Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-52

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-52

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.501.1-52 + Р733.412.201.1-52

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.419-52

Рубрики:

Інші внутрішні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.2-52

Рубрики:

Хвороби бронхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.033.2-52

Рубрики:

Залізодефіцитна анемія у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412-3

Рубрики:

Хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733-51

Рубрики:

Хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-52 + Р733.682.650.11-52

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Трахеїти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-51

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.301.1-52

Рубрики:

Пневмонії у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено діагностичні критерії рецидивного та хронічного бронхітів у дітей на базі системного аналізу клітинного та гуморального імунітету. Досліджено фізичні властивості та цитобронхологічні особливості бронхоальвеолярної рідини. Розроблено схеми прогнозування та профілактики рецидивів і хронізації бронхолегеневих захворювань у дітей.

Охарактеризовано загальні паталогічні синдроми, описано симптоми уражень шкіри та підшкірної клітковини, кістково-м'язової, дихальної та серцево-судинної систем. Розглянуто симптоми і синдроми уражень шлунково-кишкового тракту та системи крові, а також сечової, ендокринної, нервової та імунної систем.

У наш час захворювання органів дихання мають домінуюче положення в структурі захворюваності у дітей, при цьому клініка різних захворювань органів дихання має схожі риси. Саме тому важливою є якісна діагностика захворювань органів дихання у дітей для вибору правильної тактики лікування. Під час дослідження було виявлено, що діагностика гострих респіраторних захворювань в обстежених дітей відповідає діагностичним критеріям, затвердженим у клінічних протоколах. Діагностика вірусних інфекцій повинна включати клінічні прояви та параклінічні дослідження: визначення антигену вірусу й виявлення антитіл до вірусу, а діагностика бактеріальних інфекцій дихальних шляхів повинна базуватися на визначенні рівня прокальцитоніну.

Мета дослідження - оцінити вплив високоадаптованих молочних сумішей на кишечник у дітей першого року життя, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Під спостереженням знаходилися 35 дітей віком від 1 до 6 міс. Добовий об'єм суміші визначали індивідуально з урахуванням віку і маси тіла дитини. Тривалість отримання суміші не менше 25 днів. Діти були розподілені на дві групи: 1-а - 20 дітей, які отримували високоадаптовану суміш з пребіотиками, 2-а - 15 дітей, які отримували стандартну суміш казеїн-предомінувальну без пребіотиків. У процесі дослідження оцінено наступні клінічні симптоми: метеоризм, коліки, зригування, запори, проведено копрологічні та мікробіологічні дослідження до та після місячного прийому суміші. Зроблено висновки, прийом високоадаптованої суміші з пребіотиками сприяє нормалізації кишкової мікрофлори, забезпечує здорове травлення, повноцінний ріст і розвиток дитини. Застосування у дітей раннього віку збагачених пребіотиками сумішей забезпечує травний комфорт малюкові, який знаходиться на штучному вигодовуванні.

