Розглянуто структуру поселень та організацію житла кримських татар. Наведено уривки з робіт дослідників П.Сумарокова, Б.Куфтіна, О.Воропонова, в яких описано особливості кримськотатарських сіл та інтер'єру помешкань. Зазначено, що нині, у зв'язку з поверненням з депортації, постала гостра необхідність відродження культури кримських татар.

Рассмотрены структура поселений и организация жилища крымских татар. Приведены отрывки из работ исследователей П.Сумарокова, Б.Куфтина, О.Воропонова, в которых описаны особенности крымскотатарских сел и интерьера жилья. Указано, что в настоящее время, в связи с возвращением из депортации, возникла острая необходимость возрождения культуры крымских татар.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.172.4 + Щ124.3(4УКР-6КРМ) + Щ126.963(4УКР-6КРМ)

Рубрики:

Етнографія - Обробка волокнистих речовин

Історія орнаменту в декоративно-прикладному мистецтві

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію самобутнього і традиційного виду мистецтва кримськотатарського народу - виготовлення ювелірних прикрас, традиції якого складалися й удосконалювалися століттями. Описано головні убори, підвіски, сережки, намиста, браслети, брошки, персні й каблучки. Розглянуто матеріали та засоби виготовлення прикрас, особливості їх орнаментації. Зазначено, що за роки депортації в Криму не залишилося жодного майстра-ювеліра, художня обробка металу як вид мистецтва практично зникла і тільки нині покладено початок щодо її відродження.

Освещена история самобытного и традиционного вида искусства крымскотатарского народа - изготовления ювелирных украшений, традиции которого складывались и совершенствовались столетиями. Описаны головные уборы, подвески, сережки, бусы, браслеты, брошки, перстни и кольца. Рассмотрены материалы и средства изготовления украшений, особенности их орнаментации. Указано, что за годы депортации в Крыму не осталось ни одного мастера-ювелира, художественная обработка металла как вид искусства практически исчезла и только сейчас предприняты попытки его возрождения.

Розглянуто особливості килимарства й виробництва повсті, яке було традиційним промислом і відігравало важливу роль у житті й побуті монгольських і тюркських племен ще у давнину. Описано основні типи безворсових килимів, їх орнаментальну структуру. Зазначено, що виявлені й збережені до нашого часу кримські килими походили в основному з сіл Кіз, Токлук, Таракташ, Кутлах і були виткані в кінці XIX - початку XX ст.

Рассмотрены особенности производства ковров и войлока, которое было традиционным промыслом и играло важную роль в жизни и быте монгольских и тюркских племен еще в давние времена. Описаны основные типы безворсовых ковров, их орнаментальная структура. Указано, что выявленные и сохраненные до нашего времени крымские ковры происходили в основном из сел Киз, Токлук, Таракташ, Кутлах и были сотканы в конце XIX - начале XX ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.172.4 + Щ125.33(4УКР-6КРМ)

Рубрики:

Етнографія - Обробка волокнистих речовин

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію формування кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва у XV - першій половині XX ст., проведено його комплексне дослідження як принципово важливого та характерного різновиду національної художньої культури. Сформовано концепцію декоративності кримськотатарського мистецтва з урахуванням різних історико-культурних нашарувань, усього художнього досвіду, набутого протягом віків населенням Криму. Простежено еволюцію художньо-виражальних засобів творення форм і декору виробів. Визначено типи виробів і розроблено класифікацію орнаментів кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва, проведено їх аналіз як цілісної художньої системи, до наукового обігу введено широкий фактологічний матеріал. Наведено характеристику кримськотатарського символічного контексту основних орнаментальних мотивів. Створено мистецтвознавчий словник кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва й орнаментики відповідно до лексичного звучання, побутового призначення та символічного контексту. З'ясовано, що національну самобутність кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва від часів прийняття Ісламу визначили етнічні традиції, стиль і канони ісламського мистецтва. Зроблено висновок про необхідність урахування у процесі вивчення мистецької й архітектурної спадщини кримськотатарського народу його етнічних традицій, що склалися у взаємозв'язку з сусідніми причорноморськими народами та традицій мусульманської культури, що сформувалися протягом століть.

