Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.01-52 + Р733.645.093.3-52

Рубрики:

Вроджені вади серця у дітей

Неврози і психоневрози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості клінічного перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку. Встановлено вікозалежний феномен патології з переважанням у обстежених старшого шкільного віку. Виявлено наявність проявів больового, диспепсичного синдромів та синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації.

Вивчено особливості психоемоційної сфери у дітей шкільного віку з хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи. Встановлено наявність змін психологічного стану у обстежених пацієнтів. Показано позитивний вплив на стан хворих при застосуванні настоянки "Фітосед" в комплексному лікуванні хронічної патології гастродуоденальної зони.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-3

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено клінічні особливості, різну вираженість синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони залежно від нозології. Визначено, що негативний статус дітей і підлітків з хронічним гастродуоденітом та виразковою хворобою дванадцятипалої кишки характеризується посиленням функціонування парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи, а у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою - симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Показано, що захворювання верхніх відділів травної системи у підлітків перебігають на фоні гіпокортизолемії та помірного підвищення рівня адренокортикотропного гормону в сироватці крові, а також на тлі хронічного стресу в дітей і підлітків у декомпресованій або субкомпенсованій стадії, який супроводжується високим рівнем особистісної тривожності, агресії, порушенням шкільної адаптації. Розроблено та впроваджено в практику комплексне лікування підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони з включенням препаратів метаболічної та седативної дії (на прикладі препарату кардонат та настойки фітосед), що дозволяє покращити якість лікування, запобігти виникненню рецидивів та підвищити ефективність корекції дезадаптивних змін.

Проанализированы основные эхокардиографические показатели у младенцев с коарктацией аорты (КоА) с целью определения дальнейшей тактики ведения. Обследованы 52 ребенка в возрасте до 1 года. У 30,7 % из них диагноз КоА был установлен в возрасте от 0 до 3 месяцев, у 23,1 % - в 3 - 6 месяцев, 21,2 % - в возрасте 6 - 9 и у 25,0 % младенцев - 9 - 12 месяцев, соответственно. Динамическое наблюдение за пациентами с различной степенью тяжести аортального стеноза позволило определить изменения основных эхокардиографических параметров. Рекомендовано обследование пациентов с легкой степенью КоА 1 раз в 6 месяцев, со средней степенью - 1 раз в месяц; при тяжелом стенозе - его проведение с помощью телемедицины для решения вопроса о целесообразности и времени выполнения кардиохирургической коррекции, а при критическом течении - срочная транспортировка неонатальной бригадой в кардиохирургический центр для оказания неотложной хирургической помощи.

Проаналізовано основні етіологічні та патогенетичні особливості розвитку захворювань верхніх відділів травної системи. Показано роль інфекційного чинника, змін імунологічного статусу, порушень вегетативної регуляції та психофізіологічної адаптації у виникненні патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Проведено аналiз динамiки показникiв гормонального гомеостазу та психологiчного статусу у дiтей iз патологiєю гастродуоденальної зони залежно вiд нозологiї на фонi лiкування. Показано ефективнiсть включення препарату кардонат i настойки фiтосед в комплексну терапiю патологiї гастродуоденальної зони для корекцiї виявлених змiн.

Проаналізовано вегетативні зміні у 187-ми школярів з патологією верхніх відділів травної системи залежно від нозології. Встановлено наявність синдрому вегетативної дисфункції з симпатикотонією у хворих з рефлюксною хворобою і парасимпатикотонічним спрямуванням у дітей з гастродуоденітами та виразковою хворобою.

Гострі лейкемії займають провідне місце серед онкогематологічних захворювань та на сучасному етапі є однією з найскладніших та найактуальніших проблем в педіатрії. Знання питань ранньої настороженості та діагностики цієї патології є запорукою успішного лікування та правильного діагнозу. Наведено приклад методичної розробки теми гострих лейкемій у дітей для студентів шостого курсу медичного факультету.

Вивчено клінічні особливості синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації у дітей шкільного віку з патологією травної системи залежно від нозології. Показано, що концентрація молекул середньої маси та лейкоцитарного індексу інтоксикації як маркерів ендотоксикозу, може бути характеристикою вираженості синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації.

