучасні корективи жанру Куанхо засвідчують про живу перспективу його перетворення та буття у новій якості.

Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розуміння студентів певного пісенного жанру у зв'язку з первинною настановою даної молоді. За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено п'ять форм вияву первинної настанови (інтерпертаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної та консервативної) та їх взаємозв'язок з певним типом розуміння пісенного тексту (конструктивним (продуктивним), розсудково-емпіричним (формально-логічним (значеннєвим), емоційно-образним, ідентифікаційним, ригідним), а також з певними особистісними утвореннями (потребою у самореалізації, емпатією, рівнем суб'єктивного контролю, творчим потенціалом і загальною самооцінкою), поєднання яких розглянуто як системне психологічне утворення суб'єкта розуміння. Наведено результати застосування запропонованої програми оптимізації процесу розуміння студентами пісенного тексту за допомогою прийомів творчого тренінгу. Обгрунтовано тезу про евристичність цієї програми як особливого психолого-педагогічного засобу породження новоутворень, притаманних особистості як суб'єкту творчої самодіяльності.

Приведены профильные кроссворды для специальности металловеда-термиста и материаловеда, музыкальные и литературные произведения по металлургической и патриотической тематике, а также исследования психологической инерции в научно-техническом творчестве.

Висвітлено життєвий і творчий шлях А.В. Сердюка - відомого запорізького композитора-пісняра, співака. Наведено покажчик літературних джерел про його життя та діяльність, а також список публікацій його творів (окремими виданнями та у збірках), концертних програм.

Освещен жизненный и творческий путь А.В. Сердюка - известного запорожского композитора-песняра, певца. Приведены указатель литературных источников о его жизни и деятельности, а также список публикаций его произведений (отдельными изданиями и в сборниках), концертных программ.

Розглянуто теоретичні та практичні підходи процесу розвитку моральної свідомості майбутнього вчителя музики засобами бардівської пісні. За допомогою наукових праць з етичних проблем обгрунтовано термін "моральність" та проблему моральності свідомості та самосвідомості особистості як суб'єкта моральної діяльності. Визначено рівень моральної свідомості та самосвідомості особистості в пізнавально-аксіологічному аспекті.

Рассмотрены теоретические и практические подходы к процессу развития нравственного сознания будущего учителя музыки средствами бардовской песни. С помощью научных работ по проблемам моральной философии обоснован термин "нравственность" и проблема нравственности сознания, самосознания личности как субъектов моральной деятельности. Определен уровень морального сознания и самосознания личности в познавательно-аксиологическом аспекте.

The theoretical and practical approaches to the development of the moral consciousness of future teachers of music means bard. With the help of scientific papers on the problems of moral philosophy justified the term лmorality» and the problem of moral consciousness, self-identity as subjects of moral activity. ItТs the level of moral consciousness and identity of personality in cognitive-axiological aspect, еhe attention to the activity approach a teacher to the organization of cadets as a basis forgreater social impact on the individual.

В приведенном сценарии музыкального концерта, посвященного Дню Победы, освещена история создания популярной в годы войны песни "Катюша" композитора М. Блантера и помещены разные варианты ее исполнения. Уделено внимание песням, рожденным в годы Великой Отечественной войны: "Соловьи", "Землянка, "В лесу прифронтовом" и др., которые укрепляли боевой дух народа, помогали трудиться в тылу.

У наведеному сценарії музичного концерту, присвяченого Дню Перемоги, висвітлено історію створення популярної в роки війни пісні "Катюша" композитора М. Блантера та вміщено різні варіанти її виконання. Приділено увагу пісням, народженим у роки Великої Вітчизняної війни: "Солов'ї", "Землянка, "У лісі прифронтовому" та іншим, які зміцнювали бойовий дух народу, допомагали працювати в тилу.

Досліджено співвідношення поетично-світоглядної моделі, втіленої у стародавній китайській поезії та її музичної інтерпретації у творчості європейських, зокрема, українських, митців у жанрі камерно-вокальної лірики. Визначено естетико-філософське спрямування та провідні засади поетики стародавнього Китаю на матеріалі жанрової системи мистецького поетичного спадку часів династії Тан, імперії Сун та Юань, як основного джерела поетичних перекладів і переспівів, інспірованих європейськими митцями. Прослідковано типологію звернень до рефлексій китайської культури в музичному мистецтві різних жанрів: симфонії, опери, балету, камерно-вокального. Виявлено специфіку втілення китайських поетичних текстів (у первісному та подвійному перекладі, а також у поетичних переспівах) в камерно-вокальному жанрі в музичному мистецтві західної Європи та Росії. Досліджено засади української традиції втілення китайської поезії в камерно-вокальній творчості, відзначено відмінності пошуків митців України та Галичини першої третини XX ст. та особливості сучасної композиторської творчості в цьому жанрі. Конкретизовано спадкоємність та новаторство в інтерпретації нових перекладів давньої китайської поезії українськими композиторами з позицій естетики постмодернізму.

