Проведено дослідження співвідношення етосу та моралі як двох пріоритетних принципів моральнісної культури, що обумовлюють внутрішню динаміку її розвитку та розмаїття конкретних проявів. Запропоновано адекватні існуючому досвіду розвитку цивілізації шляхи обгрунтування та осмислення етики та її посиленого впровадження в різних галузях людського буття, зокрема у сфері міжнародних стосунків і сучасних глобалізаційних процесів. Обгрунтовано необхідність використання принципу толерантності як ефективного засобу формування діалогу різних культур. Розглянуто ідеальну модель глобалізації та запропоновано концепцію сталого розвитку як проект нової цивілізаційної парадигми. Доведено необхідність розробки та використання глобальної етики.

Проведено исследование соотношения этоса и морали как двух приоритетных принципов моральной культуры, которые обусловливают внутреннюю динамику ее развития и разнообразие конкретных проявлений. Предложены адекватные существующему опыту развития цивилизации способы обоснования и осмысления этики и ее усиленного использования в различных сферах человеческого бытия, в частности в международных отношениях и современных глобализационных процессах. Обоснована необходимость использования принципа толерантности как эффективного средства формирования диалога разных культур. Рассмотрена идеальная модель глобализации и предложена концепция постоянного развития как проект новой цивилизационной парадигмы. Доказана необходимость разработки и использования глобальной этики.

Розглянуто роль та значення духовності та духовної культури молоді у період трансформації суспільства, фактори, що впливають на її формування.

Рассмотрены роль и значение духовности и духовной культуры молодежи в период трансформации общества, факторы, оказывающие влияние на ее формирование.

In the article the role and meaning of the youth's spiritual culture in the period of the society's transformation as well as the factors influencing the youth's formation are considered as the ground points for the further development of the entire society.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю701.462

Рубрики:

Мораль суспільств соціалізму

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6д + Ю6*23 + Ю701.461.1

Рубрики:

Історія філософії

Соціальна філософія

Мораль і звичаї "суспільства споживання" і постіндустріальних суспільств

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены причины основных препятствий на пути дальнейшего совершенствования постсоветского общества, в частности, жестокость и нечестность в их многочисленных вариантах. Показано, что нечестность является наиболее фундаментальным, системообразующим злом, обслуживающим мошенничество, коррупцию, демагогию и способствующим существованию концепций, оправдывающих жестокость и несправедливость. Проанализированы особенности эмоциональности мышления, поддерживаемой привычками нечестности и порождающей различные когнитивные искажения. Показано, что, несмотря на все недостатки общественного развития, существует кардинальное направление, отражающее основные ценности человеческой культуры.

Проаналізовано комплекс морально-етичних проблем, пов'язаних зі збереженням людської ідентичності. Розкрито роль моральних стимулів у життєдіяльності цивілізації та самовизначенні людської особистості. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій спотворення моральних стимулів під тиском дегуманізуючих чинників сучасності, зокрема, гіпертрофованої політичної прагматики та терористичних загроз. Висвітлено питання боротьби за високу моральність й активізації її ролі у розвитку світової цивілізації та культури.

Проанализирован комплекс морально-этических проблем, связанных с сохранением человеческой идентичности. Раскрыта роль моральных стимулов в жизнедеятельности цивилизации и самоопределении человеческой личности. Особое внимание уделено изучению тенденций негативного изменения моральных стимулов под давлением дегуманизирующих факторов современности, в частности, гипертрофированной политической прагматики и террористических угроз. Освещены вопросы борьбы за высокую моральность и активизации ее роли в развитии мировой цивилизации и культуры.

Розглянуто норми суспільної моралі у світлі стабільності в суспільстві. Після суспільних перетворень прийняття громадянами вимог нового державного ладу сприяє стабілізації суспільства, підвищенню суспільної моралі. Неприйняття ж нових норм викликає кризу моральних норм та настановлень громадян, внаслідок чого вони вдаються до протестів.

