Проведено дослідження співвідношення етосу та моралі як двох пріоритетних принципів моральнісної культури, що обумовлюють внутрішню динаміку її розвитку та розмаїття конкретних проявів. Запропоновано адекватні існуючому досвіду розвитку цивілізації шляхи обгрунтування та осмислення етики та її посиленого впровадження в різних галузях людського буття, зокрема у сфері міжнародних стосунків і сучасних глобалізаційних процесів. Обгрунтовано необхідність використання принципу толерантності як ефективного засобу формування діалогу різних культур. Розглянуто ідеальну модель глобалізації та запропоновано концепцію сталого розвитку як проект нової цивілізаційної парадигми. Доведено необхідність розробки та використання глобальної етики.

Проведено исследование соотношения этоса и морали как двух приоритетных принципов моральной культуры, которые обусловливают внутреннюю динамику ее развития и разнообразие конкретных проявлений. Предложены адекватные существующему опыту развития цивилизации способы обоснования и осмысления этики и ее усиленного использования в различных сферах человеческого бытия, в частности в международных отношениях и современных глобализационных процессах. Обоснована необходимость использования принципа толерантности как эффективного средства формирования диалога разных культур. Рассмотрена идеальная модель глобализации и предложена концепция постоянного развития как проект новой цивилизационной парадигмы. Доказана необходимость разработки и использования глобальной этики.

На основе изучения отношений греческого социума и греческой философской мысли к проблеме самоубийства выявлена степень влияния социальных реалий на изменение общественного отношения к проблеме суицида. Рассмотрена проблема влияния социальных катаклизмов на формирование аутоагрессивной парадигмы.

Розглянуто роль та значення духовності та духовної культури молоді у період трансформації суспільства, фактори, що впливають на її формування.

Рассмотрены роль и значение духовности и духовной культуры молодежи в период трансформации общества, факторы, оказывающие влияние на ее формирование.

In the article the role and meaning of the youth's spiritual culture in the period of the society's transformation as well as the factors influencing the youth's formation are considered as the ground points for the further development of the entire society.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:В69 + Ю701.4 + Э24

Рубрики:

Філософські питання космології

Еволюція моралі

Релігійні вірування, Віровчення та Богослов'я

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю701.44 + Ю215 + Э429

Рубрики:

Мораль і звичаї в Середньовіччя. Мораль і звичаї феодального та ін. суспільства

Філософія релігії. Раціональна теологія

Космософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю701.462

Рубрики:

Мораль суспільств соціалізму

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6д + Ю6*23 + Ю701.461.1

Рубрики:

Історія філософії

Соціальна філософія

Мораль і звичаї "суспільства споживання" і постіндустріальних суспільств

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141-310 + Ю701.44

Рубрики:

Слов'янські мови

Мораль і звичаї в Середньовіччя. Мораль і звичаї феодального та ін. суспільства

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены причины основных препятствий на пути дальнейшего совершенствования постсоветского общества, в частности, жестокость и нечестность в их многочисленных вариантах. Показано, что нечестность является наиболее фундаментальным, системообразующим злом, обслуживающим мошенничество, коррупцию, демагогию и способствующим существованию концепций, оправдывающих жестокость и несправедливость. Проанализированы особенности эмоциональности мышления, поддерживаемой привычками нечестности и порождающей различные когнитивные искажения. Показано, что, несмотря на все недостатки общественного развития, существует кардинальное направление, отражающее основные ценности человеческой культуры.

Проаналізовано комплекс морально-етичних проблем, пов'язаних зі збереженням людської ідентичності. Розкрито роль моральних стимулів у життєдіяльності цивілізації та самовизначенні людської особистості. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій спотворення моральних стимулів під тиском дегуманізуючих чинників сучасності, зокрема, гіпертрофованої політичної прагматики та терористичних загроз. Висвітлено питання боротьби за високу моральність й активізації її ролі у розвитку світової цивілізації та культури.

Проанализирован комплекс морально-этических проблем, связанных с сохранением человеческой идентичности. Раскрыта роль моральных стимулов в жизнедеятельности цивилизации и самоопределении человеческой личности. Особое внимание уделено изучению тенденций негативного изменения моральных стимулов под давлением дегуманизирующих факторов современности, в частности, гипертрофированной политической прагматики и террористических угроз. Освещены вопросы борьбы за высокую моральность и активизации ее роли в развитии мировой цивилизации и культуры.

Розглянуто норми суспільної моралі у світлі стабільності в суспільстві. Після суспільних перетворень прийняття громадянами вимог нового державного ладу сприяє стабілізації суспільства, підвищенню суспільної моралі. Неприйняття ж нових норм викликає кризу моральних норм та настановлень громадян, внаслідок чого вони вдаються до протестів.

