Розглянуто особливості розвитку китайської дитячої фортепіанної музики й її вплив на формування світогляду китайських музикантів.

Рассмотрены особенности развития китайской детской фортепианной музыки и её влияние на формирование мировоззрения китайских музыкантов.

In the article the features of development of Chinese child's piano music are represented. It was examined influence of child's piano music on forming of world view of the Chinese musician.

Вперше у вітчизняному музикознавсті проведено дослідження особливостей формування фортепіанного Дитячого альбому у XIX - на початку XX ст. як специфічного жанрового різновиду циклу мініатюр. Розглянуто основні етапи його становлення та показано генетичні зв'язки з дидактичною літературою та романтичними циклами мініатюр. Проаналізовано особливості поетики "Дитячих сцен" та "Альбому для юнацтва" Р.Шумана, "Дитячих ігор" Ж.Бізе, "Роялю у дитячій кімнаті" А.Лур'є, а також музичного твору "Із казок Г.Х.Андерсена" С.Борткевича. Запропоновано поділ фортепіанних Дитячих альбомів на лірико-споглядальні та лірико-розповідні. Охарактеризовано маловідомі в українському та російському музикознавстві Дитячі альбоми XIX ст., зокрема розглянуто анонімну збірку "Весела музика", "П'єсу для дітей" Т.Куллака та "Музичний дитячий садок" К.Рейнеке.

Розглянуто процес розвитку української пісенно-хорової музики для дітей. Проаналізовано й узагальнено тематику, образність, окреслено жанрові та стилістичні напрями музичних творів для дітей, написані упродовж XX ст. в контексті загальних тенденцій української музичної творчості. Виявлено основні тенденції у формуванні нових підходів до музичної творчості для дітей останньої третини XX ст. Визначено механізми структурування й особливості драматургії пісенно-хорових циклів і кантат для дітей порівняно з типологічними атрибутами дорослої музики, а також означено фактори жанрово-стилістичної змінності традиційних моделей пісенно-хорових циклів і кантат для дітей на підставі творів Л. Дичко та Б. Фільц.

Вперше визначено питому вагу фортепіанних творів українських композиторів у навчальному процесі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів і рейтинг їх популярності в програмах вітчизняних дитячих конкурсів і фестивалів. Охарактеризовано особливості фортепіанної педагогічної літератури сучасних українських композиторів для дітей. Обгрунтовано актуальність застосування кращих зразків "галицького музичного бідермаєра", а також відродженої спадщини західноукраїнських композиторів I пол. XX ст. і митців українського зарубіжжя для дітей у сучасному фортепіанному педагогічному репертуарі. Виявлено специфіку функціонування дитячих фортепіанних конкурсів і фестивалів в Україні, висвітлено значення нових педагогічних технологій у формуванні українського фортепіанного репертуару.

Розглянуто особливості фортепіанних циклів для дитячого виконання композиторів-"пасіонаріїв" українського музичного мистецтва. Вперше у вітчизняному музикознавстві проаналізовано фортепіанні твори українських композиторів для юних виконавців у контексті розвитку виконавського репертуару. Висвітлено ретроспективну періодизацію творчості українських композиторів у цій галузі. Розкрито основні тенденції у модифікації нових підходів українських композиторів XX ст. до створення фортепіанних циклів для дитячого виконання.

Розглянуто одну з сучасних проблем професійної підготовки вчителів музики для загальноосвітніх шкіл, а саме - набуття професійних знань та умінь аналізу дитячої музики під час вивчення курсу "Практикум зі шкільного репертуару". Надано зразок художньо-педагогічного аналізу дитячої музики українського композитора В. Косенка.

Розглянуто музичні твори сучасного українського композитора М.Б. Степаненка для дитячого віку, визначено особливості його музичної мови. Зазначено, що композитор для своїх музичних замальовок добирає образи таких звірів, зіставлення яких у контексті всієї сюїти створює різні емоційно-образні пласти. Проаналізовано фортепіанну сюїту "Про звірів". Підкреслено точне й яскраве висвітлення автором характерних рис тварин. Акцентовано увагу на тому, що детальний аналіз п'єси допоможе студентам - майбутнім учителям музики детально познайомитися з музичною інформацією й усебічно розкрити художньо-естетичний задум фортепіанної сюїти.

Рассмотрены музыкальные произведения современного украинского композитора М.Б. Степаненка для детского возраста, определены особенности его музыкального языка. Отмечено, что композитор для своих музыкальных зарисовок подбирает образы таких зверей, сопоставление которых в контексте своей сюиты создает разные эмоционально-образные пласты. Проанализирована фортепианная сюита "О зверях". Подчеркнуто точное и яркое освещение автором характерных черт зверей. Акцентировано внимание на том, что детальный анализ пьесы поможет студентам - будущим учителям музыки детально ознакомиться с музыкальной информацией и всесторонне раскрыть художественно-эстетический замысел фортепианной сюиты.

Вперше здійснено цілісне дослідження творчості українських піаністів-педагогів та їх ролі у становленні та розвитку української фортепіанної музики для дітей як в Україні, так і в українській діаспорі. Розглянуто естетико-психологічні засади фортепіанної творчості для дітей українських піаністів-педагогів XX ст. та вплив ментального фактора на дитяче сприйняття. Доведено, що фортепіанна творчість для дітей українських піаністів-педагогів XX ст. формувалася на основі поєднання фольклорних джерел, перш за все українських, зі здобутками європейської композиторської техніки. Встановлено почерговість публікацій авторських збірників педагогічної літератури в хронологічному порядку з аналізом вміщених в них творів, визначенням структури за першоджерелами видань. Відтворено цілісну картину процесу становлення та розвитку жанрів української фортепіанної музики для дітей у творчості піаністів-педагогів XX ст. в Україні та українській діаспорі.