Проаналізовано соціально-психологічні чинники, що визначають стан і тенденції розвитку суспільної моралі в інформаційному суспільстві. Показано, що певні особливості інформаційного суспільства здатні порушувати цілісність світосприймання, сприяють появі множинних, компліментарних одна одній ціннісно-нормативних систем, що призводить до "хаотизації" моральних цінностей.

Зазначено, що у всіх періодах цивілізаційних суспільних змін проблема духовності осмислювалась представниками як релігійних, так і наукових шкіл. Розглянуто ці питання з позиції проблемного стану духовності в сучасному українському суспільстві.

Проаналізовано принцип етичного релятивізму у філософії постмодерну, актуалізованого суттєвими трансформаціями сьогодення в Україні та світі. Зазначено, що з другої половини XX ст. відбувається процес відмови етики від класичної парадигми, зумовленої загальнокультурними змінами у напрямі плюралізації, релятивізації, здійснюється відхід з позиції центризму (его-, раціо-, тео-, телеоцентризму тощо), підривається віра у Граднаративи модерну. На підставі порівняльного аналізу праць провідних етиків, філософів проаналізовано особливості етики постмодерну (конструктивної та деконструктивної), її вплив на моральну свідомість людини та суспільства. Розглянуто особливості етики постмодернізму, а саме: спрямованість на маргінальні сфери людського життя; відкидання абстрактно-унікальних способів суджень і цінностей як вияв плюральності; відмова від бінарного протистояння модерну, злиття з живим моральним досвідом, переосмислення проблеми відповідальності з позиції ацентризму. Досліджено сучасну форму етичного релятивізму з властивими їй імморалізмом, деконструкцією, ігровим простором моралі. Зауважено, що суперечливий характер репрезентації суб'єкта у дискурсі постмодернізму взаємопов'язаний з розвитком нового типу взаємодії людини та суспільства.

Вперше здійснено спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль. Показано, що формування інформаційного суспільства можливе лише за умов стимулювання певних споживчих потреб та легітимізації відповідних моральних норм. Встановлено, що ритм даного процесу визначається розвитком технологій та ідеологією світового ринку. Розкрито специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше використано аксіологічний. Встановлено причини, специфіку та можливості спрямованої інформаційної дії на мораль, наслідки інформаційних воєн і трансляції під виглядом інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми саморегуляції людини й суспільства. Показано роль інформаційної та правлячої еліти в інформаційному суспільстві. З'ясовано, що напрямок, стратегію та тактику його розвитку, зокрема морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку. Встановлено, що розкриття змісту моральної парадигми інформаційного суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, яка переважає в суспільстві. Виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в якому відбуваються процеси глобалізації, переважають моральні стандарти, прийняті в економічно та інформаційно розвинених країнах.

Розроблено філософсько-етичну концепцію традиційного етосу західноєвропейської моральної культури, яка значно розширює проблематику етики, обумовлює її принципово нові засади розуміння безпосереднього буття моральності - приналежності людини до соціокультурної цілісності, дотримання звичаїв, системи набутих загальних значень. Зазначено, що, зважаючи на цю систему значень, людина інтерпретує свій досвід і свою поведінку. Розглянуто аспект моральності в життєвій програмі кожної окремої особистості. Досліджено історичні апріорі моральнісної культури сучасного західноєвропейського світу та форми моральної самореалізації особистості в Модерні та Постмодерні, обгрунтовано значущість і дієвість даної культури в контексті соціокультурної динаміки.

Розглянуто питання моральнісної самосвідомості в контексті досвіду кіномистецтва. Увагу приділено духовності сучасного кіномистецтва, кінематографічним традиціям кордоцентризму (любов, милосердя, справедливість, співчуття, співстраждання, прощення), а також проблемам влади, самотності, смерті та безсмертя.

