Охарактеризированы причины, действующие силы, характер движения, определяющие одновременное формирование континентальных рифтов и сопряженных обрамляющих дивергентно расположенных надвиговых (взбросовых) структур. Изучены особенности минерального состава, структуры, текстуры и некоторых других характеристик наиболее распространенных кристаллических вскрышных пород железорудных карьеров Криворожского бассейна: гранита, мигматита, гнейса, амфиболита, пегматита. Рассмотрены закономерности локализации и минералогической зональности тел основных типов метасоматитов, сопровождающих золотую минерализацию в породах зеленокаменных поясов Среднего Приднепровья.

Розглянуто особливості розподілу піриту та піротину в залізних рудах Інгулецького родовища та в одержаних із них магнетитових концентратах.

Рассмотрены вопросы эколого-геологического мониторинга динамики формирования современных отложений на шельфе Черного моря. Проанализированы гипогенные изменения эгирина из натриевых метасоматитов железисто-кремнистой формации Криворожского бассейна. Освещены особенности распределения рудных и нерудных минералов в отходах обогащения хвостохранилищ бассейна в зависимости от систем их заполнения. Приведена характеристика строения и состава зоны Саксаганского надвига, расположенного в восточном районе Кривбасса. Изучены механические и фильтрационные свойства пород зоны аэрации Днепропетровского региона.

Висвітлено методичні аспекти вивчення особливостей сучасної геодинаміки розломів платформної частини України. Проаналізовано вплив залізовмісних мінералів на властивості ладрадоритів. Розглянуто проблеми дослідження розшарованих інтрузивних тіл Українського щита, питання зональності альпійських жил залізорудної товщі Криворізького басейну.

Освещены методические аспекты изучения особенностей современной геодинамики разломов платформной части Украины. Проанализировано влияние железосодержащих минералов на свойства лабрадоритов. Рассмотрены проблемы исследования расслоенных интрузионных тел Украинского щита, вопросы зональности альпийских жил железорудной толщи Криворожского бассейна.

Проанализированы особенности филогении акцессорных минералов мезопротерозойских ультрабазит-базитовых интрузивов Волыни. Освещена динамика техногенной метаморфизации природных вод на территории Северного горнообогатительного комбината Криворожского бассейна. Изучены закономерности распространения пирита и пирротина в железистых породах Кривого Рога, раскрыты причины, обусловливающие образование тиротина в породах железисто-кремнистой формации. Приведена краткая характеристика Светлоозерской интрузии ультрабазитов, а также пространственно и генетически связанных залежей тальковых и медно-никелевых руд.

Освещены комплексы гранитоидных и метаморфических формаций кристаллических щитов. Описаны особенности перераспределения химических компонентов при метасоматозе в породах золотоносных зон центральной части Украинского щита. Рассмотрены вопросы неотектонической активизации земной коры и проблемы горнорудной промышленности Криворожского бассейна. Проанализировано влияние разломов на геологию осадочного чехла бассейна.

Проанализированы минералого-петрографические особенности железистых кварцитов как фактор трещинообразования горного массива на примере Ингулецкого месторождения Кривбасса, тектонофизические особенности участков рудной минерализации Главной антиклинали Донбасса и Сорокинской тектонической зоны (Западное Приазовье). Рассмотрен состав литосферной мантии геоблоков Украинского щита на основе данных о химическом составе типоморфных минералов кимберлитов. Изложены вопросы минералогии крупнозернистой фракции огнеупорных глин Ново-Райского месторождения Донбасса.

Проаналізовано геолого-структурні та магматичні чинники формування пегматитів Східноукраїнської граніт-зеленокам'яної області Українського щита. Зроблено геолого-економічну оцінку залізорудних промислових запасів Інгулецького родовища Криворізького басейну. Розглянуто питання топомінералогії та геохімії хвостосховища шахти "Північна" даного басейну.

Проанализированы геолого-структурные и магматические факторы формирования пегматитов Восточноукраинской гранит-зеленокаменной области Украинского щита. Сделана геолого-экономическая оценка железорудных промышленных запасов Ингулецкого месторождения Криворожского бассейна. Рассмотрены вопросы топоминералогии и геохимии хвостохранилища шахты "Северная" данного бассейна.

Рассмотрена проблема образования щелочных метасоматитов в тектоническом и физико-химическом аспектах. Проанализированы особенности проявления разломных зон Приазовского блока Украинского щита в мезо-кайнозойских осадочных толщах и почвах. Освещены гранулометрический состав глин Новорайского месторождения Донецкого бассейна, а также состав металлургических шламов комбината "Криворожсталь". Приведена оценка потенциальной золотоносности докембрийских комплексов Туарегского щита.