ВООЗ та ЮНІСЕФ у п. 8 Декларації рекомендують "заохочувати грудне вигодовування за вимогою дитини". Це є рекомендація для кожного закладу, який надає родопомічні послуги і здійснює нагляд за новонародженими. Але після 5 - 6 місяців годування дитини за вимогою ніяк не може бути декларованим. У процесі зросту формуються всі органи і системи організму дитини. І те, що було закономірним в періоді новонародженості, не може бути застосовано на режим вигодовування дитини після 2 - 3-місячного віку. Існують особливі потреби організму дитини щодо годування, подовженості сну, скорочується час денного сну, часу неспання. Тому "вільне вигодовування за вимогою дитини" нерідко призводить до казуїстичних випадків, коли 3 - 4 місячна дитина одержує грудне годування до 8 - 9 разів на добу за вимогою. А однорічна дитина, яка довго була на вільному грудному вигодовуванні (більше ніж 6 міс) відмовляється від будь-якої іншої їжі, окрім грудного молока. Мета дослідження - уточнити ситуацію щодо вільного, за вимогою, грудного вигодовування дітей на першому році життя за даними анкетування. Проведено аналіз анкет опитування у матерів дітей першого року життя різних районів міста Дніпро (n = 248 анкет). За результатами анкетування вільне вигодовування до 6-місячного віку було у 48 % випадків, більше 6 місяців - 29,6 % випадків, до 1 одного року - більше - 18,4 %. Заслуговує на увагу існуюче на сьогодні, досить пізнє (7 міс і більше), введення прикормів у дітей на вільному грудному вигодовуванні. Нерідко це перетворюється на хаотичне вигодовування без урахування основних вікових анатомо-фізіологічних особливостей органів шлунково-кишкового тракту, що диктує відповідні правила щодо введення прикормів. Висновки% gроведене дослідження щодо стану вільного грудного вигодовування у дітей на першому році життя показало проблеми і наслідки, що його супроводжують, а саме, пізнє введення прикормів дітям на вільному грудному вигодовуванні, хаотичне вигодовування без урахування основних вікових потреб дитини.

На даний час проблема становлення висококваліфікованих фахівців набуває все більшого значення. Сучасне суспільство ставить до випускника вищого медичного навчального закладу особливі вимоги, серед яких важливе місце займають високий професіоналізм, активність, вміння співчувати, навички спілкування на основі взаєморозуміння, знання медичної етики і деонтології. Саме тому процес підготовки майбутніх фахівців за умов сучасної освіти є досить складним процесом, який зумовлений багатьма чинниками. Проблема мотивації є однією з фундаментальних проблем навчання, а найважливішим параметром, який визначає ефективність процесу навчання студентів, є його особиста зацікавленість або мотивація навчання. В дослідженні брали участь студенти третього курсу Дніпропетровської медичної академії. Розглянуто сучасний стан проблеми навчально-професійної мотивації вітчизняних студентів і студентів-іноземців у процесі здійснення навчальної діяльності, а саме під час вивчення дисципліни "Пропедевтика педіатрії". Наведено результати дослідження основних, домінуючих мотивів навчання студентів третього курсу Дніпропетровської медичної академії, проведено аналіз домінуючих мотивів одержання вищої медичної освіти сучасними студентами, визначено ступінь їх важливості для кожного окремого студента. Виявлено відмінності у мотивах навчання вітчизняних студентів і студентів-іноземців. Результати дослідження основних груп мотивів професійної підготовки студентів і розподіл даних груп мотивів за ранговими значеннями можуть слугувати основою для подальшого дослідження, спрямованого на удосконалення процесу навчання і саморозвитку студентів, з урахуванням їх індивідуальних, особистісних якостей, рівня сформованості мотивів навчання.

