Рассмотрены основные закономерности естественно сложившейся логической формы мышления, предмет и значение логики, логические законы мышления (тождества, противоречия (непротиворечивости), исключенного третьего, достаточного основания). Особое внимание уделено анализу таких логических категорий как понятие, суждение, детуктивное и индуктивное умозаключения, аналогия и гипотеза, доказательство.

Изложены темы о предмете логики, логических законах мышления, понятии, суждении, умозаключении, аналогии, гипотезе и доказательстве. На материалах из области правовых наук, теории и практики менеджмента показано значение логики, ее законов, приемов и операций в практической работе юриста, бизнесмена, специалиста в сфере персоналоведения.

Рассматриваются предмет и значение логики, логические законы мышления. Раскрываются особенности дедуктивного и индуктивного умозаключений, аналогии и гипотезы, доказательства, суждения, искусства спора и др.

Викладаються основні положення сучасної логіки. Розглядаються як матеріали класичної логіки: логіка висловлювань та логіка предикатів, так і матеріали некласичної логіки: модальна логіка (алетична, темпоральна, епістемічна, деонтична), логіка індивідуальної дії, логіка взаємодії, логіка соціальної дії, логіка норм, заснована на теорії взаємодії, логіка імперативів, логіка запитань і відповідей. Дається загальна характеристика поняття, визначення, описуються основи теорії аргументації, її структура та види. Містяться практикуми до всіх теоретичних розділів, різноманітні тести та завдання, які спрямовані на визначення рівня сформованості й розвитку логічної культури мислення людини, а також словник основних термінів логіки.

Представлено комплекс логічних вправ для розвитку особистого інтелекту. Містяться численні логічні задачі, виконання яких допоможе активно засвоїти теоретичний курс з логіки. Зібрані запитання, вправи, завдання, тести з різноманітних розділів традиційної і сучасної логіки ("Логіка висловлювань", "Логіка предикатів", "Модальна логіка", "Дедуктивні міркування", "Недедуктивні міркування", "Основи теорії аргументації" та ін.), спрямовані на визначення рівня інтуїтивно сформованої логічної культури мислення людини. Мета пропонованого посібника - допомогти оволодіти основними схемами правильних міркувань, навчити грамотно застосовувати на практиці логічні закони, визначати, поділяти, класифікувати поняття, переконливо обстоювати власну точку зору і критикувати точку зору опонента, значно вдосконалити свою логічну культуру мислення. Наведений словник основних термінів логіки.

Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Розглянуто сутність і принципи гносеології, суб'єкт та об'єкт пізнання, етапи та методи дослідження, а також соціальні об'єкти та принципи їх вивчення. Визначено етапи побудови гносеологічної реконструкції соціальних об'єктів, специфіку їх пізнання, місце соціального експерименту в теорії та практиці суспільного життя. Висвітлено процес формування та класифікації категорій діалектики, особливості їх застосування під час дослідження соціальних об'єктів, а також основні категорії діалектичного пізнання суспільства та методи пізнання суспільного буття.

Розглянуто основні теоретичні положення курсу логіки (предмет, структуру, завдання, закони, поняття), методику розв'язання задач на дедуктивні умовисновки, плани семінарських занять, тести, логічні задачі та вправи. У додатку вміщено російсько-український словник базових термінів логіки.

Досліджуються предмет і значення логіки, поняття, судження. Детально розглядаються закони логіки: закон тотожності, несуперечності, виключеного третього, достатньої підстави, подвійного заперечення, ідемпотентності, комутативності, контрапозиції, складної контрапозиції, асоціативності, дистрибутивності, закони де Моргана. Крім того, висвітлені такі питання, як умовивід та його види; гіпотеза, її види, доведення істинності гіпотези, її пізнавальна роль; доведення і спростування, їх види та правила; мистецтво полеміки. Наведено відомості з історії логіки Давньої Індії, Давньої Греції, Середньовіччя, епохи Відродження, нового часу.

