Розглянуто проблеми хронотопічної специфіки ансамблевого музичного виконавства. Проаналізовано просторово-часові та семантичні особливості основних соціокультурних ситуацій функціонування ансамблевого виконавства в музиці.

Рассмотрены проблемы хронотопической специфики ансамблевого музыкального исполнительства. Проанализированы пространственно-временные и семантические особенности основных социокультурных ситуаций функционирования ансамблевого исполнительства в музыке.

This article is about problems of the chronotopical specific feature of the musical ensemble performance. The spatially-temporal and semantic peculiarity of the main social-cultural situations of the functioning of ensemble performance in music are analysed.

Розширено комунікативний ланцюг "автор - твір - інтерпретатор" у багатоскладову систему, яка включає двох авторів - поета та композитора, і двох виконавців - вокаліста та піаніста. Визначено інструментальний компонент, який найбільше вплинув на становлення та розвиток камерно-вокальної жанру, зокрема, вокального циклу. Встановлено, що роль фортепіанної партії у циклі передбачає наявність особливих властивостей піаніста-концертмейстера, який сполучає технологічні, інтерпретаторські якості з ансамблевою комунікативністю, здатністю до співпереживання, вміння створити сприятливий творчий мікроклімат. Зазначено, що еволюція інструментальної складової, її взаємодія з вокальним мелосом простежуються у змінах фортепіанної партії у вокальних циклах Л. Бетховена, Р. Шумана, Р. Вагнера, Й. Брамса.

Розглянуто компонентну структуру готовності студентів інститутів мистецтв до колективного музикування школярів. Виокремленно основні структурні компоненти: мотиваційно-стадіальний, когнітивно-комунікативний, виконавсько-рефлексивний.

Розглянуто питання підготовки майбутніх учителів музики до організації вокально-ансамблевої роботи з учнями за умов загальноосвітньої школи. Виокремлено основні етапи цієї роботи.

Розкрито основні питання формування вокально-ансамблевих навичок студентів інститутів мистецтв педагогічних університетів. Виокремлено основні методи, педагогічні умови та засоби означеного феномена.

Розглянуто деякі аспекти формування музичної культури студентів у процесі роботи вокального ансамблю. Виявлено, що комплексний підхід до музично-естетичної діяльності студентів забезпечує ефективність формування музичної культури, визначає вироблення системи вдосконалювання знань, умінь і творчих навичок. Одне з провідних завдань колективного виконавства - зробити музичне мистецтво постійною потребою студента, предметом його захоплення та глибокого інтересу.

Запропоновано методику й умови вироблення співочих навичок в учасників вокального ансамблю (ВА). Визначено основні принципи колективної вокальної роботи та переваги, що їх дає учням участь у шкільному ВА. Розглянуто питання голосоутворення, формування тембру голосу. Наведено рекомендації до вироблення правильних навичок вокальної техніки в ВА (співочого дихання, невимушеного звукоутворення, дикції, артикуляції, правильної атаки звуку тощо), підготовки кантилен та репертуару ВА. Акцентовано увагу на запам'ятовуванні мелодії та тексту, що є найнебезпечнішим моментом для голосу, тому розучування від початку необхідно проводити як повноцінну вокально-художню роботу, на виразному впевненому ілюструванні пісні самим вчителем. Рекомендовано у шкільному ВА починати з двоголосних, краще народних пісень. Підсумовано, що до поняття культури вокальної мови повинні входити приємний тембр голосу і чиста інтонація, виразна артикуляція і чітка дикція, орфоепічно вірна вимова слів і вірне музичне фразування мелодії й тексту, вдумливе трактування самого твору та донесення його до слухача за допомогою вокальних засобів художньої виразності.

Розкрито можливості використання активних методів навчання поряд з традиційними. Проаналізовано умови для активізації внутрішніх резервів студентів під час формування й розвитку ансамблевої навички. Зауважено, що важливою передумовою творчого процесу є гармонійна єдність внутрішнього змісту навчальної діяльності та зовнішнього впливу на майбутнього вчителя музики. Доведено, що одним з показників практичної підготовки майбутнього хорового співака є формування особистої узгодженості з хоровим звучанням.

