Освещены вопросы истории и современности старообрядчества Подолии. Изучены места компактного проживания староверов, их социальная структура, официальная численность, хозяйственная деятельность, церковная жизнь, взаимоотношения с государством и господствующей Церковью, а также современное состояние старообрядческих общин региона. Данное исследование охватывает период с конца XVII до начала ХХ в. Разработана карта старообрядческих и единоверческих селений Подольской губернии.

Рассмотрена история русского старообрядчества Киева и Киевской губернии. Освещены вопросы демографии, социальной структуры и эволюции правового статуса местного старообрядчества. Проанализированы особенности монастырской жизни, церковного строительства, предпринимательства (торгового, промышленного, сельскохозяйственного) старообрядцев. На основании результатов историко-археологических и этнографических экспедиций показано современное состояние старообрядческих общин региона.

Проаналізовано невеликий фрагмент Румянцевського опису Лівобережної України, який свідчить про значний історіографічний потенціал документа щодо з'ясування політичних, демографічних і соціально-економічних процесів, що відбувались серед старовірів Гетьманщини у XVIII ст. Встановлено час появи перших поселенців, шляхи та джерела їх міграції до Стародубщини. Розглянуто деякі механізми збереження традиційної старообрядницької культури, а також особливості економічного розвитку регіону.

Проанализирован небольшой фрагмент Румянцевского описания Левобережной Украины, свидетельствующий о значительном историковедческом потенциале документа с целью исследования политических, демографических, а также социально-экономических процессов, происходивших среди староверов Гетьманщины в XVIII ст. Определены время появления первых поселенцев, пути и источники их миграции до Стародубщины. Рассмотрены некоторые генетические механизмы сохранения традиционной старообрядческой культуры, а также охарактеризированы особенности экономического развития региона.

Вперше здійснено комплексне дослідження джерел з історії старообрядства Правобережної України кінця XVIII - початку XX ст. З'ясовано закономірності продукування, формування та збереження джерельної бази, наведено класифікацію джерел. До наукового обігу введено близько 2,7 тис. документальних джерел і зареєстровано 271-у старообрядську книгу та рукопис. Визначено інформаційний потенціал документальних джерел державних органів влади, Російської Православної Церкви. Проаналізовано джерела старообрядського походження, зокрема, розглянуто періодичні видання старообрядців. Наведено матеріали історико-археографічної експедиції Академії наук СРСР та Московського університету по старообрядських поселеннях Правобережжя у 1970 - 1990-ті рр. Розроблено й апробовано методику проведення комплексних археографічних експедицій, проаналізовано результати дослідження діяльності старообрядських громад на Правобережжі 1998 - 2002 рр.

Впервые осуществлено комплексное исследование источников по истории старообрядчества Правобережной Украины конца XVIII - начала XX ст. Установлены закономерности продуцирования, формирования и сохранения базы исторических источников, приведена их классификация. В научный оборот введены около 2,7 тыс. документальных источников и зарегистрированы 271 старообрядческая книга и рукопись. Установлен информационный потенциал документальных источников государственных органов власти и Российской Православной Церкви. Проанализированы источники старообрядческого происхождения, в частности, рассмотрены периодические издания старообрядцев. Приведены материалы историко-археографической экспедиции Академии наук СССР и Московского университета по старообрядческим поселениям Правобережья в 1970 - 1990-е гг. Разработана и апробирована методика проведения комплексных археографических экспедиций, проанализированы результаты исследования деятельности старообрядческих общин на Правобережье 1998 - 2002 гг.