Розглянуто українську пізньоліричну традицію за матеріалами досі не опублікованих польових записів з Центральної України автора та київських колег-етномузикологів. Проаналізовано умови виникнення та формування пісень-новотворів у зв’язку із соціокультурними та економічними чинниками. Досліджено зв’язок новітніх підвидів лірики з старовинними ліричними піснями та календарно-обрядовими жанрами. Знайдено ритмоструктурні паралелі пізньої лірики та традиційних жнивних пісень. Відзначено роль моди та гендерно-вікового фактору у появі та поширенні пізньоліричних пісень. Висвітлено соціокультурні чинники - розвиток книговидавництва та поширення лубочних пісенників, поява грамплатівок, розповсюдження кінострічок, поява нових типів вуличних музикантів (шарманщиків, гармоністів) із специфічним репертуаром, активний розвиток театрального мистецтва в Україні, що сприяли асиміляції в українському музичному сільському побуті ліричних пісень нового шару із новими музично-поетичними рисами. Визначено зв’язок пісенної традиції з інструментальною як наслідок появи нових інструментів і пов’язаних із ними вокально-інструментальних композицій. Досліджено способи асиміляції міських пісень у сільському середовищі. Проаналізовано типові інтонації пізньої лірики та її ритмоструктури.

Показано риси творчого стилю А. Кос-Анатольського на прикладі пісень і романсів композитора. Охарактеризовано мелодійне багатство, різноманітність ритмів і гармонічних барв, яскрава образність тематичного матеріалу, продумане ставлення до синтезу музики та слова, багатство форм і жанрів вокальних творів композитора, виділяють їх серед інших подібних творів.

Розглянуто особливості сучасних версій прочитання камерно-вокальних творів європейських композиторів китайськими співаками. Охарактеризовано передумови та шляхи формування традицій китайської вокальної школи, процеси адаптації західних моделей виконавської культури та поєднання різної специфіки музичного мислення. Розкрито принципи формування репертуарної політики китайських вокалістів. На основі аналізу пісень німецьких композиторів доби раннього та пізнього романтизму "Auf Flugeln des Gesanges" Ф. Мендельсона та "Maria Wiegenlied" М. Регера у виконанні видатної китайської співачки Дільбер Юнус сформульовано висновки, що в процесі адаптації європейських зразків у китайсько-мовних версіях може порушуватись фонічний профіль вокальних мініатюр, а їх зміст - насичуватись новими смислами, складаючи підгрунтя для творчого інтерпретаційного національно-орієнтованого підходу.

Виявлено закономірності еволюції естетичних засад польської пісні в художній культурі Львова XIX - першої третини XX століття крізь призму соціоісторичних процесів. Здійснено класифікацію пісенної творчості польських львівських композиторів Кароля Ліпінського, Кароля Мікулі, Генрика Ярецького, Яна Ґалля, Станіслава Нєвядомського, Мечислава Солтиса, Адама Солтиса, а також композиторів-аматорів середини XIX ст., Марцеля Мадейського та Теодозії Папари. В процесі аналізу характерних зразків їх камерно-вокальної спадщини виявлено стильові, тематичні та музично-виразові пріоритети у зв'язку з соціокультурними запитами середовища. Зауважено, що до них відноситься широкий тематичний, жанровий, виконавський спектр пісенної продукції, адаптація виразових елементів популярної музики, що була наслідком спрямованості на широку демократичну аудиторію, трансформація новітніх досягнень провідних західноєвропейських шкіл. Вказано, що солоспіви у Львові творило широке коло авторів - від професійних композиторів, діячів культурно-музичного життя міста до аматорів, учасників музичних товариств. Введено в науковий обіг невідомі раніше камерно-вокальні твори польських львівських композиторів XIX - першої третини XX ст.

В XXI ст. музика - це дуже прибутковий бізнес як для стримінгових сервісів, що пропонують музику користувачу, так і для авторів пісень, що намагаються продати свої тексти. Однією з потреб цього бізнесу є визначення жанру майбутньої або вже існуючої пісні, щоб вигідно продати її замовнику, або запропонувати зацікавленому користувачу. Практика вимагає все більшої і більшої точності, але існуючі практичні підходи не спроможні її надати, оскільки методи класифікації пісень за жанром недостатньо розвинуті на теоретичному рівні. Ця робота зосереджена на підвищенні точності визначення жанру пісні за її текстом шляхом розробки програмного забезпечення, що використовує нові фактори, а саме ритм тексту та його морфо-синтаксичну структуру. У дослідженні використовувалися класифікатор Байєса та логістична регресія для класифікації жанрів пісен, систематичний підхід та принципи теорії винахідництва для узагальнення та аналізу результатів. Програми були написані на мові програмування Python. Запропоновано нові метрики для підвищення точності класифікації, а саме метрики на позначення ритму тексту та кількості різних частин мови в пісні.