На основании литературных данных и собственных исследований автором создана и представлена схема заполнения емкостей памяти, имеющихся, согласно генотипу, в мозге животных, способных к обучению - у млекопитающих. Показано запечатление в мозговом веществе импульсного потока органа чувства, а также упорядочение содержания запечатленного.

Отмечено, что тревога и депрессия в значительной мере влияют на поведение человека и животных. Проведен междисциплинарный обзор существующих экспериментальных моделей в области тревожно-депрессивного поведения. Изучение нейробиологических и поведенческих маркеров тревоги и депрессии у животных позволит специалистам-клиницистам выяснить нейробиологическую основу и природу патогенеза этих состояний.

Зазначено, що тивога та депресія значною мірою впливають на поведінку людини та тварин. Здійснено міждисциплінарний огляд існуючих експериментальних моделей, які використовуються для дослідження тривожно-депресивної поведінки людини. Вивчення нейробіологічних і поведінкових маркерів тривоги та депресії у тварин дозволить фахівцям-клініцистам з'ясувати нейробіологічну основу та природу патогенезу цих станів.

Досліджено поведінкові характеристики і схильність експериментальних тварин до розвитку психічної депресії (ПД). Використовуючи методику тестування "піднятий хрестоподібний лабіринт", дану популяцію розділено на групи з різним рівнем активності. З огляду на те, що експериментальні тварини утримувалися за однакових умов з моменту народження, зроблено висновок, що схильність до розвитку ПД є генетично детермінованою. Застосовані моделі ПД вплинули на досліджувані популяції тварин. Модель іммобілізації виявилася більш твердою для експериментальних тварин, що підтверджувалося більш вираженим зниженням поведінкової активності пацюків у порівнянні із соціальною ізоляцією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю922.352.1-69 + П836.51

Рубрики:

Емоціі тварин (зародження "естетичних" почуттів у тварин

Адаптаційний синдром (стрес) тварин

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На моделі емоційного стресу у щурів досліджено порушення когнітивних процесів під час виконання умовно-рефлекторної реакції ухиляння. Показано значення орієнтовно-дослідницької реакції у відновленні когнітивних порушень загальної та емоційної активності під впливом алотрансплантації комплексу ембріональних тканин передніх відділів неокортексу і locus coeruleus.

На модели эмоционального стресса у крыс исследованы нарушения когнитивных процессов при выполнении условно-рефлекторной реакции избегания. Показано значение ориентировочно-исследовательской реакции в восстановлении когнитивных нарушений общей и эмоциональной активности под влиянием аллотрансплантации комплекса эмбриональных тканей передних отделов неокортекса и locus coeruleus.

Досліджено вміст норадреналіну, дофаміну та серотоніну у фронтальній корі та гіпокампі щурів з домінантним, урівноваженим та субмісивним типами поведінки. Вміст серотоніну в субмісивних самців був значно нижчим, ніж в урівноважених та домінантних. Вміст норадреналіну був зменшеним у домінантних та підвищеним у субмісивних особин порівняно з аналогічним показником в урівноважених щурів. Вміст дофаміну у фронтальній корі був меншим як у субмісивних, так і в домінантних щурів, а в гіпокампі - тільки у субмісивних самців порівняно з таким в урівноважених.

Исследованы особенности эмоциональных реакций и поведения старых крыс в тесте "открытого поля" в условиях самораздражения (изолированного или комбинированного с введением мелатонина) вентролатеральных и амбивалентных зон вентромедиального гипоталамуса. Самостимуляция и самостимуляция с введением мелатонина (6 сеансов) оказывали в основном активирующее влияние на систему позитивного эмоционального реагирования. Хроническое самораздражение оказывало модулирующее активирующее действие на церебральные механизмы отрицательного эмоционального поведения, повышало уровни двигательного возбуждения и "эмоциональности" (вегетативных поведенческих проявлений) у животных в тесте "открытого поля", что свидетельствовало о развитии эмоционально-стрессового состояния у экспериментальных крыс. Гипоталамическое самораздражение и введение мелатонина оказывали модулирующее тормозное влияние на систему отрицательного эмоционального подкрепления, уменьшая проявления психомоторного возбуждения, увеличивая показатели ориентировочно-поисковой (вертикальной) активности и количество эпизодов груминга, сокращая латентный период выхода из центра поля. Полученные результаты указывают на наличие у мелатонина анксиолитических и антистрессорных свойств, опосредуемых его влиянием на подкрепляющие системы мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю922.352.1

Рубрики:

Емоціі тварин (зародження "естетичних" почуттів у тварин

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