Проаналізовано структурно-формаційні комплекси Українського щита у зв'язку з прогнозом корінної алмазоносності. Розглянуто питання геолого-економічної переоцінки залізорудних родовищ. Проведено економічну оцінку залізистих кварцитів на стадії експлуатаційної розвідки. Описано геолого-структурні особливості Середньопридніпровського мегаблоку та висвітлено перспективи щодо наявності рідкіснометальних пегматитів. Визначено морфологічні та генетичні різновиди магнетиту зі сталеплавильного шлаку гірничо-металургійного комбінату "Міттал Стіл Кривий Ріг". Викладено стратегічні напрями розширення залізорудної мінерально-сировинної бази України.

Проанализированы структурно-формационные комплексы Украинского щита в связи с прогнозом коренной алмазоносности. Рассмотрены вопросы геолого-экономической переоценки железорудных месторождений. Проведена экономическая оценка железистых кварцитов на стадии эксплуатационной разведки. Описаны геолого-структурные особенности Среднеприднепровского мегаблока и освещены перспективы наличия редкостноземельных пегматитов. Определены морфологические и генетические разновидности магнетита из сталеплавильного шлака горно-металлургического комбината "Миттал Стил Кривой Рог". Изложены стратегические направления расширения железорудной минерально-сырьевой базы Украины.

Розглянуто варіативність хімічного складу магнетиту в розрізах зональних рудних покладів різного походження. На основі результатів хімічних аналізів показано вплив умов утворення залізистих кварцитів Ганнівського родовища на особливості хімічного складу магнетиту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.73-1 + Д59(45Укр5)452

Рубрики:

Слюди

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451.21-42 + И41,3

Рубрики:

Залізо

Збагачення корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - навести загальні відомості щодо проявів соколиного та тигрового ока Криворізького басейну, надати геологічний опис пріоритетних об'єктів, визначити закономірності їх поширення в розрізі саксаганської світи, охарактеризувати стадійність утворення самоцвіту обох різновидів. Проведено геологічне картування з мінералогічним опробуванням проявів соколиного та тигрового ока; мікроскопічні дослідження з використанням петро- та мінераграфічних мікроскопів. Установлено, шо прояви та точки мінералізації соколиного та тигрового ока зустрічаються в межах усіх без винятку родовищ Криворізького басейну. Найбільше поширення та масштаби мінералізації характерні для центральної частини Саксаганського залізорудного району Кривбасу в межах Глеюватського родовища бідних магнетитових руд і родовища багатих гематитових руд шахти "Ім. М. В. Фрунзе". Прояви самоцвітів тут мають систематичний характер. Для низки родовищ північної та південної частин Саксаганського залізорудного району, а також Південного, Північного, Інгулецького залізорудних районів характерні епізодичні, поодинокі знахідки прожилків сірого, блакитного, синього соколиного, іноді зеленувато-сірого котячого ока. Утворення соколиного ока сірого кольору пов'язане з окварцуванням кумінгтонітового азбесту, яким виповнені альпійські прожилки в магнетит-кумінгтонітових (так званих "малорудних") кварцитах сьомого сланцевого горизонту саксаганської світи. Соколине око блакитного та синього кольору утворювалось як наслідок трьох різних геологічних процесів - окварцування паралельно-волокнистих агрегатів магнезіорибекіту в альпійських прожилках з магнетит-магнезіорибекітових, магнетит-кумінгтоніт-магнезіорибекітових кварцитів сьомого сланцевого горизонту; окварцування паралельно-волокнистих агрегатів епігенетичнорибекітизованого первинного кумінгтоніт-азбесту внаслідок натрієвого метасоматозу. Котяче око є окварцованим паралельно-волокнистим агрегатом кумінгтонітового, іноді актинолітового азбесту з домішкою дрібних лускуватих кристалів хлориту, що надає самоцвіту характерне зеленувато-сіре забарвлення. Тигрове око є продуктом гіпергенних змін усіх кольорових різновидів соколиного та котячого ока. Встановлено закономірності поширення соколиного та тигрового ока в межах Криворізького басейну. Охарактеризовано стадійність формування основних кольорових різновидів цих самоцвітів. Одержані дані використовуються під час пошуків їх проявів, сприяють підвищенню ефективності використання комплексної мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Кривбасу.

Викладено результати комплексного мінералогічного дослідження сірого "соколиного ока" - найбільш поширеного різновиду в залізорудній товщі Криворізького басейну. Прояви ока відомі у продуктивних залізорудних і вмісних товщах практично всіх залізорудних родовищ Кривбасу, але найбільш поширені вони в межах Глеюватського родовища. Забарвлення та гемологічну цінність сірого "соколиного ока" визначають мінеральний склад, структура, текстура каменю, що залежать від умов його утворення. Вихідним матеріалом для сірого "соколиного ока" був кумінгтонітовий азбест метаморфогенних альпійських жил серед магнетит-кумінгтонітових кварцитів саксаганської світи. На регресивній стадії динамотермального метаморфізму він зазнав окварцювання, що спричинило утворення сірого "соколиного ока". Сіре "соколине око" найвищої якості характеризується близьким до паритетного співвідношенням первинного кумінгтоніту та епігенетичного кварцу. Подальше наростання інтенсивності окварцювання призводило до негативних наслідків: "соколине око" поступово заміщувалось мономінеральним гранобластовим агрегатом кварцу, камінь втрачав ефект переливчастості.