Вільне грудне вигодовування існує в практиці педіатрії з 2002 р. Але досі немає чітких результатів щодо ефективності його проведення та впливу на здоров'я дітей раннього віку, особливої уваги вимагає вивчення ефективності введення підгодовування. Мета роботи - вивчення особливостей введення підгодовування та його ефективності у дітей раннього віку на вільному грудному вигодовуванні. Проведено аналіз 245 анкет дітей першого року життя, що перебували на вільному грудному вигодовуванні. В анкетах для матерів ставились питання щодо початку введення підгодовування, його виду, реакції дитини з оцінкою фізичного розвитку та перенесених захворювань. У дітей на вільному грудному вигодовуванні виявлено тенденцію до пізнього введення прикормів (з 6 міс.). Так склалося, що до цього віку дитина одержує лише грудне молоко, що вже не може задовольнити потребу у важливих інгредієнтах, необхідних дитині в цьому віці, і призводить до різних порушень метаболізму у вигляді алергічних захворювань, метаболічного синдрому, анемії, остеопорозу та ін. Особливе занепокоєння викликав той факт, що діти надто пізно починають одержувати м'ясні продукти, що закономірно призводить до розвитку залізодефіцитної анемії. Крім того, всупереч сучасним нормам та положенням, відмічено часті факти самостійного вживання як самого цільного коров'ячого молока, так і кисломолочних продуктів, виготовлених із нього (кефір, йогурти тощо). Висновки: на підставі вивчення даного питання доведено, що існуючі положення щодо введення підгодовування дітям на вільному грудному вигодовуванні потребують перегляду та корекції відповідно до стану здоров'я дитини та існуючих положень Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Поява нових комунікаційних та інформаційних мереж потребує від людей адаптації до нових реалій життя. Змінюються і вимоги до вищої школи. Перехід на кредитно-трансферну систему навчання, що передбачає формування у студентів навичок самоорганізації, робить акцент на підвищенні рівня їх відповідальності, мотивує до формування навичок самонавчання. Мета дослідження - визначення та порівняння спрямованості мотивації, визначення домінуючих мотивів вибору професії студентів третього та шостого курсу, а також інтернів Дніпропетровської медичної академії. У дослідженні брали участь 168 студентів третього курсу, 28 студентів шостого курсу, а також 15 інтернів Дніпропетровської медичної академії. Було використано тест-опитувальник А. А. Реана "Мотивація успіху та страх невдачі", а також тест для визначення мотивів навчання студентів А. А. Реана та В. А. Якуніна. Для обробки результатів дослідження використано програму Microsoft Exсel 2010. Виявлено, що для більшої кількості студентів є характерною наявність позитивної мотивації у процесі навчання. При цьому відсоткова кількість студентів шостого курсу та інтернів з високим рівнем позитивної мотивації значно вища, ніж студентів третього курсу. Також було визначено, що для більшої кількості студентів є характерним наявність внутрішніх, пізнавальних мотивів. Необхідно відмітити, що залежно від курсу переважаючі мотиви навчання студентів змінюються, що може бути пов'язано з формуванням інтересу до навчання, розумінням сенсу навчальної діяльності та важливості цього процесу для подальшого життя певного студента. Висновки: оскільки успішне формування професійної готовності молодих фахівців полягає не тільки у виявленні реального рівня існуючої мотивації, а й в коригуванні та контролі динаміки мотиваційної складової у процесі їх навчальної та практичної підготовки, результати даного дослідження можуть слугувати основою для подальшого удосконалення процесу навчання і саморозвитку студентів з урахуванням їх індивідуальних та особистісних якостей.

На сьогодні функціональні розлади травної системи залишаються актуальною проблемою практичної педіатрії і поширеною причиною звернення батьків до лікарів. Дані популяційних обстежень свідчать, що протягом першого року життя близько половини дітей мають хоча б один із симптомів функціональних порушень шлунково-кишкового тракту, а нерідко - поєднання декількох симптомів. Мета роботи - оцінка клінічної ефективності антирефлюксних сумішей у дітей із синдромом зригування. Було обстежено 42 дитини віком від 1 до 12 міс. Оцінювався фізичний і психічний розвиток, неврологічний статус. Для виключення органічного ураження травної системи, а саме пілоростенозу, використано сучасне ультразвукове обстеження шлунка. Основну групу склали 20 дітей, які отримували антирефлюксну молочну суміш, що містила загусник, - неперетравлюваний полісахарид камедь. Групу порівняння склали 22 дитини, які як загусник одержували перетравлюваний полісахарид крохмаль. Виявлено зміни в інтенсивності та частоті зригувань у дітей, які отримували антирефлюксні лікувальні суміші. Встановлено, що антирефлюксна дія суміші, до складу якої як загусник входить камедь, настає швидше та має виразніший ефект. Зроблено висновок, що корекція синдрому зригування у дітей повинна бути комплексною і розподілена на декілька послідовних етапів: роз'яснювальна робота з метою психологічної підтримки батьків, застосування поступальної терапії під час годування дитини, нормалізація режиму вигодовування та проведення адекватної дієтотерапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.