Розглянуто проблему формування ансамблевого типу мислення, перетворення фактури та становлення жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена.

Дисертацію присвячено розробці першої на Україні альтової редакції 6 віолончельних сюїт Й.С.Баха та методиці їх альтового інтерпретування. Особливу увагу приділено концептуальним питанням виконання сюїт: темпоритму, динаміці, чергуванню зв'язної та роздільної артикуляції, художньому інтонуванню, виконанню поліфонічної фактури. Наголошено на особливості місця сюїт в сучасному альтовому репертуарі та на конкретних вітчизняних традиціях їх високохудожнього стильового виконання.

Здійснено комплексне дослідження творів для віолончелі та віолончельних камерних ансамблів В.Барвінського в аспекті визначення їх стилістичних особливостей, основних принципів формотворення та засобів виразності з урахуванням взаємовпливу європейських і галицьких традицій музичного мистецтва. Проаналізовано теоретичні засади та основні етапи розвитку фахового викладання віолончелі в українських навчальних закладах Галичини. Висвітлено вплив педагогічної діяльності В.Барвінського на становлення вітчизняної музичної освіти та формування національного педагогічного репертуару. Досліджено характер гастрольно-концертної практики Галичини кінця XIX - початку XX ст. Показано вплив концертної діяльності В.Барвінського на становлення та розвиток віолончельного та камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку XX ст. Прослідковано спадкоємність творчих засад, громадянських поглядів, педагогічної та гастрольної діяльності учнів В.Барвінського. Проаналізовано вплив творчої діяльності послідовників композитора на розвиток мистецьких процесів в українській музиці.

Досліджено проблему розвитку камерно-інструментальної сонати на рубежі ХVІІІ - ХІХ ст. у творчості Л.ван Бетховена. Вперше викладено концепцію еволюції камерно-інструментальних жанрів на матеріалі віолончельних сонат Бетховена. Висвітлено процеси виділення облігатного типу фортепіанних сонат як самостійного жанру та його подальшого перетворення; реформування музичної фактури та створення нової цілісності музики в ансамблі; формування ансамблевого типу музичного мислення та його впливу на музичну культуру наступних епох; стилістичних змін у творчості Бетховена; трансформації сонатно-симфонічного циклу та синтезу поліфонічних і гомофонно-гармонічних засобів музичного розгортання, що обумовило стильові зрушення та виникнення нестійкого типу композиції у музичній культурі Європи ХІХ ст. Розглянуто питання інтерпретації творів та музичного мислення композитора та виконавця.

Висвітлено еволюцію й особливості розвитку віолончельного мистецтва в Україні, періодизацію камерно-ансамблевої культури, формування віолончельного виконавства. Особливу увагу приділено взаємозв'язкам і взаємовпливам вітчизняної й європейської віолончельної музики, специфіці національного, периферерійного мистецтва, явищам латентності та регіональності, стилям синтементалізму, класицизму, романтизму, мистецтву бідермеєру.

Освещены эволюция и особенности развития виолончельного искусства в Украине, периодизация камерно-ансамблевой культуры, формирование виолончельного исполнительства. Внимание уделено взаимосвязям и взаимовлияниям отечественной и европейской виолончельной музыки, специфике национального, периферического искусства, явлениям латентности и региональности, стилям синтементализма, классицизма, романтизма, искусству бидермеера.

Розкрито особливості викладання гри на віолончелі в дитячих музичних школах, школах мистецтв, школах естетичного виховання, а також у вищих за рівнем викладання музичних закладах - фахових коледжах (мистецьких, педагогічних). Зауважено, що користуючись досвідом роботи в подібних характерологічних професійних установах, автори відобразили суб'єктивне бачення основних фахових канонів у професії, сформованих прогресивними загальними тенденціями розвитку виконавства на віолончелі. Узагальнено досвід педагогічної роботи видатних педагогів минулого та сучасності та презентовано у слові авторські суб'єктивні бачення в цій сфері. Зауважено, що автори аналізують, деталізують і усистематизовують власні знання як фахівці в суто професійно-виконавському аспекті діяльності педагогів-музикантів, так і в загальномузичному та психологічному напрямах. Розглянуто художні музичні твори, наведено моделі потенціальних занять, зокрема роботи на уроках.