Розглянуто історію виникнення, основні етапи розвитку та парадигми політології. Проаналізовано особливості становлення політичної думки у стародавні часи, періоди середньовіччя, Відродження та Нового часу. Розкрито основні ідеї вітчизняної політології. Проаналізовано напрями розвитку політичної думки у XX ст. Визначено соціальний зміст, походження та функції політики, досліджено процес її взаємодії з іншими сферами суспільного життя, охарактеризовано структуру влади. Розкрито сутність громадського суспільства та правової держави, описано політичні режими сучасності, особливу увагу приділено розгляду різних форм демократії та сучасних виборчих систем. Встановлено причини виникненння громадських організацій і рухів, показано їх вплив на соціально-політичне життя країни. Висвітлено історію становлення багатопартійності та формування політичної еліти в Україні. Наведено характеристику різних типів політичної культури, розглянуто традиційні та новітні соціально-політичні ідеї, течії та концепції, визначено тенденції розвитку міжнародних відносин.

Рассмотрена история возникновения, основные этапы развития и парадигмы политологии. Проанализированы особенности становления политической мысли в давние времена, периоды Средневековья, Возрождения и нового времени. Раскрыты основные идеи отечественной политологии. Проанализированы направления развития политической мысли в XX ст. Определено социальное содержание, происхождение и функции политики, исследован процесс ее взаимодействия с другими сферами общественной жизни, охарактеризована структура власти. Раскрыта сущность гражданского общества и правового государства, описаны политические режимы современности, особое внимание уделено рассмотрению различных форм демократии и современных выборных систем. Установлены причины возникновения общественных организаций и движений, показано их влияние на социально-политическую жизнь страны. Освещена история становления многопартийности и формирования политической элиты в Украине. Приведена характеристика различных типов политической культуры, рассмотрены традиционные и новейшие социально-политические идеи, течения и концепции, определены тенденции развития международных отношений.

Висвітлено історію розвитку, основні парадигми, предмет, методи політології. Розглянуто функції політики, структуру та завдання політичної влади, ознаки держави. Увагу приділено політичним режимам сучасності, формам демократії, політичним інститутам, проблемам політичної культури та міжнародної політики.

Освещены история развития, основные парадигмы, предмет, методы политологии. Рассмотрены функции политики, структура и задачи политической власти, признаки государства. Уделено внимание политическим режимам современности, формам демократии, политическим институтам, проблемам политической культуры и международной политики.

Висвітлено основні підходи та концепції щодо аналізу політичних систем у порівняльній політології. Описано модель державного устрою західних країн, зокрема, США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини. Розглянуто лібералізм як ідейну основу сучасної демократії. Охарактеризовано тоталітарні політичні системи, природу тоталітаризму як соціокультурного феномену. Розкрито специфіку посткомуністичної демократизації, проблеми консолідації транзитивних демократій, особливості пострадянських трансформацій, соціокультурні особливості України у сучасний період. Наведено типологію афро-азіатських політичних режимів, загальну характеристику політичних систем Азії та Близького Сходу.

Освещены основные подходы и концепции относительно анализа политических систем в сравнительной политологии. Описана модель государственного строя западных стран, в частности, США, Канады, Великобритании, Франции, Германии. Рассмотрен либерализм как идейная основа современной демократии. Охарактеризованы тоталитарные политические системы, природа тоталитаризма как социокультурного феномена. Раскрыты специфика посткоммунистической демократизации, проблемы консолидации транзитивных демократий, особенности постсоветских трансформаций, социокультурные особенности Украины в современный период. Приведены типология афро-азиатских политических режимов, общая характеристика политических систем Азии и Ближнего Востока.

Проаналізовано різні аспекти становлення інформаційного суспільства в Україні. Визначено фундаментальні властивості майбутнього інформаційного суспільства, розглянуто умови й особливості зародження нової політичної культури в українському суспільстві в процесі його трансформації в інформаційне. Увагу приділено проблемам впровадження інформаційних технологій в освіту.

