Розглянуто проблеми готельно-ресторанного бізнесу та туризму. Наведено механізм ринкового ціноутворення, розглянуто еволюцію його альтернативних теорій. Сформульовано загальні принципи ціноутворення у сфері послуг. Встановлено джерела формування ринкової вартості товару. Запропоновано класифікацію внутрішніх і зовнішніх факторів формування, зростання та зниження цін на товари та послуги. Визначено базові стратегії конкуренції, а також етапи розробки цінової політики. Розглянуто стандартизацію та сертифікацію послуг як інструменти державного регулювання якості обслуговування, цін і тарифів в Україні та інших країнах світу.

Рассмотрены проблемы гостинично-ресторанного бизнеса и туризма. Приведены механизмы рыночного ценообразования, рассмотрена эволюция его альтернативных теорий. Сформулированы общие принципы ценообразования в сфере услуг. Установлены источники формирования рыночной стоимости товара. Предложена классификация внутренних и внешних факторов формирования, увеличения и снижения цен та товары и услуги. Определены базовые стратегии конкуренции, а также этапы разработки ценовой политики. Рассмотрены стандартизация и сертификация услуг как инструменты государственного регулирования качества обслуживания, цен и тарифов на Украине и в других странах мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1-52

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-52

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.302.2-5

Рубрики:

Розлади рухової функції кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.301.1-52

Рубрики:

Пневмонії у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-51

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено алгоритм диференціального діагнозу гіпербілірубінемій у дітей перших двох років життя з урахуванням гемолітичних, гепатитних, механічних, а також спадково зумовлених форм. Проведено поетапне діагностування жовтяниць у 58 дітей віком від 10 днів до 2 років, виділено групу дітей з сімейними формами гіпербілірубінемій.

Розглянуто питання удосконалення прогностичних та лікувально-діагностичних заходів,спрямованих на зниження частоти повторних респіраторних захворювань у дітей. Вперше проведено комплексне вивчення вікової динаміки клітинного та гуморального імунітету, рівня тиреоїдних гормонів, кортизолу та прогестерону в 139 дітей з частими респіраторними захворюваннями та 30 епізодично хворіючих дітей, здійснено зіставлення даних показників. Досліджено кореляційний зв'язок показників імунного та ендокринного статусу часто хворіючих дітей на основі використання багатомірних статистичних методів. Вперше проведено оцінку клініко-імунологічної ефективності та впливу на рівень тиреоїдних гормонів, прогестерону та кортизолу комплексного імуноглобулінового препарату (КІП). Проаналізовано ефективність поєднаного застосування КІПу та тимогену для реабілітації часто хворіючих дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4 + Р128.919-372

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Гігієна дітей грудного віку

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано генетичну обтяженість процесів репродукції населення східного регіону країни (на прикладі мешканців Луганської області). Описано структуру, частоту і ризик виникнення репродуктивних втрат за рахунок плода серед населення та виникнення природженої патології у живо-, мертвонароджених та плодів, елімінованих за генетичними показаннями. Генетичні процеси в популяції визначені як такі, що сприяють дезадаптації даного угрупування населення до умов якісного проживання.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)49:Ч518

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості молекулярних механізмів дії кларитроміцину (клацид) та його клінічна ефективність у разі респіраторної патології у дітей. Актуальність цієї теми зумовлена проблемою вибору антибіотика у дітей, що хворіють на гострі респіраторні інфекції. Для лікування гострих респіраторних захворювань у всьому світі наразі широко застосовуються макролідні антибіотики. У багатьох сучасних роботах було показано ефективність кларитроміцину - представника класу макролідів, який відрізняється найбільшою серед представників класу активністю щодо типової (пневмокок, БГСА тощо) флори - у лікуванні широкого спектра захворювань дихальних шляхів, а також його вплив на різні ланки патологічного процесу у разі респіраторних захворювань.

Наведено результати дослідження ставлення дільничних лікарів-педіатрів до імунопрофілактики та їх внесок у формування батьківського ставлення до вакцинації. Шляхом порівняння заходів, що проводилися лікарями, та рівня охоплення профілактичними щепленнями на їх дільницях установлено найбільш ефективні методи санітарно-просвітницької роботи серед батьків із питань активної імунізації дітей.

