Викладено погляд на природу психіки як процес взаємодії суб'єктів. Проаналізовано категорії взаємодії, суб'єкта, ідеального. Важливим фактором взаємодії визнано існування об'єктів, які являються носіями будь-якої інформації про суб'єктів; саме за допомогою цих об'єктів здійснюється акт взаємодії, тобто вони опосереднюють його. Розглянуто необхідність існування психіки як потреби взаєморегуляції життєдіяльності суб'єктів. Досліджено етапи розвитку психіки та їх залежність від характеру опосереднюючих об'єктів.

Розглянуто властивості основних нервових процесів, психологічну структуру темпераменту, функціональну асиметрію півкуль головного мозку. Викладено особливості визначення схильності до певного стилю керівництва, передбачуваних типів засвоєння інформації, а також стилю навчання та мислення.

Рассмотрены свойства основных нервных процессов, психологическая структура темперамента, функциональная ассиметрия полушарий головного мозга. Изложены особенности определения склонности к определённому стилю руководства, предусматривающих типов усвоения информации, а также стиля обучения и мышления.

Обговорено механізм дії ефірного масла лаванди на показники кардіодинаміки у процесі адаптації до навантажень, вплив різних типів погоди на показники мислення та працездатності дітей, нейрофізіологічні особливості мігрені у дітей. Наведено дані щодо нормалізуючого впливу фізичних вправ у разі захворювань органів травлення, розглянуто взаємозв'язок рівня інтелекту з функціональною рухливістю та силою нервових процесів, сенсомоторні функції у молоді з вадами слуху. Показано залежність успішності навчання від нейродинамічних властивостей нервової системи та психічних функцій, вікові особливості психофізіологічного стану, системи кровообігу у водіїв тощо.

Обсуждён механизм влияния эфирного масла лаванды на показатели кардиодинамики при адаптации к нагрузкам, а также воздействия разных типов погоды на мышление и трудоспособность детей, нейрофизиологические особенности мигрени у детей. Приведены данные относительно нормализующего влияния физических упражнений при заболеваниях органов пищеварения, рассмотрена взаимосвязь уровня интеллекта с функциональной подвижностью и силой нервных процессов, сенсомоторные функции у молодёжи с патологией слуха. Показана зависимость успеваемости, нейродинамических свойств нервной системы и психических функций, возрастные особенности психофизиологического состояния и системы кровообращения у водителей и др.

Розглянуто питання психофізіології функціональних станів людини. Наведено характеристику найпоширеніших ендо- та екзогенних впливів на функціональний стан, а також загальні уявлення про його зміни у процесі фізичного і розумового напруження. Висвітлено психофізіологічні особливості стану жіночого організму.

Рассмотрены вопросы психофизиологии функциональных состояний человека. Приведены характеристика наиболее распространенных эндо- и экзогенных влияний на функциональное состояние, а также общие представления об его изменениях в процессе физического и умственного напряжения. Освещены психофизиологические особенности состояния женского организма.

Досліджено динаміку психофізіологічних функцій у студентів різних спеціальностей: майбутніх юристів (31 осіб) і майбутніх вітчизняних лікарів (60 осіб) і студентів-іноземців (25 осіб). Результати досліджень показали, що нераціонально організований режим дня і робочого тижня (особливо відсутність належного рівня рухової активності) за умов тривалої розумової діяльності студентів різних спеціальностей негативно впливає на основні психофізіологічні функції, що забезпечують успішність навчання студентів.

Исследована динамика психофизиологических функций у студентов разных специальностей: будущих юристов (31 человек) и будущих отечественных врачей (60 человек) и студентов- иностранцев (25 человек). Результаты выполненных исследований показали, что нерационально организованный режим дня и рабочей недели (особенно отсутствие должного уровня двигательной активности) при длительной умственной деятельности студентов разных специальностей негативно влияет на основные психофизиологические функции, которые обеспечивают успешность обучения студентов.

Investigated dynamics of psycho-physiological parameters functions at the students of different specializations: the future lawyers (31 men) and future domestic doctors (60 men) and students of the foreigners (25 men). The results of the executed researches have shown, that the irrationally organized mode of day and working week at long intellectual activity of the students of different specializations negatively influences on basic psycho-physiological parameters, which provide successful teaching of the students.

Висвітлено аспекти психосоціальності людини та суспільства, проаналізовано закони доглибинної психіки. Розглянуто питання фрактальної психології в контексті функціонування індивідної психіки. Розкрито роль соцієтального психофракталу в системі колективної психіки, визначено архетипні та соціально-організаційні патерни як специфічні механізми взаємодії колективної та індивідної психіки. Описано соціально-психологічні функції політичної влади, базові функції ідеології, феномен страху як фрактальний механізм структурування та функціонування політичної еліти.