Проанализированы разные аспекты становления информационного общества в Украине. Определены фундаментальные свойства будущего информационного общества, рассмотрены условия и особенности зарождения новой политической культуры в украинском обществе в процессе его трансформации в информационное. Уделено внимание проблемам внедрения информационных технологий в образование.

Визначено суть, критерії та рівні сформованості моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ). Проаналізовано стан і особливості її розвитку у студентської молоді. З'ясовано можливості застосування когнітивно-еволюційного підходу у формуванні моральної свідомості майбутніх учителів. Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови даного формування. Запропоновано методику організації спільноти дослідників як особливої форми розвитку моральної свідомості студентів, що полягає у колективному обговоренні та розв'язанні морально-етичних дилем. Обгрунтовано принципи забезпечення педагогічної підтримки у цьому розвитку.

Розкрито поняття політології як науки та навчальної дисципліни. Висвітлено особливості становлення та розвиток політичної думки в історії людства. Розглянуто суспільні явища - політика і влада. Охарактеризовано політичну систему та державу як її базовий інститут. Узагальнено політичні режими сучасності, приділено увагу політичним партіям, громадським організаціям і рухам. Розкрито поняття політичної еліти та політичного лідерства. Визначено рівні, структуру та типи політичної свідомості, проаналізовано політичну культуру сучасного українського суспільства. Висвітлено основні соціально-політичні ідеї та течії в сучасному світі. Запропоновано визначення понять міжнародних відносин і міжнародної політики.

Проаналізовано вплив процесу становлення інформаційного суспільства на особистість, досліджено адаптаційні механізми, що дозволяють особистості пристосуватись до ситуації інформаційної трансформації соціуму. Виявлено особливості адаптації студентської молоді до умов соціокультурної реальності, що трансформується під впливом її інформатизації, на основі конкретно-соціологічних досліджень. Проаналізовано складові інформаційного ризику: ризик, викликаний проблемами в роботі технічної складової інформаційної системи, та ризики, пов'язані з можливим інформаційно-психологічним впливом на людину інформації, що зберігається та функціонує в глобальних комунікативних мережах і системах та робить її "інформаційно прозорою". Осмислено теоретико-методологічні проблеми розуміння тоталітаризму як соціокультурного феномену в інформаційну епоху, розмежовано терміни "інформаційний тероризм", "інформаційна війна", "кіберзлочинність".

Розглянуто питання політичного розвитку за умов інформаційної епохи. Особливу увагу приділено стану політики та влади в українському суспільстві, сучасним підходам до розуміння нової епохи. Відповідно до вимог осмислення сучасних тенденцій аналіз політико-владних складових в інформаційну епоху екстраполюється на українську проблематику. Зроблено спробу системного підходу до аналізу факторів внутрішнього порядку, які впливатимуть на процес засвоєння й ефективного використання надбань інформаційної епохи. Розроблено підходи до формування нової моделі розвитку, яка може дозволити ефективно використовувати нові технології для загального добробуту народу України, для впровадження ціннісних смислів гуманістичного наповнення.

Проаналізовано поняття "моральна свідомість" на основі поглядів вітчизняних та російських вчених. Визначено взаємозв'язок моральної свідомості з моральною поведінкою і вихованістю. Виділено компоненти моральної свідомості: моральні знання, моральні переконання, ціннісні орієнтації. Розглянуто взаємозв'язок між суспільною моральною свідомістю та моральною свідомістю особистості.

Проанализировано понятие "моральное сознание" на основе взглядов отечественных и российских ученых. Определена взаимосвязь нравственного сознания с нравственным поведением и воспитанностью. Выделены компоненты нравственного сознания: нравственные знания, моральные убеждения, ценностные ориентации. Рассмотрена взаимосвязь между общественным моральным сознанием и моральным сознанием личности.