Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.031-433.75

Рубрики:

Гіпотонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у дітей з артеріальною гіпотензією спостерігається напруження гіпофізарно-тироїдної системи. Характерною особливістю її функціонування у цих хворих є підвищення активності щитовидної залози у разі нормальних показників тиротропної функції гіпофізу. Оцінка вмісту кортизолу в крові обстежених виявила достовірне перевищення у них його середніх значень у порівнянні з контрольними показниками. У ході аналізу стану гіпофізарно-гонадної системи виявлено порушення гормонального гомеостазу (ГГ) у дівчат пре- та пубертатного віку як евакуйованих із Прип'яті, так і у жителів Івано-Франківщини. У дівчат із Прип'яті встановлено достовірні відхилення від норми вмісту таких гормонів, як тестостерон, фолікулостимулювальний, лютеїнізуючий (ЛГ), пролактин та естрадіол, а у дівчат із Івано-Франківщини - ЛГ і пролактин. Виявлені різнопланові порушення гормонального статусу (ГС) у дівчат у більшості випадків, очевидно, є наслідком функціональних розладів органів ендокринної системи, що не мають вираженої симптоматики і тому залишаються поза полем зору педіатрів. У випадку зміни ГГ, причиною якого є комплекс факторів, зумовлених аварією на ЧАЕС, збільшується ризик формування дисфункцій інших органів і систем, зокрема з боку вегетативної нервової системи. Не виключено, що відзначені зрушення ГС можуть мати віддалені наслідки під час подальшого формування жіночого організму, а також становлення репродуктивної функції. В результаті нейроендокринної дезінтеграції є можливим у майбутньому збільшення випадків пухлин ендокринних залоз, а також гормонозалежних органів. У зв'язку з цим

є необхідним формування груп ризику з метою своєчасної корекції гормональних порушень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.0-3

Рубрики:

Вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.0

Рубрики:

Вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження вегетативного гомеостазу у дітей з різним рівнем артеріального тиску (АТ). Визначено реалізацію компенсаторних можливостей серцево-судинної системи дітей залежно від рівня АТ. Проаналізовано результати кардіоінтервалографії, ЕКГ та холтерівського моніторування електрокардіограми. Вивчено варіабельність серцевого ритму як показника балансу симпатичної та парасимпатичної частини вегетативної нервової системи за показниками спектрального та часового аналізу. Окреслено основні варіанти змін психоемоційного статусу та проаналізовано взаємовідношення психічної та соматичної сфери у дітей з артеріальною гіпотензією (АГ). Вивчено характер змін вегетативного статусу дітей з АГ з використанням аналізу показників кліноортостатичної проби, викликаних симпатичних шкіряних потенціалів, часового та спектрального аналізу добової варіабельності ритму серця. Верифіковано напруження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що проявляється, насамперед, у підвищенні активності щитовидної залози та кіркової речовини наднирників за нормальних показників тиреотропної функції гіпофізу. Діагностовано дисліпідемію та визначено залежність змін ліпідного спектра від рівня АТ та статі обстежених дітей. Розроблено комплексний підхід щодо вивчення АГ і на підставі одержаних результатів запропоновано шляхи удосконалення методики діагностики АГ у дітей.

Вивчено основні зміни рівня артеріального тиску (АТ) у дітей із різними варіантами малих аномалій розвитку серця. Доведено, що 28,6 % пацієнтів мали схильність до артеріальної гіпертензії (АГ). Насамперед - це діти з міксоматозною дегенерацією мітрального, пролапсами мітрального та трикуспідального клапанів. У 48,4 % обстежених із малими серцевими аномаліями спостережено схильність до АГ. Найчастіше ця патологія зустрічалася у дітей із дилатацією кореня аорти та аневризмою синусів Вальсальви. Відмічено вірогідне, у порівнянні зі здоровими дітьми, перевищення рівня додаткового тиску та його добової варіабельності в пацієнтів усіх обстежених груп, що свідчить про виражену гіперреактивність дітей із серцевими мікроаномаліями. Доведено, що під час комплексного обстеження пацієнтів із дисплазією сполучної тканини серця необхідно вимірювати додатковий АТ і проводити його добове моніторування.

