Дается комплексное рассмотрение исполнительского процесса на тромбоне. Анализируются объективные закономерности звукообразования и звукоизвлечения на тромбоне и на этой основе определяются закономерности управления звучанием инструмента, что в свою очередь позволяет подойти сознательно к решению исполнительских проблем. Рассматриваются пути развития исполнительского аппарата и профилактика профзаболеваний, основные принципы формирования исполнительского мастерства музыканта, критерии мастерства, роль навыков самоконтроля и т.п.

Впервые рассмотрен большой этап истории исполнительства на трубе в Киеве с середины прошлого столетия до сегодняшнего времени. Представлены интересные биографические факты из жизни выдающихся музыкантов-трубачей прошлого, а также молодого поколения трубачей, живущих и работающих в настоящее время. Дан анализ и творческая оценка исполнительства известных музыкантов, выявлена творческая преемственность поколений киевской школы исполнительства на трубе и др.

Розглянуто проблеми удосконалення виконавських навичок сурмача, оволодіння ним навичок виконавської техніки виразних засобів.

Рассмотрены проблемы совершенствования исполнительских навыков трубача, овладения им навыков исполнительской техники выразительных средств.

Article is devoted to problems of perfection of performing skills of the trumpeter, mastering of skills of performing technical equipment of expressive means by it.

Зазначено, що функціонуванням звукового апарату тромбоніста в процесі звукодобування управляє комплекс органів чуття. Під час гри на інструменті музикант одночасно передчуває кожний звук, його звучання, отримує почуттєву інформацію про функціонування звукового апарату, відчуває вібраційні явища та рухи повітря органа дихання. Зроблено висновок, що в роботі над звуком кожний вчитель повинен застосувати різні прийоми та методики для формування професійної психіки свого учня.

Викладено оригінальну методичну концепцію вдосконалення окремих компонентів виконавського апарату духовика, науково-теоретичні підходи до питання звукоутворення. Розкрито музично-акустичні засади звукотвірного процесу гри на трубі, анатомо-фізіологічні передумови. Описано анатомію та фізіологію м'язової системи обличчя, дихальної системи. Розглянуто традиційні методи формування звукотвірних компонентів виконавського апарату трубача. Висвітлено методику формування амбушура трубача на основі базингу. Наведено спеціальні вправи для освоєння та реалізації базингової методики.

Представлена оригинальная методическая концепция усовершенствования отдельных компонентов исполнительского аппарата духовика, изложены научно-теоретические подходы к вопросу звукообразования на трубе. Раскрыты музыкально-акустические основы звукотворческого процесса на трубе, анатомо-физиологические предпосылки. Описаны анатомия и физиология мышечной системы лица, дыхательной системы. Рассмотрены традиционные методы формирования звукотворческих компонентов исполнительского аппарата трубача. Освещена методика формирования амбушура трубача на основе базинга. Приведены специальные упражнения с целью освоения и реализации базинговой методики.

Висвітлено життєвий і творчий шлях В.Т.Посвалюка - яскравого представника мистецтва духовної музики ХХ ст., засновника та Президента Гільдії трубачів-професіоналів України. Наведено покажчик його друкованих праць.

Освещен жизненный и творческий путь В.Т.Посвалюка - выдающегося представителя искусства духовной музыки ХХ в., основателя и Президента Гильдии трубачей-профессионалов Украины. Приведен указатель его печатных трудов.

Розглянуто багатогранну творчу, педагогічну й організаторську діяльність відомого українського трубача В.Т.Посвалюка - кандидата мистецтвознавства, проректора з наукової роботи, завідувача кафедри мідних духових і ударних інструментів Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, професора, заслуженого артиста України, Президента української гільдії трубачів-професіоналів. Наведено покажчик основних публікацій вченого та літературних джерел про нього.

Рассмотрена многогранная творческая, педагогическая и организаторская деятельность известного украинского трубача В.Т.Посвалюка - кандидата искусствоведения, проректора по научной работе, заведующего кафедрой медных духовых и ударных инструментов Национальной музыкальной академии Украины им. П.И.Чайковского, профессора, заслуженного артиста Украины, Президента украинской гильдии трубачей-профессионалов. Приведен указатель основных публикаций ученого и литературных источников о нем.

