Изучены особенности эхокардиографических показателей и разработаны их возрастные нормативы для здоровых детей в возрасте от 1-го года до 16-ти лет, которые могут быть использованы в качестве эталонных при диагностике патологических отклонений - болезней сердца у кардиологических и соматических больных. Выявлены зависимости эхокардиографических показателей от возраста и физического развития детей, с учетом которых рассчитаны соотношения размеров полостей сердца и его структур относительно площади тела здорового ребенка. Показано, что нормированные таким образом основные эхокардиографические показатели позволяют осуществлять индивидуальное сопоставление полученных величин и выявлять патологические отклонения физиологических размеров полостей сердца для конкретного ребенка. Отмечено, что для дифференцирования физиологических особенностей и патологической дилатации полостей сердца разработаны коэффициенты соотношений эхокардиографических показателей между собой.

Викладено питання епідеміології, етіології, патогенезу, клініки та лікування артеріальних гіпертензій і гіпотензій, пролапса мітрального й аортального клапанів, кардіоміопатій у дітей і підлітків. Розкрито методи вимірювання артеріального тиску, охарактеризовано сучасні цифрові вимірювачі артеріального тиску та пульсу. Розглянуто питання генетично обумовлених сполучнотканинних дисплазій. Акцентовано увагу на особливостях лікування кардіоміопатій - захворювань невідомої етіології, що характеризуються кардіомегалією, серцевою недостатністю і фатальним закінченням.

Изложены вопросы эпидемиологии, этиологии, патогенеза, клиники и лечения артериальных гипертензий и гипотензий, пролапса митрального и аортального клапанов, кардиомиопатий у детей и подростков. Раскрыты методы измерения артериального давления, охарактеризованы современные измерители артериального давления и пульса. Рассмотрены вопросы генетически обусловленных соединительнотканных дисплазий. Акцентировано внимание на особенностях лечения кардиомиопатий - заболеваний неизвестной этиологии, характеризующихся кардиомегалией, сердечной недостаточностью и фатальным окончанием.

Висвітлено проблеми дослідження специфічного ураження серця у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет I типу. Узагальнено новітні дані про етіопатогенез даного захворювання, сучасні підходи до його діагностики та лікування. За результатами комплексно-інструментального обстеження показано високу частоту вегетативної дисфункції у цих хворих, описано її особливості залежно від віку пацієнтів, тривалості захворювання, якості компенсації вуглеводного обміну й інших показників. Простежено стадійний перебіг діабетичної кардіоміопатії, запропоновано діагностичні критерії трьох стадій її розвитку й ефективну схему патогенетичної терапії діабетичного серця у дітей.

Освещены проблемы исследования специфического повреждения сердца у детей и подростков при сахарном диабете I типа. Обобщены новейшие данные о этиопатогенезе данного заболевания, современных подходах к его диагностике и лечению. На основе результатов комплексно-инструментального обследования показана высокая частота вегетативной дисфункции у этих больных, описаны ее особенности в зависимости от возраста пациентов, продолжительности заболевания, качества компенсации углеводородного обмена и других показателей. Прослежено стадийное протекание диабетической кардиомиопатии, предложены диагностические критерии трех стадий ее развития и эффективная схема патогенетической терапии диабетического сердца у детей.

Проведено исследование частоты и характера изменений систолической и диастолической функции у 76-ти детей, больных острым лейкозом (ОЛ), в возрасте от 2-х до 18-ти лет, получающих полихимиотерапию (ПХТ) по стандартным протоколам. Установлено, что у детей с ОЛ происходят выраженные нарушения функциональной способности миокарда, причем у части они определяются еще до начала терапии. Установлено, что при увеличении числа курсов ПХТ ухудшаются показатели расслабления миокарда ЛЖ, а затем и показатели сократительной его способности, т.е. токсического воздействия на миокард приводит к нарушению эластических свойств ЛЖ и перестройке его диастолического кровотока. Выявлено, что у детей с миелобластным вариантом ОЛ происходят более значительные изменения как систолической, так диастолической функции ЛЖ, и регистрируются они на более ранних этапах. Показано, что допплероэхокардиографическое исследование является наиболее чувствительным из неинвазивных методов раннего выявления повреждений миокарда при ОЛ у детей.

Проведено обследование новорожденных детей с врожденным пороком сердца с применением методов электро- и эхокардиографии. Показано, что применение средств физической реабилитации способствует оптимизации функционального состояния сердца и сердечно-сосудистой системы их организма.