Проаналізовано показники гормонального гомеостазу та психологічного статусу у 187-ми школярів з патологією гастродуоденальної зони залежно від нозології. Розглянуто дезадаптивні зміни у обстежених пацієнтів на основі зниження рівня кортизолу крові та порушень психоемоційного стану.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.365.113-4

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В умовах реформування системи медичної освіти України важливим фактором підготовки фахівців стає підвищення ефективності навчання. Обговорюються нагальні проблеми викладання неонатології під час переходу до кредитно-модульної системи ECTS. Проведення дослідження грунтувалося на поглибленому аналізі науково-педагогічної літератури з проблеми методів навчання, вивченні навчально-методичної документації закладів медичної освіти, узагальненні масового і передового педагогічного досвіду, теоретичному аналізі та синтезі одержаних даних. На сучасному етапі основними напрямками впровадження інноваційних технологій є збільшення питомої ваги самостійної позааудиторної роботи студентів та застосування сучасних засобів контролю знань із використанням рейтингової системи оцінювання рівня знань. Максималізація самостійної роботи студента, методики її проведення, форми і методи контролю за отриманими результатами є перевагами навчання в рамках Болонської програми. Доцільно розширити обсяг та форми самостійної роботи студентів шляхом впровадження практики реферативних повідомлень, індивідуальних творчих робіт із використанням результатів сучасних наукових досліджень.

Описано випадок дебюту та перебігу рідкісного ювенільного дерматоміозиту (ЮДМ). Особливість цього випадку полягає в тому, що хвороба розпочалася з домінування ознак вираженої інтоксикації, виразково-некротичного ураження язика та анасарки. Типові шкірні клінічні прояви хвороби були відстрочені на один місяць. Лабораторне дослідження виявило підвищення рівня показників гострої фази запального процесу та титрів антинуклеарних антитіл, а серед ферментів, специфічних для міопатичного синдрому, позитивною виявилася тільки збільшена активність аланінамінотрансферази. Електроміограма будь-яких порушень не зафіксувала. Через 2 роки констатовано коморбідність хвороби з простою формою псоріазу. Тривале (семирічне) спостереження надало можливість констатувати хронічний аміопатичний перебіг хвороби. Показано, що використання стандартного лікування метилпреднізолоном, метотрексатом і плаквенілом у такому випадку виявилось недостатньо ефективним. Наведено огляд літератури щодо інших нетипових варіантів прояву та перебігу ЮДМ і здійснено порівняльний клінічний аналіз цього клінічного випадку з іншими подібними спостереженнями. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

У першій частині статті описано рідкісний випадок дебюту та перебігу ювенільного дерматоміозиту. У другій частині проведено порівняльно-клінічний аналіз результатів власного спостереження з іншими аналогічними повідомленнями. Увагу зосереджено на атипових варіантах початку захворювання, зокрема ознаках вираженого інтоксикаційного синдрому, геморагічно-некротичного висипу, анасарки, ураження ротової порожнини у вигляді стоматиту та виразково-некротичного глоситу. Показано труднощі ранньої діагностики хвороби на тлі відстроченої маніфестації патогномонічних шкірних проявів і відсутності достовірних ознак міопатичного синдрому. Визначено клініко-лабораторні особливості аміопатичного ювенільного дерматоміозиту зі стійким ураженням шкіри. Наведено 3 диференційовані плани-рекомендації фахівців Північноамериканського альянсу дитячого артриту та ревматологічних досліджень у педіатрії щодо лікування хворих, у котрих ніколи не було ураження м'язової тканини та тих, у кого клінічні прояви міопатії спостерігалися тільки в перші місяці хвороби. Простежено сучасні тенденції досягнень і прогалин щодо класифікації, діагностики та лікування різних форм ювенільного дерматоміозиту. На підставі огляду та аналізу наукових публікацій висвітлено можливі прогностичні наслідки аміопатичної форми захворювання у дітей. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Наведено відомості про основні моменти етіології та патогенезу хвороби Вільсона - Коновалова (ХВК) як гепатолентикулярної дегенерації, пов'язаної з надмірним накопиченням міді в тканинах організму внаслідок успадкованого за аутосомно-рецесивним механізмом дефекту білка, який транспортує мідь. Описано рідкісний випадок дебюту і перебігу хвороби в пацієнтки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні в КНП "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради". Увагу зосереджено на гострому, атиповому початку захворювання, зокрема, на ознаках вираженого інтоксикаційного синдрому, обумовленого проявами печінкової енцефалопатії, стероїд-індукованим діабетом, анемією складного генезу, коронавірусною хворобою, піодермією. Показано труднощі діагностики хвороби на тлі відстроченої маніфестації основних патогномонічних проявів і відсутності достовірних ознак захворювання. Описано клінічну картину цього випадку та особливості перебігу. Наведено показники основних клініко-лабораторних методів дослідження. Показано результати інструментальних методів діагностики та методів генетичного обстеження, як у лабораторіях України, так і за кордоном, що надало змогу підтвердити діагноз ХВК. Описано лікування цього клінічного випадку не тільки на місцевому рівні, але й в основній провідній науково-дослідній установі України - Національній дитячій спеціалізованій лікарні "ОХМАТДИТ" і Національному інституті хірургії та трансплантологи імені О. О. Шалімова. Наведено рекомендації з подальшого спостереження та лікування дитини за місцем проживання після проведеної ортотопічної трансплантації лівої долі печінки від живого родинного донора. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

