Рассматриваются проблемы взаимодействия человека и окружающего мира через анализ причинно-следственных связей (ПСС). Частично разработана и предложена оригинальная научная концепция в теории Пространства и Времени, предусматривающая, в частности, исследование свойств ПСС и их значения в гармонизации всех тел человека: физического, тонких энергетических и духовного. Впервые даны методика выхода к причинам явлений и принципы взаимодействия с Духовным Миром. Описаны все нечистые силовые образования, воздействующие на человека, приведена методика по устранению их влияния посредством трансформации, предложены практические приемы очищения этиковалеоинформсферы человека от действия негативной энергии. Установлена природа геопатогенных зон как причинных дефектов Пространства, которые впервые описаны, и дана методика по их устранению.

Проанализировано новое решение классической проблемы соотношения ментальности и сознания, позволяющее создать знание, которое отвечает реалиям Нового Времени. Рассмотрены вопросы исследования истории ментальности как причинно-следственной связи при помощи концепции хронотопа, которое позволяет обнаружить принципиально общие признаки всех предыдущих движений и изменений человека и человеческого общества.

Приведен гуманистический характер трактовки идеального как сущности материальных систем в аспекте их целеполагания, самодетерминации, самоорганизации. Раскрыта сущность понятия воспроизведения объективно идеального в субъективном идеальном. Рассмотрена жизнь как способ проявления целеполагания, самодетерминации и самоорганизации в форме целесообразности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.71 + Ю220.02

Рубрики:

Причина і дія

Раціоналізм

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены проблемы взаимодействия человека и окружающего мира через анализ причинно-следственных связей. Изучены общие свойства Пространства и Времени, описано применение методики по оздоровлению человека, животных, растений. Освещен вопрос гармонизации сферы жизнедеятельности и творчества человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.71 + Э391.19

Рубрики:

Причина і дія

Інші нетрадиційні та позавіросповідні форми релігії

Шифр НБУВ: ВА674700 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито витоки, сутність, мету і практичне значення комплементарної концепції причинності у праві.

Раскрыты источники, сущность, цель и практическое значение комплементарной концепции причинности в праве.

Sources, essence, the purpose and practical value complementary concepts of causality in the law are opened.

В контексті філософського терміна "випадковий причинний зв'язок" пояснено його походження в кримінально-правовій науці.

В контексте философского термина "случайная причинная связь" объяснено его происхождение в уголовно-правовой науке.

Through philosophical sources of the term "the casual causal relationship" speaks its origin in a criminal-legal science.

Рассмотрены проблемы взаимодействия человека и окружающего мира путем анализа причинно-следственных связей. Развивая новые тенденции научного познания, представлены методы анализа для объяснения оптимальных форм деятельности человеческого духа как главной творческой силы мироздания. Освещены аспекты проявления духа в человеке: духовность, познание и взаимодействие, гармоничное триединство которых приводит к духовному преображению человека и к новым духовным технологиям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.71

Рубрики:

Причина і дія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены общие вопросы методологии изучения живых систем, научные, педагогические и практические аспекты развития валеологии, причинные аспекты развития социальных процессов, творчества, педагогического процесса. Проанализирована корпоративная система профессионального образования как инструмент повышения качества подготовки специалистов. Изложен причинный подход в исследовании и коррекции внутреннего времени у школьников. Описаны особенности гармонизации анатомо-физиологических особенностей развития человека в причинном аспекте. Изучено влияние оздоровительных технологий на состояние крови человека с помощью гемосканирования.

Досліджено онтологічний статус, основні онтологічні характеристики віртуальної реальності, встановлено особливості віртуальної реальності, представленої технічними засобами. Визначено смислові навантаження, якими наділено поняття "віртуальний" в історії філософії та науковому дискурсі. Виявлено еврестичний потенціал постнекласичної філософії для з'ясування онтологічного статусу віртуальної реальності. Зазначено, що постмодерністська методологія дозволяє визначити віртуальну реальність як інтерактивну, символічну реальність, що містить у собі нестачу реальності та внаслідок цього є умовою пошуку істини, а також постійним нагадуванням про існування розрізнення між буттям та його формами. Встановлено, що для даного типу реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Обгрунтовано, що на відміну від віртуальної реальності як такої, яка завжди нагадує про існування забуття реальності (буття) у формах її представлення, віртуальна реальність, створена інформаційними та телекомунікаційними технологіями, навпаки, призводить до забуття реальності, стверджує можливість абсолютного та вичерпного представлення буття технічними засобами. Зазначено, що внаслідок перманентної процесуальності віртуальної реальності об'єкт, простір, час, причинність у ній інвертуються, знаходяться у процесі постійної зміни.

