В основу словаря положен многолетний опыт личной аналитической практики, а также работы Фрейда, Юнга, Штекеля, Холла, Адлера, Якоби, Уитмонта, Лайярда, Лакана, Гутейла, Э.Эриксона, Монегетти и представителей школ семиологического, мифологического и структурно-антропологического анализа. Анализируются символы сновидений, дается смысловая интерпретация сюжета сновидения или фантазии. В основе интерпретации символов лежат психологический, биологический, этнологический и традиционный психоаналитический подходы. Приводятся методики трансформации сновидений при ночных ужасах и кошмарах.

Охарактеризовано постать М.Я. Грота як основоположника наукової вітчизняної психології. Розглянуто сновидіння як предмет наукового аналізу. На підставі узагальнення філософських праць, а також чисельних прикладів різних сновидінь запропоновано природничо-наукову концепцію розуміння даного феномену. Наведено перелік наукових праць науковця.

Охарактеризована личность Н.Я. Грота как основоположника научной отечественной психологии. Рассмотрены сновидения как предмет научного анализа. На основе обобщения философских материалов, а также многочисленных примеров различных сновидений предложена естественно-научная концепция понимания данного феномена. Приведен перечень научных трудов ученого.

Розкрито теоретичні аспекти прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняній літературознавчій науці висвітлено конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору з виходом на мікрорівень. Проаналізовано мікрообрази сновидного походження у творчості Ліни Костенко, зокрема, в її романі "Берестечко". Розглянуто архетипи Аніми / Анімусу як кореляти мікрообразів фемінно-маскулінного типу. Увагу приділено зовнішньо-внутрішній діяльності мікрообразів: архетипам Персони (Маски) / Тіні та способам їх вираження.

Раскрыты теоретические аспекты прикладного психоанализа. Впервые в отечественной литературоведческой науке освещена конструктивная методология психоаналитического исследования художественного произведения с выходом на микроуровень. Проанализированы микрообразы сновидного происхождения в творчестве Лины Костенко, в частности, в ее романе "Берестечко". Рассмотрены архетипы Анимы / Анимусы как корреляты микрообразов феминно-маскулинного типа. Внимание уделено внешне-внутренней деятельности микрообразов, архетипам Персоны (Маски)/Тени и способам их выражения.

Рассмотрена природа сновидений и различные подходы в изучении сна, а также влияние сновидений на личность. Изучение сновидений способно пролить свет на многие тайны и загадки сознания, психического состояния личности. Практическая работа со сновидениями субъекта, как показывает накопленный опыт, является эффективной, лояльной и перспективной. Изучение и использование сновидений на практике таит в себе неисчерпаемые возможности и перспективы.

Досліджено феноменологію процесів порушення символізації у контексті сновидінь та фантазмів. Акцентовано увагу на тому, що уві сні відбувається не стільки спотворення несвідомого змісту, скільки спроба його вияву, символізування, яка може бути невдалою. Доведено, що враження символізації уві сні детермінує зростання фантазматичної активності суб'єкта.

Исследована феноменология процессов нарушения символизации в контексте сновидений и фантазмов. Акцентировано внимание на том, что во сне происходит не столько искажение несознательного содержания, сколько попытка его выявления, символизации, которая может оказаться неудачной. Доказано, что символизация во сне детерминирует рост фантазматической активности субъекта.

The article deals with the phenomenology of processes of infringement of symbolization in a context of dreams and phantasm sphere. The attention that in dream occurs not so much distortion of the irresponsible maintenance, how many attempt of its revealing, symbolization, which can appear unsuccessful, is stressed. It is proved, that defeat символизации in dream determines growth of fantazmatic activity of the subject.

Акцентировано внимание на вопросе природы сновидений, основных подходах и общих принципах интерпретации снов. Показано, что изучение сновидений способно раскрыть многие тайны и загадки сознания, психического состояния личности. Приведены примеры изучения и использования сновидений, которые проводятся в научной и духовной областях. Отмечено, что по мере разгадки тайн, связанных со сновидениями, их толкованием, открываются сокровенные процессы деятельности бессознательного.

Акцентовано увагу на питанні природи сновидінь, основних підходах і загальних принципах інтерпретації снів. Показано, що вивчення сновидінь здатне розкрити багато таємниць і загадки свідомості, психічного стану особистості. Наведено приклади вивчення і використання сновидінь, які проводяться в наукових і духовних аспектах. Зазначено, що у міру розкриття таємниць, пов'язаних з сновидіннями, їх тлумаченням, відкриваються сокровенні процеси діяльності несвідомого.

The article analyzes the nature of dreams, basic approaches and general principles of interpreting dreams. The study of dreams enables revealing many secrets and mysteries of consciousness, psychic states of personality. Practical work (correction, psychotherapy) with dreams of a subject, as accumulated experience shows, is effective, loyal and perspective. Studying and using dreams in practice includes inexhaustible possibilities and prospects. It is an area of still unexplored scientific ways whichcan bring а researches to a discovery and revealing personal innermost secrets.

Рассмотрена проблема константности сновидения. Проведено сравнение древних подходов к сновидению с психоаналитическим. Обоснована гипотеза, что сущность сновидений незначительно меняется по прошествии веков.

Виявлення неповноти мови опису феномену сну, суб'єктивний характер реальності сновидінь, проблема розмежування сну та уяви - це далеко не повний перелік того, чому сон викликає зацікавлення і водночас дослідницьку відстороненість. Явище сну є одним із тих, яке залишається до кінця не з'ясованим. У ситуації сучасності, коли кінематограф рясніє візуальним контентом сюрреалістичних зображень, де сон та реальність зливаються в єдину химеру сновидінь, коли література, як і раніше, перевантажена сюжетами поетики кафкіанського сну, а нейрофізіологія намагається з'ясувати, яке місце займає сон в структурі свідомості людини, спроби філософського аналізу даного явища є надзвичайно актуальними. Адже саме філософія здатна провести всебічну "діагностику" та віднайти інструментарій для пояснення даного феномену. У вирішенні проблеми природи сну та інтерпретації сновидінь сьогодні можна констатувати очевидну методологічну кризу, оскільки, незважаючи на наявні різнопланові підходи і концепції, відсутня узгодженість між ними, а найголовніше - відсутнє розуміння онтологічного статусу реальності сновидінь. А відповідно, є відсутнім і сутнісне визначення того, чим є сон загалом. У сучасності є тенденція до розмежування сну та сновидіння. Межа цих явищ пролягає між деконструктивістською тенденцією до розчленування, знищення суб'єкта на користь знаку та конструюванням суб'єктивності на основі дискурсивних практик. Відповідно, виникає вона завдяки тому, що саме явище сну залишають на розсуд "фізіології", а сновидіння використовують задля опису чи як засіб мови. Щодо філософії, то вона розглядає сон з боку реальності та уяви.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю961-953.6

Рубрики:

Проблеми сну і сновидінь

Шифр НБУВ: РА444081 Пошук видання у каталогах НБУВ