Проаналізовано специфіку диригентського виконавства в період культивування академічного колективного музикування в Україні.

Проанализирована специфика дирижерского исполнительства в период культивирования академического коллективного музицирования в Украине.

Author of the article analyses the specification of the conducting art in the period on the cultivation of the academically collective music art of Ukraine.

Обгрунтовано основні теоретичні положення організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Уточнено категоріальний апарат дослідження. До наукового обігу введено поняття студентського аматорського хорового колективу як цілісного соціокультурного об'єднання студентів, що має спеціальну організаційну структуру, базується на принципах гуманістичної цілеспрямованості, свідомої ініціативи, опори на колегіальність, виконує специфічні функції у сфері художньо-творчої діяльності, сприяє соціалізації шляхом засвоєння учасниками певних культурних цінностей та об'єктивації набутих знань, умінь і навичок у хоровому виконавстві як формі самореалізації та соціального самоствердження. Конкретизовано сутність і структуру організації діяльності студентського аматорського хорового колективу з його підструктурами. Розроблено критерії оцінювання рівнів активної участі студентів в аматорських хорових колективах відповідно до компонентної структури та специфічних особливостей досліджуваного феномену. Проаналізовано сучасний стан організації діяльності студентських аматорських хорових колективів у ВНЗ немистецького профілю. Запропоновано та впроваджено у художньо-творчий процес методику організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Обгрунтовано педагогічні засади, що забезпечують творчий розвиток молоді у ВНЗ немистецького профілю. Досліджено особливості та характер впливу творчої взаємодії особистості (учасника) та мікросоціуму (студентського аматорського хорового колективу) на процес її соціалізації.

Наведено результати теоретичного й експериментального дослідження процесу формування гуманних взаємин підлітків у ході колективно-виконавської музично-аматорської діяльності. Розкрито специфіку їх розвитку серед підлітків - учасників аматорських музичних колективів. Розроблено модель формування гуманних взаємин підлітків у процесі колективно-виконавської музичної діяльності. Визначено шляхи та психолого-педагогічні умови ефективного формування таких взаємин підлітків на заняттях в аматорських колективах. Конкретизовано показники та критерії рівнів сформованості гуманних взаємин підлітків, отримано нові емпіричні дані про їх прояв. Встановлено, що на основі демократичного стилю керівництва музично-аматорським колективом успішно формуються гуманно-творчі взаємини, зокрема, між лідерами інструментальної підготовки та гуртківцями-початківцями підготовчої групи. Запропоновано шляхи створення сприятливого психологічного клімату, який спонукає підлітків до усталеної гуманної поведінки.

Розгянуто основні питання теорії та історії народно-оркестрового виконавства України. Охарактеризовано предмет і основні поняття народно-оркестрового виконавства. Проаналізовано основні групи музичних інструментів. Висвітлено культурно-історичні передумови виникнення народно-оркестрового виконавства України. Розкито особливості творчої діяльності професійних та самодіяльних народно-оркестрових колективів у кінці 1920-х - другій половині 1950-х рр. Вміщно тестові завдання, персоналії діячів народно-оркестрового виконавства України та глосарій.

Висвітлено історію становлення та розвитку джазового мистецтва на Рівненщині, діяльність сучасних джазових музикантів.

Освещены история становления и развития джазового искусства Ровенской области, деятельность современных джазовых музыкантов.

Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві компаративно досліджено народно-інструментальне виконавство Західної України академічного, автентичного, аматорського та самодіяльного напрямків у контексті умов його соціокультурного функціонування. Доведено, що модифікація "ентнокультурного змісту" колективного народно-інструментального виконавства, яка відбулася внаслідок насадження соціально-культурних стереотипів, потребує і частково відновлює свою питому інфраструктуру й автентичні виконавські традиції. Простежено еволюцію різних типів колективного народно-інструментального виконавства, освіти та репертуару. Висвітлено визначальні тенденції у цій сфері виконавської діяльності та стильові особливості, зумовлені традиціями музикування та специфікою освіти. Наведено інформацію про діяльність регіональних колективів академічного, самодіяльного, автентичного спрямування, а також здобутки їх організаторів, диригентів та керівників, творчість фахових і самодіяльних митців.

