На прикладі поглядів відомого філософа неотоміста Е.Жильсона з позицій сучасної філософської антропології проаналізовано питання впливу віри та розуму на життя людини, залучення її до духовності та виховання в руслі християнської традиції.

Монографію присвячено одному з найбільш поширених у всьому світі, у т.ч. в Україні, так званих неорієнталістських рухів - "Міжнародному товариству свідомості Крішни", заснованому Бгактіведантою Свамі Прабгупадою. Проаналізовано головну концепцію сучасного крішнаїзму - його систему самореалізації у філософському, психологічному та соціальному аспектах.

Проаналізовано проблеми прав людини та релігійної свободи у богословському контексті з позицій різних Церков: Православної, Римо-Католицької, Протестантської. Розглянуто питання біблійних коренів прав людини, а також сучасні проблеми християнства та демократії у світовому аспекті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э211.7 + Э211.07

Рубрики:

Релігія і культура. Релігія і побут

Релігія та людина, релігія та особистість

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено філософські погляди Г.Спенсера на історичний розвиток суспільства, а також проблему становлення особистості в сучасному суспільстві. Розглянуто феномен релігійної віри в онтологічному аспекті. В історіософському контексті визначено ідіоматичні засади феномену влади. Розкрито суть поняття інтуїції у класичній філософії, а також деонтологічні засади формування особистості державного службовця. Розглянуто християнство як духовний і соціокультурний феномен.

Освещены философские взгляды Г.Спенсера на историческое развитие общества, а также проблемы становления личности в современном обществе. Рассмотрен феномен религиозной веры в онкологическом аспекте. В историософском контексте определены идиоматические основы феномена власти. Раскрыты сущность понятия интуиции в классической философии, а также деонтологические основы формирования личности государственного служащего. Рассмотрено христианство как духовный и социокультурный феномен.

Висвітлено загальні проблеми розвитку людини, питання становлення її духовності, збереження людяності, утвердження атмосфери толерантності, актуалізації ролі релігії та громадянського суспільства в національно-відроджувальному процесі. Проаналізовано вплив доходів населення на моральний розвиток суспільства, засади формування довіри населення до національної валюти, залежність рівня життя громадян від цін на нафтосировину, вплив ментальних факторів на формування національної економічної моделі, морально-етичні принципи в рентних відносинах. Охарактеризовано особливості становлення та діяльності ісламських громадських організацій в незалежній Україні, розкрито роль релігійного мистецтва у формуванні християнської релігійної традиції.

Освещены общие проблемы развития человека, вопросы становления духовности, сохранения человечности, утверждения атмосферы толерантности, актуализации роли религии и гражданского общества в процессе национального возрождения. Проанализированы влияние доходов населения на моральное развитие общества, основы формирования доверия населения к национальной валюте, зависимость уровня жизни граждан от цен на нефтесырье, влияние ментальных факторов на формирование национальной экономической модели, морально-этические принципы в рентных отношениях. Охарактеризованы особенности становления и деятельности исламских общественных организаций в независимой Украине, раскрыта роль религиозного искусства в формировании христианской религиозной традиции.

Рассмотрены пути и способы духовного обогащения личности, проанализирована эффективность комплексного воздействия национальной, интернациональной и религиозной идеологических концепций в контексте социальных институтов семьи, образования, СМИ, религии, процессов самовоспитания и самосовершенствования личности. Освещены особенности эмоционального и рационального компонентов в структуре сознания личности, в частности, в историческом аспекте исследования философов античного, средневекового периодов, эпох Возрождения, Нового времени и Просвещения, а также в исследованиях западных и восточноевропейских ученых XVIII - ХХ ст.

Наведено результати аналізу сучасного стану та визначено загальні проблеми розвитку людини. Розкрито питання становлення її духовності, збереження людяності, утвердження атмосфери толерантності, актуалізації ролі релігії та громадянського суспільства в процесі національного відродження. Висвітлено сучасні підходи до морального виховання молодших школярів, вплив релігійної свідомості на становлення творчої особистості, пошук нової освітньої парадигми в сучасній вищій школі.

Представлены результаты анализа современного состояния и определены общие проблемы развития человека. Раскрыты вопросы становления его духовности, сохранения человечности, утверждения атмосферы толерантности, актуализации роли религии и гражданского общества в процессе национального возрождения. Освещены современные подходы к моральному воспитанию младших школьников, влияние религиозной сознательности на становление творческой личности, поиск новой образовательной парадигмы в современной высшей школе.

