Проаналізовано специфіку диригентського виконавства в період культивування академічного колективного музикування в Україні.

Проанализирована специфика дирижерского исполнительства в период культивирования академического коллективного музицирования в Украине.

Author of the article analyses the specification of the conducting art in the period on the cultivation of the academically collective music art of Ukraine.

Обгрунтовано основні теоретичні положення організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Уточнено категоріальний апарат дослідження. До наукового обігу введено поняття студентського аматорського хорового колективу як цілісного соціокультурного об'єднання студентів, що має спеціальну організаційну структуру, базується на принципах гуманістичної цілеспрямованості, свідомої ініціативи, опори на колегіальність, виконує специфічні функції у сфері художньо-творчої діяльності, сприяє соціалізації шляхом засвоєння учасниками певних культурних цінностей та об'єктивації набутих знань, умінь і навичок у хоровому виконавстві як формі самореалізації та соціального самоствердження. Конкретизовано сутність і структуру організації діяльності студентського аматорського хорового колективу з його підструктурами. Розроблено критерії оцінювання рівнів активної участі студентів в аматорських хорових колективах відповідно до компонентної структури та специфічних особливостей досліджуваного феномену. Проаналізовано сучасний стан організації діяльності студентських аматорських хорових колективів у ВНЗ немистецького профілю. Запропоновано та впроваджено у художньо-творчий процес методику організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Обгрунтовано педагогічні засади, що забезпечують творчий розвиток молоді у ВНЗ немистецького профілю. Досліджено особливості та характер впливу творчої взаємодії особистості (учасника) та мікросоціуму (студентського аматорського хорового колективу) на процес її соціалізації.

Розгянуто основні питання теорії та історії народно-оркестрового виконавства України. Охарактеризовано предмет і основні поняття народно-оркестрового виконавства. Проаналізовано основні групи музичних інструментів. Висвітлено культурно-історичні передумови виникнення народно-оркестрового виконавства України. Розкито особливості творчої діяльності професійних та самодіяльних народно-оркестрових колективів у кінці 1920-х - другій половині 1950-х рр. Вміщно тестові завдання, персоналії діячів народно-оркестрового виконавства України та глосарій.

Висвітлено історію становлення та розвитку джазового мистецтва на Рівненщині, діяльність сучасних джазових музикантів.

Освещены история становления и развития джазового искусства Ровенской области, деятельность современных джазовых музыкантов.

Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві компаративно досліджено народно-інструментальне виконавство Західної України академічного, автентичного, аматорського та самодіяльного напрямків у контексті умов його соціокультурного функціонування. Доведено, що модифікація "ентнокультурного змісту" колективного народно-інструментального виконавства, яка відбулася внаслідок насадження соціально-культурних стереотипів, потребує і частково відновлює свою питому інфраструктуру й автентичні виконавські традиції. Простежено еволюцію різних типів колективного народно-інструментального виконавства, освіти та репертуару. Висвітлено визначальні тенденції у цій сфері виконавської діяльності та стильові особливості, зумовлені традиціями музикування та специфікою освіти. Наведено інформацію про діяльність регіональних колективів академічного, самодіяльного, автентичного спрямування, а також здобутки їх організаторів, диригентів та керівників, творчість фахових і самодіяльних митців.

Розглянуто шляхи використання української народної пісні у виховному процесі Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Акцентовано увагу на діяльності майбутнього вчителя в творчості народних художніх колективів.

Рассмотрены пути использования украинской народной песни в воспитательном процессе педагогического университета. Акцентировано внимание на участии будущего учителя в художественных коллективах народного направления.

Висвітлено основні принципи організаційної та художньої структури аматорського художнього колективу. Проаналізовано загальні параметри соціально-художньої структури аматорського та професійного хорових колективів. Досліджено специфічні ознаки аматорського (самодіяльного) хорового мистецтва. Констатовано необхідність подальших наукових досліджень в контексті даної проблематики.

Запропоновано методику й умови вироблення співочих навичок в учасників вокального ансамблю (ВА). Визначено основні принципи колективної вокальної роботи та переваги, що їх дає учням участь у шкільному ВА. Розглянуто питання голосоутворення, формування тембру голосу. Наведено рекомендації до вироблення правильних навичок вокальної техніки в ВА (співочого дихання, невимушеного звукоутворення, дикції, артикуляції, правильної атаки звуку тощо), підготовки кантилен та репертуару ВА. Акцентовано увагу на запам'ятовуванні мелодії та тексту, що є найнебезпечнішим моментом для голосу, тому розучування від початку необхідно проводити як повноцінну вокально-художню роботу, на виразному впевненому ілюструванні пісні самим вчителем. Рекомендовано у шкільному ВА починати з двоголосних, краще народних пісень. Підсумовано, що до поняття культури вокальної мови повинні входити приємний тембр голосу і чиста інтонація, виразна артикуляція і чітка дикція, орфоепічно вірна вимова слів і вірне музичне фразування мелодії й тексту, вдумливе трактування самого твору та донесення його до слухача за допомогою вокальних засобів художньої виразності.

Актуалізовано питання поліфункціональної підготовки фахівців у ВНЗ культури і мистецтв. Увагу акцентовано на важливості практичної підготовки диригентів аматорських музичних колективів. Запропоновано методику підготовки фахівців до музично-аматорської творчості. Визначено вимоги до музичного колективу (укомплектованість, висококваліфікований керівник, відмінна навчально-виховна робота, достатній рівень виконавської підготовки учасників, забезпечення музичними інструментами, дисциплінованість і організованість колективу). Вироблено основні положення щодо програми студентської практики керівника оркестру. Зазначено, що на сучасному етапі в закладах мистецтв навчаються студенти, які не мають спеціальної музичної освіти, а тільки навички гри в дитячому оркестровому колективі, і цей чинник слід враховувати під час побудови навчального процесу.

Проаналізовано педагогічні умови, що сприяють ефективному творчому функціонуванню духового оркестру. Розкрито специфіку керування аматорським колективом, який має важливий виховний вплив на підростаюче покоління.

Проанализированы педагогические условия, способствующие эффективному творческому функционированию духового оркестра. Раскрыта специфика управления любительским коллективом, который имеет большое воспитательное влияние на подрастающее поколение.

Pedagogical terms that assist the effective creative functioning of brass band are analyzed. A management specific is exposed by an amateur collective that has mighty educator influence on a rising generation.