Висвітлено еволюцію духового інструментарію від часів первісного ладу до кінця XIX ст. Проаналізовано розвиток музичного мистецтва та виконавства на духових інструментах у XVIII - XIX ст. в Україні. Розглянуто тенденції формування та функціонування духових капел у панських маєтках. Показано вплив релігійно-естетичного феномену на підвищення загально-музичної культури суспільства. Висвітлено історію становлення фахового навчання гри на духових інструментах. Охарактеризовано репертуар та інструментальний склад духового виконавства. Наведено відомості про розвиток виробництва та удосконалення духового інструментарію, наведено покажчик музичних інструментів та перелік українських кріпацьких оркестрів.

Освещена эволюция духового инструментария со времен превобытного строя до конца XIX ст. Проанализирован процесс становления музыкального искусства в Украине в XVIII - XIX ст. Рассмотрены основные этапы развития исполнения музыкальных произведений на духовых инструментах в данный период. Рассмотрены тенденции формирования и функционирования духовых капел в панских усадьбах. Показано влияние рилигиозно-эстетического феномена на повышение общемузыкальной культуры общества. Освещена история становления профессионального обучения игры на духовых инструментах. Изучен репертуар и охарактеризован инструментальный состав духовых оркестров. Приведены сведения о развитии производства и усовершенствовании духового инструментария, приведен указатель музыкальных инструментов и перечень украинских духовных оркестров, сформированых во времена крепосничества.

Проаналізовано шляхи і передумови формування київської школи трубачів в історичному аспекті, розглянуто питання її становлення та розвитку, основні етапи загальної еволюції функцій і різновидів труби. Висвітлено діяльність оркестрів Київського військового корпусу, "братств" та "цехів" - перших осередків фахового духового виконавства і музичного зібрання в Україні наприкінці XVII - XIX ст. Охарактеризовано діяльність музичних навчальних закладів Києва, внесок виконавців і педагогів, українських, російських та зарубіжних композиторів у створення концертного та педагогічного репертуару

Проанализированы пути и предпосылки формирования киевской школы трубачей в историческом аспекте, рассмотрены вопросы её становления и развития, основные этапы общей эволюции функций и разновидностей трубы. Освещена деятельность оркестров Киевского военного корпуса, "братств" и "цехов" - первых центров профессионального духового исполнительства и музыкального собрания в Украине конца XVII - XIX ст. Охарактеризована деятельность музыкальных учебных заведений Киева, раскрыт вклад исполнителей и педагогов, украинских, российских и зарубежных композиторов в создание концертного и педагогического репертуара.

Розкрито різні аспекти виконавсько-виражального процесу під час гри на тромбоні. Висвітлено основні положення теорії та практики тромбонового виконавства. Наведено рекомендації щодо відпрацювання та удосконалення всіх компонентів виконавської майстерності.

Раскрыты разные аспекты исполнительско-выразительного процесса во время игры на тромбоне. Освещены основные положения теории и практики тромбонового исполнительства. Даны рекомендации по отработке и усовершенствованию всех компонентов исполнительского мастерства.

Розглянуто історичний шлях розвитку виконавства на трубі в різних регіонах України протягом XVI - XX ст., зокрема, становлення та розвиток відомих київської, одеської, львівської, харківської, донецької шкіл. Охарактеризовано процес становлення національних традицій гри на духових інструментах у так званих "братствах" або "цехах" - перших осередках фахового духового виконавства в Україні, кріпацьких капеліях, духових оркестрах у панських маєтках країни кінця XVII - XIX ст. Проаналізовано діяльність музичних навчальних закладів української держави, узагальнено сучасний репертуар трубачів і висвітлено досвід аудіо- та відеозаписів українських трубачів.

Рассмотрены исторический путь развития исполнительства на трубе в разных регионах Украины на протяжении XVI - XX вв., в частности, становление и развитие известных киевской, одесской, львовской, харьковской, донецкой школ. Охарактеризован процесс становления национальных традиций игры на духовых инструментах в так называемых "братствах" или "цехах" - первых центрах профессионального духового исполнительства в Украине, крепостных капелиях, духовых оркестрах у панских имениях страны конца XVII - XIX вв. Проанализирована деятельность музыкальных учебных заведений украинского государства, обобщен современный репертуар трубачей и освещен опыт аудио- и видеозаписей украинских трубачей.