Систематизовано і дидактично розкрито предмет, метод логіки, основні форми та закони мислення. Значну увагу приділено логічному аналізу природної мови, який підводить до розуміння побудови формалізованої логічної мови, а також забезпечує емпіричну основу для опису форм висновків і доведень у межах спеціальних формалізованих мов. Розглянуто передумови виникнення сучасної логіки, обгрунтовано поділ класичної логіки на логіку висловлювань та логіку предикатів. Здійснено типологію й аналіз формально-логічних теорій у межах логіки висловлювань та логіки предикатів.

Викладений теоретичний матеріал органічно поєднано з практикою судового дізнання, особливостями правового дослідження. Висвітлено предмет і значення логіки. Викладено загальну характеристику понять. Наведено види суджень. Висвітлено основні закони логіки. Визначено види умовиводів. Розглянуто аналогію, доведення і спростування, гіпотези та їх види.

Розглядаються предмет, значення і поняття логіки, сутність та види визначень, дається поділ понять. Висвітлюються основні закони логіки, характеризуються прості та складні судження, безпосередні, індуктивні та дедуктивні умовиводи. Наводяться поняття і структура умовиводів за аналогією, а також поняття доведення, спростування та гіпотези. Описуються особливості судового пізнання, показано, як виявляється та чи інша логічна форма в правовому дослідженні, значення та роль логіки в практиці юриста.

Висвітлено основні напрямки класичної та некласичної логік, їх методологічні функції в конкретних проблемних ситуаціях, які виникають у правовій діяльності юриста. Розглянуто методологічну функцію формальної логіки, основні форми і закони абстрактно-логічного мислення, логічний аналіз дій, а також проблемні ситуації у правовій діяльності та логіку їх вирішення. Наведено загальну характеристику висловлювання, умовиводу, логічного закону, доведення, спростування, а також поняття як форми мислення.

Впервые в истории науки логики изложена единая (формальная и диалектическая) логика. Современную класическую формальную логику трактовано не как математическую, а как гуманитарную. Рассмотрены фундаментальные простые понятия формальной и диалектической логики (суждение, умозаключение, вывод, прямое, слабое косвенное, квазисное косвенное, сильное косвенное доказательства, формальный вывод), а также логические методы научного мышления.

Розглянуто предмет формальної та діалектичної логіки, інтерпретовано формально-логічне поняття як вироджене діалектико-логічне. Охарактеризовано асерторичні, модальні та діалектико-логічні судження, а також традиційні та сучасні формально-логічні види умовисновків (умовиводів) і діалектико-логічні умовисновки (тріадичні умовиводи). Розкрито сутність основних логічних категорій - висловлення, доведення, визначення, спростування.

Подано основні відомості з формальної логіки. Розкриваються предмет, значення та поняття логіки. На конкретних прикладах показано основні формально-логічні закони: закон тотожності, суперечності, виключеного третього, достатньої підстави. Розглядаються прості та складні судження, безпосередні, індуктивні, а також дедуктивні умовиводи, традиційна силогістика. Наведено логічну структуру та правила доведення і спростування.

Рассмотрена коммуникативная концепция логики в обеспечении взаимопонимания людей в различных сферах познания и практической деятельности. В этом аспекте освещены предмет логики как науки и ее значение для профессиональной подготовки юриста, семиотическое измерение логики, высказывания как формы речи и мысли, понятия умозаключения, дедукции, индукции, аналогии как видов рассуждений и мыслительных действий.

Исследованы основные свойства теории как главного итога познавательной деятельности. Рассмотрена природа методологического анализа научного знания. Определены основные черты предметного мира теории. Проанализирована природа моделей обоснования теории (дедуктивной и индуктивной). Изучены пути представления конкретно-научной теории в виде логической модели, связь проблемы обоснования теории с основными идеями современной логики.

Дано определение выводных знаний; раскрыта их сущность; рассмотрен процесс их получения; выявлены приемы, способствующие эффективности этого процесса; приведены конкретные рекомендации по формированию умения получать выводные знания.

Індекс рубрикатора НБУВ: В128 + Ю433

Рубрики:

Некласичні логічні системи

Логіка предикатів. Квантифікація

Шифр НБУВ: ВА600796 Пошук видання у каталогах НБУВ