Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.71 + Ю220.02

Рубрики:

Причина і дія

Раціоналізм

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализировано становление доказательной науки и философии, приведены общая характеристика основных концепций их возникновения, определяющие характеристики мировоззрения милетской школы. Освещены этапы развития и источники пифагореизма, рационалистических методов досократиков, сосуществовавших с пифагорейцами. Описаны афинский классический период в развитии философии и математики, достижения математиков указанного периода и их влияние на развитие теоретического естествознания и философии, а также послеаристотелевский период развития философии и математики и рационализм римского периода.

Розглянуто питання зміни модальностей філософського мислення, проблему актуальності осмислення післяпросвітницького ірраціоналізму, теорію наукового пізнання як проблему раціональності. Проаналізовано взаємодію філософського і наукового типів раціональності в культурі епохи модерну та сучасній культурі. Висвітлено джерела формування та функції постнекласичного типу раціональності. Описано моделі ідеальної раціональності в сучасній формальній епістемології, особливості раціональної астрології. Розкрито герменевтичний аспект раціональності, соціокультурний аспект структуралізму.

Рассмотрены вопросы изменения модальностей философского мышления, проблема актуальности осмысления послепросветительского иррационализма, теория научного познания как проблема рациональности. Проанализировано взаимодействие философского и научного типов рациональности в культуре эпохи модерна и современной культуре. Освещены источники формирования и функции постнеклассического типа рациональности. Описаны модели идеальной рациональности в современной формальной эпистемологии, особенности рациональной астрологии. Раскрыт герменевтический аспект рациональности, социокультурный аспект структурализма.

Проаналізовано терміни "раціональність" і "раціоналізм" з точки зору морфологічної структури латиномовних аналогів, від яких вони походять, і трактування на цій підставі значення вказаних концептів. Акцентовано увагу на розбіжності смислових значень термінів, що обумовлено різним значенням латинських словотворчих елементів, які входять до їх складу. Звернено увагу на історико-філософський огляд розвитку раціоналізму як певний спосіб мислення, світосприйняття та розуміння світу і людини, показуючи хибність сучасного поверхневого трактування цього поняття, яке не в змозі виявити його глибинну істинну сутність, що полягає у єдності інтелектуального, духовного та морального начал.

На підставі порівняльного аналізу математичних і філософських знань античності проведено науково-філософський епістемологічний аналіз становлення системних підвалин філософського раціоналізму. Проаналізовано історію розвитку раціональності, починаючи від її зародження в античній математиці та філософії до занепаду класичних форм даного вчення у еліно-римський період. У процесі дослідження виявлено такі принципові положення в історії розвитку раціоналізму, зокрема перехід від емпірико-факультативної до доказової та дедуктивно-діалектичної побудови наукового знання, від дискретної математики до континуальної, а потім від класичної до математики неперервних величин. Відзначено, що перші теоретико-філософські системи наукового пізнання елеатів, Геракліта, Левкіппа - Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура здійснено на підставі синтезу методів доказу та діалектики. Акцентовано увагу, що криза, по суті, виявляє факти, які не вкладаються у раніше сформовану систему принципів раціональності та потребує її перегляду й переходу на новий рівень, результатом якого є побудова нового теоретичного знання та його філософського обгрунтування.

Проведено філософсько-антропологічний аналіз поняття "досвід", який формується у процесі трансформації класичного ідеалу раціональності. Завдяки редукції змісту поняття "досвід" розкрито суть парадигмальних констант класичного ідеалу раціональності, а саме: неупередженості, об'єктивності, позадосвідності пізнавальних структур суб'єкта. В класичному ідеалі раціональності досвід індивіда зводиться до висхідної самооочевидності суб'єкта. Феноменологічна онтологія досвіду дозволяє виявитити респозитивну раціональність, а структуралістські стратегії експлікації досвіду спрямовані на викриття настанов логоцентризму. Зроблено висновок, що антропологічний зміст природи досвіду є інтеграцією життєвого шляху конкретного суб'єкта, дозволяє акумулювати продуктивні сили людини за логікою форм культури, в яких вони сформовані.

Досліджено експлікації підстав сучасної раціональності. З використанням інструментарію основних традицій сучасного філософствування (в аналітичній філософії, феноменології, комунікативній філософії) та шляхом аналізу легітимних стратегій культурного сенсоутворення (історичного, прагматичного та природничого дискурсів) визначено адекватну методологію раціонального аналізу раціональності. Показано принципову історичність раціональності модерну та її залежність від християнської міфології. Міф розглянуто як неусувну та випадкову підставу раціональності. З'ясовано, що дії відповідно до міфічної раціональності породжують соціальний простір модерну - західну цивілізацію. Доведено, що будь-які переходи від теоретичного до практичного та навпаки не залишають сфери, окресленої міфом, який є формою реальності буття.

Досліджено специфіку раціоналістичних тенденцій в українській філософській думці зазначеного періоду як утвердження акценту на ролі розуму в осмисленні основної парадигми того чи іншого історичного періоду. На прикладі невербальних текстів Київської Русі доведено функціонування раціонального аспекту в художньо-образному сприйнятті дійсності. Встановлено існування в межах культури Київської Русі апостолоподібного шляху пізнання Бога, що допускав застосування розуму в межах християнського віровчення. Текстуально обгрунтовано раціоналістичний характер єресей XV - середини XVI ст. та поглиблено думку про те, що ідеї релігійного вільнодумства, раціоналізація таїн віри, ренесансна інтерпретація Бога, використання засобів логіки та науково-природничого знання в працях українських гуманістів є невід'ємною частиною утвердження раціоналістичних тенденцій. Розкрито зміст бінарних понять "внутрішній" та "зовнішній" розум у поглядах українських полемістів.

Постмодерністську ситуацію розглянуто як новий гносеологічний феномен у сучасній науці. Виділено і проаналізовано основні характеристики постмодерністської ситуації у контексті проблеми наукової раціональності, зміни її ідеалів і критеріїв. Обгрунтовано тезу про лібералізацію критеріїв наукової раціональності.

Постмодернистская ситуация рассмотрена как новый гносеологический феномен в современной науке. Выделены и проанализированы основные характеристики постмодернистской ситуации в контексте проблемы научной рациональности, изменения её идеалов и критериев. Обоснован тезис о либерализации критериев научной рациональности.

The postmodernistic situation is considered as a new gnosiological phenomenon in the modern science. The basic characteristics of the postmodernistic situation, changes of its idea and criteria are distinguished and analyzed in the context of the problem of scientific rationality. This item also substantiates. The thesis about liberalization of criteria of scientific rationality.

Показано, що, незважаючи на відносну конвенційну складність демаркації міждисциплінарного, полідисциплінарного, трансдисциплінарного та запропонованого авторкою метадисциплінарного типів некласичної форми раціональності, концептуальне розрізнення між ними досягається через прикладний, функційний аспект. З'ясовано, що якщо міждисциплінарність та полідисциплінарність - це суто науковий феномен, трансдисциплінарність виходить за межі виключно наукового через сферу природничого та гуманірного знання до практично-прикладного виміру, а метадисциплінарність передбачає постнекласичне вивільнення від традиції дедуктивно-індуктивного способу побудови наукової картини світу і створення наукового проєктного продукту, базованого на уяві, інтуїції, дотепності й, не в останню чергу, пов' язаного з естетичним сприйняттям світу.