Розглянуто історію виникнення та розвитку тромбона, розкрито особливості його використання у виконавській практиці, зокрема в ансамблевій та оркестровій творчості західноєвропейських, російських та українських композиторів. Досліджено процес розширення функцій музичного інструменту та удосконалення його конструкції. Висвітлено основні етапи становлення та розвитку французької, англійської, німецької, чеської, американської, російської та української виконавських шкіл гри на тромбоні, наведено відомості про життя та творчу діяльність відомих педагогів і виконавців.

Рассмотрена история возникновения и развития тромбона, раскрыты особенности его использования в исполнительской практике, в часности в ансамблевом и оркестровом творчестве западноевропейских, российских и украинских композиторов. Исследован процесс расширения функций музыкального инструмента и усовершенствования его конструкции. Освещены основные этапы становления и развития французской, английской, немецкой, чешской, американской, российской и украинских исполнительных школ игры на тромбоне, приведены сведения о жизни и творческой деятельности известных педагогов и исполнителей.

Досліджено вплив духового виконавства на розвиток інструментальної музики та музичної педагогіки в Україні XVIII - XIX ст., виявлено специфічні ознаки національної традиції у процесах формування професійних форм духового виконавства. Набули подальшого розвитку характеристики творчих взаємозв'язків української духової музики з європейською музикою XVIII - XIX ст. на рівні її стильових ознак. Введено до наукового обігу нові джерельні матеріали, невідомі імена видатних виконавців, які відіграли значну роль в музичній культурі України в XVIII - XIX ст. Розкрито поняття "українська духова музика" в категоріях культуротворчої діяльності даного періоду. Розглянуто особливості духової виконавської практики (розмаїття оркестрових, сольних і ансамблевих форм аматорського та професійного музикування на духових інструментах), фахового навчання, виробництва духового інструментарію, концертної діяльності і "репертуарної" творчості.

Комплексно досліджено звуковий фактор як визначальний компонент трубного виконавства. На підставі всебічного аналізу доведено, що саме звук, його естетичні критерії є головним рушієм розвитку інструмента. Теоретично обгрунтовано оволодіння базингом як специфічним технічним засобом звуковидобування. Уперше у світовій практиці виконавства на мідних духових інструментах створено цілісну методику формування та вдосконалення амбушура трубача. Виявлено суттєві ергономічні переваги базингу за його застосування у грі. Вивчено художньо-виразовий потенціал базингу та його вплив на оновлення композиторської та виконавської творчості. Запропоновано поглиблене розуміння специфічних особливостей музичної акустики, зокрема, питань диференціації єдиної акустичної системи.

Вивчено основні етапи загальної еволюції функцій та різновидів труби. Розглянуто духове виконавство й освіту в Києві від стародавніх часів до сьогодення, обгрунтовано наявність давніх вітчизняних традицій гри на духових інструментах, досліджено діяльність оркестрів Київського військового корпусу, а також, так званих, "братств" або "цехів" - перших осередків фахового духового виконавства та музичного зібрання в Україні, кріпацьких капелій та оркестрів у панських маєтках України кінця XVII - XIX ст. Висвітлено діяльність музичних навчальних закладів Києва з часу їх заснування, а також яскравих представників Київської школи, від попередників і засновників до наступних визначних музикантів. Визначено роль та наведено принципи методики професора В.М.Яблонського - одного з фундаторів і багаторічного лідера Київської школи, розглянуто роль його учнів та послідовників І.М.Кобця та М.В.Бердиєва в утвердженні та розширенні традицій даної школи. Проведено порівняльний аналіз сучасного стану розвитку вітчизняного та зарубіжного виконавства та педагогіки в цій галузі музичного мистецтва.