Освещены аспекты психосоциальности человека и общества, проанализированы законы доглубинной психики. Рассмотрены вопросы фрактальной психологии в контексте функционирования индивидной психики. Раскрыта роль социетального психофрактала в системе коллективной психики, определены архетипные и социально-организационные патерны как специфические механизмы взаимодействия коллективной и индивидной психики. Описаны социально-психологические функции политической власти, базовые функции идеологии, феномен страха как фрактальный механизм структурирования и функционирования политической элиты.

Рассмотрены вопросы психофизиологии функциональных состояний человека, приведена характеристика наиболее распространенных эндогенных и экзогенных влияний на функциональное состояние организма. Освещены психофизиологические аспекты адаптаций организма. Проанализированы психофизиологические особенности состояний организма в процессе протекания и изменений биологических ритмов, а также депрессивных состояний.

Розкрито психофізіологічні та психогігієнічні засади оптимізації навчально-виховного процесу в закладах освіти різного типу. Проаналізовано особливості психофізіологічного статусу особистості інженера-педагога в динаміці різноступеневої професійної освіти, емоційного вигоряння менеджерів з різним рівнем самоактуалізації. Розглянуто умови формування професійної рефлексії вчителів. Висвітлено проблему емоційної саморегуляції в контексті підготовки студентів до професійної діяльності. Описано методи оптимізації та корекції психофізіологічного стану студентів, сенсомоторні реакції у студентів-першокурсників з різним особистісним адаптаційним потенціалом. Визначено мотивацію соціальної активності студентів у процесі професійного становлення, мнемічні функції як компоненти їх психофізіологічної готовності до професійної діяльності. Наведено методичні рекомендації щодо формування відповідального ставлення у студентів до вивчення іноземної мови як важливого чинника успішної кар'єри.

Раскрыты психофизиологические и психогигиенические основы оптимизации учебно-воспитательного процесса в учебных заведениях разного типа. Проанализированы особенности психофизиологического статуса личности инженера-педагога в динамике разноступенчатого профессионального образования, эмоционального выгорания менеджеров с разным уровнем самоактуализации. Рассмотрены условия формирования профессиональной рефлексии учителей. Освещена проблема эмоциональной саморегуляции в контексте подготовки студентов к профессиональной деятельности. Описаны методы оптимизации и коррекции психофизиологического состояния студентов, сенсомоторные реакции у студентов-первокурсников с разным личностным адаптационным потенциалом. Определены мотивация социальной активности студентов в процессе профессионального становления, мнемические функции как компоненты их психофизиологической готовности к профессиональной деятельности. Приведены методические рекомендации относительно формирования ответственного отношения у студентов к изучению иностранного языка как важного фактора успешной карьеры.

Висвітлено психосоціальні аспекти адаптації учнів до сучасних навчальних технологій у школах першого ступеня, психологічні аспекти розвитку в учнів інтересу до виробничої діяльності. Проаналізовано особливості розвитку мислення педагогів у процесі професійної підготовки та фахової діяльності, психологічні особливості конфліктологічної підготовки учителів, розкрито суть, структуру та зміст їх профорієнтаційної компетентності. Визначено особистісний егоцентризм як чинник емоційного вигоряння у шкільних психологів. Описано специфіку операцій внутрішнього програмування та граматичного структурування у дітей старшого дошкільного віку. Розглянуто питання оптимізації психофізіологічної готовності студентів до педагогічної діяльності.

Освещены психосоциальные аспекты адаптации учеников к современным учебным технологиям в школах первой степени, психологические аспекты развития у учеников интереса к производственной деятельности. Проанализированы особенности развития мышления педагогов в процессе профессиональной подготовки и деятельности, психологические особенности конфликтологической подготовки учителей, раскрыты сущность, структура и содержание их профориентационной компетентности. Определен личностный эгоцентризм как фактор эмоционального выгорания у школьных психологов. Описана специфика операций внутреннего программирования и грамматического структурирования у детей старшего дошкольного возраста. Рассмотрены вопросы оптимизации психофизиологической готовности студентов к педагогической деятельности.

Висвітлено проблеми загальної та прикладної психофізіології. Розглянуто методи психофізіологічних досліджень, зокрема, реєстрації показників електричної активності шкіри, серцево-судинної системи, реакції очей. Розкрито загальні властивості сенсорних процесів, нейрофізіологічні механізми сенсорних систем зору, слуху, шкіри, кістково-м'язового апарату, смаку, нюху. Наведено дані щодо психофізіології уваги, пам'яті, мовлення, мислення, емоцій. Висвітлено питання щодо змінених станів свідомості, значення сну, класифікації рухів, працездатності, психічного стану людини. Викладено загальні поняття про адаптацію, її види, загальні закономірності й адаптаційні можливості.