Наведено історіографію вивчення кримськотатарського народного декоративного мистецтва, яка має три основні періоди: початок XIII - до середини XIX ст., до якого належать відомості мандрівників, дипломатів, військових, які описали побут, звичаї, державний устрій, етнографію народів. В межах даного періоду одержано загальні дані про предмети мистецтва і ремесла народів Криму, стародавні назви предметів, вживання їх в окремих районах, опис, їх призначення, використання; другий - кінець XIX - перша половина XX ст. - цілеспрямовані наукові дослідження з етнографії, окремих напрямів декоративно-ужиткового мистецтва, третій - з кінця 1990-х років - відродження вивчення кримськотатарського мистецтва. Акцентовано увагу на активному етнографічному вивченні татар з моменту створення Бахчисарайського музею, визначено періоди художньої культури залежно від переважаючих культурних впливів, охарактеризовано виробництво із вовни, ювелірно-філігранного, вишивки, ткацтва, обробки дерева, розвиток кримськотатарського килимарства, каменерізного мистецтва, яке створювалось під впливом сельджукського мистецтва. Визначено напрями, не достатньо досліджені у наявних джерелах, що потребують уваги науковців, а саме: розвиток кримськотатарської кераміки, гончарного виробництва, різьблення по дереву, виготовлення зброї за період з XIV ст. і до сучасності, ювелірних і художніх виробів з металу, висвітлено питання номінації та символіки кримськотатарського народного орнаменту.

Приведена историография изучения крымскотатарского народного декоративного искусства, в котором выделено три основных периода - начало XIII - до середины XIX века - к нему относятся сведения путешественников, дипломатов, военных, которые описали быт, обычаи, государственное устройство, этнографию народов, проживающих в Крыму. В рамках данного периода получены общие данные о предметах искусства и ремесла народов Крыма, древние названия предметов, употребление их в отдельных районах, описание, их назначение, использование. Второй - конец XIX - первая половина XX века - целенаправленные научные исследования по этнографии, отдельных направлений декоративно-прикладного искусства, третий - с конца 1990-х годов - возрождение изучения крымскотатарского искусства. Акцентировано внимание на активном этнографическом изучении татар с момента создания Бахчисарайского музея, определены периоды художественной культуры в зависимости от преобладающих культурных влияний. Охарактеризовано производство из шерсти, ювелирно-филигранное, вышивка, ткачество, обработка дерева, развитие крымскотатарского ковроткачества, камнерезного искусства, которое создавалось под влиянием сельджукского искусства. Определены направления, недостаточно исследованые в имеющихся источниках, требующие внимания ученых, а именно: развитие крымскотатарской керамики, гончарного производства, резьба по дереву, изготовление оружия за период с XIV ст. и до современности, ювелирных и художественных изделий из металла.

The historiography of studying the Crimean-Tatar folk decorative art is under review. The directions are being determined which have not been sufficiently investigated in the available sources and which require proper attention for the part of the scientists.

Висвітлено традиційну символіку кримськотатарської народної орнаментики, базуючись на аналізі літературних джерел, вивченні національних традицій, опитуванні людей похилого віку про кримськотатарські символи, що можуть застосовуватися в сучасному етнодизайні. Виявлено, що у кримських татар нараховується понад тисячі умовних знаків, що зображують певні поняття. Відзначено, що на даний час розкрито лише частину символіки: деякі з наведених національних символів є загальнолюдським надбанням, є загальні для всіх тюркських народів, а також - виключно кримськотатарські поняття та знаки. Наголошено, що назріла необхідність дослідження та систематизації символів національного мистецтва з тим, щоб розуміти його. Підсумовано, що оскільки культура кримських татар ніколи не розвивалася ізольовано від інших культур світу, знання національної символіки розширять уявлення про роль кримськотатарського мистецтва у всесвітньому культурно-історичному процесі.

Освещена традиционная символика крымскотатарской народной орнаментики, основываясь на анализе литературных источников, изучении национальных традиций, опросе людей преклонного возраста о крымскотатарских символах, которые могут применяться в современном этнодизайне. Выявлено, что у крымских татар насчитывается более тысячи условных знаков, изображающих определенные понятия. Отмечено, что в настоящее время раскрыта лишь часть символики: некоторые из приведенных национальных символов являются общечеловеческим достоянием, есть общие для всех тюркских народов, а также - исключительно крымскотатарские понятия и знаки. Отмечено, что назрела необходимость исследования и систематизации символов национального искусства с тем, чтобы понимать его. Подытожено, что поскольку культура крымских татар никогда не развивалась изолированно от других культур мира, знание национальной символики расширят представления о роли крымскотатарского искусства во всемирном культурно-историческом процессе.

The article is devoted to the little researched topic in the literature of art criticism of artistic heritage of the Crimea - Crіmean Tatars symbolism and its use in modern ethno-design. The author reveals the symbolic context of some human, religiousnational symbols, specific to the people. Demonstrates their use in modern ethno-design: clothing, interior design, ceramics, weaving, embroidery and other works of contemporary artists-designers of decorative arts.