Здійснено комплексний аналіз високохудожньої концертної літератури з метою її актуалізації для труби як сольного інструмента з широкою амплітудою виразових можливостей. Уперше в українському музикознавстві висвітлено взаємозв'язок дослідженого жанру та основних етапів еволюції труби як оркестрового інструмента, вивчено формування виконавських джерел, а також вдосконалення моделей інструмента. Запропоновано стильову типологію жанру в європейській музичній культурі, здійснено музикознавче дослідження 38-ми концертів, розглянуто проблеми їх інтерпретації.

Висвітлено образно-смислову специфіку використання тембру труби в симфонічних партитурах Б. Лятошинського та С. Людкевича. Визначено передумови символіки тембру труби у цих композиторів на підставі яких розглянуто трактування інструменту у фольклорних традиціях і у творчості митців XVIII - XIX ст. Відзначено, що в симфоніях, симфонічних поемах, увертюрах, сюїтах Б. Лятошинського та С. Людкевича даний музичний інструмент мав тлумачення, відповідне до індивідуальних образних концепцій кожного твору та зумовлене індивідуальними особливостями стилю кожного композитора. Висвітлено своєрідність перевтілення тембру труби у творчості Б. Лятошинського та С. Людкевича та з'ясовано певні розбіжності у їх трактуванні, зокрема, для Б. Лятошинського переважальною визначено експресивну образність, тяжіння до втілення колосальної напруги конфліктів, що вимагало майстерного тембрового висвітлення, динамізації розвитку за допомогою посилення ролі мідних духових інструментів, введення їх навіть на початкових етапах розвитку тем, особливо активних, напористих головних партій, а у С. Людкевича, незважаючи на пізньоромантичний орієнтир його стильової домінанти, відзначено більш обережне, спокійне використання мідної групи, "приберігання" її сильної яскравої звучності, передусім для кульмінаційних зон розвитку.

Вивчено специфіку історичного розвитку українського ансамблю тромбонів у контексті світового тромбонового мистецтва. Як своєрідну жанрову систему розглянуто етапи 500-річної історії ансамблю тромбонів як виконавського складу та явища композиторської творчості. Обгрунтовано застосування принципу історизму до вивчення тромбонового ансамблю з урахуванням специфіки інструменту та жанрово-стильового контексту. Виокремлено жанр memoria як різновид музики для ансамблю тромбонів другої половини XX ст. Опрацьовано понад 100-та творів зарубіжних і 23 твори українських композиторів, призначених для ансамблево-тромбонового складу. Охарактеризовано мовні, композиційно-драматургічні та жанрово-стильові закономірності, притаманні творам українських композиторів для ансамблю тромбонів.

Досліджено особливості становлення українського концерту для мідних духових інструментів у контексті загальноєвропейського розвитку жанру. Розглянуто історію його розвитку як багатоскладового, системного явища. Простежено особливості формування, встановлено жанрові ознаки вітчизняного концерту для мідних духових інструментів та визначено основні тенденції його розвитку. Запропоновано періодизацію розвитку українського концерту за участі сольних духових інструментів протягом 1950 - 2000 рр. Розглянуто концерти для валторни та туби та нові концерти для інших мідних духових інструментів, створені українськими композиторами у другій половині XX ст. (Б.Синчаловим, Д.Киценком, Л.Колодубом, О.Костіним). Висвітлено основні тенденції та прояви жанрово-стильового оновлення, характерні для розвитку вітчизняного концерту для мідних духових інструментів протягом 1980 - 1990-х рр.

Вивчено український концерт для тромбона в контексті загальноєвропейського процесу розвитку жанру. Розглянуто причини та фактори формування концерту для даного інструмента як самостійного жанру в середині XVII ст. Простежено особливості його еволюції у наступні історичні періоди, виявлено риси спадкоємності українського концерту з традиціями тромбонового концерту в західноєвропейській і російській музиці. Встановлено характерні жанрові ознаки українського концерту, обумовлені особливостями національного музичного мислення. Визначено основні жанрово-стильові тенденції розвитку українського концерту для тромбона, особливості його музичної мови, формоутворення, драматургії, сольних партій і каденцій. Запропоновано періодизацію розвитку концертного жанру для тромбона в європейській та українській музиці. Визначено жанрові різновиди українського концерту, досліджено взаємозв'язок жанру й етапів еволюції тромбона як сольного інструмента, формування виконавських шкіл.