Проаналізовано сучасний стан і визначено загальні проблеми розвитку людини, розкрито питання становлення її духовності, збереження людяності, утвердження атмосфери толерантності, актуалізації ролі релігії та громадянського суспільства в національно-відроджувальному процесі. Розглянуто проблеми стосовно викладання релігієзнавства у вищих навчальних закладах, ідейних джерел космологічних уявлень східної патристики, екологічної функціональності релігії.

Проанализировано современное состояние и определены общие проблемы развития человека, раскрыты вопросы становления его духовности, сохранения человечности, утверждения атмосферы толерантности, актуализации роли релии и гражданского общества в процессе национального возрождения. Рассмотрены проблемы преподавания религиеведения в высших учебных заведениях, идейных источников космологических представлений восточной патристики, экологической функциональности религии.

Изложены вопросы деловой этики православных предпринимателей дореволюционной России (1861 - 1917 гг.), рассмотрены трансовое состояние как результат экстативного религиозного опыта на примере афро-американских синкретических движений, либерализм как утопия "великого" общества США. Проанализирован трансперсональный опыт в раннем христианстве и психазме, раскрыто содержание понятия соборности в контексте социальной философии. Освещены образ сатаны, влияние буддизма на развитие идеи бренности (мудзе) человека и мира в японской поэзии на материале "Манъесю".

Приведен сравнительный анализ молитвенной практической деятельности психазма и упражнений И.Лойолы, раскрыты некоторые аспекты формирования творческой личности студента при изучении курса "Этика журналистской деятельности", сущность понятий права и нравственности как социальные ценности. Определен религиозный компонент в системе образования, охарактеризованы возможные тенденции религиозных изменений в контексте мировых процессов начала ХХІ в. Освещено место Софии в метафизике всеединства, феномена стереотипа восприятия информации в структуре современных масс-медиа в религиозном аспекте.

Розглянуто морально-етичні та аксіологічні засади наукової творчості за умов кризи сучасної цивілізації. Показано особливості співвідношення релігійної віри та наукового досвіду. Досліджено суперечливий зв'язок релігії, безрелігійності, моралі. Проаналізовано проблеми діалогу між суб'єктами релігійного та світського світоглядів. Показано роль релігійної толерантності у консолідації українського суспільства. Розглянуто проблеми міжособистісної та суспільної солідарності носіїв різних світоглядів, а також формування ціннісної орієнтації сучасної особи у контексті феномену взаємотрансформації культур. Визначено культурологічний потенціал синергетики. Висвітлено загальні засади екологічної свідомості суспільства. Наведено характеристику природи та енерго-інформаційного середовища у морально-етичному контексті.

Расмотрены морально-этические и аксиологические основы научного творчества в условиях кризиса современной цивилизации. Показаны особенности соотношения религиозной веры и научного опыта. Исследована противоречивая связь религии, безрелигиозности и морали. Проанализированы проблемы диалога между субъектами религиозного и светского мировоззрения. Показана роль религиозной толерантности в консолидации украинского общества. Рассмотрены проблемы межличностной и общественной солидарности носителей различного мировоззрения, а также формирования ценностной ориентации современной личности в контексте феномена взаимотрансформации культур. Определен культурологический потенциал синергетики. Освещены основы экологического сознания общества. Приведена характеристика природы и энерго-информационной среды в морально-этическом контексте.

Розглянуто сучасні проблеми людського буття. Запропоновано панорамну варіацію філософського, теологічного, етико-естетичного, психолого-педагогічного, економічного, мовознавчого та правничого бачення проблем ціннісно-смислового універсуму людини початку XXI ст. На підставі дослідження філософської проблематики сучасного суспільства показано, що універсум людини включає природний, соціальний і індивідуальний світи, інтеграція яких можлива лише на засадах духовно-ціннісної площини цивілізації.

Рассмотрены современные проблемы человеческого бытия. Предложена панорамная вариация философского, теологического, этико-эстетического, психолого-педагогического, экономического, языковедческого и правового видения проблем ценностно-смыслового универсума человека начала XXI в. На основе исследования философской проблематики современного общества показано, что универсум человека включает природный, социальный и индивидуальный миры, интеграция которых возможна лишь на духовно-ценностных основах цивилизации.