Розглянуто проблему вдосконалення музично-виконавської діяльності учнів підліткового віку за умов позашкільної спеціалізованої освіти. Визначено концептуальні позиції щодо підвищення ефективності початкової музичної підготовки шляхом застосування інтегративної технології навчання. Охарактеризовано провідні фактори підвищення ефективності початкової музичної підготовки, якими є систематичне, послідовне засвоєння учнями музично-теоретичної інформації та технологічних художньо-виконавських умінь, формування естетичного ставлення до музики, комплексний розвиток загальних, музичних, творчих здібностей. Зроблено висновок про те, що реформування музично-освітнього процесу потребує відповідних змін у змісті, формах, методах роботи викладачів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, передбачає пошук нових інтегративних технологій, спрямованих на формування творчої особистості майбутніх носіїв і творців високої духовної культури.

Рассмотрена проблема совершенствования музыкально-исполнительской деятельности учащихся подросткового возраста в условиях внешкольного специализированного образования. Определены концептуальные позиции относительно повышения эффективности начальной музыкальной подготовки путем применения интегративной технологии обучения. Охарактеризированы ведущие факторы повышения эффективности начальной музыкальной подготовки, которыми являются систематическое, последовательное усвоение учениками музыкально-теоретической информации и технологических художественно-исполнительских умений, формирование эстетического отношения к музыке, комплексное развитие общих, музыкальных, творческих способностей. Сделан вывод о том, что реформирование музыкально-образовательного процесса требует соответствующих изменений в содержании, формах, методах работы преподавателей начальных специализированных художественных учебных заведений, предусматривает поиск новых интегративных технологий, направленных на формирование творческой личности будущих носителей и творцов высокой духовной культуры.

The problem of improving the musical performance of the adolescent students in-school special education. Defined conceptual position on the enhancement of the initial musical training through the use of integrative learning technologies. Characterization of the major factors improve the initial musical training, which are systematic, sequential assimilation pupils musical-theoretical information and technological skills for the Performing Arts and the formation of the aesthetic relation to music, thecomprehensive development of common musical and creative abilities. It is concluded that the reform musical education process requires a corresponding change in the content, forms and methods of work of teachers in primary specialized art schools, with finding new integrative technologies aimed at the formation of the creative personality of future media and creators of high spiritual culture.

Обгрунтовано доцільність використання традиційних та саморобних дитячих музичних інструментів у навчальному процесі. Запропоновано практичні поради щодо виготовлення музичних інструментів. Зроблено висновок про педагогічну доцільність гри на дитячих музичних інструментах, зокрема і саморобних, на уроках музики, що сприяє розвитку музичних і творчих здібностей дітей.

Обоснована целесообразность использования традиционных и самодельных детских музыкальных инструментов в учебном процессе. Предложены практические рекомендации по изготовлению музыкальных инструментов. Сделан вывод о педагогической целесообразности игры на детских музыкальных инструментах, в частности и самодельных, на уроках музыки, что способствует развитию музыкальных и творческих способностей детей.

The usefulness of traditional and homemade musical instruments for children in the classroom. Practical recommendations for the production of musical instruments. The conclusion about the feasibility of educational games for children's instruments, inparticular, and improvised, music lessons, which contributes to the development of music and creativity of children.

Розглянуто шляхи використання української народної пісні у виховному процесі Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Акцентовано увагу на діяльності майбутнього вчителя в творчості народних художніх колективів.

Рассмотрены пути использования украинской народной песни в воспитательном процессе педагогического университета. Акцентировано внимание на участии будущего учителя в художественных коллективах народного направления.

