Визначено, що найбільш плідним та актуальним для розвитку музично-драматичного мистецтва регіону був шлях синтезу форм професійного мистецтва з формами, створеними народною художньою творчістю. Доведено, що регіональна складова має надзвичайне значення для розвитку будь-якого жанру мистецтва, зокрема, на еволюцію музично-драматичного театру.

На матеріалі драматургії Б. Брехта розглянуто специфічний вид тенденційної музичної п'єси "Lehrstuck". На основі зіставлення різних видів драми проаналізовано місце і роль глядача в "навчальному" театрі Брехта.

На материале драматургии Б. Брехта рассмотрен специфический вид тенденциозной музыкальной пьесы "Lehrstьck". Методом сопоставления разных видов драмы проанализировано место и роль зрителя в "учебном" театре Брехта.

The article deals basing on Bertolt Brecht 's dramaturgy with the specific sorts of tendentious musical play "Lehrstuck" ("learning" play). The place and the role of spectator in Brecht's "learning" theatre by means of comparison of various sorts of drama are analysed.

Теоретично та практично доведено високу педагогічну ефективність музично-драматичної діяльності старшокласників, спрямовану на формування у них інтересу до європейського класичного мистецтва. Уточнено поняття інтересу, виявлено його основні психологічні механізми. Розроблено багатовимірну типологію, набув подальшого розвитку рівневий підхід до аналізу інтересу. Інтерес тлумачиться як неіндиферентне ставлення суб'єкта до певного предмету або процесу, яке породжується відповідним комплексом потреб, характеризується особливим режимом перебігу психологічних процесів, служить мотивом поведінки суб'єкта та виявляється в його діяльності. Встановлено специфіку інтересу до мистецтва й особливості та структуру художніх інтересів у школярів старших класів. Розроблено методику занять в умовах музично-драматичної студії, засновану на схильності школярів до ігрової діяльності. Встановлено основні принципи, умови, форми та методичні прийоми роботи. Методика охоплює широкий комплекс видів художньої діяльності, до якого входять: художнє сприйняття, створення і сценічне втілення музично-драматичного твору, вибір сюжету, написання лібрето, композиція і підбір музики, розробка режисерського проекту, акторська робота, колективний і сольний спів, танець і мімічні дії, оформлення сцени. Запропоновано методику діагностики сформованості інтересу старшокласників до європейського класичного мистецтва. Результати формуючого експерименту підтверджують справедливість запропонованих теоретико-методологічних положень. Показано, що заняття в музично-драматичної студії за розробленою методикою здатні позитивно і суттєво впливати на сферу інтересів старшокласників до європейського класичного мистецтва.

Здійснено комплексну теоретико-дискурсивну концептуалізацію історико-культурних процесів конституювання й інституалізації українського музично-драматичного театру як культуротворчого феномена у соціосфері державно-політичних, загальногромадських, соціально-економічних, адміністративно-господарських, міжкультурних, етнічних, регіональних і художньо-естетичних зв'язків у полікультурних умовах Російської та Австро-Угорської імперій останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито націєтворчий сенс соціокультурного статусу та ролі музично-драматичного театру в історії української культури. Проаналізовано характерні ознаки інституалізації українського музично-драматичного театру, що виявилися у формуванні його організаційно-творчих засад, традиційних та інноваційних форм музично-драматичної діяльності, створенні національного жанрово-стильового репертуару. Розглянуто художньо-естетичну та світоглядно-просвітницьку спрямованість гастрольної діяльності українських музично-драматичних колективів, що сприяла розвитку етнокультурних взаємозв'язків, створенню цілісного поліетнічного культурного простору. Обґрунтовано соціально-комунікативну, художньо-естетичну, просвітницьку роль театральної критики у процесі конституювання національних художньо-естетичних ознак українського музично-драматичного театру в соціосфері національної культури. Виявлено, що розвиток українського музично-драматичного театру на зламі століть, як і українського мистецтва загалом, відбувався в контексті еволюції європейської культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ335.493(4УКР)65-183.3

Шифр НБУВ: РА443986 Пошук видання у каталогах НБУВ