Віра, Життя у Вірі притаманні конкретній особистості і репрезентують її неповторну індивідуальність, неповторність її духовного світу. У процесі спілкування з Богом під час молитви створюються нові концептуальні схеми, що пройшли через трансформаційні процеси емоцій і наповнилися почуттями, які стимулюють створення нових значущих зв'язків та взаємовідношень у свідомості особистості. Кожен момент молитви розширює людині її особистісний простір і на основі процесу створення нових концептуальних схем у процесі самоосвіти відбувається саморозвиток особистості, її вихід за межі суспільних (ті, що створені культурою) знань і утворення індивідуальних знань. Таким чином, у процесі релігійних переживань відбувається саморозвиток та самоосвіта особистості.

Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності - не єдина основа для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, іудаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагальним, загальним, індивідуальним.

Проведено філософське дослідження закономірностей виникнення, розвитку і функціонування релігійних духовних пошуків у життєдіяльності особистості, їх сутності і різноманітних проявів; окреслені основні дослідницькі підходи та філософсько-методологічні основи вивчення проблеми; розглянуто особливості релігійних духовних пошуків в українській і російській художній літературі 60-80-х років, напередодні глибоких якісних трансформацій у колишньому СРСР.

Проаналізовано питання щодо духовного світу особистості - найважливішого чинника визначення людини, який формується у процесі задоволення відповідних цінностей культури. Аргументовано, що релігія у контексті духовного світу особистості є фактором морального самовдосконалення на всіх рівнях її буття. Зазначено, що оскільки будь-який процес пізнання взаємопов'язаний зі свідомістю, у релігійному світогляді зміст інтелектуальних компонентів утворюють погляди й уявлення на предмет віри та будь-які об'єкти релігійного відображення. Обгрунтовано значення релігії як функціонуючого феномену індивідуального духовного буття людини. На прикладі християнства простежено трансформацію релігії у духовному світі особистості, що обумовлює своєрідне ставлення людини до навколишніх істин та явищ життя.

Показано, що загостреність проблем перехідного суспільства спричинюють духовні кризи особистості, спонукають її до трансформації, одним із засобів якої є духовні практики. З'ясовано, що "духовні практики" - це чуттєво-предметна діяльність людини, спрямована на освоєння та контроль власних психофізіологічних і духовних сил з метою самореалізації. Здійснено на базі системного підходу теоретичну реконструкцію духовних практик у різних світоглядних традиціях. Проаналізовано засоби та виокремлено основні типи сучасних духовних практик. Виділено особливості трансформації особистості у процесі духовних практик і розроблено типологію трансформованої особистості.

Вперше комплексно досліджено людину у її релігійному вимірі в пов'язаності з діяльністю. Людина - це діяльнісна біосоціальна істота, вона є суб'єктом трудової діяльності, соціальної форми життя, свідомості та спілкування. Поняття "людина" визначає цілісний, тілесно-духовний зміст, соціальну істоту. Поняття "особистість" характеризує людину, яка інтегрує у собі соціально-психологічні особливості. Проведено компаративний аналіз міфологічної, релігійної та наукової свідомості людини. Розкрито значення міждисциплінарного підходу для методології сучасного релігієзнавства, обгрунтовано взаємозв'язок між культурою, релігією та синергетикою. Досліджено зв'язок між процесами формування релігійної свідомості й уявою людини, комунікативними зв'язками, світоглядними та ціннісними орієнтаціями. Розкрито специфіку осмислення феномену людини у її релігійному вимірі в зв'язку з положеннями психоаналізу, екзистенціалізму, герменевтики, феноменології, постмодернізму; проаналізовано головні концептуальні підходи щодо тлумачення проблеми людини. Визначено роль емоцій, пристрастей та мови в процесі формування релігійності.

Актуалізовано проблему релігії в життєдіяльності людини, в соціальній структурі суспільства. Викладено результати досліджень вітчизняної та світової філософської думки, пов'язані з проблемою формування людини як духовної істоти, з формуванням її християнського світобачення. Проаналізовано головні етапи становлення людини, діяльнісний аспект цього становлення. Визначено головні соціальні та психологічні особливості функціонування релігії в соціокультурному просторі суспільства.

Актуализированы проблемы религии в жизнедеятельности человека, в социальной структуре общества. Изложены результаты исследований отечественной и мировой философской мысли, связанные с проблемой формирования человека как духовного существа, с формированием его христианского мировидения. Проанализированы главные этапы становления человека, деятельностный аспект этого становления. Определены главные социальные и психологические особенности функционирования религии в социокультурном пространстве общества.