Класифіковано типи акомпанементів як основу принципу поступового ускладнення фактури інструментального супроводу в процесі вивчення курсу "Практикум із шкільного репертуару" для студентів музично-педагогічних спеціальностей.

Классифицированы типы аккомпанементов как основы реализации принципа постепенного усложнения фактуры инструментального сопровождения в процессе изучения курса "Практикум по школьному репертуару" для студентов музыкально-педагогических специальностей.

Исследованы тенденции трактовки темы детства в науке и искусстве ХХ века с последующим анализом "Детского уголка" К. Дебюсси как одного из образцов этого рода музыки. Пьесы цикла Дебюсси рассмотрены в аспекте введения в мир образов новой музыки, представленной в структуре классической французской сюиты. Охарактеризован эстетизм мировоззрения французского мастера, что делает его творчество чрезвычайно привлекательным для китайских музыкантов и слушателей.

Робота містить результати дослідження, об'єктом якого є сучасні фільми жанру хоррор, а предметом - репрезентація дитячих фольклорних текстів як художній прийом, що експлуатується кіноіндустрією. Розглянуто механізми цитування та способи репрезентації дитячих фольклорних текстів у сучасній масовій культурі на прикладі базового фільму жахів останніх десятиліть. Народні колискові і їх стилізації розглядаються як культурні тексти, що містять у собі архаїчні уявлення і міфологічні моделі, які в силу міфологізованого мислення сучасного суспільства зчитуються глядацькою аудиторією на рівні колективного несвідомого. Аналізуються механізми репрезентації даних текстів, виявляється інтертекстуальне середовище як поле для гри зі смислами, досліджуються конотативні рівні, які народжуються при зустрічі візуального та вербального текстів, а також виявляються архетипічні моделі, приховані в тексті.

Робота містить результати дослідження, об'єктом якого є сучасні фільми жанру хоррор, а предметом - репрезентація дитячих фольклорних текстів як художній прийом, що експлуатується кіноіндустрією. Розглянуто механізми цитування та способи репрезентації дитячих фольклорних текстів у сучасній масовій культурі на прикладі базового фільму жахів останніх десятиліть. Народні колискові і їх стилізації розглядаються як культурні тексти, що містять у собі архаїчні уявлення і міфологічні моделі, які в силу міфологізованого мислення сучасного суспільства зчитуються глядацькою аудиторією на рівні колективного несвідомого. Аналізуються механізми репрезентації даних текстів, виявляється інтертекстуальне середовище як поле для гри зі смислами, досліджуються конотативні рівні, які народжуються при зустрічі візуального та вербального текстів, а також виявляються архетипічні моделі, приховані в тексті.

Розглянуто фестивальну та святкову культуру в контексті концепту дитинства, точки перетину яких конструюють особливий (sub special) простір, що, в свою чергу, обумовлює переосмислення аксіологічної та естетичної проблематики та актуалізації музичної антропології з позицій досвіду міжособистісних взаємодій, комунікацій, участі у культурних проектах, які відбуваються в Україні та світі загалом. Проаналізовано контекстні концепти "дитячого" - "святкового" - "фестивального" просторів, які, незважаючи на власну автономність, доповнюють один одного, конструюючи культурні практики перформативного, комунікативного типів. З'ясовано, що фестиваль, як популярна культурна практика, постає особливим (sub special) простором - творчою лабораторією, де у формах найрізноманітнішої комунікації та "практик себе" реалізуються явні та приховані ідеї, бажання та таланти дітей.

Простежено тенденцію перетину музично-культурних традицій Китаю і Європи з виходом на специфіку дитячої музики європейських і китайських авторів. Цикли К. Дебюссі, С. Скотта, В. Ребікова, С. Прокоф'єва, В. Косенка, Б. Бартока, Я. Константінідіса, Тань Дуня, які написані для дітей і про дітей, стали предметом аналізу. Вони демонструють складні співвідношення відповідних альтернатив "про дітей" - "для дітей", а в ряді випадків відверто комбінують зазначені показники. Можливо тільки композиції В. Косенка і Дін Шаньде, деяких інших китайських авторів безкомпромісно виділяють ідею "музики для дітей". Має місце відверта настанова першого номера в циклах усіх розглянутих авторів, тоді як завершальні номери дитячих циклів визначають стильову перспективу розвитку цього виду мистецтва. Напевно, найбільш відверто це заявлено Дебюссі і Бартоком, у яких "Ляльковий кек-уок" і "Шість танців в болгарських ритмах" вказують на стильові заявки наступних епох. "Клавірність-пейзажність рококо" у Прокоф'єва і Константінідіса як підсумкове звучання є багатозначно ненав'язливою. Однак, психологічно базові для сприйняття авторського задуму твору його початковий і кінцевий номери у кожного із згаданих авторів є ретельно вивіреними в координації з цілісністю форми. Або, як це спостерігаємо в "дитячій музиці" китайського композитора Тань Дуня, традиційна циклічність представлена "згорнутою" в одній п'єсі, що представляє водночас і підсумок вже усталеного, і заявку на нові стильові ознаки музики XX - XXI століть.