Значну увагу приділено праксеологічним оцінкам, у контексті яких у межах логіки може бути розглянута будь-яка цілеспрямована дія людини. Досліджено два основні напрямки до аналізу поняття "дія" у сучасному логічному знанні: модель деревовидного універсуму та теоретико-ігрову модель. Проаналізовано суттєві для логіки складові елементи дії (розробку й оцінку альтернатив, прийняття рішень, оцінки "ефективно" та "економічно"). Сформульовано логічну схему праксеологічних оцінок. Проаналізовано поняття "дія" на підставі сучасних логічних підходів, а саме - логіко-когнітивного та логіко-феноменологічного. Альтернативи та зв'язок між ними репрезентуються як можливі світи за допомогою семантики графів. Виявлено можливості та перспективи подальших наукових досліджень логіки праксеологічних оцінок.

Запропоновано тезу, що теоретичне мислення не спроможне до обгрунтування норм через відмовлення від метафізики, тому обгрунтування раціональних норм у практичній філософії приймає форму пошуку відповідних її цілям метафізичних підстав. Як найбільш адекватний засіб реконструкції відносини практичної філософії до метафізики запропоновано розглядати аналітичну герменевтику. За допомогою аналізу норм та їх класифікації сформульовано поняття раціональної норми, способом легітимації раціональної норми є її обгрунтування загальнозначимістю й очевидністю. Розглянуто проблему об'єктивності норм. Показано, що норми є об'єктивними, якщо вони втілюють причину вчинку та складають зміст практичного розуму (належність), тобто є понадчуттєвою підставою волі. Зауважено, що виявлення онтологічного аспекту практичного розуму складає найважливіший результат герменевтики раціональних норм як думок суб'єктів комунікації.

Зроблено спробу виявити найбільш прийнятні, зважаючи на логічне взаємоузгодження, гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. У аспекті цільової причинності уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії "причина" та доведено, що категорія причинності випливає з самої суті матерії - її активності. Ознаки причинного зв'язку розміщено у двох рівнях - онтологічному та гносеологічному. Запропоновано ствердження, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку "породження" формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції та проаналізовано проблеми інформаційної причинності: вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, за яких інформаційний сигнал є не носієм причини, а зумовлюючим фактором. Розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, одержаного виконавцем злочину.

Исследована категория основания как завершающая ступень реального бытия, ее генетическая экспозиция, соотношение с другими категориями диалектической логики, основные подходы к анализу и развертыванию ее формообразований. Проанализированы основные формы генетической экспозиции основания - предпосылки, обстоятельства (окружение, среда), условия (неопределенное, определенное, наличное) и основания как таковые (неопределенное, определенное, наличное, реальное).

Досліджено питання про свободу волі в контексті теорії детермінізму. Розглянуто різні концепції детермінізму, а також аргументи на користь свободи волі. Визначено, що сенс права полягає у розвитку свободи в людині та суспільстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.014.2 + Ю212.71

Рубрики:

Причина і дія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено формування ідеї детермінізму в епосі та натурфілософії Стародавньої Греції. Проаналізовано еволюцію ідеї детермінізму в філософських вченнях античного та середньовічного періодів. Розкрито основні тенденції філософської рецепції ідеї детермінізму в філософії Нового часу. Виявлено особливості еволюційної метаморфізації ідеї детермінізму в некласичній і постнекласичній філософії. Обгрунтовано схему еволюційних трансформацій ідеї детермінізму в історико-філософській ретроспективі, яка є перспективною для подальших філософських досліджень.