Вивчено категорію моральних цінностей суб'єктів ринку та досліджено феномен ринку не тільки з точки зору його доцільності, а й співвідношення в ньому критеріїв економічної ефективності та моральності. Наведено точки зору різних дослідників. Зазначено, що моральність є необхідною умовою ефективного функціонування ринку та виявляється у повазі до чужої власності, у встановленні моральних меж конкуренції, в економічній свободі.

Розглянуто соціокультурні трансформації духовності, обгрунтовано необхідність парадигмальних змін концепту духовності за сучасних умов. Розкрито суть поняття духовності, виявлено та обгрунтовано його філософський статус, доведено значущість духовності як необхідної умови самозбереження та саморозвитку особистості, суспільства, цивілізації. Висвітлено історичний досвід і філософські можливості осягнення духовності.

Рассмотрены социокультурные трансформации духовности, обоснована необходимость парадигмальных изменений концепта духовности в современных условиях. Раскрыта сущность понятия духовности, определен и обоснован его философский статус, доказана значимость духовности как необходимого условия самосохранения и саморазвития личности, общества, цивилизации. Освещен исторический опыт и философские возможности обозрения духовности.

Вивчено джерела становлення моральної культури та їх вплив на сучасну концепцію розвитку особистості. На основі історичних фактів розглянуто розвиток моральної культури як інтегрованої якості особистості, у якому відбиті моральні цінності суспільства, закріплені в почуттях.

На основе исторических фактов рассмотрено развитие нравственной культуры как интегрированного качества личности, в котором отражены нравственные ценности общества, закрепленные в чувствах.

In article on the basis of historic facts development of moral culture as integrated quality of the person in which the moral values of a society fixed in feelings are reflected is considered.

Розглянуто проблеми недостатньої визначеності методологічних засад дослідження суспільної моралі, недостатньої опрацьованості поняттєвого апарату, багатозначності слів, які застосовуються для опису й аналізу суспільної моралі.

Проаналізовано причини аморальної поведінки в контексті завдань віктимологічної профілактики. Запропоновано напрями роботи з формування моральної поведінки підростаючого покоління.

Розглянуто питання моральнісної самосвідомості в контексті досвіду кіномистецтва. Увагу приділено духовності сучасного кіномистецтва, кінематографічним традиціям кордоцентризму (любов, милосердя, справедливість, співчуття, співстраждання, прощення), а також проблемам влади, самотності, смерті та безсмертя.

Рассмотрены вопросы маральностного самосознания в контексте опыта киноискусства. Внимание уделено духовности современного киноискусства, кинематографическим традициям кордоцентризма (любовь, милосердие, справедливость, сочувствие, сострадание, прощение), а также проблемам власти, одиночества, смерти и бессмертия.

Розглянуто наріжні поняття моральнісної свідомості в контексті досвіду кіномистецтва. Досліджено етичне й естетичне світоставлення на перетині двох координат "І не залишилось нікого...". Наведено кінематографічні традиції кордецентризму (любов, справедливість, милосердя, співчуття, співстраждання, прощення). Висвітлено моральнісний сенс страждань. Увагу приділено проблемі смерті - безсмертя.

Проаналізовано підходи до вивчення проблеми цінностей і ставлення до власного вибору особистості. Виявлено різноманітні підходи до проблеми вивчення цінностей. Показано, що цінності лежать в основі здійснення власного вибору. Встановлено взаємозвязки цінностей особистості на рівні нормативних ідеалів і відношення до власного вибору.

Приведены результаты исследования ценностей культуры, их взаимосвязи с такими видами профессиональной мотивации, как внутренняя, внешняя положительная и внешняя отрицательная мотивация. Выявлены общие и культурно-специфические особенности взаимосвязи ценностей культуры с профессиональной мотивацией русских и немецких студентов.

Досліджено ціннісні орієнтації з позицій виділення основних підходів, що забезпечує цілісність і глибину розкриття проблеми. Ціннісні орієнтації як одне з центральних особистісних утворень виражають свідоме ставлення людини до соціальної дійсності і в цьому контексті визначають широку мотивацію її поведінки та створюють значний вплив на всі сторони життєдіяльності. Виділено загальнопсихологічний, характерологічний, соціально-культурологічний, екзистенціальний, онтогенетичний та особистісний підходи.