Вивчено клінічні особливості перебігу та основних змін рівня артеріального тиску в дітей із різними варіантами малих аномалій розвитку серця. Доведено, що вимірювання додаткового артеріального тиску та його добове моніторування повинні стати обов'язковими в комплексі обстежень пацієнтів із дисплазією сполучної тканини серця.

Проаналізовано ефективність впровадження основних положень кредитно-модульної системи організації навчального процесу у викладанні предмету "педіатрія". Відмічено ряд позитивних та негативних моментів у навчанні на клінічних кафедрах за новою системою за результатами проведеного опитування викладачів кафедр педіатричного профілю та студентів IV курсу медичного факультету.

Наведено статистичні показники роботи дитячої нефрологічної служби Івано-Франківської області за 1999 - 2009 рр. Відзначено зростання показника кількості хвороб сечової системи від 16,6 до 23,7 %. Встановлено стабілізацію показника захворюваності хронічним пієлонефритом (0,8 - 0,77 %) на фоні зростання захворюваності інфекціями нирок (4,3 - 5,05 %); зменшення питомої ваги хронічного гломерулонефриту та стабілізацію показників гострого гломерулонефриту. Відзначено високий відсоток (46,7 - 65,4 %) госпіталізованих дітей з сільської місцевості, збільшення питомої ваги планової госпіталізації (74,7 - 88 %), зростання показника госпіталізації дітей в середньотяжкому стані (83,4 - 88,5 %). Проаналізовано та показано відповідність до стандартів якості якісних та кількісних показників роботи нефрологічної служби області. Відзначено чітку тенденцію до зменшення термінів лікування практично по всіх нозологіях, що зумовлено покращанням якості діагностичного процесу та застосуванням нових ефективних схем лікування нефрологічної патології.

Надано сучасні дані щодо нічного енурезу у дітей, поширеність якого складає серед дітей 6-річного віку до 10 %. Представлено існуючі варіанти класифікації цього стану, описано етіологію і ймовірні патологічні механізми розвитку захворювання, питання діагностики, а також диференційної діагностики нічного енурезу у дітей.

Проаналізовано спільні та відмінні клінічні особливості первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) і нейроциркуляторної дистонії (НЦД) за гіпертензивним типом у дітей підліткового віку. Визначено, що клінічна картина в межах різних варіантів артеріальної гіпертензії складається з церебрастенічного, астеноневротичного, кардіального, вегетативного, судинного синдромів та їх поєднання. Встановлено, що у дітей з НЦД частіше виявляються прояви вегетативного та судинного синдромів, у пацієнтів з ПАГ - церебралгії та кардіалгії. Доведено, що зміни мікроциркуляції визначаються варіантом гіпертензії та є досить раннім маркером ступеня ураження органів-мішеней. Так, у підлітків із ПАГ визначено ознаки гіпертонічної ретинопатії, в той час як пацієнтам із НЦД була властивою венозна дистонія з переважанням артеріального вазоспазму судин очного дна. Під час капіляроскопії нігтьового ложа у хворих із ПАГ визначено відхилення у розташуванні капілярних мереж із зниженням кількості функціонуючих капілярів, в той час як у дітей із НЦД переважали надмірна звивистість капілярних бранш із спазмом артеріального відділу мікроциркуляторного русла (МЦР). Показано доцільність дослідження стану МЦР у дітей із різними варіантами артеріальної гіпертензії.