Освещены проблемы общей и прикладной психофизиологии. Рассмотрены методы психофизиологических исследований, в частности, регистрации показателей электрической активности кожи, сердечно-сосудистой системы, реакции глаз. Раскрыты общие свойства сенсорных процессов, нейрофизиологические механизмы сенсорных систем зрения, слуха, кожи, костно-мышечного аппарата, вкуса, нюха. Приведены данные о психофизиологии внимания, памяти, речи, мышления, эмоций. Освещены вопросы, касающиеся измененных состояний сознания, значения сна, классификации движений, трудоспособности, психического состояния человека. Изложены общие понятия об адаптации, ее видах, общих закономерностях и адаптационных возможностях.

Охарактеризованы направления теоретической психологии на основе идей и междисциплинарных подходов моделирования психологических явлений, трансформированных в контексте системного синтеза. Указано, что при рассмотрении человека как открытой в информационном пространстве системы определяется связь раздражений внешней среды и формируемых мозгом ощущений. Акцентировано внимание на аналогии работы памяти с квантовым принципом и иерархией энтропия - информация. Установлена связь объективных внутренних характеристик памяти человека и внешних субъективных (основанных на результатах тестов).

Розглянуто теоретико-методологічні та методичні засади психосоматики. Висвітлено проблему зв'язку душі та тіла в історії філософії. Увагу приділено психологічному аналізу тілесних захворювань, методам психодіагностики у психосоматиці, психотерапевтичним підходам до подолання психосоматичних розладів. Розкрито особливості психологічного аналізу захворювань серцево-судинної, дихальної, сечостатевої, ендокринної та імунної систем, шкіри, опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та харчової поведінки.

Рассмотрены теоретико-методологические и методические основы психосоматики. Освещена проблема связи души и тела в истории философии. Уделено внимание психологическому анализу телесных заболеваний, методам психодиагностики в психосоматике, психотерапевтическим подходам к преодолению психосоматических нарушений. Раскрыты особенности психологического анализа заболеваний сердечно-сосудистой, дыхательной, мочеполовой, эндокринной и иммунной систем, кожи, опорно-двигательного аппарата, желудочно-кишечного тракта и пищевого поведения.

У сучасний період, на тлі динамічних змін соціальних і природних процесів, усе більш актуальними стають дослідження психофізичної природи людини як основного показника його адаптаційної здатності. Системний підхід дозволяє розглядати психофізичні стани людського організму як сукупність синхронно взаємозалежних системних процесів, що обумовлюють формування просторово-часової структури функціональних станів.

В настоящее время, на фоне динамичных изменений социальных и природных процессов, всё более актуальными становятся исследования психофизической природы человека, как основного показателя его адаптационной способности. Системный подход позволяет рассматривать психофизические состояния человеческого организма как совокупность синхронно взаимосвязанных системных процессов, обусловливающих формирование пространственно-временной структуры функциональных состояний.

Now, against the backdrop of the dynamic change of social and natural processes are becoming increasingly pressing psychophysical studies of human nature, a key indicator of its adaptive capacity. Systematic approach addresses the psychophysical condition of the human body as a set of interconnected synchronous system processes, resulting in the formation of spatial-temporal structure of functional states.

Освещены современные теоретико-методологические подходы к изучению феномена телесности в психологии. Раскрыта сущность телесного образа-Я как категории психологического исследования. Проведен социокультурный анализ телесности в историко-культурном аспекте. Дано теоретико-методологическое обоснование исследования методов интегративной телесно-ориентированной психотерапии (ИТОП). Рассмотрены психосоматические феномены телесности, изложены результаты экспериментально-эмпирического исследования влияния методов ИТОП на динамику личностных образований.

Висвітлено теоретико-методологічні та практичні основи психофізіологічного забезпечення готовності студентів до педагогічної діяльності (ПД). Проаналізовано особливості психофізіологічної готовності студентів (ПГС) до ПД за сучасних умов. Наведено методичні рекомендації щодо оптимізації ПГС до ПД. Проведено теоретичний аналіз деяких компонентів ПГС до ПД, зокрема, мислення, пам'яті, уваги, саморегуляції, інформативної та психомоторної готовності, темпераментних властивостей. Запропоновано методику психогігієничного прогнозування та програмування.

Освещены теоретико-методологические и практические основы психофизиологического обеспечения готовности студентов к педагогической деятельности (ПД). Проанализированы особенности психофизиологической готовности студентов (ПГС) к ПД в современных условиях. Приведены методические рекомендации к оптимизации ПГС к ПД. Проведен теоретический анализ некоторых компонентов ПГС к ПД, в частности, мышления, памяти, внимания, саморегуляции, информативной и психомоторной готовности, темпераментных свойств. Предложена методика психогигиенического прогнозирования и программирования.