Рассмотрены вопросы маральностного самосознания в контексте опыта киноискусства. Внимание уделено духовности современного киноискусства, кинематографическим традициям кордоцентризма (любовь, милосердие, справедливость, сочувствие, сострадание, прощение), а также проблемам власти, одиночества, смерти и бессмертия.

Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Розглянуто мораль як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну основу державотворчої діяльності людини, що виступає суб'єктом організаційно-політичних інтересів, потреб і духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. З'ясовано, що моральна мотивація державотворчої діяльності являє соблю складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, що визначають характер її нормотворчого спілкування в соціумі, мету та зміст державотворчої діяльності.

Проаналізовано чинники, змістовні елементи історичних трансформацій, які визначають структуру процесу осягнення феномена агресії в межах філософського дискурсу сучасності. Агресія - це детерміноване явище, яке в процесі еволюції значною мірою гіпертрофувалося. Поряд із нормативними здобутками культури, техніки, науки продовжують існувати жорстокість, насилля, агресія, які набувають найрізноманітніших форм свого вияву.

Розглянуто наріжні поняття моральнісної свідомості в контексті досвіду кіномистецтва. Досліджено етичне й естетичне світоставлення на перетині двох координат "І не залишилось нікого...". Наведено кінематографічні традиції кордецентризму (любов, справедливість, милосердя, співчуття, співстраждання, прощення). Висвітлено моральнісний сенс страждань. Увагу приділено проблемі смерті - безсмертя.

Проаналізовано зміни у етичній сфері життя людини, які відбулись із становленням масового суспільства, та продемонстровано відмінності між традиційною етикою та етикою ХХI ст. Зосереджено увагу на важливості формування почуття відповідальності у членів масового суспільства. Досліджено комунікативну сферу життя людини та основні зміни, які відбулись у ній під впливом технологічного поступу та глобалізації. Розглянуто поняття ековідповідальності, яке сформувалось під впливом глобальних трансформацій суспільства. Окреслено позитивні моменти впливу глобалізації та технологізації на життя людини.

Запропоновано аналіз стану культури етикету ХХ - початку ХХI ст. у радянському та пострадянському суспільстві, обгрунтовано роль знань з етикету репрезентацією універсального регулятора комунікації у суспільстві.

Предложен анализ состояния культуры этикета ХХ - начала ХХI вв. в советском и постсоветском обществе, а также обоснование роли знаний и умений по этикету в виде универсального регулятора коммуникации в обществе.

The analysis of the culture etiquette state in soviet and post soviet society of XXthe Ц the beginning of XXIst century and substantiation of the knowledge and skills role of etiquette as a universal regulator of communication in the society is represented

Проаналізовано філософсько-етичний феномен постмодернізму. Виявлено, що постмодернізм є одним з основних об'єктів дослідження сучасної західної та вітчизняної філософії. Даний феномен пов'язаний з усуненням Абсолюту. Пошук спільного онтологічного простору у філософії, етиці, естетиці постмодернізмі відкриває нові можливості переоцінки цінностей.

Проанализирован философско-этический феномен постмодернизма. Постмодернизм является одним из основных объектов исследования современной зарубежной и отечественной философии. Данный феномен связан с устранением Абсолюта. Поиск общего онтологического пространства в философии, этике, эстетике постмодернизма открывает новые возможности переоценки ценностей.

This article deals with postmodernism as a phenomenon of philosophy. Postmodern is the epochal shift in European and world culture. The postmodernism strong point is not the reflection of Subject (Consciousness, Reason, Mind), but the pre-reflective activity of an unconscious, collective or individual. Tracing a common anthological background for philosophy, ethics, aesthetics giving way to a new outlook on shared values.

Проаналізовано мораль як філософську категорію в історичному аспекті та виявлено значення моральності на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Проанализирована нравственность как философская категория в историческом аспекте и выявлено ёё значение на современном этапе развития украинского общества.

An attempt is made at the analysis of the morals as philosophical category in the historical aspect, as well as at the clearing up of the meaning of the morals at the modern stage of development of the Ukrainian society.