Проведено обстеження новонароджених дітей з вродженою вадою серця з затсосуванням методів електро- та ехокардіографії. Встановлено, що використання засобів фізичної реабілітації сприяє оптимізації функціонального стану серця та серцево-судинної системи їх організму.

Освещены современные научные представления о структуре и функции миокарда, рассмотрены анатомо-физиологические особенности сердечной мышцы. Приведена классификация кардиомиопатий ВОЗ/МОФК (1995), в которой учтены все болезни миокарда, обусловливающие нарушение его функции. Рассмотрены этиология, особенности течения, методы диагностики, профилактики и лечения первичных и вторичных кардиомиопатий, миокардитов, нарушений ритма сердца, ишемии и опухоли миокарда, закрытой травмы сердца и сердечной недостаточности.

Наведено дані про морфофункціональне ремоделювання та патофізіологічні механізми формування серцевої недостатності у дітей з запальними захворюваннями міокарда. З метою вивчення механізмів формування серцевої недостатності обстежено 59 дітей віком 10 - 18 років з міокардіофіброзом ревматичного й неревматичного генезу. Установлено, що у 25 % випадків відбуваються процеси ремоделювання міокарда за відсутності клінічних проявів серцевої недостатності. Формування субклінічної стадії серцевої недостатності відбувається на тлі активації системи ренін-ангіотензин-ІІ. Функціональні проби з фізичним навантаженням є основною ланкою в діагностиці субклінічної серцевої недостатності.

Приведены данные о морфофункциональном ремоделировании и патофизиологических механизмах формирования сердечной недостаточности у детей с воспалительными заболеваниями миокарда. С целью изучения механизмов формирования сердечной недостаточности обследованы 59 детей в возрасте 10 - 18 лет с миокардиофиброзом ревматического и неревматического генеза. Установлено, что у 25 % из них происходят процессы ремоделирования миокарда при отсутствии клинических проявлений сердечной недостаточности. Формирование субклинической стадии сердечной недостаточности происходит на фоне активации системы ренин-ангиотензин-II. Функциональные пробы с физической нагрузкой являются основным звеном в диагностике субклинической сердечной недостаточности.

Проанализированы особенности анатомии, физиологии и патологии сердца у детей. Представлены классификация шумов сердца и методика их дифференциальной диагностики по идентификации шумов разного генеза. Приведены сведения о частых врожденных пороках и соединительнотканных дисплазиях сердца у детей. Описаны болезни миокарда и рассмотрены вопросы клиники аритмий сердца, изложены рекомендации относительно методов их терапии.

Викладено дані, що стосуються особливостей сучасної патології міокарда у дітей, запропоновано її робочу класифікацію. Наведено характеристику основних видів ураження серцевого м'яза: порушення метаболізму, запалення, ішемії, аритмій серця. Звернено увагу на чинники, що можуть забезпечити подальший прогрес в діагностиці, терапії та профілактиці патології міокарда.

Приведены данные, касающиеся особенностей современной патологии миокарда у детей, предложена ее рабочая классификация. Дана характеристика основных видов поражения сердечной мышцы: нарушения метаболизма, воспаления, ишемии, аритмий сердца. Акцентировано внимание на факторы, могущие обеспечить дальнейший прогресс в диагностике, терапии и профилактике патологии миокарда.

В огляді наведено дані щодо механізму дії антиаритмічного препарату 1С класу етацизін і показання до призначення у дорослих і дітей. Узагальнено досвід застосування етацизину для лікування шлуночкових порушень ритму серця у дітей.

В обзоре приведены данные о механизме действия антиаритмического препарата lC класса "Этацизин", показания к применению у взрослых и детей, обобщен опыт применения этацизина при лечении желудочковых нарушений ритма сердца у детей.

Вивчено стан серцево-судинної системи у разі спадкових захворювань та природжених вад розвитку у дітей раннього віку. У 86,4 % випадків виявлено малі структурні аномалії серця та вторинну кардіоміопатію. У 13,6 % пацієнтів діагностовано уроджені вади серця. Підкреслено необхідність поглибленого обстеження серцево-судинної системи у дітей, які мають генетичні синдроми або вади розвитку.

Изучено состояние сердечно-сосудистой системы при наследственных заболеваниях и врожденных пороках развития у детей раннего возраста. В 86,4 % случаев выявлялись малые структурные аномалии сердца и вторичную кардиомиопатию. У 13,6 % пациентов диагностированы врожденные пороки сердца. Подчеркнута необходимость углубленного обследования сердечно-сосудистой системы у детей, имеющих генетические синдромы или пороки развития.

