Зазначено, що ідея використання духовних ресурсів індивідів і членів творчих груп є однією з найевристичніших і продуктивних у сучасній психології та соціальній педагогіці. Ця ідея інтенсивно розроблялася в багатьох духовних течіях минулого та сьогодення: дзен-буддизмі, ранньому християнстві, окультизмі, містиці, гуманістичній психології та нейролінгвістичному програмуванні. Визначено, що нейролінгвістичне програмування становило своєрідний синтез всіх попередніх моделей розв'язання проблем і стало своєрідною десакралізацією їх.

Висвітлено питання системного аналізу психологічних аспектів педагогічної праці. Розглянуто структуру професійної діяльності педагога, психологію стосунків і роль особистості вчителя у навчально-виховному процесі. Викладено основи педагогічного спілкування. Вивчено проблему педагогічних конфліктів, запропоновано шляхи їх подолання. Досліджено педагогічну техніку як елемент майстерності вихователя.

Установлено відмінності у прояві вольових якостей студентів з різною навчально-професійною спрямованістю залежно від терміну навчання у вищому навчальному закладі та статі. Визначено типи особистостей за проявом даних якостей, а саме: самодостатньо-впевнений, цілеспрямовано-наполегливий, саморегулятивний, ініціативно-імпульсивний, рішуче-сміливий, пасивно-слабовільний. Розроблено систему засад цілеспрямованого розвитку та корекції вольових якостей з метою формування засад вольової регуляції у студентів, для забезпечення здатності їх свідомого використання за різних життєвих ситуацій та для подальшого вдосконалення особистісних якостей. Результати апробації зазначеної системи показали її ефективність щодо позитивних змін у прояві вольових якостей студентів.

На основі системно-структурного моделювання професійної діяльності військових спеціалістів і даних психодіагностичного дослідження вивчено ефективність професійного психологічного відбору курсантів. Подано створені акмеограми офіцера-організатора загальновійськового тилового забезпечення й офіцера з експлуатації та ремонту озброєння і техніки. Виявлено рівень сформованості, динаміку та закономірності розвитку професійно важливих якостей курсантів досліджуваних. Розроблено систему критеріїв, діагностичну таблицю й алгоритми оцінки та прогнозування професійної придатності курсантів до навчання у вищому військовому навчальному закладі та подальшої військово-професійної діяльності.

З'ясовано сучасний стан проблеми стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності у теоретичному та практичному аспектах. Розкрито суть поняття "стимулювання активності до фізкультурної діяльності". Визначено критерії та рівні сформованості даної активності. Розроблено систему заходів з метою стимулювання активності студентів до цієї діяльності й експериментально перевірено її ефективність. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють активізації студентів до фізкультурної діяльності.

Визначено й обгрунтовано сутність і структуру поняття педагогічної культури у слухачів-прикордонників як важливого фактора військово-професійної підготовки. Розроблено систему формування педагогічної культури на основі педагогічного впливу на особистість слухача протягом усіх років навчання в Академії.

Зазначено, що зміни сучасного суспільства об'єктивно визначають місце освіти в епіцентрі багатьох проблем суспільства, тому актуальності набуває проблема психолого-педагогічного. Пошук шляхів проектування освіти став однією зі спроб у вирішенні проблеми формування цілісної особистості. Головним у цьому процесі є ті компоненти освіти, які породжують у людини прояви суб'єктної позиції, розкривають її психологічні ресурси, розвивають освітні установки та орієнтації.

Актуалізовано проблему виховної роботи у ВТНЗ як такої, що безпосередньо впливає на формування повноцінної особистості майбутнього інженера. Проаналізовано стан психолого-педагогічного підходу (ППП) в процесі виховної діяльності студентів ВТНЗ (цілеспрямована та регулярна виховна робота практично відсутня). Визначено основні ППП у вихованні. Розкрито психологічні та педагогічні особливості навчально-виховного процесу у ВТНЗ. Спроектовано психолого-педагогічну схему (модель) виховання студентської молоді з використанням засобів художньої виразності. Відзначено, що за Болонською угодою, викладач повинен виступати як тьютор (англ. опікун), індивідуальний і груповий психолог, радник, консультант у виборі професійного шляху, координатор із прав молоді. Наголошено, що викладач повинен втілювати найкращі здобутки педагогічної науки, поєднувати в собі високу культуру, педагогічні здібності, майстерність і професіоналізм.

Актуализирована проблема воспитательной работы во ВТУЗ как непосредственно влияющая на формирование полноценной личности будущего инженера. Проанализировано состояние психолого-педагогического подхода (ППП) в процессе воспитательной деятельности студентов ВТУЗ (целенаправленная и регулярная воспитательная работа практически отсутствует). Определены основные ППП в воспитании. Раскрыты психологические и педагогические особенности учебно-воспитательного процесса во ВТУЗ. Спроектирована психолого-педагогическая схема (модель) воспитания студенческой молодежи с использованием средств выразительности. Отмечено, что по Болонскому соглашению, преподаватель должен выступать как тьютор (англ. опекун), индивидуальный и групповой психолог, советник, консультант в выборе профессионального пути, координатор по правам молодежи. Отмечено, что преподаватель должен воплощать лучшие достижения педагогической науки, сочетать в себе высокую культуру, педагогические способности, мастерство и профессионализм.