Гострі респіраторні вірусні інфекції - група найбільш поширених хвороб, що проявляються насамперед катаральним синдромом з ураженням ротоглотки й потребують місцевого застосування антисептиків. Мета роботи - вивчити клінічні особливості уражень глотки й гортані при гострих респіраторних інфекціях у різних регіонах України, оцінити на великому клінічному матеріалі ефективність і безпеку застосування препарату Лізак і його здатність впливати на активність нативного імунітету. Обстежено 25 229 дітей віком від 4 до 18 років з гострими респіраторними інфекціями, що проявлялись запальним процесом у ротоглотці. Проведені загальноклінічні, імунологічні, бактеріологічні дослідження. Встановлено, що застосування препарату Лізак у клінічній практиці є ефективним і приводить до зменшення інтенсивності клінічних ознак запалення в ротоглотці, купірує сухість ротоглотки, больовий синдром, відновлює голосову функцію. При вивченні кореляційних зв'язків між клініко-анамнестичними даними встановлено, що найбільш сильні взаємозв'язки відзначалися між тонзилітом і вираженістю температурної реакції в першу й третю добу від початку лікування (r = 0,43 і 0,69 відповідно), наявність тонзиліту корелювала також з інтенсивністю болю в горлі (r = 0,46) і наявністю кашлю на 7-му добу захворювання (r = 0,39). У той же час вираженість кашлю в першу й третю добу захворювання корелювала з гострим ларингітом (r = 0,51 і r = 0,36 відповідно). Охриплість корелювала зі ступенем сухості в ротоглотці (r = 0,47) і була притаманна ларингіту. Для визначення імунологічної ефективності препарату Лізак були обстежені 124 дитини віком 7 - 12 років, які мали гострі респіраторні інфекції з ураженням ротоглотки. Встановлено, що рівень інтерферону гамма в ротоглотковій рідині й сироватці крові мав тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення активності запального процесу в ротоглотці. Зроблено висновок, що препарат Лізак, зменшуючи інтенсивність запального процесу в ротоглотці, здатен впливати на рівень прозапальних цитокінів, зокрема інтерферону гамма. При проведенні бактеріологічного дослідження мікрофлори ротоглотки в пацієнтів, за якими спостерігали, до початку лікування було виявлено підвищення числа патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Ефективність препарату Лізак була оцінена лікарями й пацієнтами в 99 % випадків як добра. Висновки: застосування препарату Лізак у клінічній практиці є ефективним і приводить до зменшення інтенсивності клінічних ознак запалення в ротоглотці, купірує сухість ротоглотки, больовий синдром, відновлює голосову функцію, сприяє зменшенню інтенсивності запального процесу в ротоглотці й впливає на рівень прозапальних цитокінів, зокрема інтерферону гамма, відновлює мікробіоценоз ротоглотки за рахунок зменшення кількості патогенної й умовно-патогенної флори (S. aureus, Candida albicans та ін.) і збільшення кількості індигенної флори. Препарат Лізак має добру переносимість і є ефективним у 99 % випадків застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено досвід дистанційного викладання педіатрії студентам 4-го курсу медичного факультету на кафедрі педіатрії 1 та медичної генетики Дніпропетровської медичної академії в умовах карантину внаслідок пандемії COVID-19. Підвищилась увага навчальних закладів до дистанційного навчання, завдяки впровадженню дистанційного навчання стало можливим створювати навчальні та наукові джерела, можливості яких у кілька разів перевищують такі в паперових носіїв інформації. Клінічні кафедри медичних вишів одержали можливість поширити свій досвід у застосуванні новітніх інформаційних технологій і вперше запровадити викладання онлайн клінічних дисциплін. Описано досвід підготовки та проведення практичних занять, викладення лекційного матеріалу. Викладено динаміку змін навантаження на викладачів і студентів у процесі набуття досвіду дистанційного навчання. Описано етапи підготовки навчальних матеріалів, тестів і клінічних завдань для студентів. Розглянуто можливості застосування тестів бази КРОК-2 у процесі підготовки студентів до практичних занять. Подано варіанти перевірки знань, що одержані студентами під час підготовки до практичних занять. Детально розглянуто можливості проведення практичних занять і викладення лекційного матеріалу на різних платформах, наведених в Інтернеті, можливості ідентифікації студентів, а також різноманітні форми спілкування студента та викладача. Також приділено увагу порядку та методиці прийняття у студентів відробок занять, що були пропущені ще до періоду оголошення карантину. Кафедра педіатрії 1 та медичної генетики також ділиться досвідом проведення методичних засідань кафедри, студентського наукового гуртка та заходів з виховної роботи, що можуть мати місце в роботі кафедри під час карантинних заходів в умовах пандемії COVID-19.

Розкрито сучасні аспекти найбільш поширених кислотозалежних захворювань дитячого віку. Наведено сучасні відомості про участь механізмів кислотоутворення в патогенезі гастроезофагальної рефлюксної хвороби, хронічного гастриту, хронічного гастродуоденіту, виразкової хвороби, функціональної диспепсії. Вміщено відомості щодо факторів ризику, клінічних проявів, діагностики та лікування кислотозалежних захворювань у дітей відповідно до рекомендацій зарубіжних та вітчизняних авторів, а також медичних асоціацій.

