Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.104 + Г583.26

Рубрики:

Очищання води

Адсорбція з розчинів

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зауважено, що сумісна утилізація бурового шламу та фосфогіпсу з одержанням будівельного матеріалу є екологічно доцільною та економічно ефективною, оскільки сприяє не лише запобіганню забрудненню довкілля, а й вирішенню проблеми раціонального природокористування. Буровий шлам - відходи, що утворюються під час буріння нафтових свердловин, а фосфогіпс - відхід хімічної промисловості, що формуються у результаті виробництва концентраційної фосфорної кислоти. Однак техногенна сировина містить важкі метали, які можуть переходити у готовий продукт та вилуговуватися з нього. Ідея полягає в оптимізації екологічної характеристики процесу перероблення бурового шламу та фосфогіпсу. Функцією мети є визначена концентрація важких металів в екстракті з гіпсобетону, що залежить, передусім, від структурно-технологічних параметрів. Мета роботи - розв'язання задачі математичного програмування, тобто пошуку оптимального розв'язку значень факторів для процесу сумісного перероблення бурового шламу та фосфогіпсу. Математичне програмування розв'язання задачі оптимізації екологічної характеристики гіпсобетону (мінімізація концентрації важких металів в екстракті) виконувалося методом простого випадкового пошуку у середовищі програмування Borland C++ мовою програмування Сі. У становлено, що для мінімізації концентрації важких металів в екстракті з гіпсобетону необхідно дотримуватися знайдених значень таких факторів: масового співвідношення фосфогіпсового в'яжучого до бурового шламу - 2,93 од., масової частки негашеного вапна від маси фосфогіпсового в'яжучого - 0,09 од., вік у гіпсобетону - від 19 діб, час у експозиції - 28 діб.

Індекс рубрикатора НБУВ: И131.126,7 + Б1(4УКР)в2:Н

Рубрики:

Буріння глибоких і надглибоких свердловин

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225,8 + Б1(45УКР,25ДНІ)

Рубрики:

Гідрологія річок

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше з метою зниження техногенного навантаження на територіях нафтового видобутку теоретично обгрунтовано екологічно безпечний спосіб сумісної утилізації бурового шламу та фосфогіпсу. Уперше для підвищення рівня екологічної безпеки об'єктів довкілля, що перебувають у зоні впливу бурового шламу та фосфогіпсу, експериментально визначено умови переробки досліджуваних промислових відходів у гіпсобетон із задовільними екологічними та технічними характеристиками. Уперше науково обгрунтовано й експериментально встановлено оптимальний склад і співвідношення між масами компонентів гіпсобетонної суміші під час переробки відходів у екологічно безпечний будівельний матеріал. Удосконалено теоретично-практичні положення щодо оцінювання екологічної безпеки гіпсобетону як продукту утилізації промислових відходів, за токсикологічними, радіаційними й еколого-гігієнічними показниками. Одержали подальший розвиток технологічні рішення стосовно удосконалення схем виробництва зі створення маловідходних екологічно безпечних технологій випуску будівельних матеріалів із вторинної сировини.

Обгрунтовано концепцію корпоративної екологічної системи, або комплексної оцінки екологічності систем (КЕС), ентропійного підходу в хімічній екології довкілля, розвитку системних методів вивчення і моделювання стану та процесів у складних соціально-еколого-економічних системах. Проаналізовано наукові підходи щодо вивчення механізмів функціонування природних систем, особливості саморегулювання і самовідновлення екосистем за умов техногенезу. Наголошено на необхідності й доцільності формування корпоративного підходу з метою впровадження в інформаційну складову системного аналізу цілісної соціально-еколого-економічної системи як корпоративної екологічної системи - концепція КЕС (структура аналітичної системи, заснованої на систем-системному (корпоративному) підході дослідження складних природно-техногенних об'єктів, який містить сучасні положення термодинамічної теорії рівноваги і синергетики, ризик-аналіз як основу вирішення практичних завдань у межах техногенної безпеки, корпоративного екологічного менеджменту). Зазначено, що можливості концепції системного аналізу складних об'єктних утворень у контексті екологізацїі життя пов'язані з сучасними тенденціями розширенням інформаційної складової системних досліджень щодо розв'язання завдань управління якістю природного середовища (дослідження процесів саморегулювання в грунтах: міграція і трансформація), нормування якості природного середовища як основи здоров'я населення - еколого-гігієнічне нормування. Сучасні напрями розвитку екології вимагають запровадження інформаційних технологій у різні галузі цієї сфери діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225,8 + Б1(45УКР,25ДНІ)

Рубрики:

Гідрологія річок

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення ступеня ефективності роботи осушувача вертикального ОВШ-950, що супроводжується одержанням твердої фази з властивостями, необхідними для використання як товарного продукту. Методи. Дослідженням підлягали зразки бурового шламу, одержаного у процесі буріння свердловин на Семиренківському газоконденсатному родовищі, яке знаходиться на території Шишацького району Полтавської області. Для встановлення закономірностей осушення шламу в ОВШ-950 для аналізу використовували буровий шлам різного генезису, тобто утворений у результаті буріння різних свердловин та на різних глибинах. Вологість зразків бурового шламу визначали згідно із стандартними методиками відповідно до ДСТУ Б В.2.1-17:2009 та ДСТУ ISO 11465-2001. Наукова новизна. Встановлені науково обгрунтовані закономірності процесу осушення бурового шламу в осушувачі ОВШ-950, що дозволяє інтенсифікувати процес залежно від природи бурового розчину, який використовується у процесі буріння. Практична значимість. Розділення бурових шламів, одержаних під час буріння свердловин, дозволяє зменшити кількість утворених бурових відходів та знизити витрати на приготування бурового розчину, завдяки повторному використанню рідкої фази. Результати. Виходячи з отриманих результатів ступеня осушки бурового шламу на глиняно-полімерній основі та вуглеводній основі слід зазначити, що ступінь осушки шламу вища на глиняно-полімерній основі і складає майже 82 % в противагу майже 56 %. Це обумовлюється хімічними та фізичними властивостями глиняно-полімерної основи шламу, а також водовіддачею. Показано результативність розділення бурових шламів, одержаних під час буріння свердловин із застосуванням різних основ для бурових розчинів, на центрифузі, та осушення осаду в осушувачі ОВШ-950. На підставі проведених досліджень щодо визначення ефективності роботи осушувача вертикального ОВШ-950 встановлено, що обладнання забезпечує ступінь осушення бурового шламу залежно від типу бурового розчину, що використовувався, на рівні від 51 % до 81 % для IEP Witer II та глиняно-полімерної основи відповідно.

Висвітлено проблеми зниження рівня техногенного навантаження на довкілля від об'єктів нафтового видобування, зокрема в районах активного буріння й освоєння свердловин, що супроводжується деструктивними впливами на всі компоненти довкілля, особливо під час аварійних ситуацій із розливами нафти та нафтопродуктів. Розроблено науково-методологічні основи системного підходу до оцінювання впливу відходів нафтовидобування на довкілля й екологічно безпечного поводження з ними, що забезпечує зниження техногенного навантаження на довкілля від нафтовидобувної промисловості. Розроблено науково-методологічний підхід до дослідження та впровадження технології очищення нафтозабруднених грунтів методами біоремедіації, що дозволило підвищити рівень екологічної безпеки відповідних територій за рахунок скорочення часу ліквідації забруднення та підвищення ефективності процесу. Зазначено, що біотехнологічний метод знезараження нафтозабруднених ґрунтів стає більш популярним і корисним у наш час завдяки своїм перевагам і позитивним характеристикам перед фізико-хімічними методами. Висока ефективність розкладання нафтових вуглеводнів різними штамами бактерій пояснюється здатністю конкретного живого організму залучати ці речовини до метаболічних процесів клітини. Зауважено, що численні дослідження засвідчують, що арени, нафтенові, парафінові вуглеводні доступні практично для всієї аборигенної мікрофлори. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність застосування анаеробного дигестату як біостимулятора у складі бактеріальних препаратів на підставі наявності в ньому необхідного комплексу поживних речовин для нафтодеструктивних мікроорганізмів, що задовольняє вимоги екологічної безпеки щодо комплексного поводження з відходами. Запропоновано науково-методичний підхід до моделювання фільтрації нафти через пористе середовище, що забезпечило прогнозування глибини та площі забруднення ґрунту, та зниження екологічного ризику від аварійних розливів нафти. Розроблено науково-теоретичні підходи до застосування програмного забезпечення ANSYS у вирішенні проблем екологічної безпеки. Зазначено, що практична значущість роботи підтверджена результатами промислових випробувань розроблених екологічно безпечних технологій, двома патентами на корисну модель і актами впровадження у виробничий і навчальний процеси.

Розроблено технології захисту довкілля в зоні впливу нафтовидобувних територій. Увагу спрямовано на ознайомлення з науково-методичними підходами до підвищення екологічної безпеки довкілля в районах видобування нафти та внаслідок аварійних ситуацій із витіканням нафти і нафтопродуктів. Досліджено джерела екологічної небезпеки для довкілля під час видобування нафти. Розглянуто способи поводження з відходами нафтового видобутку. Увагу приділено екологічним проблемам поводження з рідкими відходами буріння свердловин. Охарактеризовано технології захисту довкілля в нафтовидобувній галузі. Проаналізовано загальні принципи біотехнологічного способу ліквідації нафтових забруднень. Досліджено процес деградації нафтових вуглеводнів в умовах аборигенної мікрофлори. Оцінено екологічні ризики від забруднення нафтою та нафтопродуктами внаслідок аварійних ситуацій. Здійснено прогнозування зон забруднення нафтою методами математичного моделювання процесу геофільтрації.

Окреслено питання методики, технології та алгоритму проведення SWOT-аналізу. Визначено його місце в стратегічному екологічному плануванні, розробленні стратегії сталого розвитку підприємства та мінімізації екологічних ризиків і негативного впливу на довкілля. Наведено приклади процедур проведення SWOT-аналізу з одержаними матрицями для окремих галузей промисловості з метою їх екологізації.