Проаналізовано соціально-психологічні чинники, що визначають стан і тенденції розвитку суспільної моралі в інформаційному суспільстві. Показано, що певні особливості інформаційного суспільства здатні порушувати цілісність світосприймання, сприяють появі множинних, компліментарних одна одній ціннісно-нормативних систем, що призводить до "хаотизації" моральних цінностей.

Зазначено, що у всіх періодах цивілізаційних суспільних змін проблема духовності осмислювалась представниками як релігійних, так і наукових шкіл. Розглянуто ці питання з позиції проблемного стану духовності в сучасному українському суспільстві.

Окреслено підхід до осмислення моральної свідомості Київської Русі на підставі дослідження пам'яток давньоруської агіографії та їх моральних домінант. Установлено характерні особливості агіографічної літератури, які зумовлюють її незамінне значення для подібного типу моральної свідомості. Проаналізовано своєрідність морального змісту пам'яток Борисоглібського циклу, Києво-Печерського патерика, житій Леонтія Ростовського та Авраамія Смоленського.

Досліджено історичну обумовленість параметрів соціальної моралі.

Проаналізовано принцип етичного релятивізму у філософії постмодерну, актуалізованого суттєвими трансформаціями сьогодення в Україні та світі. Зазначено, що з другої половини XX ст. відбувається процес відмови етики від класичної парадигми, зумовленої загальнокультурними змінами у напрямі плюралізації, релятивізації, здійснюється відхід з позиції центризму (его-, раціо-, тео-, телеоцентризму тощо), підривається віра у Граднаративи модерну. На підставі порівняльного аналізу праць провідних етиків, філософів проаналізовано особливості етики постмодерну (конструктивної та деконструктивної), її вплив на моральну свідомість людини та суспільства. Розглянуто особливості етики постмодернізму, а саме: спрямованість на маргінальні сфери людського життя; відкидання абстрактно-унікальних способів суджень і цінностей як вияв плюральності; відмова від бінарного протистояння модерну, злиття з живим моральним досвідом, переосмислення проблеми відповідальності з позиції ацентризму. Досліджено сучасну форму етичного релятивізму з властивими їй імморалізмом, деконструкцією, ігровим простором моралі. Зауважено, що суперечливий характер репрезентації суб'єкта у дискурсі постмодернізму взаємопов'язаний з розвитком нового типу взаємодії людини та суспільства.

На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

Вперше здійснено спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль. Показано, що формування інформаційного суспільства можливе лише за умов стимулювання певних споживчих потреб та легітимізації відповідних моральних норм. Встановлено, що ритм даного процесу визначається розвитком технологій та ідеологією світового ринку. Розкрито специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше використано аксіологічний. Встановлено причини, специфіку та можливості спрямованої інформаційної дії на мораль, наслідки інформаційних воєн і трансляції під виглядом інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми саморегуляції людини й суспільства. Показано роль інформаційної та правлячої еліти в інформаційному суспільстві. З'ясовано, що напрямок, стратегію та тактику його розвитку, зокрема морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку. Встановлено, що розкриття змісту моральної парадигми інформаційного суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, яка переважає в суспільстві. Виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в якому відбуваються процеси глобалізації, переважають моральні стандарти, прийняті в економічно та інформаційно розвинених країнах.

Досліджено регулятивний потенціал духовно-етичних цінностей за умов глобалізації. Проаналізовано процес зростання впливовості універсальних принципів, які виконують духовно-орієнтовну та нормативно-регулятивну функції. Руйнація традиційної нормативності відбувається у формі деструктивної аномії та формі створення передумов для зростання впливовості "нової нормативності", взаємопов'язаної з процедурами публічної комунікації щодо базових цінностей і запровадження соціальних інститутів як прикладної етики. У процесі дослідження встановлено, що за умов глобалізації традиційні цінності світського та релігійного ідеалів зазначені процедури залишаються пріоритетним фактором у порівнянні з конвенційною мораллю та природною моральністю. Для активізації процесу втілення в життя етичних принципів необхідна їх конкретизація шляхом ситуаційної раціональності та нормативної освіченості. Сучасна етика бізнесу об'єднує духовно-орієнтаційну та нормативно-регулятивну функції базових гуманістичних цінностей, що створює засади для розробки соціального проекту щодо етичної регуляції поведінки у глобальному світі.

Розроблено філософсько-етичну концепцію традиційного етосу західноєвропейської моральної культури, яка значно розширює проблематику етики, обумовлює її принципово нові засади розуміння безпосереднього буття моральності - приналежності людини до соціокультурної цілісності, дотримання звичаїв, системи набутих загальних значень. Зазначено, що, зважаючи на цю систему значень, людина інтерпретує свій досвід і свою поведінку. Розглянуто аспект моральності в життєвій програмі кожної окремої особистості. Досліджено історичні апріорі моральнісної культури сучасного західноєвропейського світу та форми моральної самореалізації особистості в Модерні та Постмодерні, обгрунтовано значущість і дієвість даної культури в контексті соціокультурної динаміки.