Висвітлено досвід дистанційного викладання педіатрії студентам 4-го курсу медичного факультету на кафедрі педіатрії 1 та медичної генетики Дніпропетровської медичної академії в умовах карантину внаслідок пандемії COVID-19. Підвищилась увага навчальних закладів до дистанційного навчання, завдяки впровадженню дистанційного навчання стало можливим створювати навчальні та наукові джерела, можливості яких у кілька разів перевищують такі в паперових носіїв інформації. Клінічні кафедри медичних вишів одержали можливість поширити свій досвід у застосуванні новітніх інформаційних технологій і вперше запровадити викладання онлайн клінічних дисциплін. Описано досвід підготовки та проведення практичних занять, викладення лекційного матеріалу. Викладено динаміку змін навантаження на викладачів і студентів у процесі набуття досвіду дистанційного навчання. Описано етапи підготовки навчальних матеріалів, тестів і клінічних завдань для студентів. Розглянуто можливості застосування тестів бази КРОК-2 у процесі підготовки студентів до практичних занять. Подано варіанти перевірки знань, що одержані студентами під час підготовки до практичних занять. Детально розглянуто можливості проведення практичних занять і викладення лекційного матеріалу на різних платформах, наведених в Інтернеті, можливості ідентифікації студентів, а також різноманітні форми спілкування студента та викладача. Також приділено увагу порядку та методиці прийняття у студентів відробок занять, що були пропущені ще до періоду оголошення карантину. Кафедра педіатрії 1 та медичної генетики також ділиться досвідом проведення методичних засідань кафедри, студентського наукового гуртка та заходів з виховної роботи, що можуть мати місце в роботі кафедри під час карантинних заходів в умовах пандемії COVID-19.

Представлено сучасні уявлення про неспецифічні механізми імунологічної реактивності та адаптивний імунітет у дітей раннього віку. Висвітлено молекулярно-генетичні механізми, що лежать в основі важких комбінованих порушень роботи імунної системи. Наведено сучасну класифікацію комбінованих імунодефіцитів та надано характеристику основних імунофенотипів. Представлено сучасні методи скринінгу, діагностики та лікування важких комбінованих імунодефіцитних станів у дітей раннього віку.

Риносинусит є поширеним захворюванням у більшості країн світу, що зумовлює значні економічні витрати, спричинені користуванням медичними послугами та зниженням продуктивності праці. Річна поширеність гострого риносинуситу (ГРС) становить 6 - 15 %. ГРС, як правило, є наслідком вірусного нежитю і зазвичай самообмежується, проте було описано серйозні ускладнення, що призводили до ситуацій, які загрожували життю, і навіть до смерті. Беручи до уваги те, що з ГРС у практичній діяльності стикаються лікарі різних спеціальностей, зокрема педіатри, лікарі загальної практики та отоларингологи, розробка чіткого алгоритму дій та призначення відповідної патогенетичної терапії є важливою проблемою охорони здоров'я. У лютому 2020 р. Європейське ринологічне товариство (European Rhinologic Society) опублікувало оновлені рекомендації з лікування гострого і хронічного риносинуситу (ХРС), а також назальних поліпів (European Position Paperon Rhinоsinusitis and Nasal polyps - EPOS-2020) у хворих різних категорій: діти, дорослі, пацієнти із супутніми захворюваннями. В EPOS-2020 наведено чіткі визначення риносинуситу та діагностичні критерії гострого і хронічного риносинуситу, запропоновано новий інтегрований підхід до надання медичної допомоги у разі ГРС. ГРС у дітей діагностують на підставі типової клінічної картини: гострий початок типових симптомів - закладеність носа, безбарвні/світлі виділення з носа та кашель, що зберігаються до 12 тиж. Згідно із сучасними критеріями, ГРС включає три нозологічні одиниці: гострий вірусний (ГВРС), післявірусний (ПВРС) та бактеріальний риносинусит. Лікування пацієнтів з ГРС має бути комплексним і має включати усунення запалення, відновлення прохідності природних співусть навколоносових пазух, евакуацію виділень із них, ерадикацію збудника, запобігання розвитку ускладнень, місцеву імуномодулюючу терапію. До основних груп лікарських засобів, що застосовуються для лікування ГРС, відносять антибактеріальні, протинабрякові, протизапальні, муколітичні препарати. В EPOS-2020 провідна роль відводиться призначенню фітотерапії, наведено дані щодо конкретних рослинних засобів, які довели ефективність для лікування ГРС: у разі ГВРС - евкаліптова олія та Andrographis paniculata SHA-10; за ПВРС - Pelargonium sidoides та миртол. Основним критерієм вибору терапії є мінімізація медикаментозного навантаження у разі достатньої ефективності лікування. Саме таким є лікарській засіб Респеро Миртол, що об'єднує властивості мукокінетика, муколітика, антимікробного і протизапального препарату. Основною діючою речовиною препарату є миртол стандартизований, протизапальний та саногенетичний ефект якого доведено у понад 100 доклінічних і рандомізованих клінічних дослідженнях.