Раскрыты возможности использования активных методов обучения наряду с традиционными. Проанализированы условия для активизации внутренних резервов студентов во время формирования и развития ансамблевого навыка. Отмечено, что важной предпосылкой творческого процесса является гармоническое единство внутреннего содержания учебной деятельности и внешнего влияния на будущего учителя музыки. Доказано, что одним из показателей практической подготовки будущего хорового певца является формирование личной согласованности с хоровым звучанием.

Вперше в музикознавстві обгрунтовано специфіку джазового вокалу як феномену музичної культури XX - XXI ст. Вказано на відмінність двох видів скету: скет інструментальний і скет неінструментальний, а також запропоновано авторські визначення цих понять. Надано обгрунтування складовиникнення, характерного для техніки скету, яке споріднене застосуванню інструменталістами специфічних складів для правильного звуковидобування, штриха та фразування на саксофоні і трубі. Проаналізовано творчі досягнення таких майстрів вітчизняного джазового вокалу, як О. Гебель, О. Літвінов, Т. Петрова, показано їх внесок у розвиток жанру джазової обробки фольклорних зразків. Розглянуто авторські твори О. Гебеля, які ще не були предметом музикознавчого аналізу. З'ясовано внесок у розвиток вітчизняного джазового виконавства учасників і організаторів джазового фестивалю "Горизонти джазу" (м. Кривий Ріг). Розкрито специфіку музичного мислення джазових композиторів і виконавців, властиве їх творчості поєднання імпровізаційності та інтерпретації. Досліджено характерну вокальній імпровізації в джазі систему музично-виразних засобів і прийомів, у тому числі техніку скет-імпровізації.

Розглянуто період становлення та розвитку, формування вокально-виконавського стилю муніципального камерного хору "Легенда" (м. Дрогобич). Підсумовано, що досягнення якісного хорового звучання залежить не тільки від засвоєння хористами правильних вокально-технічних навичок, але і від загальної культури співака. Доведено, що культура хорового звучання залежить і від внутрішнього вокального слуху, і від бачення хористами і диригентом музики перспективи творчого задуму і характеру музики в цілому.

Розглянуто фонетико-інтонаційний аспект мовної інтонації та її реалізацію у вокально-хоровому виконанні. Подано огляд літератури стосовно "мовного аспекту" вокального виконавства підтверджує, що вокальний твір, написаний у фонетичній системі конкретної мови, природно включає в себе елементи цієї системи: систему фонем, інтонації та закони, за якими ця система функціонує.

Вперше суть стилю funk розглянуто у системі явищ "третього" пласта. Вперше виявлено генезу та внутрішньопластову перехідність funk'у у зв'язку з процесами переінтонування. Вперше обгрунтовано співвідношення вокального й інструментального начал у funk'ових ансамблях. Вперше окреслено основні тенденції розвитку фанкового мейнстриму 1960 - 1970-х рр. Вперше виявлено співвідношення стилістичних констант і змінних у функціонуванні funk'ових ансамблів "Sly & The Family Stone" й "Earth, Wind & Fire".

Проаналізовано мистецтвознавчу, науково-педагогічну й навчально-методичну літературу з проблеми розвитку вокального ансамблевого виконавства в Україні. Визначено зміст фахової підготовки майбутніх керівників й артистів вокальних ансамблів у вітчизняних вищих навчальних закладах. Сформульовано мету, завдання та результат підготовки студентів на заняттях навчальних вокальних ансамблів і фахових методик. Охарактеризовано особливості розвитку вокального ансамблевого виконавства в умовах університетської освіти й окреслено перспективні напрямки подальших наукових розвідок у цій сфері.

Визначено музично-естетичний потенціал ансамблевого вокально-інструментального виконавства. Зазначено, що задля досягнення збалансованого і гармонічного звучання ансамблю необхідно здійснювати планомірну роботу з усіма учасниками гурту. Виокремлено наявність технічних вимог, дотримання яких може бути пов'язаним тільки з колективним музикуванням. Підкреслено велике значення метроритмічного та динамічного балансу в звучанні колективу. Підсумовано важливість знання різних виконавських стилів та вміння працювати зі звукопідсилювальною апаратурою і комп'ютерним устаткуванням.