Висвітлено основні принципи організаційної та художньої структури аматорського художнього колективу. Проаналізовано загальні параметри соціально-художньої структури аматорського та професійного хорових колективів. Досліджено специфічні ознаки аматорського (самодіяльного) хорового мистецтва. Констатовано необхідність подальших наукових досліджень в контексті даної проблематики.

Запропоновано методику й умови вироблення співочих навичок в учасників вокального ансамблю (ВА). Визначено основні принципи колективної вокальної роботи та переваги, що їх дає учням участь у шкільному ВА. Розглянуто питання голосоутворення, формування тембру голосу. Наведено рекомендації до вироблення правильних навичок вокальної техніки в ВА (співочого дихання, невимушеного звукоутворення, дикції, артикуляції, правильної атаки звуку тощо), підготовки кантилен та репертуару ВА. Акцентовано увагу на запам'ятовуванні мелодії та тексту, що є найнебезпечнішим моментом для голосу, тому розучування від початку необхідно проводити як повноцінну вокально-художню роботу, на виразному впевненому ілюструванні пісні самим вчителем. Рекомендовано у шкільному ВА починати з двоголосних, краще народних пісень. Підсумовано, що до поняття культури вокальної мови повинні входити приємний тембр голосу і чиста інтонація, виразна артикуляція і чітка дикція, орфоепічно вірна вимова слів і вірне музичне фразування мелодії й тексту, вдумливе трактування самого твору та донесення його до слухача за допомогою вокальних засобів художньої виразності.

Актуалізовано питання поліфункціональної підготовки фахівців у ВНЗ культури і мистецтв. Увагу акцентовано на важливості практичної підготовки диригентів аматорських музичних колективів. Запропоновано методику підготовки фахівців до музично-аматорської творчості. Визначено вимоги до музичного колективу (укомплектованість, висококваліфікований керівник, відмінна навчально-виховна робота, достатній рівень виконавської підготовки учасників, забезпечення музичними інструментами, дисциплінованість і організованість колективу). Вироблено основні положення щодо програми студентської практики керівника оркестру. Зазначено, що на сучасному етапі в закладах мистецтв навчаються студенти, які не мають спеціальної музичної освіти, а тільки навички гри в дитячому оркестровому колективі, і цей чинник слід враховувати під час побудови навчального процесу.

Проаналізовано педагогічні умови, що сприяють ефективному творчому функціонуванню духового оркестру. Розкрито специфіку керування аматорським колективом, який має важливий виховний вплив на підростаюче покоління.

Проанализированы педагогические условия, способствующие эффективному творческому функционированию духового оркестра. Раскрыта специфика управления любительским коллективом, который имеет большое воспитательное влияние на подрастающее поколение.

Pedagogical terms that assist the effective creative functioning of brass band are analyzed. A management specific is exposed by an amateur collective that has mighty educator influence on a rising generation.

Розглянуто проблему формування у молодших школярів умінь сценічного втілення музичних образів у позашкільній діяльності. Здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з питань дослідження. Уперше розроблено та обгрунтовано методику формування умінь сценічного втілення музичних образів в учнів молодших класів у процесі ансамблевого співу. Уточнено поняття "уміння сценічного втілення музичних образів", охарактеризовано його сутність, зміст, компонентну структуру, критерії, показники та рівні сформованості у молодших школярів. Удосконалено особливості індивідуально-диференційного підходу до музичного навчання учнів молодших класів. Зазначено, що методична модель передбачає такий комплекс методів і прийомів роботи з молодшими школярами, як художній тренінг, виконання завдань пізнавально-пошукового, оцінювального та творчого характеру та виконання вправ на розвиток і корекцію вокальних умінь, умінь ансамблевого співу, формування елементів сценічної техніки. За допомогою експериментальної перевірки запропонованої методики підтверджено її результативність. Зауважено, що показники готовності молодших школярів експериментальної групи значно перевищують аналогічні у школярів контрольної групи.