The author considers the importance of psychological and pedagogical peculiarities of the educational process at a higher technical educational institution, and determines main components of the pedagogical activity that support of the development andformation of a harmoniously developed personality.

Розглянуто спадщину Т.Г. Шевченка з метою створення психологічного простору для формування особистості захисника Батьківщини в роботі зі студентами, чиїм професійним інтересом повинен стати захист країни. Теоретико-методологічною основою дослідження обрано культурно-мистецький підхід до проблеми формування захисника країни, за якого головними детермінантами формування особистості захисника вважається культура його народу, представлена різними видами мистецтва, а метою - створення особливого стану душі, що забезпечує бажання захищати свою країну. Показано можливості покращення якості підготовки нового покоління захисників країни шляхом здійснення психолого-педагогічної роботи з молоддю як майбутніми захисниками країни (студентами - майбутніми офіцерами запасу та вчителями предмету "Захист Вітчизни" в загальноосвітній школі) на основі спадщини Т.Г. Шевченка.

Рассмотрено творческое наследие Т.Г. Шевченко с целью создания психологического пространства для формирования личности защитника Отечества в работе со студентами, чьим профессиональным интересом должна стать защита страны. Теоретико-методологической основой исследования избран культурно-художественный подход к проблеме формирования защитника Отечества, при котором главными детерминантами формирования личности защитника считается культура его народа, представленная различными видами искусства, а целью - создание особого состояния души, обеспечивающего желание защищать свою страну. Показаны возможности улучшения качества подготовки нового поколения защитников Отечества путем осуществления психолого-педагогической работы с молодежью - будущими защитниками страны (студентами - будущими офицерами запаса и учителями предмета "Защита Отечества" в общеобразовательной школе) на основе наследия Т.Г. Шевченко.

It's considered T.H. Shevchenko' heritage to create a psychological space for identity formation Defender in working with students whose professional interest should be to protect the country. Theoretical and methodological basis of research elected cultural-artistic approach to the problem of the formation of defender of the country in which the main determinants of personality formation defender is considered culture of its people, represented by different kinds of art, but a goal - the creation ofa special state of mind, ensuring the desire to defend their country. The possibilities of improving the quality of training a new generation of defenders of the country through the implementation of psychological and educational work with youth as the future defenders of the country (students - future reserve officers and teachers of the subject "Protection of the Fatherland" in a secondary school) based on T.H. Shevchenko' heritage.

Зроблено теоретичний аналіз комунікативних концепцій різного рівня перекладу, а саме: на рівні фонеми, графеми, морфем, словосполучень, речень. За допомогою контент-аналізу досліджено варіанти стратегій перекладу за такими показниками: калькування, транскодування, смисловий розвиток, логічні операції, контекстуальна догадка, імпровізація, відмова від прийняття рішень. Наведено приклади перекладу синтагм, речень, в яких акцентовано увагу на вказаних помилках. Констатовано локальну обмеженість встановлених стратегій в контексті усвідомлення неможливості поєднання кожної з них студентами і які не змогли реалізуватися внаслідок суб’єктивних (обмежений час, відсутність словників) та об’єктивних чинників. Перспективними, на думку автора статті, є глобальні та локальні стратегії перекладу та включення їх до змісту навчання майбутніх перекладачів.

Сделан теоретический анализ коммуникативных концепций разного уровня перевода, а именно: на уровне фонемы, графемы, морфемы, синтагмы. С помощью контент-анализа исследованы варианты стратегий перевода по следующим показателям: калькирование, транскодирование, смысловое развитие, логические операции, контекстуальная догадка, импровизация, отказ от принятия решений. Приведены примеры перевода синтагм, предложений, в которых акцентировано внимание на указанных ошибках. Констатирована локальная ограниченность установленных стратегий в контексте осознания невозможности сочетания каждой из них студентами и невозможности реализоваться в результате взаимообусловленности субъективных (ограниченное время, отсутствие словарей) и объективных факторов. Перспективными, по мнению автора, могут быть исследование глобальных и локальных стратегий перевода, а также включение их в содержание обучения будущих переводчиков.

Made a theoretical analysis of communicative concepts of different levels of translation, namely at the level of the phoneme, grapheme, morphemes, phrases, sentences. Using content analysis research options strategies of translation.

Теоретично обгрунтовано проблеми внутрішньоособистісних конфліктів (ВОК) у контексті професійного вигоряння (ПВ) вчителів. Визначено методи психодіагностики та корекції ВОК, що є умовою подолання ПВ у вчителів. Розкрито поняття ВОК та ПВ. Проаналізовано особливості професійної діяльності вчителів. Запропоновано концептуальну модель дослідження вчителів на предмет виявлення ВОК у контексті ПВ. Вивчено особливості прояву ВОК у вчителів, що переживають ПВ. Розроблено та експериментально перевірено корекційну програму розв’язання ВОК як умову подолання ПВ у вчителів.