An analogue of semi-industrial facility for the separation of finely dispersed raw iron ore has been created. Using the created facility, magnetic separation of raw iron ore samples from the tailing dump of Valyavko "Severnaya" mine concentrator has been carried out. The samples have been separated after transformation of hematite to magnetite using carbon monoxide. It has been shown by X-ray diffraction method that the initial transformed ore was mainly represented by magnetite and quartz, and the concentrate - by magnetite. Reflexes on the diffractogram of tailings obtained by magnetic separation have shown that the tailings mainly consist of quartz. The iron content in iron-ore concentrate was 69,5 w/w %.

Поклади багатих руд Криворізького басейну розробляються сімома шахтами і двома кар'єрами. У процесі видобутку руд через недосконалість гірничодобувних технологій і складність форми рудних покладів відбувається підмішування до рудної маси нерудного матеріалу, головним компонентом якого є рудовмісні гематитові кварцити. Внаслідок цього загальний вміст заліза у складі видобутої рудної маси значно нижчий (52 - 54 мас. %) у порівнянні з показниками, які відповідають сучасним вимогам металургійних підприємств до товарної агломераційної руди (55 - 60 мас. %). Для підвищення вмісту заліза у складі товарної руди видобуту з надр рудну масу переробляють на дробильно-сортувальних фабриках (ДСФ). Дрібнозернистий продукт останньої стадії грохотіння є товарною агломераційною рудою з вмістом заліза від 55 - 57 до 60 - 62 мас. %. Крупнозернистий продукт (крупнозернистий відсів ДСФ), який є відходом збагачення, досліджено як вторинну залізорудну сировину для виробництва корисних кінцевих продуктів з різним вмістом заліза - 55 - 69 мас. %. За результатами петрографічних, мінералогічних і хімічних досліджень матеріалу 27 проб відсіву всіх шахт і карієрів, головними компонентами відсіву (76 - 77 мас. % від його загальної маси) є багаті залізні руди, зруденілі та рядові гематитові кварцити; вміст малорудних нерудних компонентів (сланці, силікатні та мономінеральні кварцити) - 23 - 24 мас. %. Вміст петрографічних компонентів, мінеральний і хімічний склад відсіву в напрямку від південного до північного флангу Саксаганського залізорудного району змінюється несуттєво - для кожного компонента в межах 1 - 3 мас. %: зменшується кількість уламків багатих руд, зруденілих гематитових кварцитів, малорудних гематитових кварцитів, сланців та жильного кварцу; в зворотному напрямі суттєво зростає кількість рядових гематитових кварцитів. Подібність мінерального складу, структури та текстури рудних і породних компонентів відсіву ДСФ різних шахт надають підставу для розробки єдиної технологічної схеми його збагачення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347(45УКР4-4ДНІ)35

Рубрики:

Петрографія метаморфічних гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347.35

Рубрики:

Кварцити

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ганнівське та Первомайське родовища магнетитових кварцитів розробляються Північним гірничозбагачувальним комбінатом, починаючи з 1963 р. Розташування їх у зоні перетину Криворізько-Кременчуцького та Девладівського глибинних розломів обумовило складну геологічну будову, багатоетапну історію формування продуктивних і вмісних товщ родовищ. Наслідком стала строкатість мінерального складу, структури, текстури руд і порід і, як наслідок, варіативність їх фізичних, технічних властивостей, показників стійкості підроблених гірничих масивів у бортах кар'єрів. За результатами виконаних авторами комплексних геологічних, мінералогічних, хімічних, гідрогеологічних, фізичних, технічних, технологічних досліджень, були виділені головні фактори впливу на міцність рудних і породних масивів родовищ. Вплив мінералогічного фактору проявлений кількісним співвідношенням у складі руд і порід мінералів різної твердості (за Ф. Моосом, від 1 у тальку до 8 у гранату) і з різною спайністю (від дуже досконалої у тальку, хлориту до недосконалої у кварцу, магнетиту). Геологічний фактор реалізований через особливості стратиграфії (чергування в розрізі верств руд і порід різної міцності) та тектоніки родовища (велика кількість розривних порушень з різним ступенем дроблення руд і порід), а також через різну міру метасоматичних, гіпергенних їх перетворень. Значення гідрогеологічного фактору полягає в різній обводненості руд і порід та різному впливі зволоження на їх фізичні й технічні характеристики. Роль геодинамічного фактору обумовлена особливостями технологій буро-вибухових, розкривних, добувних, навантажувально-розвантажувальних робіт, які спричиняють порушення напружено-деформованого стану гірничих масивів. З використанням отриманих даних була розроблена класифікація гірничих масивів обох родовищ за їх стійкістю, проведене районування родовищ за цим показником, складені карти стійкості гірничих масивів Первомайського та Ганнівського кар'єрів.