Розглянуто літературний об'єкт як наріжний камінь сучасних теорій мистецтва. Зазначено, що деконструкція - інша тактика і стратегія дослідження, покликана подолати бар'єри "системного читання".

Рассмотрен литературный объект как краеугольный камень современных теорий искусства. Указано, что деконструкция - иная тактика и стратегия исследования, призванная преодолеть барьеры "системного прочтения".

Literary plant as a corner stone of the modern theories of art. Deconstruction - other tactics and strategy of research called to overcome barriers " of a systemic perusal ".

Висвітлено культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда. Проведено комплексне дослідження концепції деконструкції, виявлено її наукові та культурні пріоритети. Розглянуто питання про можливість транспортування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Доведено, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв'язанню ключових питань сучасної цивілізації.

Стверджено, що проблема тексту, як вона сформульована у авторському висловлюванні, полягає не в тому, чи виходить текст до так званого "зовнішнього світу" (або чогось подібного), але скоріше в тому, як те, що Ж.Дерріда у різних місцях найменовує "загальним текстом" (general text), сполучується зі входами й виходами в інші тексти; або, навпаки, яким чином інші тексти, корелюючи між собою, тим самим складають спільний текст, тобто як виникає ця інтертекстуальність.

Показано, что проблема текста, как она сформулирована в авторском высказывании, состоит не в том, выходит ли текст к так называемому "внешнему миру" (или чему бы то ни было еще), но скорее в том, как то, что Ж.Деррида в различных местах именует "общим текстом" (general text), сочетается со входами и выходами в другие тексты; или, напротив, каким образом другие тексты, коррелируя между собой, тем самым составляют некий общий текст, в частности, как возникает эта интертекстуальность.

The author of the article mointains that the issue of the text. The way it is formulated in this them, consist in the fact what Derryda terms " general text". Which communicates with ins and outs of other texts or, conversely, the way the other texts,when correlating, make a general text, i. e the way the intertextuelisms come into being.

В процессе изучения проекта Жака Лакана сделан акцен на "топологическом повороте" в психоанализе 1970-х годов. Отмечено, что применяя математические фигуры (лента Мебиуса, тор, бутылка Клейна) Лакан обнаруживает, что бессознательное содержит в себе топологические структуры. Показано, что метод Лакана олицетворяет парадигму современного психоанализа, поэтому автором поставлен вопрос о возможности формализации психоанализа и доказано, что формализация решает три стратегические задачи психоанализа: формализация придает психоанализу статус науки; формализация позволяет обозначить ядро теории, которое транслируется как система знаний; формализация исключает интуитивное пониманне основных принципов и вводит строгую модель анализа.

Довідкова література була і залишається важливим елементом книжкових полиць ще з часів пізньої античності. Але стрімкий розвиток наук та наукової інформації, а разом із тим - поява доступних і швидких у дії електронних ресурсів ставить під знак запитання, з однієї сторони, доцільність створення словників та енциклопедій в книжкових версіях саме в наш час, а, з іншої сторони, вимагає ретельного продумування того, яким може бути зміст такого роду книжок. Виразними особливостями цього словника можна назвати такі. По-перше, він створений авторами (викладачами, науковцями) із різних регіонів України, і тому читачі, працюючи із даним словником, зможуть отримати уявлення про різні школи, стилі, підходи до трактувань філософської проблематики, що присутні в нашому вітчизняному інтелектуальному просторі. По-друге, енциклопедичний характер словника обумовив те, що в ньому висвітлена не лише суто філософська проблематика, а й так звані філософські аспекти або проблеми різних сфер існування сучасного соціуму і культури. По-третє, у словнику розкривається зміст як традиційних, усталених, визнаних історією філософії понять та філософських вчень, так і новітні терміни і поняття, деякі з яких можна віднести до сучасного філософського авангарду.