Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.11-52

Рубрики:

Тиреоїдити у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження впливу легкої йодної ендемії на фізичний розвиток, психологічні та інтелектуальні характеристики особистості дітей та підлітків Луганської області. Результати дослідження дітей з ендемічним зобом дозволили виявити суттєві зміни в їх розвитку та виділити статево-вікові групи щодо ризику виникнення ускладнень. Зроблено висновки про необхідність корекції йодного дефіциту як неодмінної умови покращання показників фізичного та нервово-психічного розвитку дітей з розробкою комплексного підходу до профілактичних та лікувальних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.424.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные исследования эпидемиологии йодного дефицита в Луганской области (рекомендации ВОЗ/МСКЙДЗ/ЮНИСЕФ, 2001, 2007) и изучения основных показателей функциональной активности щитовидной железы, выполненные на базе общеобразовательных школ промышленных городов Луганской области. Получены данные о наличии йодного дефицита легкой степени в регионе (медиана йодурии 83,0 мкг/л) и высокой частоты диффузного зоба у младших школьников (27,3 %). Продемонстрирована высокая распространенность скрытой гипотироксинемии и субклинического гипотиреоза у детей разных возрастных групп. Показано отклонение от традиционных гендерных черт формирования зобной эндемии. Сделан вывод о потенцирующем и модифицирующем влиянии эндокринных дизрапторов на формирование тиреоидной патологии. Обоснована необходимость разработки комплексной системы профилактики заболеваний щитовидной железы у детей в регионе легкого йодного дефицита и высокого уровня антропогенного загрязнения окружающей среды.

На підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей ураження органів і систем організму дітей за умов йодної ендемії на різних етапах формування патологічних станів обгрунтовано новий підхід до розв'язання актуальної задачі сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей з йододефіцитними захворюваннями (ЙДЗ). Одержано дані про стан йодної ендемії на Луганщині за критеріями ВООЗ і вивчено структуру ЙДЗ у дітей. Визначено легкий ступінь тяжкості йодного дефіциту за рівнем йодурії та високий рівень частоти цих захворювань у дітей різних вікових груп, що зумовлено впливом інших зобогенних факторів на формування ендемічного процесу в регіоні. Доведено наявність функціональних змін гіпофізарно-тиреоїдної системи в дітей з різним ступенем структурних змін щитовидної залози (ЩЗ) за умов йододефіциту, визначено їх вікові та статеві особливості. Виявлено взаємозв'язок між розвитком ендемічного зоба та функціональним станом серцево-судинної та вегетативної нервової системи. Установлено, що відсутність компенсації йодного дефіциту в молодшому шкільному віці зумовлює прогресування патології ЩЗ у підлітковому з розвитком субклінічного гіпотиреозу та маніфестацією структурних змін у залозі на фоні підвищення рівня стресового стану та психоемоційних розладів, зростання кількості випадків серцево-судинної патології. Доведено, що тривала наявність йодного дефіциту у харчуванні дітей регіону призводить до порушень інтелектуального розвитку в дітей з ендемічним зобом і в їх однолітків без видимих проявів ЙДЗ.

Наведено результати клініко-анамнестичного спостереження за 64 дітьми грудного віку, народженими в стані транзиторної неонатальної гіпертиреотропінемії. Продемонстровано, що дизадаптація гіпофізарно-тиреоїдної системи новонародженого корелює з патологією вагітності та пологів, гіпогалактією у матері, ускладненим акушерським анамнезом, внутрішньоутробною гіпоксією, анемією, пролонгованою гіпербілірубінемією новонародженого; призводить до затримки темпів фізичного розвитку та зростання частоти гострих респіраторних та алергічних захворювань на першому році життя. Зроблено висновок про необхідність профілактичних заходів та динамічного спостереження за дітьми з транзиторною неонатальною гіпертиреотропінемією.

Наведено результати регіонального 30-кластерного дослідження дефіциту йоду, виконаного на сході України відповідно до стандартів ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ 2001 та 2007 рр. Проведено аналіз даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз по Луганській області. Продемонстровано, що за станом йодного забезпечення населення (медіана йодурії 83 мкг/л) область можна віднести до регіонів із легким йодним дефіцитом. Рівень поширеності зоба у дітей молодшого шкільного віку (27,7 %) та транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених (26,4 %) в області відповідає середній тяжкості йододефіцитних захворювань у популяції. Зроблено висновок щодо можливості використання даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз для аналізу ситуації щодо стану йодного забезпечення населення в країні. Надвисока частота ЙДЗ у популяції вимагає проведення в країні масових та індивідуальних заходів йодної профілактики.

Обговорено зміни в гіпофізарно-тиреоїдній системі вагітних та новонароджених за умов легкої йодної недостатності. Продемонстровано низький рівень йодного забезпечення вагітних, пов'язаний із ним гормональний дисбаланс в організмі матері, висока частота транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених, ускладнений перебіг перинатального періоду за умов недостатнього тиреоїдного забезпечення. Показано необхідність проведення профілактичних заходів під час вагітності.

Мета роботи - оцінити стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи у дітей із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ). Загалом обстежено 603 дитини віком 6 - 16 років. Оцінку варіабельності серцевого ритму (ВСР) проведено в 70 дітей (середній вік - 9,3 року): 46 дітей із ДНЗ, група контролю - 24 дитини аналогічного віку та статі без ознак тиреоїдної патології, гострих і хронічних захворювань. Розміри і структуру щитовидної залози (ЩЗ) визначено за допомогою ультрасонографії (апарат Aloka SSD-1400, лінійний датчик із частотою 7,5 мГц) з оцінкою відповідно ВООЗ, 2001 р. Дослідження хвильової структури ВРС виконано згідно з рекомендаціями робочої групи Європейського товариства кардіологів і Північноамериканського товариства кардіостимуляції та електрофізіології (1996 р.) за допомогою комп'ютерного електрокардіографічного комплексу "Cardiolife", версії 1.2хх. У дітей із ДНЗ встановлено більшу частоту функціональних порушень з боку серцево-судинної та вегетативної нервової систем. Навантажувальні проби супроводжувались виникненням синусової тахікардії з досягненням максимальних значень ЧСС у 46 (100 %) обстежених. Ознаки вегетативної дизрегуляції проявлялися гіперсимпатикотонією у стані спокою - у 2 (4,4 %) дітей, недостатньою - у 10 (21,7 %) або надмірною - у 12 (26,1 %) активацією симпатичного відділу вегетативної нервової системи після навантажувальної проби, на тлі зниженої реактивності парасимпатичної ланки. Висновки: порушення вегетативної регуляції є одним із можливих механізмів зниження адаптаційних можливостей до нестачі йоду в довкіллі та фактором підвищеного ризику серцево-судинної патології в дітей із захворюваннями ЩЗ.

Наведено дані літератури та власне клінічне спостереження рідкісного спадкового захворювання - синдрому Костелло в дитини грудного віку. Даний синдром характеризується порушенням харчування, затримкою постнатального розвитку, характерними рисами обличчя з товстими губами, надлишкової складчатістю і гіперпігментацією шкіри, серцевою патологією, затримкою інтелектуального розвитку. Розглянуто діагностичні аспекти даної патології.