Рассмотрены актуальные проблемы истории, культуры и современности старообрядчества в Украине и России. Изложены вопросы разрушения большевиками старообрядческих монастырей в с.Куреневка Чечельницкого района Винницкой области. Описана коллекция старообрядческих книг Винницкого областного краеведческого музея. Охарактеризованы памятки материальной и духовной культуры старообрядческих общин Восточного Подолья в коллекции музея. Проанализированы особенности культуры, быта, проблемы культурной адаптации старообрядцев. Освещена деятельность старообрядческой церкви в Бессарабии, находящейся под властью Румынии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.242

Рубрики:

Старообрядництво (РПЦ)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.242-5 + Щ146.563(4УКР)

Рубрики:

Старообрядництво (РПЦ)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.242.091(4УКР34)

Рубрики:

Старообрядництво в окремих місцевостях Росії

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано процеси формування осередку російських старообрядців на Дунаї наприкінці XVIII - першій половині ХІХ ст. Розглянуто проблему персоніфікації релігійної ідентичності греко-католицького духовенства Львівської архієпархії після Другої світової війни, питання репрезентації етнічної та регіональної ідентичностей в автобіографіях жінок України, історії українців-остарбайтерів.

Проанализированы процессы формирования центра русских старообрядцев на Дунае в конце XVIII - первой половине ХІХ ст. Рассмотрены проблема персонификации религиозной идентичности греко-католического духовенства Львовской архиепархии после Второй мировой войны, вопросы репрезентации этнической и религиозной идентичностей в автобиографиях женщин Украины, истории украинцев-остарбайтеров.

Зазначено, що старовірство в Російській імперії розглядалося як акт непідкорення державній владі, а у внутрішній релігійній політиці царизм на перше місце ставив виключно власні політичні інтереси. Охарактеризовано особливості українського парафіяльного духовенства, яке було заручником державної політики. Розкрито причини провалу місіонерської роботи православного духовенства серед старовірів у першій половині ХІХ ст. в українських єпархіях.

Указано, что староверство в Российской империи рассматривалось как акт неподчинения государственной власти, а во внутренней религиозной политике царизм на первое место ставил исключительно собственные политические интересы. Охарактеризованы особенности украинского парафияльного духовенства, которое было заложником государственной политики. Раскрыты причины провала миссионерской работы православного духовенства среди староверов в первой половине ХІХ ст. в украинских епархиях.

Висвітлено проблеми сучасності російського старообрядства, історії та культурного надбання старообрядців України та Росії. Проаналізовано роль старообрядських традицій у порівняльних дослідженнях східнослов'янського церковного співу XVII ст. Описано старообрядську ікону храму Пилипонівки-Бершадської на Вінниччині. Визначено вплив селян-старообрядців на розвиток промислового Іваново-Вознесенського району Росії в XVIII - XIX ст.

Освещены проблемы современности русского старообрядчества, истории и культурного достижения старообрядцев Украины и России. Проанализирована роль старообрядческих традиций в сравнительных исследованиях восточнославянского церковного пения XVII ст. Описана старообрядческая икона храма Пилипоновки-Бершадской Винницкой области. Определено влияние крестьян-старообрядцев на развитие промышленного Иваново-Вознесенского района России в XVIII - XIX ст.

Розглянуто політику імперської та місцевої влади щодо російських старообрядців, які проживали на території Гетьманщини у XVIII ст., та їх стосунки з корінним населенням регіону.

Досліджено місця компактного проживання старовірів на території Волинської губернії у XIX - на початку XX ст.; обчислено загальну та конкретну чисельність старообрядців; визначено соціальне становище старообрядських громад губернії, присутність і вплив старообрядського капіталу на розвиток торгівлі та промисловості Волині, їх зайнятості у сфері сільського господарства, становищі землекористування після скасування кріпосного права.

З'ясовано закономірності продукування, відкладення та зберігання джерельної бази, рух фондоутворення, співвідношення первісної та потенційної джерельної бази. Проведено широкомасштабну архівну евристику у відповідних українських та російських архівних фондах, уведено до наукового вжитку більше 2 000 документальних джерел та зареєстровано 271-ну старообрядницьку книгу та рукопис. З'ясовано видову палітру джерел, інформаційний потенціал джерел різних видів та діловодного походження (документи світських вищих, центральних та місцевих органів влади, джерела старообрядницького походження, документи офіційної Російської Церкви). Досліджено "Єпархіальні відомості" Київської, Подільської та Волинської єпархій як джерело з історії проблеми. Розглянуто специфіку діяльності історико-археографічних експедицій. Доведено, що потенційна джерельна база відзначається високою репрезентативністю та дає змогу всебічно досліджувати історію та культуру старообрядства Правобережної України кінця XVIII - початку XX ст. Виділено інформаційні лакуни. Укладено тематичний каталог діловодних справ, старообрядницьких книг та рукописів.