У цей час проблема діагностики плевролегеневої бластоми в дітей залишається актуальною, оскільки зазначена патологія часто маскується під інші нозології, зокрема пневмонії, та діагностується вкрай тяжко. Наразі немає патогномонічної клінічної симптоматики, специфічних діагностичних критеріїв вказаного захворювання, майже 60 % пацієнтів мають неспецифічні симптоми. Наведено рідкісний клінічний випадок біфазної легеневої бластоми в дитини, яка перебувала на обстеженні та лікуванні в КНП "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради". Виявлено основні клінічні прояви, діагностику та напрями лікування біфазної бластоми легень у дитини на підставі спостереження за дівчинкою 5-річного віку, госпіталізованою до стаціонару з приводу гострого абдомінального болю, болю в грудній клітці та кашлю. Після проведених клініко-лабораторних та інструментальних методів обстеження діагностовано правобічну пневмонію, ексудативний плеврит. Комплекс проведених лікувальних заходів не дав очікуваного позитивного результату, поліпшення стану пацієнта. У зв'язку з підозрою на новоутворення грудної клітки дитині призначено додаткове обстеження. Встановлено, що найінформативнішим методом верифікації діагнозу легеневої бластоми є мультиспіральна комп'ютерна томографія з внутрішньовенним болюсним контрастуванням та імуногістохімічне дослідження біоптату. Вказано на методи лікування, застосовувані в цьому випадку, зокрема проведення протизапальної та поліхіміотерапії за схемою, радикальний метод лікування в Національному інституті раку м. Київ - оперативне втручання пневмонектомія справа з резекцією перикарда. Дитина на цей час перебуває в стадії стійкої ремісії впродовж 4,5 року. Описаний клінічний випадок показує труднощі діагностики бластоми легень у дітей через відсутність типових клінічних проявів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Наведено основні відомості про синдром подовженого інтервалу QT, який є рідкісною патологією серцево-судинної системи та може спричинити раптову смерть дитини. У патогенезі цього захворювання зазвичай лежать мутації в генах, що відповідають за порушення функцій іонних каналів. Описано синдроми Джервелла та Ланге - Нільсена, Романо - Ворда, Андерсена - Тавіла та Тімоті, як основні спадкові варіанти такого синдрому. Наведено приклад власного спостереження захворювання в пацієнта, який перебував на обстеженні та лікуванні у КНП "Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради". Увагу зосереджено на гострому, атиповому початку захворювання, яке дебютувало з судомного синдрому та раптової серцевої смерті. Описано клінічну картину цього випадку, особливості перебігу, наведено показники основних методів дослідження. Висвітлено відомості щодо лікування зазначеного клінічного випадку на місцевому рівні та у відділенні хірургічного лікування порушень ритму, де пацієнту виконано імплантацію ендокардіального двокамерного кардіовертера-дефібрилятора. Наведено дані щодо подальшого спостереження та лікування дитини за місцем проживання. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Проаналізовано відомості вітчизняної та закордонної фахової літератури щодо поширеності, причин, механізмів розвитку та критеріїв діагностики артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей і підлітків. Мета роботи - на підставі огляду сучасних наукових джерел навести дані про епідеміологію, чинники ризику, механізми розвитку та діагностичні критерії АГ в дітей і підлітків. Здійснено пошук у наукометричних системах Google Scolar, PubMed, Cohrane Database за 2011 - 2021 рр., використали ключові слова: епідеміологія, чинники ризику системної АГ, механізми розвитку, коронавірусна хвороба, підлітки, критерії діагностики системної АГ. Висновки: у наукових джерелах останнього десятиліття визначено основні чинники ризику та найпоширеніші механізми розвитку АГ, систематизовано підходи до класифікації, а також діагностичні критерії захворювання в юному віці. Цю патологію останнім часом стали діагностувати частіше в осіб віком до 18 років; за різними даними, ця частота становить від 2 до 20 % випадків. Зауважено, що пандемія коронавірусної хвороби внесла свої корективи у вивчення особливостей АГ у дітей і дорослих, адже АГ була провідним фактором тяжчого перебігу та смертності. Дослідження в цьому напрямі тривають. Значущість окремих патогенетичних факторів у генезі АГ в дітей остаточно не з'ясована, а їхній взаємозв'язок із гемодинамічними показниками в дітей і підлітків потребує продовження вивчення. Науковці всього світу акцентують на необхідності своєчасної та ранньої діагностики підвищеного артеріального тиску в дитячому віці, поки процес зворотний, для профілактики ускладнень і тяжчого перебігу хвороби.