Поглиблено наукові уявлення про значення ціннісно-смислової сфери у професійному становленні майбутнього фахівця дошкільної освіти й уточнено поняття про відповідну сферу як системну сукупність цінностей та особистісних смислів, що цілісно впливають на розвиток інших складових життєдіяльності людини. Обгрунтовано структурно-динамічну модель ціннісно-смислової сфери майбутніх вихователів у контексті провідних чинників та змісту їх первинної професіоналізації. Досліджено психологічні закономірності динаміки ціннісно-смислової сфери студентів упродовж навчання. Встановлено два базові ціннісно-смислові типи майбутніх вихователів дітей дошкільного віку: "Орієнтація на дитину та підлаштування під інших" й "Орієнтація на кар'єрний ріст і досягнення власних цілей". Розроблено програму тренінгу з метою оптимізації та гармонізації формування ціннісно-смислової сфери майбутніх вихователів ДНЗ.

Здійснено теоретико-емпіричне обгрунтування толерантної компетентності педагога. Мета роботи - теоретичне обгрунтування та емпірична верифікація толерантності педагога засобом операціоналізації мотиваційно-смислових індикаторів толерантної компетентності та механізмів її функціонування залежно від стажу його професійної діяльності. Методи. Основними методами дослідження є теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація), емпіричні (бесіда, спостереження, тестування), методи математичної статистики (дискримінантний аналіз, критерій Краскела-Уолеса, факторний аналіз, множинний регресійний аналіз). Результати. У ході теоретичного узагальнення основних тенденцій і концепцій вивчення професійної толерантності запропоновано теоретичну модель структурної організації професійної толерантності педагога, у якій виокремлено когнітивно-інформативний, емоційно-регуляційний, особистісно-комунікативний та поведінково-нормативний компоненти й зазначено операційно-смисловий, рефлексивно-смисловий, мотиваційно-регуляційний та мотиваційно-контролюючий модуси їх продуктивного функціонування. Емпірично експліковано зміст прояву професійної толерантності засобом операціоналізації мотиваційно-смислових індикаторів толерантної компетентності в емоційно-раціональній, автономно-безкорисливій, статусно-нормативній та інтелектуально-продуктивній формах і механізми їх функціонування (адаптаційно-ідентифікаційний, ідентифікаційно-моральний, морально-продуктивний, продуктивно-адаптаційний) залежно від стажу професійної діяльності педагогів. Висновки: у висновках зазначено, що зосередження уваги на виокремлених механізмах функціонування толерантної компетентності педагога дасть змогу визначити адекватний вплив мотиваційно-смислової детермінації на систему професійної саморегуляції фахівця.

Розглянуто проблеми психологічного узмістовлення якості вищої освіти та ефективності розвивальної взаємодії викладача і студентів в умовах інформаційного суспільства. Здійснено системне методологічне, теоретичне та емпіричне обґрунтування поетапного розгортання модульно-розвивальної взаємодії в освітньому просторі сучасного ЗВО, що має полірівневу організацію та функціонально оптимізує особистісне зростання і професійний розвиток учасників освітнього процесу. Розв’язання цієї проблеми досягнуто шляхом аргументованого розкриття системи психологічних характеристик модульно-розвивальної взаємодії як комплементарного взаємодоповнення її періодів, етапів, механізмів, стилів, умов, інструментів, змістового наповнення, структурних і функціональних особливостей.

Теоретично обґрунтуванню та емпірично вивчено переживання фрустрації майбутніми психологами (далі – МП) к суб'єктивного, внутрішньо опосередкованого емоційного стану негативної модальності, що виникає у ситуації емоційної депривації значущих потреб і продукує відповідну фрустраційну реакцію, диференційовану за спрямованістю вияву та типом фіксації. Розроблено на засадах суб'єктно-діяльнісного підходу структурно-функціональну модель переживання фрустраційних станів суб'єкта освітньо-професійної діяльності, за якою змістовий складник фрустрації переноситься з системи потреб суб'єкта в систему його актуальних емоційних станів та поведінкових реакцій. Досліджено соціальний та особистісний типи детермінації фрустрації МП у контексті співвідношення ''зовнішнього та внутрішнього'' профілю фрустраційних переживань. Представлено особливості прояву фрустрації МП у таких стійких емоційно-поведінкових характеристиках, як ригідність, дратівливість, тривожність, агресивність, переживання фрустрації полягає у реалізації фрустраційної реакції переважно екстрапунітивної спрямованості. Розроблено програму психокорекції фрустраційних переживань, апробовано комплекс психотехнологій, спрямованих на активізацію фрустраційної толерантності як особистісного ресурсу МП.