Проведено комплексне історико-демографічне дослідження поселень російських старовірів, що існували на території Стародубського та Чернігівського полків Гетьманщини у XVIII ст. За допомогою сучасних демографічних методів проаналізовано соціальні процеси у даній етнорелігійній групі за умов існування у чужорідному етнічному середовищі. На підставі вивчення історико-статистичних джерел визначено статевий і віковий склад населення, його природний рух, досліджено розвиток інституту шлюбу та сім'ї, статево-рольову систему та становище жінки у старообрядницькій родині. Визначено антропонімічні особливості старовірів, показано вплив міграційний процесів на формування структури населення та розвиток соціальних процесів. З використанням методу порівняльного аналізу параметрів визначено відмінність історико-демографічних характеристик старообрядницького соціуму від аналогічних показників українського населення регіону.

Досліджено проблему формування та розвитку старообрядницьких громад і рухів у Південній Україні (Таврійській губернії з прилеглою територією) протягом другої половини XVIII - початку XX ст. Здійснено розмежування класичних старообрядницьких організацій та інших числених течій і рухів антиурядового православ'я та християнства. Визначено основні чинники (природні та штучні міграції, державна політика, боротьба за збереження етнічної та культурної ідентичності, економічний і соціальний розвиток), що сприяли появі та розселенню біглопопівців та безпопівців у Центральній і Південній Україні у XVII - XIX ст. Досліджено передумови появи єдиновірського руху та церкви серед біглопопівців України, його розвиток, поширення та занепад у Центральній і Південній Україні у XVIII - на початку XX ст. Розглянуто історію появи та поширення Білокриницької згоди в Україні, а також виникнення та розвитку таврійських і кримських старообрядницьких білокриницьких громад Південної України. Проведено порівняльно-історичний аналіз їх діяльності на прикладі двох найбільших старообрядницьких організацій Південної України, що виникли в с.Миронівці та у с.Мамі Руській.

З використанням результатів польових етнографічних досліджень, архівних матеріалів проаналізовано основні етапи становлення старообрядницьких поселень у Південній Бессарабії. Виявлено особливості політики різних урядів щодо старообрядців даного регіону. Розглянуто діяльність протирозкольницьких місіонерів південного регіону щодо привернення старообрядців на бік синодальної церкви, а також протидію цьому старообрядців. На підставі всебічного аналізу залучених документів розкрито діяльність старообрядницької Ізмаїльської єпархії, визначено дії єпископів у справі підтримки міцності старообрядництва. Грунтовно досліджено існування церков та монастирів як чинників консолідації старообрядців. Розглянуто побутову релігійність старообрядців, що дало змогу виявити притаманний їй дуалізм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-4ОДЕ)47-7 + Э372.242.092(4УКР-4ОДЕ)-34

Рубрики:

Історія

Старообрядництво за межами Росії

Шифр НБУВ: ВС51712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання вищої освіти старообрядців у Російській імперії. Акцентовано на благодійності купців-старообрядців у цій сфері, популярності серед них окресленого кола дисциплін, розвитку гуманітарних і точних наук.

Відстежено таємні шляхи пересування російських старообрядців із центральних регіонів Росії у Бессарабію, Молдавію та Румунію, роль конфесійного й антифеодального протесту до та після скасування кріпацтва в імперії, а також заходи, що їх уживав російський уряд для припинення стихійних переселень старообрядців за кордон. Розкрито характер взаємостосунків старовірів із населенням прикордонних районів, їх життя після заснування білокриницької церковної ієрархії, участь липован у революційній і суспільній діяльності.