Проанализирована сущность эстетической платформы школы "третьего направления", причины ее возникновения и особенности развития. Основное внимание уделено вопросам взаимосвязи звукового кино и электронных технологий в формировании школы "третьего направления". Охарактеризовано творчество композитора Э.Артемьева, которое раскрывает сущность данного направления.

Досліджено частину звукового простору кінострічок, яку зазвичай помічають саме тоді, коли вона відсутня. Цю таємничу частину представлено гамором, шумами, криками, навколишнім гвалтом, звуками, що маркують повсякдення і є невід'ємною складовою людського життя. Коли ця звукова симфонія раптом обривається, людина опиняється у звуковій ізоляції, певного роду вакуумі, що унеможливлює комфортне сприйняття подій фільму глядачем. Адже саме ця частина звукової доріжки і є тим засобом, за допомогою якого глядач інтегрується у реальність фільму.

Уперше в українському інформаційно-довідковому виданні наведено дані про авторів музики кіно та її виконавців. Охарактеризовано постаті 400-т творців музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України, від періоду німого кіно до сьогодення, зокрема, визнаних класиків академічної музики, представників різних композиторських шкіл колишнього СРСР, майстрів широкого спектру образно-тематичних, жанрових і стильових спрямувань, а також маловідомих і невідомих музикантів-професіоналів і аматорів, чиї прізвища зазначені у титрах кінострічок. Надано відомості про авторів музики науково-популярного, документального та мультиплікаційного кіно.

Впервые в украинском информационно-справочном издании приведены данные про авторов музыки кино и ее исполнителей. Охарактеризованы личности 400-т творцов музыки художественно-игровых фильмов, которые создавались на киностудиях Украины, с периода немого кино до настоящего времени, в частности, признанных классиков академической музыки, представителей различных композиторских школ бывшего СССР, мастеров широкого спектра образно-тематической, жанровой и стилевой направленностей, а также малоизвестных и неизвестных музыкантов-профессионалов и аматоров, чьи фамилии указаны в титрах кинолент. Даны сведения об авторах музыки научно-популярного, документального и мультипликационного кино.

На широкій джерельній базі, абсолютну більшість якої складають матеріали та першоджерела режисерів і теоретиків вітчизняного та зарубіжного кіно, висвітлено процес становлення звукового кінематографа, формування його оповідальних структур і специфічних особливостей кінозвуку і кіномузики. Підкреслено, що звук є основним зображально-виражальним засобом кіно. Вперше у вітчизняній історіографії простежено процес взаємодії мистецтв і їх творчий синтез у кінематографі в контексті практичного освоєння звуку та специфіки музичиного супроводу в кіно.

Робота містить результати дослідження, об'єктом якого є сучасні фільми жанру хоррор, а предметом - репрезентація дитячих фольклорних текстів як художній прийом, що експлуатується кіноіндустрією. Розглянуто механізми цитування та способи репрезентації дитячих фольклорних текстів у сучасній масовій культурі на прикладі базового фільму жахів останніх десятиліть. Народні колискові і їх стилізації розглядаються як культурні тексти, що містять у собі архаїчні уявлення і міфологічні моделі, які в силу міфологізованого мислення сучасного суспільства зчитуються глядацькою аудиторією на рівні колективного несвідомого. Аналізуються механізми репрезентації даних текстів, виявляється інтертекстуальне середовище як поле для гри зі смислами, досліджуються конотативні рівні, які народжуються при зустрічі візуального та вербального текстів, а також виявляються архетипічні моделі, приховані в тексті.

Робота містить результати дослідження, об'єктом якого є сучасні фільми жанру хоррор, а предметом - репрезентація дитячих фольклорних текстів як художній прийом, що експлуатується кіноіндустрією. Розглянуто механізми цитування та способи репрезентації дитячих фольклорних текстів у сучасній масовій культурі на прикладі базового фільму жахів останніх десятиліть. Народні колискові і їх стилізації розглядаються як культурні тексти, що містять у собі архаїчні уявлення і міфологічні моделі, які в силу міфологізованого мислення сучасного суспільства зчитуються глядацькою аудиторією на рівні колективного несвідомого. Аналізуються механізми репрезентації даних текстів, виявляється інтертекстуальне середовище як поле для гри зі смислами, досліджуються конотативні рівні, які народжуються при зустрічі візуального та вербального текстів, а також виявляються архетипічні моделі, приховані в тексті.

