Розкрито ціннісно-смислові характеристики дискурсивного виміру політики історичної пам'яті в Україні. Виявлено, що представлення історичної пам'яті у ЗМК і ЗМІ мають очевидні дискурсивні ознаки. Дискурси історичної пам'яті використовуються з метою владної легітимації. В українських умовах історичні дискурси, що відображають два основні історичні канони, залучаються з метою формування відповідних політичних і культурних ідентичностей, які, в свою чергу, виявляються у політичній, зокрема і в електоральній поведінці. "Боротьба за історію" в Україні є насамперед боротьбою за політичну владу. Доведено, що дискурс колективної пам'яті завжди спрямований на деконструкцію історичного канону, який слугує владній легітимізації. Обгрунтовано думку, що травматичний характер соціального досвіду та трагічність наративів визначають і труднощі провадження політики історичної пам'яті в Україні, що й зумовлює актуальність етико-політичних цінностей у здійсненні такої політики.