Проаналізовано особливості перебігу артеріальної гіпотензії залежно від психоемоційного статусу у 97 дітей віком 9 - 15 років. Встановлено схильність до інтровертовності у 61,9 %, до екстравертовності - у 38,1 % пацієнтів, наявність високого рівня тривожності у 71,1 % та стабільної нервової системи (НС) - у 28,9 % дітей. Проведено паралелі між особливостями психологічного статусу, основними клінічними проявами захворювання та вегетативним гомеостазом. Визначено, що у дітей з інтроверсією скарги на головний біль спостерігались у 91,0 %, кардіалгії - у 62,7 %, напади серцебиття - 19,4 %, проти 75,4 %, 43,8 %, 7,0 %, відповідно, у пацієнтів із екстраверсією. В інтровертів у 64,7 % випадків спостерігалася гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність (проти 50,0 %), вегетативна забезпеченість була недостатньою достовірно частіше у інтровертів (46,6 % проти 28,1 %), а у екстравертів надлишковою (71,9 % проти 53,4 %). Показано, що діти з високою тривожністю значно частіше, ніж діти із стабільною НС, скаржились на підвищену втомлюваність, головний біль, головокружіння, біль в ділянці серця та живота, непереносимість їзди в громадському транспорті. Вегетативна реактивність гіперсимпатикотонічного типу частіше відзначалась у дітей з високим нейротизмом (63,2 % і 48,6 %), вегетативна забезпеченість діяльності у них значно частіше була недостатньою (46,2 % проти 20,5 %), тоді як у дітей із стабільною НС - надлишковою (79,5 % проти 53,8 %).

Вивчено особливості клінічних проявів аутосомно-домінантного полікистозу нирок (АДПН) у 26 дітей. Аутосомно-домінантний тип успадкування підтверджений наявністю полікистозу у батьків 84,6 % хворих дітей. Відзначено маніфестацію захворювання у 80,8 % випадків, у 19,2 % АДПН виявлено під час обстеження з приводу інших захворювань. Клінічна картина захворювання включала больовий абдомінальний синдром (у 34,6 %), артеріальну гіпертензію (у 19,2 %), сечовий (мікрогематурія (у 15,4 %), протеїнурія (у 23,1 %)) та інтоксикаційний синдром (у 42,3 % випадків). Встановлено високу частоту розвитку пієлонефриту у дітей з АДПН (69,2 %). За даними УЗД, у всіх хворих спостережено наявність кист в обох нирках та збільшення розмірів нирок у 46,2 % дітей. Відмічено розвиток хронічної ниркової недостатності у 23,1 % дітей з АДПН.

Представлено дані щодо вивчення впливу фенспіриду гідрохлориду (Ереспалу) та дезобструктивної терапії (Вентолін, Пульмікорт або Фліксотид і Лазолван шляхом небулайзерного розпилення) на патогенетичні ланки бронхообструктивного синдрому у випадку пневмонії у дітей раннього віку. Обстежено 42 дитини віком від 3-х місяців до 3-х років, хворих на позалікарняну пневмонію, яким крім базової терапії в комплекс лікування були включені фенспіриду гідрохлорид (Ереспал) та небулайзерна терапія. В результаті дослідження у дітей експериментальної групи клінічно доведено позитивну динаміку вже на другу добу лікування (зменшення ознак обструкції, покращання реологічних властивостей харкотиння, нормалізація сну та покращання апетиту) у порівнянні з контрольною групою, де ознаки обструкції зберігались до 4 доби лікування. Виявлено позитивну динаміку фізикальних даних (зменшення інтенсивності хрипів) у дітей експериментальної групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.016

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто переваги застосування технології нормативного та критеріально-орієнтованого тестування, що дозволяє ранжуванти студентів залежно від їх успіхів у навчанні та визначати об'єм вивченого ними навчального матеріалу, тобто вимірювати як обширність, так і глибину засвоєння знань студентами. Доведено, що розробка концепції для укладання професійно спрямованих тестових завдань базується на цілісному підході, що забезпечує науковий і навчальний компоненти. Цілісний підхід у розробці такої концепції включає деталізацію тестових завдань та урахування індивідуально-типологічних особливостей студента. У цьому разі тестові завдання орієнтовані на чітко визначений перелік питань, складений на базі навчальної програми. Показано, що проблеми організації контролю знань і вмінь студентів вищого медичного навчального закладу пов'язані з необхідністю підвищення теоретичного та практичного рівнів готовності до організації контролю викладачами клінічних дисциплін, узгодження діяльності викладача та студента на всіх етапах контролю, зі специфікою засвоєння знань із клінічних дисциплін. Оптимізація технології тестування, проведена шляхом створення критеріально-орієнтованих тестових завдань, призводить до поліпшення засвоєння навчального матеріалу студентами та об'єктивізації контролю рівня знань викладачами.

Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу з метою вивчення причин, механізмів розвитку, діагностичних критеріїв артеріальної гіпотензії у дітей. Аналіз літератури засвідчив важливість проблеми артеріальної гіпотензії у дітей і підлітків та недостатнє вивчення на сучасному рівні багатьох її аспектів.

На даний час під нетриманням сечі розуміють мимовільне виділення сечі із сечовипускного каналу без позивів на сечопуск. Енурез - стійке мимовільне сечовипускання, яке відзначається у індивідуума в різний час доби (нічний, денний, поєднаний) в силу різних етіологічний причин. Серед причин нічного енурезу урологи називають різні стани: нічна поліурія, порушення сну, зниження ємності сечового міхура або його дисфункція, а також обструкція верхніх сечових шляхів. Діти, хворі на нічний енурез, відчувають соціальну ізоляцію, в них часто знижена самооцінка у зв'язку з патологічним станом. Лікування нічного енурезу дозволяє дітям самоствердитися і відчути себе впевненіше, навіть якщо симптоми повністю не зникають. Для правильного підбору терапії слід враховувати звички пацієнта: питтєвий режим, режим сечопуску та інше.

Проведено аналіз спільних та відмінних клінічних особливостей, характеристик психоемоційного статусу та когнітивних функцій у дітей із різними варіантами артеріальної гіпертензії (АГ). В рамках дослідження обстежено 112 дітей віком 13 - 17 років, серед яких 28 - із первинною АГ, 54 - із нейроциркуляторною дистонією за гіпертензивним типом та 30 - із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду. Доведено, що клінічна картина в межах різних варіантів АГ складається із церебростенічного, астеноневротичного, кардіального, вегетативного, судинного синдромів та їх поєднання. Визначено основні клінічні симптоми та детерміновано зміни психоемоційного статусу та когнітивних функцій у дітей залежно від нозологічного варіанта АГ. Встановлено, що у дітей з нейроциркуляторною дистонією частіше виявляються прояви вегетативного та судинного синдромів, у пацієнтів з первинною АГ - церебралгії та кардіалгії.

Проаналізовано основні клінічні синдроми у дітей із мікроаномаліями розвитку серця. Здійснено диференціацію клінічної симптоматики залежно від клінічної форми серцевої мікроаномалії. Встановлено, що максимальною частота кардіального синдрому була у дітей з пролапсом мітрального клапана та міксоматозною дегенерацією мітрального клапана і склала 95,6 та 90,2 %, відповідно, прояви аритмічного синдрому, який у 62,5 % обстежених проявлявся відчуттям серцебиття, у 47,4 % - перебоями в роботі серця, найчастіше спостерігалися у дітей із аномальними хордами лівого шлуночка, пролапсом трикуспідального клапана та ідіопатичною дилатацією легеневої артерії. Одним із домінуючих був вегетативний синдром, який включав скарги на головний біль (у 66,8 % дітей), задишку в стані спокою чи при незначному фізичному навантаженні (у 77,3 % пацієнтів). Максимальною частота цефалгій спостерігалась у дітей із пролапсом мітрального клапана та міксоматозною дегенерацією мітрального клапана (у 82,4 та 84,3 %, відповідно). Відзначено наявність скарг на головокружіння - у 55,1 %, схильність до артеріальної гіпертензії - у 28,1 %, артеріальної гіпотензії - у 48,3 %, прояви вегетативних кризів - у 30,7 %, синкопальних станів - у 30,1 % дітей. Показано, що основними проявами геморагічного синдрому у дітей з малими аномаліями розвитку серця були носові кровотечі та кровоточивість ясен (у 15,6 та 20,2 % пацієнтів, відповідно). Прояви психоемоційної лабільності визначили у 34,4 %, підвищеної тривожності - у 25,6 % обстежених.