Розглянуто актуальні питання ведення дітей з природженими вадами серця (ПВС) в доопераційному та віддаленому післяопераційному періодах. Охарактеризовано окремі нозоологічні форми ПВС. Увагу приділено особливостям діагностики та можливим проблемам перебігу ПВС у новонароджених і дітей раннього віку. Наведено інформацію про синдроми артеріальної гіпоксемії та серцевої недостатності, легеневу гіпертензію, інфекційний ендокардит.

Рассмотрены актуальные вопросы ведения детей с врожденными пороками сердца (ВПС) в дооперационном и отдаленном послеоперационном периодах. Охарактеризованы отдельные нозоологические формы ВПС. Уделено внимание особенностям диагностики и возможным проблемам протекания ВПС у новорожденных и детей раннего возраста. Дана информация о синдромах артериальной гипоксемии и сердечной недостаточности, легочной гипертензии, инфекционном эндокардите.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-43 + Р733.410.130.11-43

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Міокардити у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы особенности течения, клинико-диагностические данные и эффективность лечения дилатационной кардиомиопатии у детей раннего возраста. Под наблюдением находилось 27 детей - 14 (52 %) девочек и 13 (48 %) мальчиков. Все дети лечились стационарно, диагноз дилатационной кардиомиопатии был поставлен на основании общепринятых клинико-лабораторных, инструментальных и рентгенологических методов обследования. Обнаружено, что 56 % детей имели перинатальные проблемы, что может свидетельствовать о роли внутриутробных поражений в развитии дилатационной кардиомиопатии. У всех больных дилатационная кардиомиопатия была основным, но не единственным диагнозом. Ей сопутствовали пневмония, кардит, гипотрофия I - II ст., анемия, стоматит. При ЭхоКГ у всех детей отмечались диффузно сниженная сократительная способность миокарда, снижение фракции выброса ниже 50 % и дилатация левых камер сердца. Лечение детей включало длительную (не менее двух недель) антибактериальную терапию, что определялось сопутствующими заболеваниями и тяжестью состояния. С учетом возможного аутоиммунного механизма повреждения сердца, все пациенты получали глюкокортикостероиды (1 - 2 мг/кг по преднизолону) с постепенным снижением дозы через четыре недели. Посиндромное лечение включало применение сердечных гликозидов, ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента совместно с диуретиками, препаратов, улучшающих обменные процесы в кардиомиоцитах. Выделяя вирусный или аутоиммунный механизм поражения сердца, представляется обоснованным проведение исследования иммунного статуса детей с дилатационной кардиомиопатией и обнаружение аутоантител к белкам миокарда. Это позволит

подтвердить значимость тех или иных поражений при дилатационной кардиомиопатии и обоснованно назначать противовирусные и иммуносупресивные препараты, что может изменить течение заболевания и его прогноз.

Наведено результати дослідження впливу різних доз допаміну на показники центральної гемодинаміки та контрактильну здатність лівого шлуночка у дітей із тяжкими формами інфекційних захворювань. Встановлено, що застосування допаміну в дозах 2 - 3 мкг/кг/хв призводить до активізації допамінових рецепторів центральних регулювальних структур. У разі введення препарату в дозах 4 - 10 мкг/кг/хв спостерігалися позитивні інотропний та хронотропний ефекти. За збільшення дози допаміну до 12 мкг/кг/хв відбувалося зростання показників скоротливої здатності кардіоміоцитів на тлі незмінного загального периферійного судинного опору.

Зроблено оцінку прогностичної цінності деяких математично-статистичних показників кардіоритму в оцінці функціонального напруження організму дзюдоїстів 14 - 16-ти років під час виконання роботи "до відмови".

Окреслено можливі шляхи захисту серцевого м'яза новонароджених від пошкодження за умов перинатальної гіпоксії. Розглянуто питання доцільності використання енергозабезпечуючих речовин. Патогенетично обгрунтовано застосування антиоксидантних засобів. Узагальнено досвід застосування метаболічних препаратів у разі гіпоксичного ушкодження міокарда у новонароджених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.01-52 + Р733.645.093.3-52

Рубрики:

Вроджені вади серця у дітей

Неврози і психоневрози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.12-52

Рубрики:

Хвороби ендокарда і клапанів серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: пролапс митрального клапана, вопросы реабилитации и диспансеризации, критерии прогнозирования
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.12-3

Рубрики:

Хвороби ендокарда і клапанів серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