Розглянуто поняття "душа" і "дух". У першу чергу, це пов'язано з розширенням психологічною наукою кола своїх досліджень, які сьогодні включають не тільки інструментально-операційні, структурно-функціональні, діяльнісно-поведінкові, але й ціннісно-смислові, соціокультурні, інтимно-особистісні, індивідуально-неповторні, душевно-духовні характеристики психічного життя.

Уперше запропоновано під час здійснення психофізіологічного забезпечення діяльності використовувати загальний для різних її видів алгоритм, а також враховувати адаптаційні можливості людини як суб'єкта діяльності. Досліджено питання щодо застосування методу самооцінки для діагностики та оптимізації психофізіологічного стану людини. Розроблено новий підхід до визначення адаптаційних типів з урахуванням стабільності та величини діагностичних показників, що характеризують психофізіологічний стан, а також індивідуального рівня адаптаційних можливостей людини в аспекті співвідношення між індивідуально сприйнятливими та дезадаптаційними факторами. Проаналізовано соціально-психологічні та психофізіологічні особливості діяльності, визначено адаптаційно вагомі фактори для учнів, студентів і вчителів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження проблеми визначення суб'єктивних чинників тілесного розвитку людини. На підставі аналізу існуючих підходів щодо вивчення загальносоматичного розвитку та його взаємодії з життєвим шляхом виокремлено напрями їх взаємовпливу. Запропоновано модель взаємодії життєвого шляху та загальносоматичного розвитку, в якій поряд з традиційними групами детермінант враховано вплив суб'єктивних чинників життєвого шляху (таких як внутрішня, особистісна, життєва позиція) на загальносоматичний розвиток. Емпірично досліджено позицію особистості відносно свого становища (статусу) в соціальній струтурі як детермінанти образу тіла та тілесного розвитку. Наведено характеристику тілесного розвитку як феномену соматичного розвитку. Визначено детермінанти, структуру та функції образу тіла як чинника тілесного розвитку людини. Встановлено значення образу тіла для регуляції тілесного розвитку людини за умов його детермінації такими внутрішніми чинниками, як позиція щодо соціального статусу, цілісність або ушкодженість тіла. З'ясовано, що за наявності активно-перетворювальної позиції щодо соціального статусу вплив образу тіла на дії відносно тіла залежить від ушкодженості тіла. Доведено, що для пасивно-пристосувальної позиції уявлення, переживання та оцінювання тіла пов'язані з пристосуванням до соціальних вимог, настановлення та дії щодо тіла спрямовані на уникнення фізичних навантажень у праці.

Досліджено біологічні основи формування індивідуальних психофізіологічних властивостей особистості. Розкрито роль індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності людини у процесі професійного становлення особистості. Визначено особливості формування психофізіологічних функцій за умов дії різних факторів, висвітлено психофізіологічні аспекти розумової та фізичної працездатності людини. Описано пристосувальні реакції імунної системи за умов слухової сенсорної депривації. Проаналізовано вплив додаткової вітамінізації на показники психоемоційного профілю. Розкрито особливості церебральної гемодинаміки вертебрально-базилярної системи у дітей віком 8 - 12-ти років з дитячим церебральним паралічем. Виявлено взаємозв'язок між розумовою та фізичною працездатністю у студенток військового технічного ВНЗ. Висвітлено диференціально-психологічні аспекти професійного відбору з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей нервової діяльності. Досліджено зв'язок основних нервових процесів з вегетативними реакціями серцевого ритму та гемодинаміки головного мозку під час виконання розумової роботи різного ступеня складності. Розглянуто психофізіологічні чинники адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ.

Исследованы биологические основы формирования индивидуальных психофизиологических свойств личности. Раскрыта роль индивидуально-типологических свойств высшей нервной деятельности человека в процесе профессионального становления личности. Определены особенности формирования психофизиологических функций в условиях действия различных факторов, освещены психофизиологические аспекты умственной и физической трудоспособности человека. Описаны адаптивные реакции иммунной системы в условиях слуховой сенсорной депривации. Проанализировано влияние дополнительной витаминизации на показатели психоэмоционального профиля. Раскрыты особенности церебральной гемодинамики вертебрально-базилярной системы у детей в возрасте 8 - 12-ти лет с детским церебральным параличем. Выявлена взаимосвязь между умственной и физической трудоспособностью у студенток военного технического ВУЗ. Освещены дифференциально-психологические аспекты профессионального отбора с учетом индивидуально-типологических особенностей нервной деятельности. Исследована связь основных нервных процессов с вегететативными реакциями сердечного ритма и гемодинамики головного мозка при выполнении умственной работы различной степени сложности. Рассмотрены психофизиологические факторы адаптации студентов-первокурсников к обучению в ВУЗ.