Висвітлено питання композиторських технологій в американському ігровому кінематографі. Визначено та диференційовано поняття «композиторські технології»; виведено основні положення та проблематика кіномузикології як розділу музикознавства; встановлено місце музики в загальній драматургії кінотвору. Розглянуто основні вектори української кіномузикології, окреслено перспективи її розвитку. Уперше в українському музикознавстві, на основі численних літературних наукових джерел, зроблено спробу аналізу еволюції американської кіномузики в річищі традиційних та новаторських підходів, пов’язаних із розвитком музичних технологій та технологій запису звуку. Проаналізовано фрагменти музики відомих кінокомпозиторів К. Бервелла, Вангеліса, Дж. Вільямса, Дж. Н. Говарда, Дж. Голдсмита, А. Деспла, В. Кіляра, Г. Манчіні, М. Рожі, Н. Роти, Б. Херрмана, Дж. Хорнера та Л. Шифріна до ігрових фільмів американського кінематографа. Виявлено закономірності виникнення зв’язку композиторських технологій з відеорядом у межах окремих кіножанрів, а саме - «саспенс», «екшн» (бойовик), драма, фільм жахів, комедія, історичний фільм. Досліджено підходи до використання музики «за кадром», пісні, в початкових та фінальних титрах. Простежено тенденції застосування технологій синтезу звуку в створенні кіномузики та проаналізовано наслідки впливу комп’ютерних технологій на розвиток цієї галузі кіномистецтва. На основі власного практичного досвіду показано та проаналізовано багатоетапний технологічний процес створення музичного супроводу до відеоряду ігрового фільму з використанням комп’ютерних технологій синтезу та звукозапису.

Досліджено специфіку функціонування музики в художній структурі українських ігрових фільмів останньої третини XX - початку XXI століття. Окреслено поняття, які розкривають філософсько-естетичну сутність кіномузики як художнього явища. Виявлено параметри, які визначають роль музики в художній структурі фільму. Запропоновано власний алгоритм аналізу кіномузики та досліджено авторські музичні концепції українських ігрових стрічок останньої третини XX - початку XXI століття (В. Храпачова, С. Луньова, А. Загайкевич, В. Сильвестрова). Проведено паралелі між становленням вітчизняних кіножанрів та особливостями їх музичних рішень в історичному аспекті. Виявлено характерну для українського кінематографа тенденцію багаторічної творчої співпраці режисерів і композиторів, що актуалізувало визначення об'єктивних та суб'єктивних факторів, які впливають на творче завдання композитора. Здійснено на основі комплексного підходу, аналіз музики українських ігрових фільмів останньої третини XX - початку XXI століття який поєднав традиційні (функціональна теорія, теорія звукових рівнів, композиційна теорія) та сучасні наукові концепції. Розглянуто різноманітні музично-виразові та композиційні прийоми в кіномузиці українських композиторів, які являються механізмом втілення режисерської ідеї та сприяють органічному драматургічному сплаву музичного ряду та екранної дії.

Проаналізовано характерні риси вокальної компоненти в художньому кіно (на обраних прикладах різножанрових кінокартин періоду "відлиги", що увійшли до фонду радянської кінокласики) в аспекті її ставлення до художніх просторів кінофільму (дієгетичний, метадієгетичний, екстрадієгетичний або недієгетичний) і функціонування в них (за класифікацією функцій звукового ряду в кіно З. Лісси). Визначено основні різновиди сольного вокального виконання в художніх кінофільмах: вокальне виконання актора-персонажа; вокальне озвучування персонажа; вокальне озвучування візуального ряду (відеоряду) кінофільму. Розглянуто в музично-художній та вокально-технічній площинах особливості сольного виконання пісень акторами в обраних кінофільмах. Зазначено домінування естрадної манери співу (за наявності певної варіативності) у вокальних компонентах художніх кінокартин указаного періоду.

Виявлено музично-виконавські складові вокальних композицій фільму "Сватання гусара" (за мотивами водевілю М. Некрасова "Петербурзький лихвар") (1979, реж. С. Дружиніна) в драматургічному аспекті. Виявлено аналогічність розміщення вокальних номерів щодо дієтетичного художнього простору фільму; встановлено повне поєднання вокальних номерів з елементами композиції картини; розглянуто використання музичної лейттеми (строфа з дуету "Три голубки"), що синтезує ліричну ідею фільму; відзначено важливість вокальних композицій для представлення різних художніх сфер картини (ліричної, гротескно-комедійної, гротескно-драматичної, жанрової). Визначено, що основним драматургічним завданням вокальних номерів фільму є виразне та переконливе розкриття художнього образу героїв, що визначає першорядну роль вокальних композицій у сюжетно-образній концепції фільму.